Кафедра медичної реабілітації незабаром відзначить 25-ліття з часу заснування. Всі науковці, які долучилися та впродовж багатьох років працювали тут, стверджують, що шлях становлення й розвитку був складним, але водночас й цікавим. Складність полягала в тому, що ці процеси припали на часи реформування охорони здоров’я України, розбудови системи відновного лікування та програм підготовки фахівців. Цікавість була зумовлена новизною й постійним розвитком теми реабілітації.
Свою історію кафедра медичної реабілітації розпочала 1999 року, коли у січні організували курс медичної реабілітації при кафедрі терапії ФПО. Серед її засновників – тоді ще доцентка, а нині вже професорка Тетяна Григорівна Бакалюк, яка, власне, й сформувалася та зростала на цій кафедрі як науковиця, та виплекала не одне покоління студентів. Ось як вона пригадує перші кроки становлення: «Якось викликав мене тодішній ректор Леонід Якимович Ковальчук і каже, що в університеті відкриватимуть новий курс – «Медична реабілітація» при кафедрі терапії ФПО. Розповів про перспективи та запитав, чи не хочу я спробувати себе в медичній реабілітації й стати завучкою курсу, який базуватиметься на кафедрі терапії ФПО. Звісно, дав мені час обдумати та запропонував поїхати з професором Євгеном Михайловичем Стародубом оглянути бази санаторію «Медобори», де планували проводити заняття з медичної реабілітації. Головний лікар і заступник з лікувальної роботи нас дуже привітно зустріли, провели екскурсію величезним санаторієм, з хорошим обладнанням та обіцяли допомагати й підтримувати в навчальному процесі. Звичайно, я розуміла, що, очевидно, не виявилося тих, хто бажав викладати цей курс, адже навчання мало відбуватися за межами Тернополя, та й матеріалів з реабілітації на той час було обмаль. Але зваживши всі «за» та «проти», погодилася на цю пропозицію, про що жодного разу не пошкодувала».
Так 1999 року вперше в Україні був створений курс медичної реабілітації при кафедрі терапії ФПО ще тоді Тернопільської державної медичної академії ім. Івана Горбачевського, який очолив головний лікар санаторію «Медобори» Василь Іванович Мартинюк. На курсі працювало ще двоє асистентів – Андрій Олександрович Голяченко та Олександр Михайлович Лавріненко. Це був нелегкий період, каже Тетяна Бакалюк, адже потрібно було все створювати з нуля. Рятувало те, що в Україні санаторно-курортний етап реабілітації був розвинутий найкраще, у санаторії було необхідне обладнання, методики, тому й почали ми викладати медичну реабілітацію у санаторних умовах. Такий підхід виявився дуже прийнятним для студентів, бо ж більшість з них уперше побачила санаторій та дізналася, що таке санаторно-курортне лікування. Заняття відбувалися в лікувальному корпусі санаторію, де було сучасне обладнання. Науковці курсу медичної реабілітації на чолі з головним лікарем вдосконалили й впровадили у санаторно-курортне лікування багато нових методик, серед яких – синглетно-кисневу терапію, витяжіння суглобів і хребта, методи пунктурної фізіотерапії та ін. Лікарі-курсанти за напрямом «Фізіотерапія», лікарі-інтерни різних спеціальностей та студенти 6-го курсу медичного університету мали змогу ознайомитися з лікувальною базою найкращого санаторного закладу України, де, крім традиційних методів лікування, застосовували й альтернативні методи відновного лікування, зокрема апітерапію, іпотерапію, болюсотерапію, гірудотерапію, інші. У санаторії повсякчас впроваджували нові методи реабілітації, зокрема, популярні в ті часи кінезіотерапію, нордичну ходьбу, пресотерапію, кріотерапію тощо. Головний лікар оздоровниці завжди вітав нові ідеї та сприяв їх втіленню. Наші викладачі стали членами Всеукраїнської асоціації фізіотерапевтів і курортологів та брали активну участь у проведенні конференцій. Упродовж десяти років у «Медоборах» організовували науково-практичні форуми, на яких лікарі з усієї України мали змогу продемонструвати власні досягнення з нетрадиційних методів лікування у санаторних умовах.
