Сергій Калмазан:«У ТНМУ дають найякіснішу освіту»

Сергій Калмазан – студент 6 курсу медичного факультету. Про те, чому обрав професію лікаря та яка медична спеціальність подобається найбільше, про навчання, виробничу практику й улюблені заняття на дозвіллі Сергій розповів в інтерв’ю «Медичній академії».

– Восени розпочнеться ваш останній рік навчання в ТНМУ. Коли вперше переступили поріг альма-матер і що цьому передувало?

– До вступу в наш медуніверситет я закінчив Шепетівський медичний коледж за спеціальністю «лікувальна справа». Отримав кваліфікацію «фельдшер» і вирішив продовжити навчання, щоб здобути вищу медичну освіту. Мені з дитинства подобалися професії, спрямовані на допомогу іншим людям. Якийсь час хотів стати адвокатом, згодом ця мрія поступилася місцем іншій – бути лікарем. Батьки дуже добре поставилися до мого рішення.

– Вони теж медики?

– Ні. Тато автомеханік, мама працює музичним керівником у дитячому садку. Вони мешкають в місті Славута Хмельницької області. Маю ще молодшого брата Богдана, який цього року закінчив 9 клас. Моє знайомство з Тернополем відбулося, коли приїхав подавати документи до ТНМУ. Абітурієнтом побував також у Буковинському медичному університеті. Але коли настав час обирати – віддав перевагу ТНМУ ім. І.Я. Горбачевського, який посідає провідні місця в консолідованому рейтингу вищих навчальних закладів України. За роки навчання переконався, що вчинив правильно. Тут надають найякіснішу освіту.

– Яку лікарську спеціальність хотіли б обрати в майбутньому?

– Улюбленою галуззю медицини стала хірургія, а з неї вже викристалізувалася травматологія. Це дуже відповідальна та складна спеціальність.

– Як відомо, є хірургія живота, грудної клітки, кишківника, нейрохірургія… А травматологія…

– … це все разом: і руки, і таз, і хребет. Обсяг роботи дуже великий. Переконався в цьому, зокрема, під час виробничої практики в університетській лікарні. Коли приїжджаю додому – долучаюся до чергувань в районній лікарні. Побував на кількох операціях. Для студента-медика це добра можливість вдосконалити набуті знання й навички. Багато важить і участь у наукових студентських конференціях. Зокрема, цьогоріч був учасником науково-практичної конференції з міжнародною участю, що відбулася на базі університетського навчально-оздоровчого комплексу «Червона калина». Моя наукова робота була присвячена актуальним питанням судової медицини. Працював над нею під керівництвом доцентки кафедри патологічної анатомії із секційним курсом та судової медицини Світлани Василівни Трач-Росоловської. Доповідав на секції «Судова медицина». За підсумками конференції отримав диплом ІІ ступеня.

– Чи траплялося вам надавати медичну допомогу в екстремальній ситуації?

– Так, коли на Голубих Озерах – улюбленому місці відпочинку місцевих мешканців, що за 11 км на північний захід від Славути, – трапилося нещастя. Чоловік вирішив зрубати пеньок, та замість пенька вдарив сокирою по нозі. М’язи та поверхневі тканини нижньої кінцівки були пошкоджені, тобто травма виявилася серйозною, але, на щастя, потерпілого вчасно привезли до травмопункту. Медики діяли швидко й кваліфіковано, тож ногу пацієнту вдалося врятувати. Я допомагав черговому хірургу. Коли рану зашили, чоловік запитав, чи зможе він завтра бути на весіллі в брата. Про те, що його життю загрожувала небезпека, він вже, мабуть, не гадав.

– Навчання для студента ТНМУ – головне. Але і в громадській роботі ви берете активну участь. Не раз бачила вас на сцені під час різноманітних культурних заходів, що відбуваються в університеті.

– Так, я люблю музику й на 2 курсі долучився до «Творчого колективу ТНМУ» – об’єднання талановитих, креативних, ініціативних студентів, що пропонують і втілюють цікаві ідеї, які стосуються дозвілля. На 3 курсі мене обрали головою відділу вокалу та музичних інструментів, потім – головою «Творчого колективу». Наша команда ініціювала багато різних позитивних проєктів. Скажімо, гарні враження залишилися від концертів, зорганізованих з нагоди Дня студента, чи виступів команд Клубу веселих і кмітливих. Традиційними стали й мистецькі вечори, присвячені Шевченківським дням. Керівництво нашого університету й, зокрема ректор ТНМУ, професор М.М. Корда, підтримує цікаві творчі ініціативи студентів. Наприклад, для учасників студентського гурту «One by one», знаного й за межами області, університет придбав барабанну установку. Бо раніше барабани доводилося орендувати. І новими мікрофонами виконавців забезпечили. Словом, у ТНМУ все робиться для кращої організації студентського життя, задоволення соціальних, культурних та інших потреб майбутніх медиків. І в цьому є сенс. Адже гарний медик повинен бути не лише фахівцем, а й людиною інтелігентною, моральною, естетично вихованою.

– Ваш улюблений музичний інструмент?

– Фортепіано. Граю також на гітарі.

– Яку музику слухаєте найчастіше?

– Різнопланову музику люблю, але особливо – ліричну. Ціную, коли вона написана нешаблонно, коли це не просто кілька хітових акордів, а мелодія, в яку вслухаєшся, бо вона торкається найглибших струн душі. На своїй сторінці в Instagram я викладаю відео, які відзняв сам, і пропоную підписникам, послухавши мелодію, вгадати назву пісні. Учасників вікторини більшає й це приємно.

– Ваші музичні уподобання – це кого насамперед заслуга?

– Мами. Вона чудово грає на фортепіано. Мама навчила мене любити й розуміти музику, яка відіграє важливу роль і в моєму житті. Заняття музикою розвивають інтелект, пам’ять, дарують позитивні емоції та нові цікаві знайомства.

– Де літо провели?

– Удома. Ходив на чергування в районну лікарню, допомагав батькам з хатнім ремонтом. На дозвіллі вивчаю нові музичні композиції, читаю наукову літературу або дивлюся наукові канали в YouTube.

– Життєве правило, якого дотримуєтеся?

– Не шкодувати за минулим, насолоджуватися тим, що є. Важливо дякувати життю за досвід і правильно його трактувати, щоб дійти корисних висновків.

Лідія ХМІЛЯР