Значимою подією першого місяця літа, яка зібрала професіоналів охорони здоров’я з усієї країни й зарубіжжя, стала науково-практична конференція «Актуальні питання діагностики, лікування, раціональної фармакотерапії, профілактики та реабілітації в практиці сімейного лікаря».
1043 учасники
Як розповідає завідувачка кафедри терапії та сімейної медицини ТНМУ, голова Асоціації сімейної медицини Тернопільщини, професорка Лілія Бабінець, другий із чотирьох запланованих цього року кафедрою та професійною асоціацією форумів відбувся на платформі офіційного провайдера – ТНМУ. Учасниками стали науковці з усієї України, нашого університету, а також члени регіональної асоціації сімейної медицини Тернопільщини. Ця конференція стала ювілейною, бо вже втридцяте згуртувала фахівців сімейної медицини. Реєстрація форуму в базі науково-практичних конференцій МОЗ України, що дозволило надати учасникам 10 балів до їх освітнього портфоліо безперервного професійного розвитку.
На початку офіційної частини шановану аудиторію з побажаннями плідної роботи привітали проректор з науково-педагогічної роботи ТНМУ, професор Аркадій Шульгай та начальниця управління охорони здоров’я Тернопільської ОВА Ольга Ярмоленко. Незважаючи на важкі для України часи, такі форуми продовжують залишатися в тренді, про що свідчить рекордна кількість учасників – 1043 особи, з яких 944 – практичні лікарі, 40 осіб – спікери з різних регіонів країни та зарубіжжя.
Переважна більшість учасників – це фахівці сімейної медицини, але було й чимало фахівців інших спеціалізацій – гастроентерологів, кардіологів, реабілітологів, дерматологів, яким теж цікаві доповіді наших спікерів. Мета цього форуму, як і багатьох попередніх, передусім навчальна, бо і сімейний лікар з досвідом має здобути нові знання, і молодий теж потребує навчання. Його організатори також мали на меті ще й промоцію цієї спеціальності задля підвищення престижу фаху «лікар загальної практики-сімейний лікар», «дільничний педіатр» і «дільничний терапевт».
– Нам дуже важливо, щоб медичні працівники, організатори охорони здоров’я, владні структури, громадськість та й суспільство загалом усвідомили основну роль сімейного лікаря у системі охорони здоров’я та відповідальність, яку на нього покладено, – каже Лілія Бабінець. – У багатьох розвинених країнах уся система охорони здоров’я базується на сімейній медицині, на її рівні вирішують понад 80 відсотків усіх звернень до лікаря, тож і ми цього прагнемо.
Навчають за євростандартами
Щодо організації заходу, то всі питання намагалися форматувати з точки зору їх значимості в практиці сімейного лікаря. На перших позиціях, звісно, кардіологічний блок, бо маємо в Україні та у світі найвищу, понад 60 відсотків, смертність від серцево-судинних хвороб. Найкращі вітчизняні спікери представили декілька цікавих і ґрунтовних доповідей, де розповіли про сучасні стандарти ведення пацієнтів з цією патологією. Провідні доповідачі за цим напрямком – професор Іван Катеренчук з Полтави, професорки Наталія Михайловська із Запоріжжя та Світлана Шийко з Дніпровського медуніверситету, професори ТНМУ Мар’ян Гребеник, Надія Ярема. Багато доповідей були присвячені новим підходам і новій класифікації серцевої недостатності, де наголос поставлено на превентивні заходи та відновне лікування.
Низку актуальних доповідей репрезентували й гастроентерологи, які розповіли про найновіші стратегії лікування пацієнтів. Професор ТНМУ Ігор Господарський вів мову про сучасні стратегії гепатології та нові можливості використання тестів функціональних лабораторних методик, які можуть використовувати й сімейні лікарі. Професорка з Ужгородського медичного університету Єлизавета Сірчак окреслила коло проблем гепатобіліарної системи, а професор Івано-Франківського медуніверситету Василь Міщук підготував ґрунтовну доповідь про дивертикулярну хворобу й у деталях розповів лікарям сімейної медицини, як розпізнавати цю патологію. Професорка нашого університету Лілія Бабінець підготувала доповідь про розмаїті види зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози з тим, аби лікарі первинного контакту розпізнавали стани, за яких потрібно та як саме проводити ферментну терапію. Багато цікавої інформації прозвучало й в доповіді професорки ТНМУ Олени Самогальської щодо лікування неалкогольної жирової хвороби печінки. Не оминули увагою й лікування суглобів, зокрема проблему остеопенії та остеопорозу порушила в своїй доповіді професорка Лілія Бабінець, адже 40 відсотків жінок після 50 років у періоді менопаузи та 20 відсотків чоловіків віком понад 65 років страждають від цієї патології. Доповідачка описала клінічний портрет пацієнта, в якого може бути діагностоване зниження мінеральної щільності кісткової тканини, патогенез цієї патології та методи діагностики. Акцентувала увагу на шкалі FRAX, зазначивши, що ця недуга вже давно вийшла за рамки компетенції вузького спеціаліста, стала мультидисциплінарною проблемою та потребує як сучасного лікування, так і профілактики.
