Світлий шлях світлої людини

15 липня виповнюється 85 років з дня народження професора кафедри патологічної фізіології Юрія Івановича Бондаренка. Колектив кафедри, колеги, учні щиросердечно вітають Юрія Івановича з такою знаменною датою. Таким багатством років не кожен може похвалитися! Прийміть же в чудовий ювілей щирі вітання й побажання натхнення жити, наповнюючи своє серце найсвітлішими емоціями добра, любові, радості, щастя! 85 років – прекрасний ювілей. Ювілей мудрості, життєвого досвіду і цінних знань, які ви невтомно передаєте своїм рідним, учням, колегам, студентам. Нехай він лише надихає, приносить радість і задоволення. Бажаємо щирої радості та великої пошани, доброго блага й світлого щастя, достатку в домі й теплоти рідних сердець, відради душі та бадьорості на довгі роки. Чудового вам самопочуття та ще довгих років життя.

Василь Васильович ФАЙФУРА, професор:

– Тих, хто прийшов в Тернопільський медичний інститут у 1960-х роках і надалі працюють, залишилися одиниці. Серед них – Юрій Іванович Бондаренко. Він – з лікарів першого випуску. Віддавши три роки практичній медицині, Юрій Іванович пройшов тривалий шлях від аспіранта до професора – завідувача кафедри патологічної фізіології. Ми працювали з ним пліч-о-пліч протягом 47 років. Його професійне та службове зростання відбулося на моїх очах. Насамперед підкреслю, що Юрію Івановичу притаманні такі риси, як працелюбство, наполегливість і цілеспрямованість, що й дозволило йому з повнотою проявити себе в науковій та педагогічній роботі, а також у громадському житті.

Професор кафедри патологічної фізіології Юрій БОНДАРЕНКО

1968 року під керівництвом професора Е.Н. Бергера він захистив кандидатську дисертацію, 1988-го – докторську. 1975 року ВАК присвоїла йому вчене звання доцента, 1991-го – вчене звання професора. Своїми фаховими знаннями та багатим досвідом він завжди й охоче ділився з учнями, які виконували наукову роботу під його керівництвом і за його консультаціями здобули наукові ступені.

З початку 1970-х років в інституті взяли курс на оптимізацію навчального процесу. Впроваджували різноманітні методичні новинки: інформаційно-аналітичні карти, інтеграція по горизонталі й вертикалі, вдосконалення самостійної роботи студентів, рубіжний і завершальний тестовий контроль знань, оцінка знань на основі рейтингу і т. ін. Ці нововведення вимагали постійної переробки й створення нових посібників і вказівок до лекцій та практичних занять. Юрій Іванович узяв найактивнішу участь у цьому конвеєрному процесі. У співпраці з викладачами кафедри він підготував і надрукував майже 100 методичних документів різного змісту, в тому числі – англійською мовою.

Завдяки відповідальному ставленню до своїх обов’язків Юрій Іванович здобув повагу та авторитет як серед студентів, так і в адміністрації. Його неодмінно залучали до громадської роботи. Тривалий час він очолював відділ аспірантури, виконував обов’язки секретаря методичної комісії, працював директором інституту моделювання та аналізу патологічних процесів. Великий внесок зробив Юрій Іванович у переоформлення музею історії університету, розташованого тепер у фойє четвертого поверху адміністративного корпусу.

Хочу підкреслити ще одну привабливу рису Юрія Івановича – його людяність, доброту, доступність, спокійне розв’язання виробничих питань. Підтримання ділової обстановки без метушні та зайвого напруження – дуже важлива компонента організаційних можливостей керівника й запорука успішної діяльності колективу. В цьому сенсі стиль Юрія Івановича завжди був на рівні колегіальних стосунків і виробничих потреб.

За сумлінну та продуктивну діяльність Юрія Івановича неодноразово відзначали в наказах ректора. Він нагороджений Грамотою Верховної Ради України, відзнакою Тернопільської міської ради. Його ім’я занесене до «Тернопільського енциклопедичного словника» та «Енциклопедії сучасної України».

Дуже приємно, що Юрія Івановича, незважаючи на роки, не полишила невгамовна пристрасть до праці. Побажаємо йому доброго здоров’я та подальших творчих успіхів у сприятливій атмосфері кафедри патологічної фізіології.

Ольга Володимирівна ДЕНЕФІЛЬ, завідувачка кафедри патологічної фізіології, професорка:

– Неймовірно велику повагу та вдячність засвідчую вам, Юріє Івановичу. Поважаю як мудрого науковця, порадника, захоплююся вашим вмінням застосувати теоретичні знання в практиці щодня, раджуся з приводу наукових, життєвих, повсякденних питань, ціную кожен день спілкування, що приносить радість позитивних емоцій. Учуся у вас щомиті. Навчаюся добру, вмінню віднайти потрібні слова, допомогти саме в потрібну хвилину, тонкого почуття гумору, вдалого поєднання роботи й відпочинку, величезної скромності, оптимізму.

