Учені всього світу нині шукають ефективні способи подолання наслідків пандемії COVID-19. Кілька місяців тому Тернопільський національний медичний університет ім. Івана Горбачевського здобув шість ґрантових проєктів від RECOOP HTS Association для вивчення ендотеліальної дисфункції та тромбофілії в пацієнтів, які перехворіли на COVID-19, дослідження впливу спричиненого COVID-19 хронічного стресу на функцію ендотелію судин і процеси тромбоутворення, дослідження можливої перехресної імунної реактивності між SARS-CoV-2 та іншими коронавірусами, вивчення впливу COVID-19 на перебіг гіпертонічної хвороби в пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ і блокатори рецепторів АТ2. Як відбуваються дослідження розпитували в керівниці наукового відділу ТНМУ кандидатки медичних наук Оксани Шевчук.
– Оксано Олегівно, розкажіть будь ласка, як виникла ідея взяти участь у цих ґрантових програмах і що вдалося вже зреалізувати за цей час?
– Наш університет є членом Асоціації регіональної співпраці з питань здоров’я, науки та технології – The Accociation for Regional Cooperation in the fields of Health, Science and Technology – RECOOP HST Association. Якщо вдаватися до історії цієї організації, то 2006 року медичний центр «Cedars-Sinai» (Лос-Анджелес, США) разом з одинадцятьма інститутами й університетами з шести країн Центральної та Східної Європи створили Консорціум регіональної спів-праці з питань здоров’я, науки та технології – RECOOP HST. 2012 року на базі консорціуму заснували Асоціацію регіональної співпраці з питань здоров’я, науки та технології (RECOOP HST Association), яку юридично зареєстровано в Угорщині. Президентом Асоціації є д-р Шандор Варі – директор міжнародних наукових та інноваційних програм медичного центру «Cedars-Sinai» в Лос-Анджелесі.
Усе почалося з невеликого дослідження наших іноземних студентів, які змушені були через карантинні заходи перебувати в самоізоляції, далеко від рідних та дому. Так виникла ідея дослідити, наскільки сильно вплинула ситуація з карантинними умовами, які не дозволяли виходити з гуртожитку, обмежили спілкування, на розвиток хронічного психічного стресу в іноземних студентів. Адже вони перебували під важким пресом обставин, коли кордони закриті, навчання – дистанційне й життя взагалі дуже змінилося. Так розпочалося наше перше дослідження і стартував перший університетський ґрант від Асоціації RECOOP. Ми досліджували відмінності між студентами – дівчатами та хлопцями, індусами та африканцями, наскільки вся ситуація вплинула на них. Пізніше стало більше відомо про коронавірусну інфекцію загалом, з’явилася нова інформація, публікації та стало зрозуміло, що він проникає через специфічні рецептори ангіотензин-перетворювального ферменту-2. Тоді з’явилася ідея дослідити молекулярні механізми ендотеліальної дисфункції, а також явищ гіперкоагуляції та судинного тромбозу в осіб, які перехворіли на COVID-19. Адже ці рецептори локалізуються не лише в легенях, а й в ендотелії судин, а отже, в усьому організмі.
Метою проєкту є встановлення молекулярних механізмів розвитку ендотеліальної дисфункції, гіперкоагуляції та судинного тромбозу в осіб, які перехворіли на COVІD-19 різного ступеня тяжкості, а також у серопозитивних і серонегативних медичних працівників. У досліджуваних осіб буде вивчена продукція ендотеліоцитами вазорелаксувальних і вазоконстрикторних факторів, ступінь ушкодження стінок судин і функціональний стан ендотелію. Буде також вивчено стан системи гемостазу й механізми та ризик розвитку тромбоемболічних ускладнень у досліджуваних пацієнтів. Вивчатимемо й вплив психологічного та оксидативного стресу на розвиток коагулопатії та ендотеліальної дисфункції. Будуть запропоновані рекомендації з профілактики та оцінки ризиків, прогностичні й діагностичні критерії розвитку тромбофілії і ендотеліальної дисфункції у перехворілих на COVID-19.
Наразі ми є учасниками шести ґрантів, що фінансує Асоціація RECOOP і над якими активно працюємо під керівництвом професора Михайла Корди.