Порушували проблеми ендокринної системи, зокрема коморбідних станів, спричинених цукровим діабетом. Нові групи препаратів для лікування коморбідної патології за цукрового діабету, зокрема й серцево-судинної патології представила у своєму виступі професорка ТНМУ Надія Пасєчко. Загалом прозвучало чимало чудових доповідей, але оскільки сімейному лікарю необхідно володіти навичками та знаннями як і в галузі внутрішніх хвороб, так і численних суміжних напрямів, то до участі запросили також доповідачів-фахівців з неврології, офтальмології, оториноларингології, акушерства та гінекології, педіатрії й навіть стоматології. Вперше сімейні лікарі отримали ґрунтовні відповіді на питання, пов’язані з недугами ротової порожнини, з прекрасної доповіді професорки Наталії Гевкалюк. Зацікавлено слухали присутні кваліфіковану ЛОР-фахівчиню з Чернівців, професорку Світлану Левицьку щодо проблем горла. Запланували розглянути в подальшому алгоритм проведення отоскопії, яка наразі внесена до уніфікованого протоколу обстежень на первинному рівні. Організатори форуму пообіцяли вже наступної конференції провести майстер-клас, щоб навчити «сімейників» проводити цю діагностичну процедуру. Тема розв’язання шкірних проблем за різних патологій внутрішніх органів прозвучала в доповіді дерматологині Оксани Глушок. Особливу зацікавленість присутніх викликала доповідь доцентки ТНМУ Вікторії Фурдели щодо ожиріння дітей та підлітків у контексті превентивних заходів розвитку метаболічного синдрому в майбутньому.
Багато цінної інформації почерпнули сімейні лікарі з виступу головного спеціаліста управління охорони здоров’я за напрямом «загальна практика-сімейна медицина» Тернопільської ОВА Андрія Шабаги.
Працюють за принципом: усе для пацієнта
Вдалося організаторам конференції й подивувати її учасників. Серед звичних секцій та сесій уперше за всю історію форуму запровадили новий формат – рубрику «Кращі лікарські сімейні практики». Присутні мали змогу переглянути телевізійний ролик, де відображено діяльність Кременецького центру первинної медико-санітарної допомоги, який очолює Віталій Корнійчук.
– Це один з найперших і найкращий з центрів на Тернопіллі, – пояснює професорка Лілія Бабінець. – Мали намір, аби не лише краяни, але й учасники з інших куточків України побачили, як працюють наші лікарі першого контакту. Гордість переповнює, що в нас є такі віддані справі фахівці. Знаєте, мені навіть телефонували колеги з інших регіонів і висловлювали своє захоплення, бо й справді, сімейні лікарі з Кременеччини працюють за принципом: усе для пацієнта. Але й не забули тут і про лікаря, зручні умови праці медичного персоналу. Фактично це зразок того, як у нас прогресує «первинка» й в матеріально-технічному забезпеченні, й у фінансовому вимірі. Але це не єдиний у нашому краї такий зразковий Центр первинної медико-санітарної допомоги. На наступних форумах покажемо, як організували роботу в Бучачі, Мишковичах. Це заклади, які працюють не лише згідно з стандартами МОЗ, але й надають медичні послуги, що виходять за межі стандартної практики надання допомоги на «первинці». Наприклад, у багатьох центрах запровадили та утримують денні стаціонари, незважаючи на те, що Національна служба здоров’я України оплату цих послуг не передбачила. Але мешканці потребують лікування в умовах амбулаторного денного стаціонару, то керівництво центрів іде назустріч людям. Тільки за півроку в денному стаціонарі в Кременці пролікували 500 пацієнтів, з яких – 35 дітей. Так сімейні лікарі забезпечують тривале лікування пацієнтів з хронічними захворюваннями і контролюють їх перебіг. Я побувала там і на власні очі переконалася, як лікують пацієнтів після інсульту, з проблемами серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту.