«Узагалі курс медичної реабілітації при кафедрі терапії ФПО тоді ще Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського був створений уперше в Україні, – продовжує розмову професор кафедри медичної реабілітації Андрій Голяченко. – Схожі кафедри – лікувальної фізкультури та спортивної медицини, фізіотерапії діяли на базі інших вишів України й раніше, але саме медичної реабілітації як синтезу різних спеціальностей та наук – уперше. Спочатку й для мене саме поняття реабілітації було як terra incognita. Перша систематизація моїх знань з реабілітації знайшла своє відображення в посібнику «Основи медичної реабілітації», яка вийшла у співавторстві з моїми колегами Мартинюком В.І., Бакалюк Т.Г. та Килівником В.С. 2000 року. Рік по тому курс «виріс» у кафедру медичної реабілітації, фізіотерапії та спортивної медицини, яку очолив професор Ігор Романович Мисула, таким чином об’єднавши основні дисципліни в реабілітації. Ми стали проводити заняття не лише у санаторії, але й у Тернопільській психоневрологічній лікарні, спортивному корпусі, значно збагатилася матеріально-технічна база, розширився перелік дисциплін, які входили до курсу медичної реабілітації. А далі ще більше – вперше в Україні в медичному виші розпочали підготовку спеціалістів з фізичної терапії та ерготерапії. Я разом з доцентом Володимиром Богдановичем Ковалем і доценткою Людмилою Олексіївною Вакуленко теж долучилися до цієї справи – підготували базисні документи, які фактично лягли в основу й дали шлях до підготовки таких фахівців саме в медичних вишах.
Реабілітація – процес комплексний. І зрозуміло, що тут треба долучати різнопрофільних фахівців. Окрім лікарів, у системі відновного лікування допомогу пацієнтам мають надавати фізичні терапевти та ерготерапевти. Підготовкою цих спеціалістів в Україні ще з 1990-х років почали займатися інститути фізкультури та факультети фізичного виховання в педагогічних університетах. Але попри високий рівень теоретичних знань, проблемою в їх підготовці залишалася недостатня клінічна база в цих закладах та відповідно практична підготовка спеціалістів, безпосередня робота з пацієнтами. 2013 року Тернопільський державний медичний університет ім. Івана Горбачевського став першим серед вищих медичних навчальних закладів, що отримав ліцензію на підготовку фахівців з фізичної терапії та ерготерапії. Того ж року з кафедри медичної реабілітації та спортивної медицини на новостворену кафедру фізичної реабілітації, здоров’я людини і фізичного виховання «перейшли» дисципліни – лікувальна фізкультура, спортивна медицина, фізичне виховання. Відтак кафедра медичної реабілітації та спортивної медицини була перейменована в кафедру медичної реабілітації. З 2015 року вона розмістилася в Тернопільській міській комунальній лікарні №3, а її основною клінічною базою стало відділення реабілітації цієї лікарні. Впродовж багатьох років тут здобувають знання студенти медичного, стоматологічного факультетів, навчально-наукового iнституту медсестринства, лiкарi-iнтерни рiзних спецiальностей та лiкарiкурсанти. У грудні 2019 року в Україні була затверджена нова лікарська спеціальність «Лікар фізичної та реабілітаційної медицини». Розпочалася перепідготовка спеціалістів, насамперед зі спеціальностей «Неврологія», «Ортопедія і травматологія», «Терапія» та «Фізіотерапія», а ТНМУ ім. Івана Горбачевського став одним з перших університетів, який запровадив програму підготовки лікарів фізичної та реабілітаційної медицини».
Щодо основних наукових здобутків кафедри останніх років, то вперше науковці кафедри вивчили та дослідили поєднаний вплив фізіотерапевтичних методів і торфоболота на щільність кісткової тканини у хворих з остеохондрозом і поєднаним з остеопорозом. Розробили й впровадили нові способи лікування хворих з остеохондрозом та остеопорозом на основі застосування торфоболота, рефлексотерапії та низькоінтенсивних фізичних факторів (ультразвукової й магнітолазерної терапії). Довели ефективнiсть використання мiкрохвильової резонансної терапiї за суглобової патології, дослiджена щiльнiсть кiсткової тканини у хворих на остеопороз пiд час лiкування сiрководневими ваннами та вивчили стан iмунної системи у хворих на остеохондроз пiд впливом санаторно-курортного лiкування.
Вивчили також механiзми порушень у серцево-судиннiй системi студентiв за рiзних фiзичних навантажень і розробили та запропонували комплекси фiзичних вправ і навчально-тренувальнi програми з фiзичної терапії при рiзних захворюваннях. Продемонстрована ефективнiсть занять фiзичними вправами для покращення функцiонального стану органiзму, розумової та фiзичної працездатностi.
Двадцять років очолює кафедру медичної реабілітації професор Ігор Романович Мисула. Своєю невичерпною енергією, любов’ю до науки він запалює і студентів, і викладачів.
