«STROKE CENTER»: нове обличчя лікарні

Подією місяця на медичному просторі Тернопільщини стало відкриття наприкінці жовтня в обласній клінічній психоневрологічній лікарні одразу чотирьох стаціонарних відділень. Три з них – інсультне, відділення нейрореабілітації та четверте неврологічне – модернізовані й тотально реконструйовані. Відділення невідкладної допомоги «Emergency» збудоване, як мовиться, «з нуля», до того ж за найкращими зразками міжнародних стандартів.

Об’єднує дев’ять структурних підрозділів

З 2003 року на базі Тернопільської обласної психоневрологічної лікарні діє єдиний в області інсультний ценр «STROKE CENTER», де, крім фахівців закладу, надають консультативну допомогу науковці Тернопільського національного медичного університету ім. Івана Горбачевського.

(Зліва направо): Степан ЗАПОРОЖАН, проректор з медико-педагогічної та лікувальної роботи ТНМУ, професор, Михайло КОРДА, ректор ТНМУ, професор, Володимир ШКРОБОТ, генеральний директор обласної клінічної психоневрологічної лікарні, Мирослава ДЕЦИК, заступниця директора Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ, Сергій НАДАЛ, міський голова Тернополя, Ореста РІПАК, головна спеціалістка відділу моніторингу управління Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ, Ольга ЯРМОЛЕНКО, директорка департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації

Як розповіла завідувачка кафедри неврології ТНМУ, головна експертка за спеціальністю «Неврологія» ДОЗ Тернопільської ОДА, професорка Світлана Шкробот, «STROKE CENTER» наразі об’єднує дев’ять структурних підрозділів. Це – новостворений приймальний покій, так зване «EMERGENCY Department», нейрореанімаційне та інсультне відділення, відділення для хворих з порушеннями мозкового кровообігу. Сюди також входить відділення нейрореабілітації, нейросоматичне, нейропаліативне та відділення когнітивних розладів, а ще фізіотерапевтичне відділення з водолікарнею.

Згідно зі стандартами Євросоюзу інсультний центр створюється в регіоні з чисельністю населення 2-2,5 мільйонів мешканців, отже, на нашу область з 1,2 мільйона осіб справді створено потужний Європейський центр «STROKE CENTER».

Маршрут пацієнта, якого доправили до лікарні з інсультом чи іншим гострим порушенням мозкового кровообігу, розпочинається тепер в «EMERGENCY» – відділенні, в якому спадкоємно надається екстрена медична допомога за сучасними міжнародними настановами. Один з найважливіших моментів – забезпечити максимально скоординовані та професійні дії команди, яка працює в «EMERGENCY», бо відлік для таких пацієнтів іде на хвилини. Нове відділення облаштоване двома палатами інтенсивної терапії з необхідною апаратурою, тут постійно працюють фахівці екстреної медицини, які можуть самостійно виконати навіть критичну процедуру – лікар-анестезіолог, медична сестра, невролог. З часу доправлення пацієнта у відділення каретою швидкої допомоги минає буквально тридцять секунд, це достатньо для того, аби розпочати провадити невідкладні заходи. Переважна більшість – це пацієнти з гострим ішемічним інсультом, на рік в лікарні шпиталізовують 1200-1500 таких хворих. У більшості випадків людину можна повернути до звичного ритму життя, якщо її доправити в межах «терапевтичного вікна» й застосувати тромболітичну терапію. З початку цього року її провели 99 пацієнтам, що є одним з кращих показників в Україні. Саме це й є специфіка роботи «EMERGENCY». Варто зауважити, що відділення невідкладної допомоги Emergency єдине такого штибу в області, на його спорудження з обласної скарбниці виділили 7,5 млн. грн.

