У Тернопільському національному медичному університеті ім. Івана Горбачевського відбулася науково-практична конференція «Особливості хірургічної тактики при наданні хірургічної медичної допомоги пораненим на ІІ рівні (на прикладі ЦРЛ)».
На жаль, реалії сьогодення в Україні такі, що хірурги наших лікарень зіткнулися з проблемою кульових поранень, вогнепальних ран, які потребують своєчасного та правильного лікування. За дев’ять років війни українські військові медики набули чималого досвіду лікування бойової травми й нині саме час передати свої найкращі напрацювання.
Як розповів організатор форуму, проректор з науково-педагогічної та лікувальної роботи ТНМУ, професор Степан Запорожан, такий захід є дієвим засобом комунікації у сфері військової хірургії: «Питання надання спеціалізованої допомоги на різних етапах евакуації було й залишається актуальним, тому спікерами ми запросили військових лікарів, які надають меддопомогу у спеціалізованих військових шпиталях. Повномасштабне вторгнення ерефії, на жаль, триває й наші цивільні лікарні мають бути в повній готовності для можливого надання медичної допомоги пораненим».
На конференцію зібрали практикувальних хірургів, травматологів та анестезіологів міських і районних лікарень Тернопільщини, аби вони отримали сучасні відомості щодо тактики лікування поранених з вогнепальними ураженнями на етапах евакуації, були добре поінформовані, як повинні діяти в екстремальних умовах.
Упродовж пленарних засідань присутні мали змогу ознайомитися з можливостями надання хірургічної допомоги за бойової хірургічної травми, особливостями анестезіологічної підтримки та інфузійної терапії, зокрема на другому рівні надання допомоги пораненим, надання меддопомоги пораненим з комбінованою механічною та термічною травмою.
Головний хірург Збройних сил України полковник медслужби Костянтин Гуменюк, який відкрив програмну частину форуму, поділився досвідом етапного надання хірургічної допомоги при бойовій хірургічній травмі під час великої війни, відстеживши еволюцію лікувально-евакуаційного забезпечення з початку антитерористичної операції (2014 р.) до року боротьби з повномасштабним російським вторгненням.
«Нині надання медичної допомоги пораненим глибоко ешелоноване й має кілька рівнів: поле бою, медичний пункт батальйону, стабілізаційний пункт, в якому працюють мобільні хірургічні бригади, військово-польовий госпіталь, а далі госпіталі клінічних центрів різних регіонів України, – зазначив Костянтин Гуменюк. – Для поранених з усіх можливих ділянок бойових зіткнень існує свій маршрут евакуації з етапним лікуванням, що дозволяє в максимально стислі терміни стабілізувати стан пораненого, провести первинну хірургічну обробку та евакуювати в госпіталь для подальшого кінцевого лікування. Завдяки цьому більшість поранених знову повертаються у стрій».
Багато цікавої та необхідної інформації було у виступі Івана Богдана, начальника клініки Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, в якому йшлося про надання невідкладної хірургічної допомоги пораненим і травмованим у бойових умовах на 2 рівні із застосовуванням технології «Damage control». У сучасних умовах значно зросла частка поранених з триваючою внутрішньою кровотечею та іншими загрозливими для життя наслідками, які не можливо усунути на рівні медичного пункту батальйону чи стабілізаційного пункту. У зв’язку з цим у медичній службі ЗСУ прагнуть, з одного боку, наблизити хірургічну допомогу до поля бою, з іншого – на етапах медичної евакуації застосовують тактику багатоетапного хірургічного лікування.
«Світовий та вітчизняний досвід першого року війни твердо переконав, що основним чинником зменшення ризику розвитку ускладнень після поранення є скорочення терміну виконання операції, яка сама по собі здатна викликати погіршення стану пораненого. Тактика багатоетапного хірургічного лікування (або damage control surgery) спрямована на запобігання розвитку несприятливого наслідку шляхом скорочення обсягу першого оперативного втручання та зміщення остаточного відновлення ушкоджених органів і структур до стабілізації життєво важливих функцій організму, що загалом суперечить основним засадам загальної хірургії, яким слідують цивільні хірурги», – наголосив Іван Богдан.
Зазвичай damage control реалізують у три етапи. Перший – первинна невідкладна операція у скороченому обсязі, другий – інтенсивна терапія до стабілізації життєво важливих функцій організму й третій – повторне оперативне втручання з корекції всіх ушкоджень. При цьому тривалість первинного хірургічного втручання визначає анестезіолог, виходячи з тяжкості стану пораненого.
