Університетська лікарня поповнилася ще одним сучасним рентген-апаратом

Ще не так давно й уявити не можна було, як зробити рентгенограму без плівки. Та часи змінюються й нині традиційні знімки витісняє «цифра». Переваги знімків на цифровому флюорографі очевидні – висока якість візуалізації, можливість «вивести» результати дослідження на монітор, зберегти їх у базі даних, записати на диск або ж надіслати пацієнтові електронною поштою чи «кинути» на Вайбер. Завдяки державній програмі щодо оснащення відповідним обладнанням медичних закладів у Тернопільській університетській лікарні встановили ще один цифровий флюорограф. Надсучасний рентген – діагностичний стаціонарний комплекс нового покоління розмістили на першому поверсі терапевтичного корпусу №1. В оновленому кабінеті працює рентген-лаборант та два лікарі-рентгенологи.

«За кілька секунд зображення – на екрані»

Лікарка-рентгенологиня Іванна КАЛИНЯК

Понад десять років працює у сфері рентгенології лікарка-рентгенологиня Іванна Калиняк. Вона ще пригадує часи раритетних апаратів, як-от «Рентген-40», які були надзвичайно громіздкими та доволі складними в експлуатації. До спеціальних баків закладали плівку, потім її проявляли у спеціальних реактивах, мили, ставили у сушильні машини і лише згодом інтерпретували знімки. На кожного пацієнта йшло понад півгодини, а то й більше. Цифровий рентген вимагає значно менше часу на отримання зображення. До того ж є можливість за одне відвідування зробити до 15 знімків різних органів.

«Працювати з такою апаратурою надзвичайно комфортно – за кілька секунд зображення вже на екрані. Особливо це вигідно за ургентних випадків, коли лікарю негайно потрібно побачити знімок. Щодо приміщення рентген-кабінету, то його розділили на дві зони – це процедурна, де пацієнт, власне, й проходить дослідження, та пультова», – пояснює фахівець. Пультову кімнату обладнали цифровою системою, яка обробляє дані обстежень та «відсилає» їх у комп’ютер, на якому лікарі-рентгенологи їх опрацьовують: редагують, форматують. Якщо є потреба, можна й роздрукувати їх на плівці, але пацієнт отримує цифрову плівку, яку не потрібно проявляти. Її роздруковують на принтері для термічних знімків. А ще кілька обстежень можна записати на одну плівку, що дуже зручно для лікаря під час встановлення діагнозу. Це сприяє екологічній безпеці технологічного процесу, адже немає необхідності використовувати хімічні реактиви, як у плівковій рентгенографії. Рентген-апарат цілком автоматизований та допускає щонайменшу участь у процесі «фільмування» людини. Скомплектована така техніка із застосуванням плоскопанельних детекторів цифрового типу в комплексі з тривимірною візуалізацією. Це дозволяє отримати максимально чітке, точне й якісне зображення будь-якого органу. Дуже важливо й те, що є можливість редагування зображення на екрані – збільшення, зменшення, наближення, навіть можна розгледіти деякі ділянки під лупою.

Рентген-діагностичний комплекс дозволяє проводити доволі широкий спектр обстежень

«Спочатку рентгенологічні дослідження на новому апараті проводили в тестовому режимі, нині ж апарат завантажений на повну потужність, – розповідає Іванна Калиняк. – Термін експлуатації обладнання – щонайменше десять років. Щодня обслуговуємо 10-15 пацієнтів. За допомогою цієї системи можна виконувати комп’ютерну цифрову обробку та комп’ютерну радіографію. Рентген-діагностичний комплекс дозволяє проводити доволі широкий спектр обстежень, зокрема, опорно-рухової системи, кісток черепа, навколоносових пазух, шлунково-кишкового тракту, а також виконувати обстеження нирок, урограми».

Сучасна цифрова техніка відкриває й ширші можливості для більш точної діагностики – зображення знімка більш чітке та контрастне завдяки високій роздільній здатності, а рентгенолог убезпечений від можливості неякісного проявлення, тобто не потрібно робити процедуру ще раз, адже знімок зберігається на комп‘ютері. Можна за необхідності збільшити фрагменти зображення, що дозволяє більш точно оцінити виявлену патологію. Можна також надсилати результати рентген-діагностики іншому фахівцю, навіть якщо той перебуває за межами лікувального закладу, тобто в онлайн-режимі. Знімок, зроблений на цифровому апараті, зручно зберігати у вигляді комп‘ютерного файлу.

