У ТНМУ запровадили соціальний проєкт для збереження генофонду України

Загроза здоров’ю в умовах війни зробила тему репродуктивної медицини як ніколи актуальною в Україні. Сучасні репродуктивні технології дозволяють зберігати біоматеріал, не змінюючи його властивостей, протягом тривалого часу.

У Тернопільському національному медичному університеті імені Івана Горбачевського стартував унікальний соціальний проєкт щодо збереження фертильності військових – захисників України. До його реалізації долучилися доброчинна організація «Eye care for Ukraine» (США), що виступила фінансовим донором, і медичний центр «Клініка професора Стефана Хміля», де відбуватиметься практичне втілення проєкту.

Як розповів проректор з наукової роботи ТНМУ, професор Іван Кліщ, проєкт створений задля збереження генофонду України, на території якої нині тривають військові дії. «Погіршення умов життя, добробуту, здоров’я українців, масова міграція населення через повномасштабне вторгнення рашистів на нашу землю призвела до демографічної кризи. Ця програма дозволить військовому залишити здоровий генетичний матеріал на зберігання, щоб у майбутньому використати його для народження здорової дитини», – зауважив Іван Миколайович.

– Російсько-українська війна – геноцид проти українського народу й це визнали вже багато країн світу, – каже завідувачка відділу менеджменту наукових проєктів, професорка Оксана Шевчук. – Дев’ятий рік тривають бойові дії, вже й перетнули річницю повномасштабного вторгнення, а наступ русні став ще більш агресивним. Ідуть запеклі бої не на життя, а на смерть, але, попри основні перемоги наших Збройних Сил, ми несемо й певні втрати. Крім того, через велику війну з України емігрувало 7-8 мільйонів осіб, понад 11 мільйонів людей стали вимушеними переселенцями у своїй країні. Тисячі сімей розлучила війна, яка не щадить нікого – ні молодих, ні старих, ні військових, ні мирних мешканців. Рашисти ведуть прицільний вогонь й по цивільних об’єктах, знищують інфраструктуру – дитячі садочки, лікарні, житлові будинки, в яких, певна річ, гинуть люди. Так втрачаємо наш генофонд.

Завідувачка відділу менеджменту наукових проєктів ТНМУ, професорка Оксана ШЕВЧУК

Сама ж ідея започаткувати такий проєкт з’явилася після того, як ми вчергове переглянули зведення з фронту про втрати, військових, які позбулися рук чи ніг, отримали різні каліцтва. Тоді й подумалося: як же ми можемо допомогти захисникам нашої Батьківщини, щоб продовжити їхній рід? На жаль, на війні гинуть найкращі. І це найцінніше, що маємо. А за рахунок сучасних репродуктивних технологій є можливість зберегти їхні гени.

Очільник доброчинної організації «Eye care for Ukraine» (США) Брайн ТРУ

Коли ж науковці ТНМУ розповіли про цей намір своєму давньому партнерові та очільнику благодійної організації «Eye care for Ukraine» (США) Брайну Тру, він погодився, не роздумуючи. Погодивши це рішення на раді керівників і провівши всі необхідні процедури, одразу ж надіслав кошти, з якими й стартував новий проєкт. Наразі в ТНМУ закликають усіх небайдужих співвітчизників допомогти співфінансувати цю соціальну програму. Гроші потрібні на кріоконсервування, проведення обстежень наших захисників, а також збереження біологічного матеріалу. Звісно, хтось може подумати, а чи не зіпсується генетичний матеріал з роками. Промовистою відповіддю на це запитання є наукова стаття одного з медичних зарубіжних видань, де йдеться про успішне екстракорпоральне запліднення сперматозоїдами, які зберігалися понад 20 років, а згодом народження здорової дитинки. Власне, це те, що справді працює й перевірено часом.

Партнером у цьому проєкті став професор ТНМУ Стефан Хміль. Його клініки репродуктивної медицини у Львові та Тернополі вже понад десять років займаються екстракорпоральним заплідненням і мають успішний досвід у цій царині. Кріоконсервація сперми є для клініки рутинною процедурою, яку використовують доволі часто. Стефан Володимирович охоче погодився на співпрацю, а університет упевнений у тому, що тут нашим захисникам і захисницям нададуть якісні послуги.

Щодо самої процедури заморожування сперми та кріозбереження, то її проводять у спеціальних контейнерах – посудинах Дьюарах з рідким азотом при температурі (-196)°С. При цьому протягом тривалого часу зберігаються всі біологічні властивості та життєздатність статевих клітин – сперматозоїдів. ТНМУ закупив для цих потреб чотири Дьюари.

– Наш університет пропонує військовим пройти безкоштовне обстеження, безкоштовно заморозити власний біологічний матеріал (кріоконсервація), а відтак залишити його на кріозберігання, – каже завідувачка відділу менеджменту наукових проєктів Оксана Шевчук. – У кріосховищі заморожений матеріал зберігатиметься у повній безпеці й без втрати властивостей та життєздатності репродуктивних клітин. Віримо, що цей соціальний проєкт завдяки співпраці ТНМУ, доброчинців і лікарів-практиків допоможе українським сім’ям відчути радість батьківства і материнства, а також вирішуватиме надважливе державне завдання – збереження української нації.

