Що потрібно знати про діагностику раку молочної залози

У календарі 20 жовтня визначено, як Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози (РМЗ). Його щорічно відзначають з 2005 року, аби привернути увагу громадськості до стрімкого зростання показників захворюваності на рак грудей в Україні. Адже РМЗ посідає перше місце у структурі онкозахворюваності серед жінок України. Така ж тенденція спостерігається й в інших країнах світу.

За статистичними даними, кожні 30 хвилин в Україні виявляється новий випадок РМЗ і щогодини від нього помирає одна жінка.

Крім раку, до злоякісних пухлин молочної залози належать також саркоми та злоякісні філоїдні пухлини. Слід пам’ятати, що РМЗ може виявлятися й у вагітних і лактуючих жінок, хоча дуже зрідка.

Саме пізня діагностика злоякісних пухлин молочної залози є причиною невиліковності хвороби. Тим часом рання діагностика цього захворювання є запорукою його успішного лікування в переважній більшості випадків.

Зазвичай під терміном «рання діагностика» розуміють діагностику РМЗ у так званій нульовій, І та ІІ стадіях.

Лариса НІТЕФОР, асистентка кафедри онкології, променевої діагностики і терапії та радіаційної медицини, лікарка-мамологиня, кандидат меднаук

Згідно з рекомендаціями ВООЗ необхідно розрізняти ранню діагностику симптомних форм раку (яку доцільніше було б називати своєчасною) та скринінгові програми для обстеження клінічно здорових жінок (які якраз і можуть забезпечити справді ранню діагностику РМЗ). Такі програми існують в багатьох країнах світу для діагностики доклінічних форм РМЗ, що має найбільше значення для можливості не лише контролювати хворобу, але й цілковито одужати.

Які ж методи діагностики необхідно використовувати, аби переконатися, що ви здорові?

Самообстеження молочних залоз – метод, якого необхідно навчати дівчат, починаючи з підліткового віку. Адже іноді вузлові утвори молочних залоз виявляють навіть у такому ніжному віці (зазвичай це – доброякісна патологія, яка часто все ж потребує лікування). Самообстеження молочних залоз виконують щомісячно з 5 до 12 дня менструального циклу в горизонтальному та вертикальному положенні жінки. В цей час молочні залози менш чутливі, немає проявів ПМС. Жінкам, у яких місячних немає, можна обрати для обстеження перший тиждень кожного місяця, наприклад.

Слід знати, що більшість випадків РМЗ жінки виявляють саме при самообстеженні молочних залоз. Ось чому метод не можна недооцінювати, хоча він не допомагає діагностувати доклінічні (непальпабельні) форми РМЗ.

Алгоритм самообстеження молочних залоз

Перший етап. Огляд молочних залоз. Проводять при достатньому освітленні (бажано денному). Потрібно роздягнутися до пояса та стати перед дзеркалом, опустивши руки донизу вздовж тулуба.

Обов’язково оглянути також внутрішню поверхню білизни, де можуть залишатися сліди від виділень із соска.

Які ж симптоми повинні насторожити жінку?

– зміна розміру чи форми молочної залози (втягнення, сплощення поверхні молочної залози або ж незвична опуклість, зміна контуру);

– втягнення чи відхилення соска в бік, ерозії, кірки, тріщини соска, лущення шкіри соска;

– зменшення радіусу ареоли;

– будь-які зміни з боку шкіри молочних залоз (симптом «лимонної кірки», локальне чи поширене почервоніння шкіри молочної залози, пігментні утвори, розширені венозні судини на одній з молочних залоз, виразкування)

Другий етап. Огляньте груди, піднявши руки й заклавши їх за голову. Зверніть увагу на субмамарні складки (під молочною залозою), де локалізується 15 % РМЗ.

Третій етап. Огляд у напруженому та розслабленому стані. Встановіть руки на пояс і кілька разів напружте й розслабте м’язи грудей.

Четвертий етап. Пальпація молочних залоз. Намагайтеся завжди проводити пальпацію грудей за одним алгоритмом та обережно, неболяче. Можна пальпувати молочні залози під час гігієнічних процедур намиленою рукою.