– Чи є вже «добровольці» для участі в проєкті? Які кроки його втілення й коли плануєте отримати результати?
– Потрібно розуміти, що це не одноденний проєкт, а масштабна кропітка праця. Наразі спеціалісти команди проєкту обстежили 448 пацієнтів – це мешканці Тернополя, Копиченець, Почаєва й тих районів, які першими потрапили під атаку COVID-19, зокрема, Монастириського, Шумського, Кременецького, Гусятинського. До складу нашої команди входять висококваліфіковані професори – кардіолог Мар’ян Гребеник, судинний хірург Святослав Костів, також кардіологиня-аритмологиня Софія Маслій, доцентки кафедри фармакології Яна Іванків, Оксана Шевчук, аспіранти Анастасія Пак та Борислав Сельський, студентка 6 курсу Світлана Палій та лаборантки Ольга Сенюк, Марія Дзюба.
Ми розмістили в соціальних мережах інформацію, що є можливість безкоштовного обстеження в рамках наукового дослідження й люди почали до нас звертатися. Наразі Асоціація RECOOP уже закупила певні набори реактивів для визначення показників ендотеліальної дисфункції. Взагалі ж це міжнародне дослідження проводимо у співробітництві із закордонними партнерами. Це – науковці з Вроцлавського технічного університету, Університету Коменського в Братіславі (Словаччина), Осієцького університету імені Йосипа-Юрая Штросмаєра в Хорватії, Університету Шегеда в Угорщині. Співпрацюємо також з нашими колегами, членами асоціації RECOOP в Україні – Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького та Інститутом біохімії імені О.В. Палладіна.
Частину досліджень проводитимуть за кордоном. Частину ми незабаром зможемо завершити та надіслати результати людям. Далі ж триватиме опрацювання отриманих показників, результатів досліджень, їх аналіз, аби отримати статистично обґрунтовані прогнози та висновки. Хочу зауважити, що люди, яких ми залучили до нашого дослідження, поділені на п’ять великих груп – ті, що контактували, але не хворіли (на час обстеження вони були ПЛР-негативні та не мали імуноглобулінів до SARS-CoV-2 в крові) та особи, які перехворіли на коронавірус: з легкими симптомами й лікувалися вдома. Пацієнти із середнім і тяжким перебігом, які були шпиталізовані, але не потребували оксигенотерапії, шпиталізовані пацієнти, які перебували на оксигенотерапії, критичні хворі, які перебували в реанімації, ВАІТ і на апараті штучної вентиляції легень, щоправда, їх доволі небагато. Всі залучені особи поділені на дві окремі групи – медичні працівники та пацієнти. Такий розподіл дасть нам змогу глибше оцінити ті чинники, які спричиняють і впливають на важкість перебігу, розвиток ускладнень, а також зможемо проаналізувати чи й справді є взаємозалежність між супутньою патологією, такою, як цукровий діабет, артеріальна гіпертензія та інша хронічні недуги й тяжкістю коагуляційних, тромболітичних ускладнень, чи впливає вік хворого, стать, кількість рецепторів АПФ-2 на перебіг хвороби. Вивчатимемо та аналізуватимемо ризики й тяжкість розвитку тромбозу та ендотеліальної дисфункції у перехворілих на COVID-19 залежно від преморбідного статусу, зокрема в пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які приймають іАПФ та АРАІІ. На основі результатів проведених досліджень будуть запропоновані рекомендації з оцінки ризиків і прогностичні критерії й критерії діагностики розвитку тромбофілії та ендотеліальної дисфункції в перехворілих на COVID-19 відповідно до тяжкості перенесеного захворювання, преморбідного статусу й наявності супутньої патології, а також розроблені профілактичні рекомендації для запобігання таким ускладненням у хворих, які перенесли COVID-19.
Таким чином, виконання дослідження допоможе визначити, які шляхи й компоненти ендотеліальної функції та процесу згортання крові є основними та найбільше впливають на перебіг і смертність при COVID-19. Результати дослідження покращать розуміння патофізіології COVID-19, а також стануть ключовими для розробки інноваційних та ефективних методик лікування й зменшення кількості випадків з несприятливим клінічним результатом.
Лариса ЛУКАЩУК