Степан Гнибіда – студент 5 курсу стоматологічного факультету, староста групи. Про навчання та професію, яку хоче здобути, участь в роботі Тернопільського осередку Асоціації студентів-стоматологів України й традиційних інформаційно-просвітницьких акціях, які зорганізовують студенти-медики, про захоплення й уподобання, що додають позитивних емоцій, Степан розповів в інтерв’ю «Медичній академії».
– Якісна освіта відкриває перед людиною великі можливості. Вам цікаво навчатися?
– Так. І в нашому університеті для успішного навчання студентів створені всі умови. Що вступатиму до ТНМУ імені Івана Горбачевського вирішив ще задовго до закінчення школи – в 7 класі. І з факультетом визначився. Обрав стоматологічний, бо знав про майбутню професію не з чуток. Бабусина сестра, а також моя тітка Мирослава, її чоловік Анатолій та двоюрідний брат Святослав – лікарі-стоматологи. Не раз спостерігав, як уміло й скрупульозно вони працюють, з якою турботою ставляться до пацієнтів, рятуючи їх від зубного болю. Інший двоюрідний брат Сергій – зубний технік. І я вирішив продовжити, так би мовити, родинну справу.
– Де минуло ваше дитинство?
– Я тернополянин. Навчався в загальноосвітній школі №11. Коли настав час обирати професію, подав документи для вступу на стоматологічні факультети Тернопільського, Київського та Львівського медуніверситетів. ТНМУ вказав як найвищий пріоритет. Батьки підтримали мій вибір.
– Вони теж медики?
– Медична професія – в батька, мама – вчителька іноземної мови. Задоволений, що навчаюся в одному з найкращих медуніверситетів України, який має статус національного, і що мій виш знаходиться в рідному місті, де живуть мої батьки, друзі і де мені комфортно.
– Студенти-медики посилено навчаються, щоб здобути спеціальність, про яку мріють. Вас яка спеціальність приваблює найбільше?
– Терапевтична та хірургічна стоматологія. В нашому університеті старшокурсники, зорієнтовані на ту чи іншу спеціальність, мають можливість вивчати її поглиблено. Для цього на факультеті існує розподіл студентів на групи терапевтичного, ортопедичного й хірургічного профілю. Кожен обирає те, що йому до душі. Наразі я обрав терапевтичний напрямок.
– Ви також є активним учасником Тернопільського осередку Асоціації студентів-стоматологів України.
– До Асоціації я вступив на 4 курсі. Спершу, на 3 курсі, успішно склав інтегрований кваліфікаційний іспит «Крок-1», до якого дуже старанно готувався. Хотілося пройти цю перевірку знань гідно, тож увесь час віддавав навчанню, відклавши всі інші справи. Торішнього жовтня взяв участь у Всеукраїнської студентській конференції, що відбулася в Тернополі в ТРЦ «Подоляни». У великій залі зібралося багато студентів та інтернів стоматологічних факультетів. Ми мали можливість послухати лекції провідних фахівців з основних напрямків стоматології, обговорити почуте, спільно проаналізувати представлені клінічні випадки. Загалом захід сподобався. Тоді й зацікавився громадською організацією «Асоціація студентів-стоматологів», представники якої були на форумі. Активізували роботу осередку Асоціації студентів-стоматологів у Тернополі, почали його розвивати. Спочатку нас було тринадцятеро, та коли взялися проводити різні інформаційно-просвітницькі заходи, коло учасників розширилося. Зокрема, зорганізували масштабні акції «Посміхнись», День гігієни порожнини рота. Члени Тернопільського осередку Асоціації студентів-стоматологів взяли активну участь у святковому концерті з нагоди Міжнародного дня стоматолога й 15-річчя з дня заснування стоматологічного факультету в ТНМУ.
– Ви також виступали?
– Я був ведучим. Родзинкою свята, на мій погляд, став хореографічний номер за участі студентів і викладачів стоматологічного факультету. В період карантину через COVID-19 активно розвиваємо сторінку Тернопільського осередку Асоціації студентів-стоматологів України у Фейсбуці та Інстаграмі, допомагаючи студентам швидше пристосуватися до онлайн-навчання й заохочуючи їх використовувати всі засоби онлайн-комунікації. Словом, закликаємо не розслаблятися, більше читати, дивитися тематичні вебінари. Я, приміром, під час карантину переглянув чимало вебінарів з різних тематик. У технологічному плані долучився до організації зустрічі декана стоматологічного факультету, доцентки Світлани Іванівни Бойцанюк з першокурсниками. Світлана Іванівна розповіла їм про особливості онлайн-навчання. Зустріч відбулася в навчальному корпусі на вулиці Чехова з дотриманням усіх протиепідеміологічних заходів.
– Карантин позначився на організації не лише освітнього процесу, а й відпочинку. Як провели літо?
– Планував цікаву поїздку, але довелося відкласти. Більшість країн закрили свої кордони через пандемію коронавірусу.
– Раніше де вдалося побувати?
– У Румунії, Болгарії, Молдові. Скрізь сподобалося, але найбільше – морські курорти Болгарії. Поїхали туди родиною на власному автомобілі, тож мав можливість роздивитися країну Це було після першого курсу. Пізніше з далекими поїздками якось не складалося. Бо літо хоч й довге, але роботи теж було багато й відпочивати часу не мав.
– Як проводите дозвілля?
– До університету в мене було чимало захоплень. З восьми років займався бальними танцями, потім змінив стиль – захопився танцями сучасними. Одночасно відвідував секцію з плавання. Кожен мій день був чітко розписаний: зранку – школа, потім, тричі на тиждень, заняття в танцювальному гуртку й двічі – з плавання. А ще був туристичний гурток і походи з наметами. Для тренувань ми мали все необхідне обладнання і навіть стінку для скелелазіння. В сьомому класі залишив танці й плавання, пішов навчатися в музичну школу. Опанував гру на класичній гітарі.
– Як часто нині берете її до рук?
– Останній рік за браком вільного часу про гітару майже не згадую. Але це поправимо, бо засвоєні знання та навички відклалися в пам’яті й легко згадуються потрібної хвилини.
– Улюблений стиль танцю?
– Із сучасних – хіп-хоп.
– Улюблений вид спорту?
– Волейбол. Навчився грати ще коли був старшокласником, і на 1-3 курсах університету теж знаходив час для тренувань. Брав участь у змаганнях з волейболу на Кубок ректора ТНМУ.
– Що читаєте, крім книг і підручників зі стоматології?
– Дуже подобається мені творчість українського письменника Макса Кідрука. Його книги, написані в жанрі українського технотрилера, вражають. Читаєш – і відірватися не можеш. Один з романів Кідрука, пригадую, розгорнув о 7 вечора…І поринув у сюжет з головою, не помічаючи нічого навколо. Світло в кімнаті горіло й здавалося, що надворі все ще вечір, а глянув на годинник – 4 ранку… Здивувався, як швидко збіг час.
– Які риси характеру особливо цінуєте в людях?
– Відповідальність, щирість, доброзичливість, почуття гумору.
– Після канікул розпочався новий навчальний рік, але в умовах карантину студенти навчаються дистанційно. Чи виникали в зв’язку з цим якісь труднощі?
– Спочатку було незвично, але за місяць цілком адаптуєшся до нових умов. Хоча живого спілкування з викладачами та одногрупниками не вистачає, тож дуже хочеться, щоб карантин швидше закінчився.
Лідія ХМІЛЯР