Нині ми не можемо уявити життя без ноутбуків, планшетів, смартфонів та інших ґаджетів. Вони є чи не в усіх сферах нашої діяльності. Використовуємо їх для роботи та під час дозвілля. У цих пристроях відбувається і спілкування, і робота, і банківські операції, ігри, перегляд відео та світлин і ще безліч різноманітних дій. Крім того, смартфони, планшети та ноутбуки є чудовими помічниками в навчанні. Знайти інформацію для доповіді, наукової роботи або підготовки до іспиту, використовуючи ґаджети, дуже зручно. Завдяки смартфону або планшету ми завжди маємо доступ до мережі Інтернету. Нині практично на всій території України є якісне покриття, яке забезпечує стабільний та швидкісний доступ до інтернету в будь-який час і в будь-якому місці. Крім того, всі пристрої підтримують функцію Wi-Fi. Тому стільниковий телефон або планшет є джерелом корисної інформації, до якої є постійний доступ.
Проте є й мінуси використання ґаджетів у навчальному процесі. Все залежить від того, як використовувати кожен конкретний пристрій. Ґаджети також можуть стати причиною неуспішності студентів унаслідок низки чинників, зокрема:
– Відволікання уваги під час занять.
Часто студенти на лекціях, або й на практичних заняттях використовують ґаджет не з корисною метою, а відволікаються на інші речі. Наприклад, на перевірку повідомлень, які надходять у соціальних мережах, перегляд стрічки новин або навіть на ігри, що негативно впливатиме на їх успішність.
– Зниження комунікативних навичок.
Студенти також використовують ґаджети не лише під час занять, а часто «зависають» з планшетом або смартфоном на перерві. Замість спілкування з тими, хто їх оточує, користувачі ґаджетів залишаються у віртуальному світі.
– Виникнення нездорового змагання.
Сучасні ґаджети є як корисними пристроями, так і своєрідним аксесуаром, що підкреслює статус свого власника. Тому серед студентів може виникнути приховане змагання щодо того, чий ґаджет є більш «крутим». Але таке змагання не сприяє створенню доброзичливої та комфортної атмосфери в групі.
– Зниження тривалості концентрації уваги.
Інформація із соціальних мереж засвоюється швидко, спонтанно та маленькими порціями у великому обсязі. Відповідно мозок звикає до роботи з великим обсягом різноманітної інформації й поступово втрачає здатність тривалий час утримувати увагу на чомусь одному. Сприяє цьому й бажання користувача відразу здійснювати паралельно кілька процесів, таких, як: спілкування, прослуховування музики, обговорення зустрічей та ін. Розвивається синдром дефіциту уваги та активності. Це негативно позначається на нашому мисленні. Стає важко утримувати тривалий час увагу, наприклад, на засвоєнні навчального матеріалу з книги чи з того ж ґаджета. Виникають складнощі з тим, щоб обмірковувати одну проблему, увага постійно відволікається. Вчені та психологи давно не в радощах від спостережень за інтернет-користувачами, які захоплюються відвідуванням соціальних мереж. Вони вважають, що захоплення людей такими ресурсами в деяких випадках може стати причиною психологічної кризи й, крім цього, знизити рівень концентрації уваги.
– Втома, стрес.
Режим безперервного потоку інформації та безперервна зміна емоційних вражень сильно втомлює мозок і організм відчуває стрес. До того ж під час роботи у соціальних мережах ми дивимося в монітор, а надлишок такої діяльності сам по собі спричиняє втому, незалежно від того, що при цьому читати.
– Відчуження, зниження інтелекту.
Коли ми багато часу сидимо в мережах, наш мозок зайнятий безглуздою й нецільовою активністю, яку не можна назвати повноцінною інтелектуальною роботою. Ми просто завантажуємо його будь-чим, щоб він весь час був зайнятий, не гадаючи про якість надходжень. Замість розв’язання життєвих проблем, побудови планів на майбутнє, задумки про якусь корисну ідею, читання гарної книгу тощо наш розум «пережовує» інтернет-гумки, перетворюючи нас у бездумну та відчужену зазомбовану істоту.
Часто навіть не можна сказати, що нам найбільше сподобалося, адже квапилися «проковтнути» все якомога швидше й не було часу, щоб сформувати оцінку, певний емоційний відгук. Завжди існує ризик того, що залежність від соціальних мереж відіб’ється шкідливими наслідками на нашій психіці.