Наступне відділення, куди з «EMERGENCY» скеровують пацієнта – інсультне, його також тотально реконструювали. Тут розмістили 22 ліжко-місця, є сім двомісних палат, дві – чотиримісних. Кожна палата облаштована комплексним підходом для людей з обмеженими можливостями. Відділення оснащене найсучаснішою апаратурою, а всі палати обладнані відеоспостереженням, яке дозволяє медичній сестрі безпосередньо із сестринського поста вести цілодобове спостереження. Біля кожного ліжка важкохворого вмонтовані консолі, до яких під’єднано централізовану подачу кисню, а монітори відображають життєво важливі показники організму.

– Найголовніше, ми створили для пацієнтів з постінсультними станами безбар’єрний простір, – каже заступниця генерального директора психоневрологічної лікарні Надія Фарійон. – Ці хворі мають важкі ураження центральної нервової системи, тому все зроблено для того, щоб надати людині певної «самостійності» – двері розсуваються вправо-вліво, палати облаштовані інклюзивними санвузлами з унітазами, біля яких на стіні прикріплені реабілітаційні опори, душовими кабінами, де пацієнт з допомогою медпрацівника може прийняти душ, провести гігієнічні процедури.

Рання реабілітація стартує вже чи не з першого дня перебування в інсультному відділенні

Після стабілізації критичного стану пацієнта до справи беруться спеціалісти з мультидисциплінарної бригади. Рання реабілітація стартує вже чи не з першого дня перебування в інсультному відділенні. Чим раніше розпочаті відновні заходи після судинної катастрофи, тим більше шансів у пацієнта відновити всі здібності та навички, з якими він жив до хвороби.

Після гострого періоду пацієнта переводять у відділення нейрореабілітації, основна мета якого – зменшити травму мозку та максимально сприяти одужанню пацієнта. Раніше, фактично з 2017 року, в лікарні функціонував лише нейрореабілітаційний блок, днями він переріс у велике просторе приміщення. У відділенні облаштовані комфортні палати з безбар’єрним простором, є побутова техніка, затишна, майже домашня атмосфера. Тут не лише стіни лікують, як зауважив один пацієнт, але й … двері, бо відчиняються вони одним помахом руки, а ще й чинять естетичний ефект – скляна панель виграє всіма барвами художнього полотна відомого турецького художника Хікмента Цетінкая. Ноу-хау відділення – зала фізичної терапії та кабінет ерготерапії, що обладнані найсучаснішою дороговартісною апаратурою. Зокрема, це модуль активної реабілітації (стелевий підйомник), який призначений для того, аби відновити рухові функції та навички активної ходьби, столи Бобата, мотомеди, вертикалізатори, блокова рамка. Особливу увагу варто привернути до бігових доріжок, що мають швидкість від 0,2 км/год, у той час, як всі звичайні бігові доріжки – 1 км/год. Одну з бігових доріжок придбали за кошти нашого університету для кафедри реабілітації, як і пристрій для відновлення когнітивних навичок, а саме комп’ютеризовану реабілітаційну рукавичку з опорами на праву та ліву верхні кінцівки. Цю апаратуру розмістили в кабінеті ерготерапії. Здається, що це не кабінет, а звичайна кухня, втім, її облаштували певними механізмами, щоб полегшити роботу пацієнтові. Крім хворих, у кабінеті ерготерапії можна зустріти й наших студентів – майбутніх фізичних терапевтів та ерготерапевтів, які відпрацьовують тут практичні навички.

Варто зауважити, що кабінет ерготерапії створено для того, аби пацієнти, які втратили певні побутові навички через різні ураження мозку, знову навчилися самостійно одягатися, тримати ложку та виделку, чистити зуби, їсти і т.д. Цього їх навчають ерготерапевти з великої мультидисциплінарної команди відділення нейрореабілітації, де, крім них, працюють лікарі, фізичні терапевти, ерготерапевти, логопеди, психологи, медичні сестри, молодший медичний персонал.

Оновили, крім інших, й неврологічне відділення №4, яке після ремонту більше схоже на санаторій – кожна з десяти палат розрахована на два ліжко-місця, обладнана сучасним санвузлом, телевізором і холодильником.