Організували лікарі «первинки» й систему відновного лікування, і це є великим позитивом, бо ж доки будуть створюватися реабілітаційні центри на вторинному рівні, то люди отримують ці послуги за принципом «вже й зараз». Зберегли також фізіотерапевтичну базу, масажні кабінети, є відповідна апаратура, працює зала ЛФК. Це свідчить про те, що досконалості немає меж, і лікарі «первинки» знайшли спосіб пристосуватися до нових умов і справді наблизити доступ меддопомоги до пацієнта. Тож процес зміцнення первинної меддопомоги триває, а це стимулює молодь обирати напрямок «загальна практика-сімейна медицина». В Кременці я зустріла молодих фахівців, до слова, наших випускників, які не планували, але стали сімейними лікарями й дуже задоволені цим вибором. Кажуть, що знайомити студентів з цією спеціалізацією варто не на шостому курсі, як зазвичай, а значно раніше, принаймні з «клінічних» курсів – четвертого, п’ятого, розширюючи програму викладання. За цей час можна, й справді, сформувати філософію сімейного лікаря та взагалі виростити нове покоління спеціалістів – амбітних, зі знанням іноземних мов, прагненням вдосконалюватися й найголовніше – розумінням цієї ланки охорони здоров’я та її важливості. Не останню роль тут відіграє й такий чинник, як оплата праці. Останнім часом рівень зарплатні сімейних лікарів значно зріс, і хоча у суспільстві не прийнято озвучувати конкретні цифри, але лікарі Кременецького центру їх назвали, зауваживши, що керівництво дбає про належну оцінку їхньої праці. Отож, з’ясувалося, що заробітна платня сімейних лікарів навіть перевищує доходи вузьких спеціалістів. Зрозуміло, це надихає, стимулює та свідчить про запитуваність цих фахівців.
Головне – тримати правильні орієнтири
Особливе зацікавлення аудиторії викликали виступи іноземних колег. Зокрема, доповідь президента EURACT, професорки Нелі Міхелєс, яка окреслила основні напрямки роботи Європейської академії викладачів сімейної медицини, акцентувавши на особливостях роботи за пандемії та в умовах війни.
– Ці нелегкі для України часи є чималим випробуванням і для освітянського сектора, отож вдячні та розраховуємо на співпрацю з організацією EURACT ( підрозділ організації WONCA – Всесвітньої асоціації сімейних лікарів) представниками якої й ми є, – зазначає професорка Лілія Бабінець. – Досвід іноземних колег для нас дуже цінний. Спостерігала, з яким зацікавленням слухали учасники форуму нашого португальського колегу, сімейного лікаря Йохана Яфе. Він продемонстрував дієві прийоми педагогічних підходів у вихованні лідерських якостей лікаря сімейної медицини, а також поділився практично орієнтованими питаннями зі своєї педагогічної практики, зокрема й системного підходу до проблем, пов’язаних зі здоров’ям людей. Гадаю, що й у майбутньому не припинятимемо цю практику прямих увімкнень з європейськими колегами, бо ми є частиною великої європейської спільноти сімейної медицини.
Зібравшись такою великою аудиторією, учасники форуму прийняли важливі рішення, де йдеться про те, що потрібно продовжувати популяризувати професію сімейного лікаря, базуючись на філософії та вітчизняних традиціях цього фаху. Це відображено в перших пунктах резолюції форуму.
– Відновлювати маємо й науковий фах «загальна практика-сімейна медицина», бо й на рівні МОЗ України часто доводиться відстоювати певні позиції та доводити важливість наукових розробок і настанов саме в галузі первинної медицини, – наголошує професорка Лілія Бабінець.
Окремо винесли в резолюції й питання доцільності створення в медичних університетах факультетів загальної-практики сімейної медицини для здійснення підготовки сімейного лікаря протягом усього терміну навчання. Зрозуміло, що проблеми сімейної медицини складні, багатоаспектні, комплексні та потребують чимало зусиль, але це той підмурівок, на якому буде успішно розвиватися вся вітчизняна охорона здоров’я.
Лариса ЛУКАЩУК