Тактику damage control за життєвими показаннями застосовують у багатопрофільних військових госпіталях під час надання спеціалізованої хірургічної допомоги важкопораненим. Така тактика є також актуальною й для районних хірургів, які в теперішній час можуть мати справу з вогнепальними пораненнями.
Про сучасні оновлені стандарти анестезіологічної підтримки та інфузійної терапії на ІІ рівні надання допомоги пораненим розповів начальник відділення анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії й дезінтоксикації Військово-медичного клінічного центру Західного регіону Андрій Медвідь. Зокрема, наголосив, що основна реанімаційна підтримка пораненим необхідна у випадках розвитку гіповолемічного шоку. Висвітлив основні напрямки терапії «тріади смерті»: метаболічного ацидозу, гіпотермії та коагулопатії.
Василь Савчин, лікар-комбустіолог, експерт департаменту охорони здоров’я Львівської ОВА з питань комбустіології, представив аудиторії сучасні напрямки хірургічної тактики за опіків різної інтенсивності, а також за умов комбінованої механічної та термічної травми. Навів численні приклади лікування поранених з опіками із застосуванням ауто- та ксенопластики. Довів ефективність застосування сучасних замінників шкіри.
Особливий інтерес в учасників конференції викликала доповідь завідувача відділення ортопедії та травматології Тернопільської обласної клінічної лікарні Сергія Гаріяна «Оптимізація надання медичної допомоги пораненим з ураженням опорно-рухового апарату на етапах медичної евакуації». На основі результатів лікування поранених з кульовими та мінно-вибуховими пораненням опорно-рухового апарату зі значними дефектами кісткової тканини доповідач виклав тактику їх лікування, боротьбу з рановою інфекцією та методику відновлення втраченої ділянки кістки.
Завершальною була доповідь Галини Цимбалюк – доцентки кафедри екстреної та симуляційної медицини, завідувачки центру симуляційного навчання ТНМУ імені Івана Горбачевського. Доповідачка актуалізувала питання діяльності лікувального закладу в умовах надходження великої кількості постраждалих, що в нинішніх умовах є надважливою проблемою, зважаючи на бомбардування цивільної інфраструктури. На основі досвіду інспектування лікувальних закладів прифронтових областей та центральної частини України Галина Цимбалюк висвітлила основні проблеми, які можуть виникнути в лікувальному закладі під час масового надходження постраждалих та шляхи їх розв’язання.
Завершили конференцію репрезентацією майстер-класу з обстеження критичного травмованого пацієнта, якого доправили до приймального відділення лікувального закладу. Примітно, що учасники виявили бажання бути його дійовими особами й безпосередньо виконували кожний пункт алгоритму обстеження та надання невідкладної допомоги.
Фінальною частиною заходу став виступ начальника Військово-медичного клінічного центру Західного регіону полковника медичної служби Володимира Книгиницького. Він подякував організаторам конференції та підкреслив, що в умовах повномасштабного російського вторгнення лише взаємодія військових і цивільних медиків є запорукою повернення у стрій максимальної кількості постраждалих.
Враженнями від форуму попросили поділитися головного хірурга Збройних сил України, полковника медичної служби Костянтина Гуменюка.
«Надзвичайно вдячний вашому університетові, організаторам конференції та взагалі всім, хто долучився до її організації. Ми отримали багато цінної інформації, яка базувалася на власному досвіді. Мене приємно вразив виступ ортопеда-травматолога Сергія Гаріяна, зокрема, його напрацювання щодо використання сучасних методів лікування вогнепальних переломів довгих трубчатих кісток, а також дебрідменту вогнепальних ран. Це дуже позитивний досвід, який ми повинні запровадити в лікувальних закладах і це буде великим внеском у лікування наших військових. Дуже цікавою була доповідь доцентки кафедри екстреної та симуляційної медицини, завідувачки центру симуляційного навчання ТНМУ імені Івана Горбачевського Галини Цимбалюк про те, як потрібно проводити сортування в цивільних закладах у єдиному медичному просторі, власне, про що ми й вели мову. Сподіваюся, що багато нині надійшло інформації щодо тактики сучасного лікування бойової травми. Отож я з великим задоволенням взяв участь у цьому заході та сподіваюся на співпрацю в майбутньому».
Арсен ГУДИМА,
завідувач кафедри екстреної та симуляційної медицини ТНМУ,
професор, модератор конференції,
Лариса ЛУКАЩУК,
кореспондентка «Медичної академії»,
Світлини Миколи ВАСИЛЕЧКА