Учений, педагог, патріот України

Роки летять неначе стріли,

Мов відлітають у вирій журавлі…

Минуло вже 20 років, як немає з нами професора Євгена-Ігоря Теодоровича Городецького. Він народився 27 вересня 1935 року в селі Якторів Золочівського району, що на Львівщині. 1959 року закінчив Львівський поліграфічний інститут. Хімік, доктор технічних наук, професор.

Працював в Українському інституті інженерів водного господарства (Рівне 1960-1972 рр.); від 1972 року – в Тернопільському медичному інституті (нині – Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського) доцентом, 1985-1998 рр. – завідувач кафедри загальної хімії, 1998-2000 рр. – професор кафедри медичної хімії.

Професор Євген-Ігор ГОРОДЕЦЬКИЙ (на передньому плані) в лабораторії (1980-ті роки)

Професор Городецький одним з перших в інституті відкрив науково-дослідну лабораторію з вивчення на госпдоговірних засадах проблем гетерогенного каталізу й синтезу антиоксидантів. Уперше в теорії та практиці альдегідної конденсації орто- і 2,4-алкілфенолів встановив утворення Нкомплексів, що дало змогу створити екологічно чисту й гнучку технологію отримання бісфенолів з високими антиоксидантними властивостями та можливістю впливати на метастатичний процес. Він – автор понад 100 наукових публікацій та 11 винаходів.

Євген-Ігор Теодорович Городецький був прекрасним педагогом, психологом, патріотом України, що допомагало йому цікаво проводити національно-патріотичне виховання молоді. Він брав активну участь в організації студентських вечорів відпочинку, був мудрим наставником і куратором студентських груп, зразковим батьком, мав великі плани щодо подальшої науково-дослідної роботи. Але 23 червня 2000 року зупинилося його гаряче серце й він відійшов у світ вічний, до Господа.

Усі ми є діти своєї епохи, завжди прагнемо більшого, кращого, в буденній метушні часто не помічаємо величі та шляхетства наших близьких, рідних, друзів і колег. Ці почуття відчутно сильні ще проявляються, коли приходимо на їхнє місце вічного спочинку.

27 вересня нинішнього року Євгенові-Ігорю Теодоровичу Городецькому виповнилося б 85 років. На превеликий жаль, він не дожив до цієї дати, хоч дуже любив життя, працю та порядних людей. Ми, його колишні друзі й колеги, прийшовши до його могили, щоб помолитися за його добру душу, щиро кажемо: «Нехай буде Тобі, Друже, наша українська земля пухом, а пам’ять про Твої добрі справи на життєвій та педагогічній ниві – вічна!»

Іван КЛІЩ,

Степан ВАДЗЮК,

Ігор ГАЛАЙЧУК,

професори ТНМУ,

Надія ВАСИЛИШИН,

доцентка ТНМУ