Такі сьогоднішні реалії Тернопільської обласної психоневрологічної лікарні, яку за словами заступниці міністра охорони здоров’я України Ірини Микичак, варто вважати найкращою в Україні. Побувавши в лікарні під час нещодавньої виїзної колегії МОЗ України, Ірина Володимирівна, відверто зізналася: «Я в культурному шоці. В багатьох лікарнях психоневрологічного профілю країни побувала, але такого рівня – вперше. Дуже хочу потиснути руку керівникові, який разом зі своїм колективом зміг досягнути небачених результатів». Керівник медичного закладу цим словам високої гості, звісно, радий, але каже, що працює не заради високих почестей та нагород, для нього головне – виконувати свою професійну місію з честю, аби завоювати довіру пацієнтів і повагу до української медицини.

Найновіші наукові досягнення та здобутки – в повсякденну практику

Відкриття нових відділень відбулося в рамках проведення науково-практичної конференції з міжнародною участю «Менеджмент пацієнта з інсультом у найгострішому періоді. Принципи реваскуляризації». В конференції взяли участь Світлана Шкробот, завідувачка кафедри неврології Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, головна експертка за спеціальністю «Неврологія» ДОЗ Тернопільської ОДА, Дмитро Лебединець, керівник інсультного центру клінічної лікарні «Феофанія»ДУС, м. Київ, член робочих груп МОЗ та НСЗУ з питань інсульту, Михайло Тончев, завідувач нейрохірургічного відділення Полтавської обласної лікарні ім. М.В. Скліфосовського, член робочої групи МОЗ з питань інсульту, Павло Лебединець, лікар-невролог, асистент кафедри неврології №1 Харківського національного медичного університету.

Родзинкою конференції стали симуляційні тренінги, з інтерактивним розглядом, моделюванням ситуацій щодо співпраці з фахівцями екстреної меддопоги, в яких взяли участь і фахівці лікувального закладу.

Під час відкриття заходу ректор ТНМУ, професор Михайло Корда, зокрема зазначив: «У конференції взяла участь кафедра неврології нашого університету, що демонструє дивовижну гармонію науки нашого закладу з практичною медициною в психоневрологічній лікарні. Проблема інсультів просто екстремально важлива! Статистика жахає: у світі щороку інсульти трапляються у 20 мільйонів людей, помирає майже п’ять мільйонів. В Україні ситуація дуже гнітюча та тривожна: 100-110 тисяч нових інсультів щороку, з них 25-30% хворих помирають впродовж одного місяця, майже 50% помирають до року, 20% стають інвалідами та лише кожен десятий повертається до нормального способу життя. Ще більше вражає той факт, що порівняно з цивілізованими західноєвропейськими країнами частота інсультів і смертність в Україні у кілька разів вища, ніж у країнах Європи. Це пов’язано насамперед зі ставленням населення до свого здоров’я, з економічною ситуацією та наданням медичної допомоги. Проблема серйозна й її розв’язання залежить як від фаховості лікарів, так і від влади.

Принагідно зазначити, що смертність від інсультів безпосередньо залежна від терапевтичного вікна, тобто, як швидко зможемо доправити хворого до спеціалізованої допомоги. Тож передусім необхідно збільшити відсоток тих пацієнтів, які потрапляють у це терапевтичне вікно. А для цього потрібні належний транспорт та якісні дороги. По-друге – спеціалізовані відділення повинні бути забезпечені всім необхідним обладнанням і високофаховим персоналом. По-третє – запровадження відділень реабілітації, відкриття якого в обласній психоневрологічній лікарні, власне, й відбулося нещодавно. Четвертий момент: у кожному психоневрологічному закладі повинне бути хірургічне відділення з відповідним обладнанням і штатними нейрохірургами. І нарешті – системна профілактика інсультів в Україні. Усе це в комплексі має величезне значення для запобігання смертності від інсультів».

Отож є сподівання, що в такій співдружності вдасться імплементувати найкращі інноваційні здобутки в діяльність медичного закладу. І це буде ще один суттєвий крок на шляху до створення сучасної моделі охорони здоров’я українців.

Лариса ЛУКАЩУК