Лікарка-рентгенологиня Вікторія АЛЕКСЄЄВА

«До того ж це дуже якісний варіант початкового інструментального обстеження, – каже рентгенолог. – За допомогою цифрового рентген-апарата стала більш доступною можливість діагностувати захворювання, визначати його локалізацію та оцінити динаміку процесу лікування. Можемо за потреби одразу ж призначати певні дообстеження. Скажімо, виконуємо рентгенограму грудної клітки й запідозрили наявність вільної рідини в порожнині чи пневмонію, то одразу ж робимо знімок у боковій проєкції чи прицільно – ту ділянку, яка «під питанням».

Це, за словами лікаря, вкрай важливо для точного встановлення діагнозу, визначення тактики лікування та прогнозу лікувальних заходів. Переваги використання такого рентген-обладнання – швидкість отримання зображення, можливість цифрової обробки та деталізації дрібних анатомічних структур. Діагностичну інформацію пацієнтів стаціонару лікарі рентгенологічного кабінету можуть надіслати на комп’ютер лікуючого лікаря безпосередньо у відділення. Вона зберігатиметься в базі даних, архівні дослідження можна використати для порівняння стану пацієнта в динаміці.

«Сучасні рентгенапарати – це вже нова ера в рентгенології»

Інколи пацієнти цікавляться, чи є якась загроза для здоров’я, якщо доводиться проходити рентгенологічне обстеження не раз на рік, а двічі чи й навіть тричі.

Новітнє технологічне забезпечення дозволяє зменшити променеве навантаження на пацієнта та медика. Щоправда, іонізуюче випромінювання привносить деякі побічні ефекти на наш організм, тому лікар-рентгенолог, який працює у будь-якому закладі, має подбати ще й про безпеку пацієнтів та працівників. «Це в нас на першому місті, – каже Іванна Калиняк. – Для убезпечення медперсоналу від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання ми регулярно проводимо повірку робочих місць, визначаємо рівень безпечності нашої апаратури, широко використовуємо засоби захисту – ширми, просвинцовані фартухи, певні індивідуальні засоби: рукавиці, шапочки, окуляри. Робочий час працівників ренгенкабінетів регламентований медичним законодавством».

 Щодо пацієнтів, то тут мають спеціальні просвинцовані фартухи та пластини. Коли одну ділянку обстежують, то іншу можуть прикрити, аби зменшити дозу опромінення для хворого. Раніше, коли ще в арсеналі рентгенологів були морально застарілі апарати, то санітарне законодавство передбачало певний ліміт дози, яку може отримати людина й вона вимірювалася в певних одиницях – мілізівертах. Гранично допустима разова доза променевого ураження – це 50 мілізівертів.

Але особливих причин для занепокоєння, запевняє Іванна Калиняк, немає, адже під час обстежень локально скеровують промені на обстежувану ділянку. Сучасні апарати – це вже нова ера в рентгенології, коли на 90-95 відсотків знижується кількість променевого впливу на людину завдяки скороченню експозиції, бо чутливість датника вища, ніж у рентгенівської плівки. Скажімо, рентген-навантаження для сучасного цифрового панорамного знімка прирівнюється до 10 днів роботи за звичайним комп’ютером. До того ж цифровий рентген-апарат вважають найбезпечнішим для жінок у період вагітності та лактації. Певна річ, коли пацієнта доправляють у стаціонар, обов’язкового вивчають його амбулаторну карту та історію хвороби, всі процедури рентгенографії, які він проходить в університетській лікарні також занотовані. Скажімо,  під час роботи ковідного відділення, до рентген-кабінету скеровували пацієнтів з пневмоніями двічі чи навіть тричі на тиждень, аби відстежити динаміку захворювання та призначити коректне лікування. Але доза опромінення була надзвичайно низькою, аби отримати променеве навантаження.

«Утім, не треба забувати й про сонячну інсоляцію, не перевантажувати свій організм надмірною засмагою, яку так полюбляють жінки, – наголошує лікарка. – Профілактичний огляд грудної порожнини – задля власної безпеки раз на рік варто пройти кожній людині, починаючи з 14-річного віку».

Нині рентгенологія переживає новий період свого розвитку. Саме цифрові технології вирішують одразу багато завдань – дозволяють знизити дозу опромінення в десятки разів і у стільки ж підвищити інформативність зображення, покращити його якість, розширити зону застосування, суттєво знизивши його вартість. Тому майбутнє – за новітньою цифровою технікою.

Лариса ЛУКАЩУК