– Як смартфон впливає на психіку.
З досліджень британських вчених відомо, що соціальні мережі завдають серйозної шкоди здоров’ю. Надмірне спілкування в інтернеті може призвести до ослаблення імунної системи, гормонального дисбалансу та порушення мозкової діяльності. Негативний вплив на здоров’я виявляється також у випадку, якщо людина занадто багато спілкується у соціальних мережах і скорочує при цьому живе спілкування з людьми.
Зрештою, захопленість таким видом спілкування може призвести до розвитку серйозних захворювань: раку, серцево-судинних хвороб, психологічних проблем і навіть слабоумства (слабоумство (лат. dementia) – стійке збідніння та спрощення психічної діяльності, яке характеризується зниженням пізнавальних процесів – пам’яті, уваги, мислення, збіднінням емоцій, порушенням поведінки і пристосування до навколишнього світу).
Статистика показує, що їх висновки зовсім не безпідставні. За останні 20 років люди стали втричі менше часу проводити за живим спілкуванням і вдвічі більше – перед комп’ютером. Це призвело до погіршення здоров’я цілого покоління.
Ми звикли не розлучатися з ґаджетом. По суті, це вікно у світ. Він зберігає наші особисті та робочі контакти, світлини та спогади. Часто за допомогою смартфона ми працюємо та проводимо фінансові операції.
Американські вчені дійшли висновку, що чим більше часу людина проводить з «розумним телефоном», тим сильніше це впливає на психіку.
Опрацювавши результати соцопитування, автори наукової роботи виявили в людей, які багато часу проводять зі смартфоном у руках, зв’язок між його використанням і відчуттям самотності, депресії, нещастя, появи суїцидальних думок та іншими небезпечними для психічного здоров’я наслідками.
– Інформаційна залежність.
Соціальні мережі можуть швидко перетворитися на своєрідну «жувальну гумку» для мозку. Отримання будь-якої інформації стає постійною звичкою й якщо цього не відбувається, починає виникати «інформаційна ломка». Вона проявляється в тому, що нам стає важко розслабитися в тих ситуаціях, коли в мозок надходить мало різних даних. Він вимагає нових і нових порцій інформації, адже звик щодня отримувати її з усіх джерел інтернету.
Соціальні мережі збуджують центри задоволення в нашому мозку, що є причиною ризику виникнення значної залежності. Користувач відчуває приємні емоції щоразу, коли читає позитивний коментар під своєю фотографією або залишає гарний відгук. Бажання повторного отримання цих емоцій знову кличе нас відвідувати простори соціальних мереж, змушуючи там проводити дедалі більше й більше часу.
Читання коротеньких коментарів, паралельно відкривання новин, в яких знову натрапляємо на цікавий пост у спільноті та читаємо, вмикаючи відповідний ролик, недодивляємося його до кінця, тому що увагу відвернули нові повідомлення від друзів, відповідаємо їм, попередньо зайшовши на їхні сторінки, знову читаємо записи. Швидкість і доступність отримання великої кількості різнобічної інформації дрібними порціями за маленький проміжок часу стає важливою передумовою формування залежності. Людина підсвідомо шукає найлегші шляхи для досягнення задоволення, хоч хай ці шляхи є неефективними та призводять до шкідливих наслідків. «Пошук сам по собі стає єдиною значущою діяльністю, що лежить в основі цієї залежності від мобільних пристроїв», – вважають дослідники.
З одного боку, мобільні телефони насправді виконують важливі й корисні функції, спрощуючи життя. З іншого – надмірне використання ґаджетів призводить до звикання й як наслідок формується шкідлива звичка – мобільна залежність. Вона, по суті, вилучає людину з реальності та переносить у віртуальне життя. Вчені та психологи, які спостерігали за цим явищем, навіть виділили два нових терміни, пов’язані з телефономанією:
– Номофобія – страх залишитися без ґаджета.
– Фабінг – залежність від телефону, яка виражається в тому, що людина постійно, де б не була та щоб не робила, відволікається на свій телефон.