Стефан ХМІЛЬ, професор ТНМУ

Від ідеї – до втілення

«Коли нам запропонували долучитися до соціального проєкту в партнерстві з Тернопільським національним медичним університетом, то погодилися відразу, – каже засновник медичних центрів «Клініка професора Стефана Хміля» в Тернополі та Львові, професор Стефан Хміль. – Серце щемить за кожного українця та українку, які постраждали в цій війні, під загрозою не лише суверенітет і територіальна цілісність нашої держави, а й майбутнє всього народу. Цвіт нації гине від ворожої навали. Отож ми всією командою вирішили зробити свій внесок у цю велику справу – збереження генофонду нашого народу. Підтримка військовослужбовців України діє в мережі наших медичних центрів у Тернополі та Львові. Ми завжди готові допомагати та підтримувати тих, хто тримає над нами небо, відстоює нашу Незалежність та Свободу».

Що таке кріоконсервація й для чого

Кріоконсервація – швидке та глибоке заморожування, в результаті якого в клітинах зупиняються всі біологічні процеси. Після заморожування біоматеріали пацієнтів зберігають у ретельно захищеному місці в спеціальних контейнерах з рідким азотом – посудинах Дьюара за температури -196°С. Кріозбереження репродуктивних клітин – це сучасна медична технологія, яка дозволяє зберігати гамети та ембріони впродовж необмеженого часу, без втрати їхніх репродуктивних здібностей.

У медичному центрі «Клініка професора Стефана Хміля» кріоконсервацію називають звичною процедурою, яку фахівці використовують доволі часто. Заморожують сперматозоїди для їх подальшого використання в програмах лікування безпліддя за допомогою методів допоміжних репродуктивних технологій. Кріоконсервацію сперми тут проводять за різними показаннями: для інсемінації спермою чоловіка або донора, для проведення ЕКЗ спермою чоловіка або донора, для зберігання перед майбутньою операцією, після якої можливе різке зниження плідності чоловіка.

Для чоловіка ця процедура є доволі швидкою. Потрібно лише обстежитися на носійство ВІЛ, пройти лабораторні дослідження на гепатити В та С і сифіліс. От, власне, й усе, що потрібно для заморожування сперматозоїдів.

Перед кріоконсервацією, як розповіли в клініці, показники сперми обов’язково перевіряють. На першому етапі сім’яну рідину обстежують за кількісними та морфологічними показниками. Якщо характеристики хороші, то одразу ж переходять до другого етапу – очищення та кріоконсервації. Еякулят згущують для збільшення концентрації сперматозоїдів, обробляють і переносять в особливий контейнер. Це – пластмасова трубочка невеликого діаметру, що має певне маркування, щоб запобігти помилки в подальшому застосуванні. Трубочку поміщають у Дьюар з рідким азотом за температури -196°С. У такому стані сперма може зберігатися роками, не втрачаючи своїх властивостей.

Кріоконсервація, за словами спеціалістів-ембіологів клініки, є чудовою альтернативою в тих випадках, коли чоловік-військовослужбовець і не може бути присутнім в клініці в день пункції фолікулів у дружини або проведення їй інсемінації. Це жодним чином не знижує шанси на зачаття. Медики також наголошують, що ризики мати безпліддя серед ветеранів удвічі більші, ніж в інших громадян. Це пов’язано з травмами, інфекційними захворюваннями, впливом токсичних речовин, переохолодженням, нервовим виснаженням, що згубно впливає на їх репродуктивну систему та здатність у майбутньому зачати дитину. Отож кріоконсервація – це найкращий варіант збереження репродуктивної функції чоловіка.

У кріосховищі «Клініки професора Стефана Хміля» заморожені репродуктивні клітини зберігаються в повній безпеці, не змінюючи своїх властивостей після розморожування, діти народжуються здоровими на радість батькам.

Навчальна база для здобуття професійних навичок

«Сучасна українська репродуктологія повинна бути конкурентною на європейському ринку та йти в ногу зі світовими трендами» – саме таке правило сповідують у клініках професора Стефана Хміля. Сприятливі умови для лікування усіх форм жіночого та чоловічого безпліддя дають можливість розвивати цю галузь і щодня працювати над її масштабуванням. Багато років поспіль сюди їдуть за допомогою подружні пари з усього світу. Висококласні репродуктологи, учні професора Стефана Хміля, новітні методики лікування безпліддя, високоякісна діагностика та обладнання від найкращих світових виробників – це ті складові, які дозволили вивести клініки в топ європейських рейтингів. А ще вони рухають наукову думку. Серед фахівців медичних центрів – доктори та кандидати наук, які вносять свій неоціненний вклад у розвиток української репродуктології.

Як зауважила завідувачка наукового відділу ТНМУ, професорка Оксана Шевчук: «Клініки професора Стефана Хміля слугують навчальною базою для здобуття професійних навичок майбутніх акушерів-гінекологів, ембріологів, репродуктологів-інтернів ТНМУ. Укладена угода про наукову співпрацю між клініками професора Стефана Хміля та Тернопільським національним медичним університетом ім. Івана Горбачевського. Лікарі клінік навчаються в аспірантурі нашого університету за PhD-програмами. Це гармонійний симбіоз навчання, підвищення кваліфікації та соціальної підтримки».

Команда центрів організовує та проводить тематичні наукові медичні конференції, запрошуючи до України авторитетних науковців і практиків галузі з усього світу. «Ми прагнемо об’єднувати професійну спільноту та ділитися власним досвідом з колегами, сповідувати експертний рівень надання кожної послуги й стандартів лікування в репродуктології», – каже професор Стефан Хміль.

Лариса ЛУКАЩУК