Три захоплення Галини Мишковської

«Без них я не я», – розповідає про своє захоплення біологиня Галина Мишковська. Вона працює у лабораторному центрі університетської лікарні впродовж шістнадцяти років, тож свою справу знає добре. Хоча, зізнається, робота кропітка й дуже відповідальна. Щоб розвантажитися та набратися позитиву, Галина має три улюблених заняття. БУКЕТИ – Це вийшло дуже випадково. Хотіла подарувати свекру на день народження щось незвичайне. Довго гадала, аж доки подруга не підказала купити їстівний букет. Я почала шукати майстринь. Потім подумала, що й сама можу зробити не гірше. Так і почалася моя «букетна» історія. Скільки таких…

Читати далі

Залюблені в порцелянове мистецтво

Козак танцює гопак – зосереджено, впевнено й вправно. Це вам не якийсь гультяй-черевань, що проциндрив у корчмі останній гріш, а тепер з горя пішов навприсядки вулицею, здіймаючи на всі боки куряву та полохаючи сусідських курей. Це – боєць, чиє тіло, загартоване в походах і битвах, здається, сплетене із самих жил і тренованих м’язів. Тому лише мить – і воно наче пружина розкриється в стрибку смертельним для ворога ударом з арсеналу бойового танцю-гопака. Автор скульптури зафіксував важливий момент переходу-перетікання тіла з однієї позиції в іншу – не менш складу та важливу:…

Читати далі

Присвята

Реквієм Колегам-медикам, які загинули в боротьбі з коронавірусом, присвячую. Усі віки страждали люди Від пошестей, голоду і війн. Вони приходили зусюди Нежданно й грізно, наче грім. І ось черговий раз природа Явила силу й лють свою, І знов карає всі народи Новою пандемією. Коронавірус нас тестує На твердість духу й спільність дій І мимоволі всіх гуртує У боротьбі на захист свій. Природу нищить ми навчились Здобутками цивілізацій І в раз черговий поплатились Стражданням і бідою націй. Кажуть, біда одна не ходить, А іншу за руку веде – Так вірус і…

Читати далі

Просвітління

Просвітління Я силу чув, Вона була У слові. У кам’яному Потиску руки. Вона кипіла В полум’ї любові. У ніжності, Що просто з висоти Спадала хвилями Тепла, Пташиним співом, Ласкою Бога, Що для нас воскрес, Щоб показати Людяність небес. Щоб показати Людям Суть небесну І велич Богородиці – Небесну і земну – Її заступництво І доброти красу. Ця сила струменить Із серця твого й мого. Во ім’я і Отця І Сина, І Духа Святого. Анатолій ВИХРУЩ, професор ТНМУ

Читати далі

Ти – екстремал у білому халаті…

Реаніматологу Пам’яті батька Ти заглядав у вічі смерті І забирав ще ледь живе. Про це ти не казав відверто, За це ти не беріг себе. *** Ти – екстремал у білому халаті, Твій дім – в лікарні, у ВАІТ. Твої слова давно «крилаті», Ти бачиш дивний, інший світ. *** На скронях рано ти сивієш, Не досипаєш, куриш ти І впевнено, рішуче дієш Посеред лиха і біди. *** Ти – той з людей, кому вклонюся. Серйозніших очей нема. Молюсь за тебе і боюсь я, З тобою серце і душа.   Коронавірус…

Читати далі

Тетяна Саварин: «Методика викладання латинської мови та лемківські розвідки – дві царини, в яких я працюю як науковець»

Торік вийшла у світ двотомна «Українська фольклористична енциклопедія» – унікальна фундаментальна праця, яку під керівництвом доктора філологічних наук, професора М.К. Дмитренка підготували науковці відділу фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України й провідні науковці – мовознавці з усієї України. У виданні – майже дві тисячі статей. Це справжня скарбниця систематизованої інформації та знань, що розкриває феномен українського фольклору, його зв’язки з мовою, релігією, історією, етнографією, літературою, висвітлює походження та жанрове розмаїття народної творчості, простежує зародження й розвиток української фольклористики як науки, описує її історію та сучасний…

Читати далі

Грає кобзар, виспівує, вимовля словами…

2014 року в журналі «Психологія і суспільство» були опубліковані роздуми, щодо святкування роковин від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Парадоксальність ситуації в тому, що за сім років головні висновки не втратили актуальності. Завершується ера вічно розчарованих, які скиглять, нічого не роблять і ніяк не можуть «зачаруватися» Україною. В психології XXI століття дедалі більшої ваги набирає проблема «психології сили». Мається на увазі готовність людини здійснювати своє призначення, діяти всупереч обставинам. Прикладом саме такої особистості й є Тарас Григорович Шевченко. І не випадково, саме його поезія найчастіше звучить на Майданах України. Відгомоніли…

Читати далі

Психологія творчості в контексті перемог і невдач Лесі Українки

Аналізуючи проблему творчості Лесі Українки, звернемо увагу на кілька важливих аспектів. Для більшості поетів властивий своєрідний час «учнівства». Твори цього періоду викликають увагу лише в контексті становлення видатної особистості. Лесина творчість є винятком. Перша збірка «На крилах пісень» опублікована 1893 року. І якщо в циклі «Сім струн» лише деякі рядки дозволяють сподіватися на достатньо високий рівень у майбутньому, то відома «Колискова», написана ще 1890 року, є цілісним твором майстрині, який не втрачає емоційності, філософського наповнення (тема часу, смутку, цінностей, активності), виховного змісту до наших днів. Вірш «Мамо, іде вже зима…»…

Читати далі

Не маючи ні краплі української крові – він був великим українцем

Агатангел (з татарської – добра звістка) Кримський – історик, славіст, сходознавець, письменник, один з творців Української академії наук. Народився він 15 січня 1871 року у Володимирі-Волинському (нині Волинська область), у родині вчителя, який походив з кримськотатарського роду. Про себе він писав: «я, значця, ані кровинки вкраїнської не маю, тільки, що вродився та виріс на Вкраїні». Прізвище походить від прадіда, який прибув на Волинь з Криму, прийняв православ’я та був «охрещений» Кримським. У дитячі роки його батьки переїхали до Звенигородки на Черкащині. Читати Агатангел навчився у трирічному віці. Хлопець цим захопився…

Читати далі

Дорогами краси та любові

Під час однієї з традиційних недільних мандрівок тернопільським ринком ми натрапили в куточку маленької антикварної крамниці на справжнє диво – невелику порцелянову композицію. Вродлива жінка з розгорнутою на колінах книжкою й маленька дівчинка в крапчастій сукенці, з трьома бантиками на голівці, яка довірливо притулилася до неї та водить по сторінці крихітними пальчиками: либонь, шукає вже відому літеру, а може, вже пробує читати. Ми на якусь хвилину зупинилися. Хоч ця статуетка вже є в нашій колекції, пройти мимо не змогли: стільки любові, тепла й спокою випромінювала ця робота української мисткині Інни…

Читати далі