Україна та Польща: інструменти активного співробітництва в часи війни

Саміт з міжнародною участю «Польща-Україна: співробітництво, допомога, розвиток» відбувся в Тернопільському національному медичному університеті ім. Івана Горбачевського. Великим представництвом прибули на форум професори польських вишів, очільники польських самоврядних організацій, урядовці, відомі хірурги, фахівці сфери реабілітації, аби поділитися з українськими колегами останніми надбаннями медицини своєї країни. У фокусі уваги найважливіші проблеми нашого сьогодення – тактика лікування за бойової хірургічної травми, особливості надання екстреної допомоги за вогнепального поранення, а також найсучасніші методи високоспеціалізованої реабілітаційної допомоги.

Попри велику війну в Україні, на Тернопільщині докладають усіх зусиль для розвитку медичної галузі. «Людське життя – це велика цінність, отож маємо використати всі можливості, щоб зберегти та відновити здоров’я наших краян, – мовив у своєму вітальному слові голова Тернопільської обласної військової адміністрації Володимир Труш. – У пріоритеті нині лікування та реабілітація наших захисників, але пацієнти з інсультами, інфарктами, недужі діти теж потребують медичної допомоги, до того ж зросла кількість хворих під час війни. Тому питання надання високоякісної меддопомоги – надважливі. Під час нашої розмови польські партнери ТНМУ розповіли, що провели нещодавно високотехнологічну операцію на серці за участі українського кардіохірурга. Це засвідчує, що й справді медицина не знає кордонів, а українські фахівці досягли європейського рівня. Хоча ніде правди діти, маємо ще над чим працювати – недостатньо високоякісної апаратури, фінансових надходжень для розвитку галузі, потребують сучасних вишколів медичні спеціалісти».

На погляд Володимира Труша, такі форуми, як цей, покликані, власне, стати надійним засобом у сфері комунікації фахівців, обміну досвідом, здобутті нових знань. «Тішить, що є в нашому обласному центрі технологічно насичені медичні заклади, де з успіхом можна впроваджувати нові методики – вже під час війни відкрили відділення трансплантології, сучасне відділення нейрохірургії, яке оснастили новітнім хірургічним мікроскопом, очікуємо на лінійний прискорювач для лікування онкологічних пацієнтів і ще багато інших нововведень, – зазначив очільник ОВА. – Я лише мрію, аби медицина Тернопільщини вийшла на якісно вищий рівень надання медичної допомоги та стала в рейтингу перших, на кшталт Тернопільського національного медуніверситету, який нині займає перші позиції серед медичних ЗВО України. Наше завдання, як представників влади – сприяти розвитку медицини Тернопільщини – фінансовими, комунікаційними засобами. Дуже розраховуємо в цьому на підтримку польських партнерів – друзів, які стільки зробили для мешканців області, й сподіваємося, й надалі допомагатимуть. Обмін досвідом, здобуття нових знань лише сприятиме зміцненню стосунків наших братніх країн – України та Польщі».

Ректор ТНМУ, член-кореспондент НАМН України, професор Михайло Корда, привітавши учасників медичного форуму, зокрема, зазначив, що ідея проведення цього саміту прийшла саме від польських партнерів нашого вишу. Взагалі ж університет має нині 106 закордонних партнерів, 35 з яких – колеги з навчальних, медичних закладів Польщі. Співпраця університету з польським товариством триває впродовж багатьох років. Студенти проходять виробничу практику, вишколи на базах країни-партнерки, а наші професори їздять читати лекції до Польщі, як і польські колеги до тернопільського вишу:

«До великої війни в ТНМУ навчалося понад 300 польських громадян, до того ж у нас ще й спільні історичні корені, долі наших предків і співвітчизників переплелися дуже тісно, – зазначив у своєму виступі Михайло Корда. – Нині, в часи важких для України випробувань, серця поляка та українця б’ються в унісон, бо відстоюємо нашу спільну незалежність, нашу свободу. Коли наші воїни нині відвойовують кожен клаптик окупованої ерефією української землі, то сильнішою стає наша незалежність і незалежність польського народу. Зброя в руках українського воїна забезпечує нині свободу України та майбутнє й свободу Республіки Польща».

Михайло Корда каже, що реалії сьогодення в Україні такі, що хірурги наших лікарень зіткнулися з проблемою кульових поранень, вогнепальних ран, які потребують своєчасного та правильного лікування. За роки війни українські військові медики набули чималого досвіду лікування бойової травми, і медичний саміт чи не найкращий спосіб поділитися своїми найкращими напрацювання.

«На форумі, який присвячений проблемі військових бойових травм, зібралися військові, районні хірурги, студенти-майбутні хірурги й, я впевнений, що виступи, які прозвучать, будуть корисними в практичній діяльності та допоможуть врятувати багато життів», – сказав Михайло Корда.

