Сучасні стратегії до діагностики та лікування неврологічних і психіатричних захворювань

На базі Тернопільської обласної клінічної психоневрологічної лікарні відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасні стратегії до діагностики та лікування неврологічних і психіатричних захворювань». Захід зорганізувала кафедра психіатрії, наркології та медичної психології ТНМУ спільно з кафедрою психіатрії, наркології та медичної психології Івано-Франківського національного медичного університету. Враховуючи складне епідеміологічне становище в Україні та світі, зумовлене пандемією коронавірусу, конференцію було проведено в онлайн режимі.

Під час засідань заслухали та обговорили 18 наукових доповідей.

Учасників конференції привітав проректор з наукової роботи ТНМУ, професор Іван Кліщ, який наголосив на актуальності тематики наукового зібрання. Адже кількість психічних розладів у сучасному світі постійно зростає, на що впливає й ситуація з пандемією COVID-19.

Пленарні виступи розпочала заступниця директора з наукової роботи ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», керівниця відділу неврозів і пограничних станів Інституту, віцепрезидентка Науково-практичного товариства неврологів, психіатрів і наркологів України, академік АНВО, професорка Наталя Марута з доповіддю на тему «Превентивна психіатрія (концепція, моделі, досвід, впровадження)». Акцентувала увагу на тому, що сучасними викликами для психічного здоров’я особистості є пандемія COVID-19, економічна невизначеність, стійкість екосистем, зміни клімату, тому важливо посилювати профілактичні заходи, спрямовані на збереження психічного здоров’я. Превентивна психіатрія є стратегією поліпшення довгострокових наслідків психічних розладів.

Завідувачка кафедри психіатрії, наркології та медичної психології ТНМУ, професорка Олена Венгер представила слухачам свою доповідь «Диференційований підхід до лікування депресивних розладів в умовах пандемії». Розповіла слухачам про різні типи депресій, диференційований підхід до їхньої діагностики, а також про лікування, рекомендоване міжнародними клінічними протоколами. Наголосила на епідеміологічних та клініко-психопатологічних особливостях депресивних розладів під час пандемії COVID-19 та актуальності подальших досліджень цих порушень.

Професор кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Івано-Франківського національного медуніверситету Михайло Винник виступив з доповіддю «Окремі нейробіологічні аспекти психофармакотерапії шизофренії». Ознайомив з існуючими підходами до проблеми шизофренії, які розкривають сутність захворювання, його маркери, моделі шизофренії, з нейробіологічними аспектами психофармакотерапії шизофренії.

Цікавою була доповідь Вадима Гончарова, професора Харківської академії післядипломної освіти, президента Східноєвропейської асоціації психологів і психіатрів, на тему «Психобіотики новий крок в психіатрії». Розповів про двосторонній зв’язок у мікробіоти кишківника та мозку, зазначивши, що мікрофлора кишківника проявляє потенційний психобіотичний ефект.

Інтерес викликала й доповідь «Нейрофізіологічні аспекти мови та її значення для психотерапії» завідувача кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Івано-Франківського національного медичного університету, професора Михайла Пустовойта. Доповідач звернув увагу на такий цікавий фізіологічний ефект, як ефект «буба-Кікі», коли людський розум встановлює відповідність між звуковою оболонкою слова та геометричною формою об’єкта, на явища синестезії та синкенезії, кросмодальної абстракції. Зазначив, що завдяки багаторазовому проговоренню пацієнтом у психотерапевтичному процесі своїх переживань, які він відреаговує у словах (що є символічними діями), пом’якшується емоційна напруга, людина звільняється від звичних зв’язків реагування й може створювати нове.

Завідувач кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медуніверситету імені О. Богомольця, професор Олег Чабан виступив з доповіддю «Безпечно/небезпечні антидепресанти, або чи допоможуть радісні миші сумним людям?». Він ознайомив слухачів з близькими та віддаленими наслідками використання антидепресантів. У своєму виступі доповідач зазначив, що використання антидепресантів має допомагати, а не заважати органічному процесу позитивних змін при психотерапії.

Олег Чабан також провів майстер-клас на актуальну тему нікотинової аддикції «Формування залежності від паління, або Чому деструкція така спокуслива», під час якого представив найважливіші рушійні сили та психологічні «капкани» формування нікотинової залежності. Звернув увагу слухачів на важливість комплексного лікування тютюнопаління, яке має включати три чинники – медикаментозне, психолого-психотерапевтичне та соціально-психологічне.

Завідувачка кафедри психіатрії, наркології, медичної психології та соціальної роботи Харківського національного медичного університету, професорка Ганна Кожина представила доповідь «Персоніфікована модель надання психіатричної допомоги хворим на стресасоційовані розлади». Основна увага була присвячена факторам психогенного впливу, які сприяють виникненню стресасоційованих розладів і питанню надання психіатричної допомоги при цих розладах.

Галина Пілягіна, завідувачка кафедри психіатрії, психотерапїі та медичної психології Національного університету охорони здоров’я України імені П. Шупика, професорка представила доповідь «Саморуйнувальна поведінка, її нейробіологічна основа та принципи лікування». На сучасному етапі спостерігається сплеск саморуйнувальної поведінки внаслідок впливу пандемії. Галина Яківна у своїй доповіді представила модель саморуйнувальної поведінки, розглянула її нейробіологічні маркери та запропонувала для ефективної допомоги використовувати системний структурно-динамічний підхід у діагностиці й лікуванні пацієнтів із саморуйнувальною поведінкою.

Професор кафедри психіатрії, наркології, медичної психології та соціальної роботи Харківського медуніверситету Володимир Коростій представив доповідь «Нейропсихологічні аспекти тривоги та депресій у соматичних пацієнтів». Він дав детальну характеристику алгоритму менеджменту тривожних і депресивних розладів для лікарів загальної практики.