«Гадаю, що 25-річчя кафедри, яке вже наближається, – це особлива дата для всіх наших науковців і працівників, – каже професор Ігор Мисула. – Урочистостей через війну, звісно, не буде, а от конференцію вже цього місяця проведемо. Навіть попри пандемію, ми щорічно організовували науково-практичні конференції з міжнародною участю, щоб тримати руку на пульсі реабілітації не лише в Україні, але й Європі.
Трудовий шлях нашої кафедри розпочався 25 років тому, коли на кафедрі терапії ФПО запровадили курс медичної реабілітації. Нині кафедра медичної реабілітації є однією з провідних в університеті. За результатами всіх видів діяльності ми посіли друге місце серед інших кафедр університету, що свідчить про високу результативність роботи наших науковців. І коли мене іноді запитують, як вдалося досягти таких успіхів, то відповідаю, що важливо ще на початку шляху обрати правильні пріоритети. Наші орієнтири базувалися на трьох складових – формування висококласних кадрів, навчально-методичної бази та матеріально-технічного забезпечення. Колись була популярною фраза: кадри вирішують усе. Гадаю, що вона не втратила своєї актуальності й донині, бо завдяки колективу науковців, які не втомлювалися і студентів навчати, і свій кваліфікаційний рівень повсякчас підвищувати, нам вдалося досягнути значних успіхів. Наразі науковий потенціал нашої кафедри – це сім високопрофесійних викладачів, зокрема, троє професорів, доцент і три асистенти, кожен з яких є непересічною особистістю. Сподіваюся, до наступного ювілею в нас ще побільшає докторів наук, бо знаю, що дехто з викладачів уже готується до вищої сходинки свого професійного розвитку. І тоді ми, по суті, станемо єдиною кафедрою в університеті, де кількість докторів наук серед викладацького складу становитиме понад 50 відсотків.
Усі наші викладачі є висококваліфікованими фахівцями, талановитими науковцями та шляхетними людьми й це дуже цінно в нашій роботі. Щодо навчально-методичної бази, то треба зауважити, що тут у нас є також вагомі здобутки. Наші викладачі є співавторами понад 30 підручників і навчальних посібників та монографій. Навчання проводимо на медичному факультеті й факультеті післядипломної освіти, а досвід, який ми здобули під час створення навчально-методичних матеріалів та практичної діяльності, й створює можливість готувати висококваліфікованих спеціалістів.
Реабілітаційна медицина, якою вона нині є у світі, в Україні розпочала свій відлік лише останніми роками. Отож роботи в нас – невпрогорт. Ми розвиваємо фізичну та реабілітаційну медицину в країні, використовуючи сучасні, відомі у світі підходи, впроваджуючи нові освітні програми підготовки та перепідготовки фахівців. Протягом останніх семи років я очолюю науково-методичну комісію з охорони здоров’я та соціального забезпечення Міністерства освіти та науки України, є співавтором стандартів вищої освіти першого бакалаврського та другого магістерських рівнів за спеціальністю «Фізична терапія та ерготерапія», а наші професори Андрій Олександрович Голяченко та Тетяна Григорівна Бакалюк, яка наразі очолює Тернопільський осередок Українського товариства фізичної та реабілітаційної медицини, впроваджують ці стандарти в практичну охорону здоров’я.
У нас доволі хороше матеріально-технічне забезпечення про яке подбав університет. Навчальну та лікувальну роботу провадимо на базі реабілітаційних закладів м. Тернополя – в міській комунальній лікарні №3, Центрі реабілітації для дітей з органічними ураженнями центральної нервової системи та вродженою патологією, Центрі реабілітації та розвитку дитини. Мають можливість студенти опанувати практичні навички в Петриківському пансіонаті для людей похилого віку. Така тісна співпраця з медичними закладами Тернопілля забезпечує впровадження передових реабілітаційних технологій у лікувальну практику. Особливо актуальною наша співпраця є зараз, коли в лікувальних установах обласного центру перебуває багато поранених бійців Збройних сил України. Наші викладачі разом зі студентами складають для них індивідуальні програми реабілітації та проводять реабілітаційні втручання.
Суттєво поліпшилася матеріально-технічна база нашої кафедри завдяки участі в проєкті Еразмус + «Innovative Reha-bilitation Education – Introduction of new master degree programs in Ukraine». Ми отримали обладнання для реабілітації на 60 тисяч євро й зараз активно застосовуємо його в реабілітації членів тернопільської громади, а також воїнів ЗСУ.
Отож кафедра медичної реабілітації з упевненістю дивиться в майбутнє. І надалі працюватимемо над розбудовою системи реабілітаційної медицини України, формуванням якісного науково-педагогічного потенціалу та інтеграції у складі університету у світовий медичний та науковий простір.
Сердечно вітаю усіх з нашим 25-літтям».
Лариса ЛУКАЩУК