Зовсім не страшна книга

У читальній залі бібліотеки Тернопільського національного медичного університету імені І. Горбачевського відбулася зустріч з Анастасією Леухіною – авторкою «Зовсім не страшної книги. Про життя, смерть і все, що поміж ними», найкращої книги 2020 року KBU awards. Майже кожна родина колись стикається з важкою хворобою, невиліковним діагнозом або реанімацією. «Зовсім не страшна книга» – про життя після таких новин. Вона складається з порад і справжніх історій з життя та показує, як може бути й як з цим впоратися. Книга розповідає, як прожити погані новини, як спілкуватися з хворою людиною, як зорганізувати…

Читати далі

Авторові музики духовного твору «Многая літа» – 270 років

28 жовтня (за старим стилем) 1751 року в місті Глухів – столиці Гетьманщини та головній резиденції гетьмана Кирила Розумовського – в родині Степана Бортнянського народився хлопчик, якого назвали Дмитром, адже це співпало з днем пам’яті Святого Дмитрія. Батько майбутнього композитора – Степан Шкурат емігрував з Речі Посполитої на Гетьманщину. Свій рід предки Дмитра Бортнянського вели з лемківського села Бортне. За назвою рідного села батько змінив своє прізвище на Бортнянський. Початкову музичну освіту Дмитро здобув у Глухівській співацькій школі, яка готувала співаків для придворної хорової капели в Петербурзі. За сприяння українського…

Читати далі

Репрезентували книгу про Учителя есперанто

110-річчю від дня народження відомого знавця міжнародної штучної мови есперанто Леона Зімельса (1911-1985) присвятили репрезентацію книги про його життєвий шлях. Урочисте засідання членів Тернопільського есперанто-клубу «Терноцвіт» відбулося в аудиторії кафедри фізіології ТНМУ. Вступне слово промовив завідувач кафедри фізіології, професор Степан Вадзюк. Він нагадав, що міжнародну штучну мову винайшов лікар-офтальмолог Людвіг Заменгоф, який 1887 року у Варшаві опублікував перший підручник есперанто. З того часу есперанто й медицина стали взаємопов’язані. 1908 року була створена Всесвітня лікарська есперанто-асоціація. На початку ХХ сторіччя есперанто стало мовою інтелектуалів. Тернопіль має свою особливу історію есперанто. Тут…

Читати далі

Три захоплення Галини Мишковської

«Без них я не я», – розповідає про своє захоплення біологиня Галина Мишковська. Вона працює у лабораторному центрі університетської лікарні впродовж шістнадцяти років, тож свою справу знає добре. Хоча, зізнається, робота кропітка й дуже відповідальна. Щоб розвантажитися та набратися позитиву, Галина має три улюблених заняття. БУКЕТИ – Це вийшло дуже випадково. Хотіла подарувати свекру на день народження щось незвичайне. Довго гадала, аж доки подруга не підказала купити їстівний букет. Я почала шукати майстринь. Потім подумала, що й сама можу зробити не гірше. Так і почалася моя «букетна» історія. Скільки таких…

Читати далі

Залюблені в порцелянове мистецтво

Козак танцює гопак – зосереджено, впевнено й вправно. Це вам не якийсь гультяй-черевань, що проциндрив у корчмі останній гріш, а тепер з горя пішов навприсядки вулицею, здіймаючи на всі боки куряву та полохаючи сусідських курей. Це – боєць, чиє тіло, загартоване в походах і битвах, здається, сплетене із самих жил і тренованих м’язів. Тому лише мить – і воно наче пружина розкриється в стрибку смертельним для ворога ударом з арсеналу бойового танцю-гопака. Автор скульптури зафіксував важливий момент переходу-перетікання тіла з однієї позиції в іншу – не менш складу та важливу:…

Читати далі

Присвята

Реквієм Колегам-медикам, які загинули в боротьбі з коронавірусом, присвячую. Усі віки страждали люди Від пошестей, голоду і війн. Вони приходили зусюди Нежданно й грізно, наче грім. І ось черговий раз природа Явила силу й лють свою, І знов карає всі народи Новою пандемією. Коронавірус нас тестує На твердість духу й спільність дій І мимоволі всіх гуртує У боротьбі на захист свій. Природу нищить ми навчились Здобутками цивілізацій І в раз черговий поплатились Стражданням і бідою націй. Кажуть, біда одна не ходить, А іншу за руку веде – Так вірус і…

Читати далі

Просвітління

Просвітління Я силу чув, Вона була У слові. У кам’яному Потиску руки. Вона кипіла В полум’ї любові. У ніжності, Що просто з висоти Спадала хвилями Тепла, Пташиним співом, Ласкою Бога, Що для нас воскрес, Щоб показати Людяність небес. Щоб показати Людям Суть небесну І велич Богородиці – Небесну і земну – Її заступництво І доброти красу. Ця сила струменить Із серця твого й мого. Во ім’я і Отця І Сина, І Духа Святого. Анатолій ВИХРУЩ, професор ТНМУ

Читати далі

Ти – екстремал у білому халаті…

Реаніматологу Пам’яті батька Ти заглядав у вічі смерті І забирав ще ледь живе. Про це ти не казав відверто, За це ти не беріг себе. *** Ти – екстремал у білому халаті, Твій дім – в лікарні, у ВАІТ. Твої слова давно «крилаті», Ти бачиш дивний, інший світ. *** На скронях рано ти сивієш, Не досипаєш, куриш ти І впевнено, рішуче дієш Посеред лиха і біди. *** Ти – той з людей, кому вклонюся. Серйозніших очей нема. Молюсь за тебе і боюсь я, З тобою серце і душа.   Коронавірус…

Читати далі

Тетяна Саварин: «Методика викладання латинської мови та лемківські розвідки – дві царини, в яких я працюю як науковець»

Торік вийшла у світ двотомна «Українська фольклористична енциклопедія» – унікальна фундаментальна праця, яку під керівництвом доктора філологічних наук, професора М.К. Дмитренка підготували науковці відділу фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України й провідні науковці – мовознавці з усієї України. У виданні – майже дві тисячі статей. Це справжня скарбниця систематизованої інформації та знань, що розкриває феномен українського фольклору, його зв’язки з мовою, релігією, історією, етнографією, літературою, висвітлює походження та жанрове розмаїття народної творчості, простежує зародження й розвиток української фольклористики як науки, описує її історію та сучасний…

Читати далі

Грає кобзар, виспівує, вимовля словами…

2014 року в журналі «Психологія і суспільство» були опубліковані роздуми, щодо святкування роковин від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Парадоксальність ситуації в тому, що за сім років головні висновки не втратили актуальності. Завершується ера вічно розчарованих, які скиглять, нічого не роблять і ніяк не можуть «зачаруватися» Україною. В психології XXI століття дедалі більшої ваги набирає проблема «психології сили». Мається на увазі готовність людини здійснювати своє призначення, діяти всупереч обставинам. Прикладом саме такої особистості й є Тарас Григорович Шевченко. І не випадково, саме його поезія найчастіше звучить на Майданах України. Відгомоніли…

Читати далі