Кожна молочна залоза промацується рухами по колу протилежною рукою, пучками трьох пальців, крім великого й мізинця. Починають пальпацію зазвичай з верхньої частини грудей від ключиці до ділянки пахвової западини, донизу в бік живота та знову вгору по внутрішньому краю молочної залози до ключиці. Далі обстежують молочну залозу рухами по колу, починаючи із зовнішньої частини залози до соска, рухами по лінії «згори-донизу» та радіарними рухами в напрямку соска.

П’ятий етап. Обстеження сосків. Обережно стисніть сосок молочної залози великим і вказівним пальцями, спостерігаючи за наявністю виділень. Промацайте сосок, встановивши пальці за соском.

Шостий етап. Промацайте протилежну молочну залозу за вказаним алгоритмом.

Сьомий етап. Обстеження реґіонарних лімфатичних вузлів. Пучками чотирьох пальців промацайте пахвинні ділянки при піднятій та опущеній руці, а також надключичні та підключичні ділянки – там можуть бути збільшені лімфатичні вузли.

Восьмий етап. Обстеження грудей, лежачи на спині. Ляжте так, щоб молочна залоза була розпластана на грудній клітці (іноді для цього потрібно трішки повернутися в протилежний до обстежуваної залози бік). Протилежною рукою промацайте молочну залозу за попереднім алгоритмом у трьох положеннях: (рука з обстежуваного боку спрямована вздовж тулуба; рука спрямована вбік; рука піднята догори).

Що можна пропальпувати:

– ущільнення, припухлість у молочній залозі чи поруч з нею;

– ущільнення в ділянці соска чи ареоли;

– збільшення лімфовузлів (під пахвами, над чи під ключицями).

Звернути увагу потрібно також на відчуття дискомфорту або біль в одній з молочних залоз.

Звісно, що деякі з перелічених симптомів можуть зустрічатися також при доброякісній патології, запальних захворюваннях, але, в тому числі, можуть бути й ознакою РМЗ.

Клінічний огляд молочних залоз лікарем раз на рік теж повинен увійти в практику, адже іноді при самообстеженні молочних залоз жінка може щось не помітити. Клінічний огляд молочних залоз лікарем ввійшов до всіх сучасних настанов з діагностики та лікування РМЗ (ESMO, EUSOMA, NCCN).

Відомо, що саме скринінг клінічно здорових жінок з використанням інструментальних методів діагностики дає дуже високі шанси на повне одужання.

Які ж інструментальні методи діагностики існують для виявлення патології молочних залоз?

УЗД молочних залоз – основний інструментальний метод обстеження грудей дорослих жінок у віці до 40 років, який не має жодних протипоказань. Цей метод дослідження молочних залоз застосовують у вагітних і лактуючих жінок. Після 40 років цей метод теж може бути додатково призначений жінкам у комплексі з мамографічним обстеженням для отримання більш повної інформації про стан молочних залоз і регіонарних л/вузлів (особливо у випадку мамографічно щільних молочних залоз). Проте за допомогою УЗД молочних залоз не завжди вдається діагностувати РМЗ на доклінічній стадії.

Мамографія – це рентгенологічне обстеження молочних залоз. Цей метод є основним методом скринінгу для виявлення РМЗ згідно з вітчизняними та закордонними рекомендаціями.

Саме регулярне мамографічне обстеження дозволяє знизити смертність від РМЗ до 40%. Нерегулярність обстеження нівелює цю перевагу. Адже якщо перерва між мамографіями складає 4-5 років, то виявлена пухлина може бути вже значних розмірів.

Первинну мамографію рекомендують жінкам у віці 40 років, навіть якщо в них немає жодних скарг з боку молочних залоз. Окрім того, що дослідження дозволяє діагностувати РМЗ у тих випадках, коли пухлину ще неможливо пропальпувати, з первинною мамографією будуть порівнювати подальші мамографічні обстеження. Рекомендації щодо періодичності мамографічних обстежень відрізняються в різних країнах. У більшості країн Європи в період від 40 до 69-75 років рекомендоване мамографічне обстеження один раз на два роки. В деяких країнах рекомендована щорічна мамографія. Можлива рекомендація – мамографічне обстеження грудей раз на два роки у віці від 40 до 50 років та щорічна мамографія з 50-річного віку. Періодичність мамографії доцільно обговорити з вашим лікарем-мамологом.

Мамографія може бути призначена швидше 40 років (із 35-річного віку згідно з вітчизняними та рекомендаціями EUSOMA) та з 30 років за рекомендаціями NCCN жінкам з високим ризиком виникнення РМЗ (наявність сімейного анамнезу, пов’язаного з РМЗ, генетичні мутації, опромінення грудної клітки з приводу іншого захворювання в минулому).

