Тетяна Саварин: «Методика викладання латинської мови та лемківські розвідки – дві царини, в яких я працюю як науковець»

Торік вийшла у світ двотомна «Українська фольклористична енциклопедія» – унікальна фундаментальна праця, яку під керівництвом доктора філологічних наук, професора М.К. Дмитренка підготували науковці відділу фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України й провідні науковці – мовознавці з усієї України. У виданні – майже дві тисячі статей. Це справжня скарбниця систематизованої інформації та знань, що розкриває феномен українського фольклору, його зв’язки з мовою, релігією, історією, етнографією, літературою, висвітлює походження та жанрове розмаїття народної творчості, простежує зародження й розвиток української фольклористики як науки, описує її історію та сучасний…

Читати далі

Грає кобзар, виспівує, вимовля словами…

2014 року в журналі «Психологія і суспільство» були опубліковані роздуми, щодо святкування роковин від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Парадоксальність ситуації в тому, що за сім років головні висновки не втратили актуальності. Завершується ера вічно розчарованих, які скиглять, нічого не роблять і ніяк не можуть «зачаруватися» Україною. В психології XXI століття дедалі більшої ваги набирає проблема «психології сили». Мається на увазі готовність людини здійснювати своє призначення, діяти всупереч обставинам. Прикладом саме такої особистості й є Тарас Григорович Шевченко. І не випадково, саме його поезія найчастіше звучить на Майданах України. Відгомоніли…

Читати далі

Психологія творчості в контексті перемог і невдач Лесі Українки

Аналізуючи проблему творчості Лесі Українки, звернемо увагу на кілька важливих аспектів. Для більшості поетів властивий своєрідний час «учнівства». Твори цього періоду викликають увагу лише в контексті становлення видатної особистості. Лесина творчість є винятком. Перша збірка «На крилах пісень» опублікована 1893 року. І якщо в циклі «Сім струн» лише деякі рядки дозволяють сподіватися на достатньо високий рівень у майбутньому, то відома «Колискова», написана ще 1890 року, є цілісним твором майстрині, який не втрачає емоційності, філософського наповнення (тема часу, смутку, цінностей, активності), виховного змісту до наших днів. Вірш «Мамо, іде вже зима…»…

Читати далі

Не маючи ні краплі української крові – він був великим українцем

Агатангел (з татарської – добра звістка) Кримський – історик, славіст, сходознавець, письменник, один з творців Української академії наук. Народився він 15 січня 1871 року у Володимирі-Волинському (нині Волинська область), у родині вчителя, який походив з кримськотатарського роду. Про себе він писав: «я, значця, ані кровинки вкраїнської не маю, тільки, що вродився та виріс на Вкраїні». Прізвище походить від прадіда, який прибув на Волинь з Криму, прийняв православ’я та був «охрещений» Кримським. У дитячі роки його батьки переїхали до Звенигородки на Черкащині. Читати Агатангел навчився у трирічному віці. Хлопець цим захопився…

Читати далі

Дорогами краси та любові

Під час однієї з традиційних недільних мандрівок тернопільським ринком ми натрапили в куточку маленької антикварної крамниці на справжнє диво – невелику порцелянову композицію. Вродлива жінка з розгорнутою на колінах книжкою й маленька дівчинка в крапчастій сукенці, з трьома бантиками на голівці, яка довірливо притулилася до неї та водить по сторінці крихітними пальчиками: либонь, шукає вже відому літеру, а може, вже пробує читати. Ми на якусь хвилину зупинилися. Хоч ця статуетка вже є в нашій колекції, пройти мимо не змогли: стільки любові, тепла й спокою випромінювала ця робота української мисткині Інни…

Читати далі

І покажем, що ми, браття, козацького роду

До 205-річчя від дня народження та 150-річчя від дня смерті Михайла Вербицького, 155-річчя першого виконання Гімну України Михайло Вербицький народився на Надсянні в родині греко-католицького священика. Коли йому було 10 років, помер батько. Ним і його молодшим братом став опікуватися їхній родич – перемиський владика Іван Снігурський. Це – один з найяскравіших діячів Української греко-католицької церкви. 1828 року Іван Снігурський заснував при Перемишльській кафедрі УГКЦ хор, згодом музичну школу, в яких співав і навчався Михайло. На Великдень 1829 року хор Перемишльської єпархії з великим успіхом дебютував в урочистому богослужінні, на…

Читати далі

Шоколадні цукерки з авторським малюнком медсестри

«Він має блистіти й легко ламатися. В жодному разі не гнутися, інакше – це неправильно зварений шоколад», – каже медсестра-анестезистка університетської лікарні Світлана Грекул. Понад пів року Світлана вдома виготовляє шоколадні цукерки. «Цією справою хотіла зайнятися давно, але ніяк не наважувалася. Крім медичної освіти, маю ще диплом кухаря, тож знаюся на цій справі. Навіть рецепт цукерок розробила, але все було ніколи. Аж раптом побачила у соцмережі авторський шоколад своєї підписниці. Її роботи мене вразили – не просто плитки шоколаду, а справжні шедеври. Кожна виглядала, мов смачна листівка. Крім цікавого дизайну…

Читати далі

Струни душі

ПРИВІТАННЯ Многая літа батькові, Многая літа. Хай вишиванка, Серцем зігріта, Вас оберегом хранить На многая літа.   Многая літа батькові, Многая літа. Хай рідна земля, Діда руками сповита, Вас вбереже від біди На многая літа.   Многая літа батькові, Многая літа. Хай наша любов, Ніжністю внуків зігріта, Вас захистить від печалі На многая літа.   ОСІННІЙ МАРАФОН Я біжу до тебе З весняними квітами, Я біжу до тебе З добрими словами. Розбиваюсь до холоду І падаю мовчки, Прикриваючи серце руками,   Я іду до тебе – З несміливим усміхом. Я…

Читати далі

Осінь

Осінь Осінь. Сірі тумани, як вовна, лежать. Слів перестиглих гірка сіножать Впаде на лист чи листок. Журавлі Літо забрали на теплім крилі. Кинуть не тут і не там за горбком. Кава холодна. Недочитаний том. Марки й конверт. І ремарки Ремарка. Брів твоїх ніжно вигнута арка: Все буде добре, о’кей і зер гут. Образ з образ – як новий атрибут. Сині небес, що без меж і без дна. В арфі гілок – павутинки струна. Дзенькнула тихо, може, не в тон. Глипає вечір із темних вікон. Осінь… Ігор ГАВРИЩАК, доцент Тернопільського медуніверситету

Читати далі

Ліна По: стрибок через неможливе

Одного разу на мистецькому форумі ми стали свідками гарячої полеміки, яка розгорнулася навколо української порцеляни. Один з її учасників доводив, що працювати в цій царині дуже легко: зліпив сяку-таку жіночу подобу, начепив віночок і стрічки – й «шедевр» готовий! А ми дивимося на тендітну порцелянову дівчину-танцюристку, іронічно-звабливу, насмішкувато-задерикувату – й згадуємо слова нашого національного генія Тараса Шевченка: У всякого своя доля І свій шлях широкий… Навіть якщо «всякий» – це не особа, а звичайна порцелянова статуетка, відома під назвою «Український танець. Руки в боки». З’явилася вона в нашій колекції нещодавно…

Читати далі