Другий день пленарного засідання конференції розпочала завідувачка кафедри психіатрії, наркології та медичної психології ТНМУ, професорка Олена Венгер з доповіддю «Депресія – хвороба цивілізації». Олена Петрівна розповіла про особливості депресивного розладу з тривожними симптомами, нейробіологічні основи цього захворювання та специфіку симптоматики під час пандемії COVID-19. Зважаючи на актуальність теми, лекторка поділилася цікавим клінічним випадком і розповіла про особливості лікування та реабілітації літніх пацієнтів з даною патологією.

Доктор медичних наук, доцент кафедри психіатрії, наркології та медичної ТНМУ Юрій Мисула представив доповідь «БАР на сучасному етапі». Він зупинився на актуальності теми, розповів про етіопатогенетичні чинники в розвитку біполярного афективного розвитку. Лектор наголосив, що згідно із сучасними дослідженнями факторами розвитку БАР можуть бути: проживання поза шлюбом, низький рівень доходу, урбанізація, більш високий освітній та професійний статус, творчі види діяльності, а висока коморбідність цього захворювання була асоційована з психосоматичними розладами, черепно-мозковою травмою, ожирінням та мігренню. Наголосив, що на сучасному етапі вчасно діагностувати біполярний розлад доволі важко, адже він асоційований з депресивною симптоматикою. Зупинився також на актуальних принципах терапії та етапах лікування БАР.

Доцентка кафедри психіатрії, наркології та медичної психології ТНМУ Олена Смашна представила слухачам доповідь «Комбінація транскраніальної електростимуляції мозку (tDCS) та КПТ у лікуванні пацієнтів ПТСР з ЧМТ». Розповіла про особливості застосування транскраніальної електростимуляції мозку на сучасному етапі. Виступ викликав велике зацікавлення у слухачів, адже цей метод є надзвичайно актуальним та ексклюзивним, демонструє відмінні результати лікування посттравматичного стресового розладу, особливо в комбінації з когнітивно-поведінковою психотерапією.

Доповідь на тему «Сучасні нейробіологічні аспекти лікування депресії в дітей та підлітків» представила доцентка кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Івано-Франківського медуніверситету Олена Пітик. Лекторка розповіла про особливості депресивних порушень у дітей, можливості ранньої діагностики та рекомендації щодо лікування згідно з міжнародними клінічними протоколами. Наголосила на необхідності організації якісної психіатричної допомоги для цієї категорії пацієнтів.

Доцентка кафедри психіатрії, наркології, медичної психології та соціальної роботи Харківського національного медичного університету Катерина Зеленська представила слухачам доповідь «Алгоритм медико-психологічного супроводу ветеранів АТО/ООС». Катерина Олексіївна надзвичайно структуровано та чітко продемонструвала схеми лікування, поділилася особистим досвідом роботи в цій сфері. Лекторка наголосила на актуальності даної теми та необхідності подальших досліджень для впровадження новітніх алгоритмів у практичну роботу лікаря-психіатра.

Доповідь «Продромальний період психозу» представив асистент кафедри психіатрії, наркології та медичної психології ТНМУ, кандидат медичних наук Володимир Білоус. Озвучив питання новітніх МРТ-досліджень та їхньої актуальності в діагностиці ендогенних психозів на ранніх етапах, можливості завчасного прогнозування виникнення психозу та негативних наслідків. Виступ викликав хвилю дискусій, адже це питання є надзвичайно актуальним не лише з наукової, але й з морально-етичної точки зору. Ця тема залишила широке поле для роздумів і подальших обговорень.

Доповідь на тему «Нейролептики та дефіцитарна симптоматика при шизофренії» представила асистент кафедри сімейної медицини та ПО Ольга Боднар. Тема даної доповіді надзвичайно актуальна, що зумовлено великою кількістю пацієнтів з дефіцитарною симптоматикою, та суперечлива, оскільки існує багато досліджень з протилежними висновками, щодо впливу нейролептиків на дану симптоматику. Ольга Миколаївна наголосила, що головною метою лікування пацієнтів з шизофренією на сьогоднішній день є їхня соціалізація і лікарі-психіатри повинні акцентувати особливу увагу на цей факт, підбираючи коректне лікування.

Асистентка кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Івано-Франківського медуніверситету Анастасія Сікора виступила з доповіддю «Цитокіни як нейробіологічна основа депресії: відкриті питання». Вона представила новий погляд на етіологічні чинники виникнення депресивних порушень, а також вектори майбутніх аналізів у цій темі, ознайомила слухачів з новими дослідженнями, які вивчають роль цитокінів.

«Нейробіологічні основи метаболічних ускладнень терапії шизофренії нейролептиками та їх лікування» – це тема доповіді асистента кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Івано-Франківського медуніверситету Івана Ромаша. Лектор ознайомив слухачів зі своїми дослідженнями порушень обміну речовин таких пацієнтів, порівняв їх з результатами міжнародних досліджень і запропонував показники, які повинні враховуватися при виборі тактики лікування пацієнтів з шизофренією.

У науковому зібранні взяли участь провідні фахівці з усіх куточків України, зокрема з Києва, Харкова, Вінниці, Львова.

Слід зазначити, що зміст доповідей конференції відобразив сучасний етап еволюції поглядів на проблеми психічного здоров’я, тенденції вдосконалення систем медичних сервісів у світі та місце української психіатрії в цьому процесі. Всі учасники зустрічі відзначили актуальність представлених презентацій та високий рівень організації заходу.

Інформацію надала кафедра психіатрії, наркології та медичної психології ТНМУ