Жінкам з групи високого ризику, яким менше, ніж 35 років, рекомендована МРТ молочних залоз з контрастуванням, але не швидше 25 років.

Жінкам до 40 років із спадковим РМЗ згідно із сучасними настановами NCCN рекомендовано проводити діагностику завжди на 10 років швидше, ніж виникало захворювання у родичів жінки.

Існують певні рекомендації для жінок, яким проводили променеву терапію грудної клітки у віці 10-30 років.

За необхідності лікар-мамолог може призначити також інші методи дослідження (томосинтез, дуктографію, мамодуктоскопію, тонкоголкову аспіраційну біопсію з цитологічним дослідженням, трепан-біопсію з гістологічним та ІГХ дос-лідженням).

Важливо. Метод обстеження призначає лікар, враховуючи вік жінки та ризик виникнення РМЗ у неї протягом життя.

Визначення онкомаркерів, пов’язаних із РМЗ, не може бути методом виявлення РМЗ, адже їх рівень може залишатися не підвищеним при інвазивних формах РМЗ та може бути підвищеним при деякій неонкологічній патології. Тому визначення онкомаркерів служить зазвичай для оцінки ефективності лікування та наявності прогресування хвороби в уже встановлених випадках РМЗ.

Генетичне тестування – метод діагностики, що виявляє мутації генів, що відповідають за розвиток спадкового РМЗ. Найбільше клінічне значення мають гермінальні мутації в генах BRSA-1 та BRSA-2, хоча нині існує можливість визначення широкої панелі генетичних мутацій, які можуть бути причиною РМЗ, підшлункової залози, яйників, маткових труб, простати, перитонеального раку, дифузних форм раку шлунка. Мамолог може рекомендувати генетичне тестування за наявності показань до такого дослідження як пацієнтці, так і її родичам.

Чоловіки теж хворіють на рак грудної залози (тут ми вживаємо саме цей термін). Але майже 99 % усіх пацієнтів з РМЗ – жінки.

Захворіти на рак молочної залози може будь-яка жінка, однак в одних ризик захворювання високий, а в інших – значно нижчий.

Єдину причину захворюваності на РМЗ поки що не встановлено. Відомо, що майже 10 % РМЗ асоційовані з генетичними мутаціями та є спадковими. Тому наявність у близьких родичів РМЗ (а також раку інших локалізацій: яйники, маткові труби, підшлункова залоза, простата, перитонеальний рак), є фактором ризику.

До інших чинників ризику злоякісних пухлин молочної залози належать:

– наявність РМЗ в анамнезі;

– вік понад 40-50 років (90-80 % випадків РМЗ зустрічається саме у цій віковій категорії);

– деякі передракові захворювання молочних залоз;

– аборти в анамнезі;

– екзогенна та ендогенна стимуляція залозистої тканини молочної залози естрогенами (при порушеннях менструального циклу, тривалій гормонотерапії);

– раннє менархе (до 12 р.), пізній клімакс (після 55 років);

– пізні перші пологи, відсутність лактації;

– травми молочної залози;

– ендокринні захворювання; гіпертонія, цукровий діабет, ожиріння;

– опромінення грудної клітки в анамнезі (променева терапія);

– щільна структура молочних залоз (ускладнює виявлення патології під час мамографії);

– робота в нічний час;

–  зловживання алкоголем.

Молочні залози – «дзеркало» гормонального та фізичного стану жінки. Адже молочна залоза – гормонозалежна та чутливо реагує на будь-які зміни в яйниках, надниркових залозах, щитоподібній залозі, гіпофізі.

Наявність чинників ризику не означає, що жінка обов’язково захворіє на РМЗ. Але жінки з високим ризиком повинні ще більш ретельно дотримуватися періодичності рекомендованих обстежень.

Насамкінець хочеться наголосити, що РМЗ за умов раннього виявлення та правильного лікування має гарні прогнози. Адже у випадку проведення адекватного комплексного лікування пацієнтка може розраховувати на повне одужання.

Тому, чарівні жінки, не нехтуймо своїм здоров’ям!

Лариса НІТЕФОР,

асистентка кафедри онкології, променевої діагностики і терапії

та радіаційної медицини, лікарка-мамологиня, кандидат меднаук