Мобільна залежність – це психологічна пристрасть, сильний потяг до телефону й неможливість обходитися без нього. За відсутності ґаджета залежна людина відчуває стрес, емоційне «притуплення», не може зосередитися на власних діях, нудьгує і відчуває, ніби чогось не вистачає, в неї можливі навіть прояви агресії.
Якщо людина помітила у себе такі прояви, варто задуматися, можливо, це залежність.
Перші прояви залежності.
Унаслідок неконтрольованого використання ґаджетів виникає низка проблем з фізичним і психологічним здоров’ям:
– порушення постави, зору, координації рухів, кровообігу та травлення, головний біль і біль у шиї та спині;
– депресія, апатія, деколи агресивність;
– тривожність, порушення сну;
– зниження концентрації уваги, порушення пам’яті та когнітивних функцій;
– зниження соціальної адаптації;
– зниження емоційного світосприйняття, неможливість виражати та ідентифікувати власні емоції.
Залежність від ґаджетів замість реального життя формує віртуальне.
Як позбутися залежності від ґаджетів.
Щоб позбутися цієї залежності (як і будь-якої іншої) треба розпочинати з:
– усвідомлення та прийняття цієї залежності: «Так, я розумію та усвідомлюю, що в мене є залежність від ґаджетів».
– мати бажання позбутися її: «Так, я хочу це змінити, я хочу жити по-іншому». В основі повинно бути саме «змінити», а не «боротьба» з нею.
– формування нових звичок, контролю своїх дій та самодисципліни.
Коли в людини звільняється час, який раніше заповнювався ґаджетами, його потрібно тепер обов’язково заповнити іншими корисними, цікавими та емоційно забарвленими справами.
Це можуть бути:
Замість витраченого часу на ґаджети прогулянки на свіжому повітрі, до того ж бажано на кожний день вибирати новий маршрут. Це корисно для здоров’я, підносить настрій, дарує нові враження.
Читання цікавих книг, виділення часу для захоплення, спілкування з рідними та друзями, зустрічі з ними, гра в настільні та спортивні ігри й заняття фізичними вправами.
Визначення функціонального значення ґаджета для себе та дотримання цього призначення.
За умови використання ґаджета для роботи – займатися лише робочими питаннями, не відволікатися на інші дії. Треба кожні 45 хв. робити перерву на 10-15 хв. та активно рухатися.
У випадку використання ґаджета для розваг і відвідування соціальних мереж варто виставити таймер – щонайбільше до 30 хв. на день. Якщо менше «сидітимемо» у Facebook, наприклад, не більше півгодини на день, тоді в нас просто не залишиться часу на всяку безглузду активність на кшталт прокоментувати кожну світлину, вподобати будь-яке відео, бути в курсі всіх оновлень друзів.
Використовуйте соціальні мережі лише за цільовим призначенням, тобто як інтерфейс, що дозволяє спілкуватися, обмінюватися думками, дізнаватися про події. Але не зловживайте цими можливостями, уникайте непотрібного та безглуздого листування.
Треба також влаштовувати дні без ґаджетів, залишаючи лише функцію телефону. Вимикати зайві повідомлення та надсилання. Не використовувати ґаджет там, де можна без нього обійтися (під час їжі, прогулянки, коли спілкуємося з друзями тощо). Обмежити час перебування у соціальних мережах. Не потрібно заходити та перевіряти оновлення щогодини, під час кожної вільної хвилини на роботі чи вдома. Обмежити кількість відвідувань сторінок соціальних мереж, скажімо, до двох разів на день.
Якщо є багато вільного часу, то краще витратити його на щось цінніше й потрібніше, ніж соціальні мережі. Читати пізнавальні статті, вчитися новому, адже інтернет надає стільки прекрасних можливостей щодо отримання будь-якої інформації.
Таким чином, можна впевнено стверджувати, що без сучасних ґаджетів, навчальний процес буде менш комфортним, а в деяких випадках у вищих закладах освіти практично неможливим. Але водночас ґаджети можуть і нашкодити. Все залежить лише від користувача та мети, з якою він використовує ці пристрої. При дисциплінованому та правильному підході можна отримати певну користь і полегшити собі життя та уникнути багатьох неприємностей.
Костянтин ПАШКО,
Галина КРИЦЬКА,
Наталія МЕЛЬНИК,
доценти кафедри загальної гігієни
та екології ТНМУ