Не оминув ректор й подій, які розгорнулися нещодавно навколо українсько-польських відносин, зауваживши, що політичні катаклізми завжди минають, а щирі людські стосунки житимуть вічно. Він висловив упевненість, що обов’язково настане той час, коли між нашими країнами зітруться всілякі кордони – історичні, політичні, економічні, але для цього нам потрібна Перемога. І велику підтримку на цьому шляху відчуваємо саме від друзів-поляків: «Ніколи нам не забути лютого 2022 року, коли тисячі українських сімей втратили власні оселі, а мільйони наших жінок з дітьми стали вимушеними біженцями. Тоді Польща простягнула нам руку допомоги, а її мешканці відкрили свої серця. Вони зробили все, щоб наші люди відчували себе під надійним захистом. Ми їм сердечно вдячні за це й будемо завжди пам’ятати жертовність та милосердя поляків».

Співголова оргкомітету, президент Польського товариства соціальної медицини і громадського здоров’я, професор Альфред Овоц у своєму вітальному слові, зокрема, зазначив: «Зараз усі усвідомлюють, що війна в Україні ще триватиме й, звісно, що є необхідність у зброї, військовій техніці, але ваша країна потребує також сучасної медицини й це вже поле для співпраці й не лише урядової, а й такої, яку ми всі тут репрезентуємо. Ми приїхали ще й для того, аби допомогти та дізнатися, якої саме допомоги ви потребуєте. Яких фахівців до України скерувати, а яких запросити до нас. Польща потребує України, а Україна – Польщі».

В унісон виступу Альфреда Овоца прозвучало й вітальне слово Ольги Ярмоленко, директорки департаменту охорони здоров’я Тернопільської ОВА. Пані Ольга вкотре підкреслила, що Польща стала першою країною, яка надала велику поміч нашим співгромадянам, які покидали Україну через повномасштабне рашистське вторгнення. Подякувала представникам польської медичної спільноти за людяність, чуйність, доброчинну допомогу та професійні знання, які не припиняють надходити до України. Зазначила, що війна стала великим викликом й для наших лікарів, адже доводилося багато чому вчитися нового, наприклад, як одномоментно прийняти в медичний заклад до 170 осіб, а з часу повномасштабного вторгнення в нашому краї медики надали допомогу вже 15 тисячам поранених бійців. Ольга Ярмоленко також висловила сподівання, що такі форуми необхідні для того, аби наші практикуючі колеги були добре поінформовані, а бойові медики мали можливість поділитися здобутим досвідом своїх найкращих напрацювань.

Студенти та співробітники Центру симуляційного навчання ТНМУ на сцені відтворили фрагмент відділення невідкладної допомоги й продемонстрували роботу з травмованим постраждалим «червоної» сортувальної групи

Упродовж пленарних засідань присутні мали змогу ознайомитися з можливостями надання допомоги за бойової хірургічної травми, особливостями спеціалізованої нейрохірургічної допомоги в умовах Львівського військово-медичного клінічного центру Західного регіону, лікуванням вогнепальних поранень щелепно-лицевої ділянки на госпітальному етапі та іншим. Зокрема, головний хірург Збройних сил України полковник медичної служби Костянтин Гуменюк, який відкрив програмну частину форуму, поділився досвідом використання ендовідеохірургії в діагностиці та лікуванні вогнепальних поранень ободової кишки.

Багато цікавої та нової інформації отримали присутні з виступу польського колеги Ярослава Пінкаса щодо теми гібридної війни в медицині. Аналіз, зроблений співробітниками доповідача, виявив, що дезінформаційний контент поширюють понад 300 дописувачів, які мають стосунок з Росією, тому початок гібридної війни почався значно швидше, ніж 24 лютого 2022 року. Ще до початку пандемії коронавірусної інфекції в інтернет-мережі почала ширитися дезінформація про тяжкий стан в українській медицині, який призводить до високої смертності дітей, породіль. Недостатній доступ до ліків, їх висока вартість, дефіцит, погане лікування хворих в Україні. Поширювали також неправдиву інформацію про несправність української армії, в якій панує хаос, про те, що в Україні нестача кваліфікованих кадрів у медицині, адже більшість, понад два мільйони, з початком війни виїхали до Польщі. Мета дезінформації – викликати в українців нестачу почуття безпеки, недовіру до влади, лікарів, фармацевтів, ослабити віру в тих, хто відповідальний за безпеку українців.

Загалом польські колеги підготували низку надзвичайно цікавих доповідей, що стосувалися теми адміністрування в охороні здоров’я офіцерів служб, підпорядкованих міністру внутрішніх справ та адміністрації (професор Вальдемар Вєжба), польської гуманітарної та медичної допомоги (професор Артур Зачиньскі), екстреної медицини за терористичних загроз (професор Славомір Буткевич) та інші.

Завершили саміт репрезентацією майстер-класу, що складався з теоретичної та практичної частини. У теоретичній частині асистент кафедри екстреної та симуляційної медицини ТНМУ Ольга Прохоренко виклала основні правила підготовки лікувального закладу до прийому великої кількості постраждалих.

У практичній частині парамедики – студенти та співробітники Центру симуляційного навчання нашого університету на сцені відтворили фрагмент відділення невідкладної допомоги й продемонстрували роботу з травмованим постраждалим «червоної» сортувальної групи.

Свій майстер-клас щодо використання психотерапевтичних методів лікування посттравматичного стресового синдрому, зокрема музикотерапії, продемонструвала завідувачка кафедри психіатрії, наркології та медичної психології ТНМУ, професорка Олена Венгер.

Лариса ЛУКАЩУК

Світлини Миколи ВАСИЛЕЧКА