Найцінніший ваш дар – дар допомагати людям. Спокійно, виважено, з радістю. Кому ділом, кому словом, кому виконанням роботи. Легко, з душею, з радістю.

Пам’ятаю Вашу прекрасну науку, коли я закінчувала роботу над кандидатською дисертацією, яка показала шлях у патофізіологію. Патофізіологію як науку слова, думки, глибокого мислення, в якій при формулюванні речення та перестановці слів у ньому цілком міняється суть. І за тою суттю видно людину. Дякую, що вчите на власному прикладі цінувати кожну людину однаково. Щиро вдячна, що ви мене кличете на розумові розваги, де треба погратися науковими термінами, роздумуючи над найвдалішою назвою для теми наукової роботи. Дякую за науку, з вами дуже приємно працювати.

Дякую за допомогу, щирі поради, коли потрібно обрати правильний шлях, за підтримку та правильний вихід із ситуації в нових умовах. Дякую за навчання мудрості життя.

Дякую на навчання навчатися новому щодня, за навчання бачити прекрасне в людях, у ваших незмінних квітучих завжди фіалочках, гібіскусах, орхідеях, віддаючи їм тепло душі. Ви і студентів плекаєте все життя, як ніжні квіти, а той, хто зможе ввібрати поживу ваших думок, стає прекрасним фахівцем своєї справи. Ви, як справжній джентльмен, берете левову частку роботи на себе. Захоплююся вашими новаторськими ідеями, щоденному пізнанню ще не вивченого, самовдосконаленню, підтримці та влучній пораді щодо навчальних і наукових ідей кожному співробітнику.

З ювілеєм, шановний Юрію Івановичу! Здоров’я Вам на многая та благая літа!

Ольга Миколіавна СОПЕЛЬ, доцентка, перша дисертантка:

– Юрій Іванович – найкращий вчитель, найнадійніший, найврівноваженіший керівник, він Людина з великої літери. Величезне дякую вам за все, ви вмієте розгледіти вихід там, де інші його не бачать, знайти найсправедливіше рішення будь-якого конфлікту, розвіяти найменші сумніви, надихаєте нас на краще, показуючи це власним прикладом з життя. Бажаю вам міцного здоров’я на многії літа та Божої опіки.

Марія Іванівна МАРУЩАК, професорка, перша докторантка:

– Свою розповідь почну зі слів вдячності моєму науковому консультантові Юрію Івановичу, який підтримував мене й скеровував у правильному напрямку, щоб механізми пазлами склалися в загальну картину під час дослідження. Тепер намагаюся так вчити своїх здобувачів.

Юрій Іванович для мене колись – викладач патологічної фізіології в мої студентські роки, ще зовсім нещодавно – консультант докторської дисертації, а тепер – досвідчений колега, до якого всі прислухаються.

Ще у студентські роки ваше терпіння, доброта, наполегливість і бажання навчити кожного захоплювала юних підкорювачів патологічної фізіології. З того часу минуло 10 років, як випадкова зустріч стала для мене знаковою, адже Юрій Іванович погодився бути моїм науковим консультантом. Тоді ви на власному прикладі показали, що таке бути успішним науковцем, як всебічно розглядати питання, як шукати шляхи його вирішення, як бути самокритичним і водночас залишатися вірним своїм переконанням. Так вміє лише справжній патофізіолог.

Тепер для мене ви – колодязь досвіду та мудрості. Ціную кожну мить нашого спілкування, яка надихає мене до нових досліджень, нових учнів і нових звершень.

Велике вам дякую. Вітаю щиро вас з 85-річчям! Многая літа!

Ганна Степанівна САТУРСЬКА, професорка, докторантка:

– Лагідні та розумні, з теплою посмішкою, очі, високе та ясне чоло, сніжно-біле волосся, стрункий та рішучий, завжди готовий прийти на допомогу викладачам і студентам, а особливо – науковцям, мудрий керівник і наставник, який завжди надихає – таким запам’ятався мені Юрій Іванович багато років тому. Таким він постає і нині перед колегами, студентами та вченими всієї України.

Колектив кафедри. (Зліва направо, перший ряд): проф. О.В. ДЕНЕФІЛЬ, проф. М.Р. ХАРА, проф. Ю.І. БОНДАРЕНКО, доц. К.Є. ЮРІЇВ, ас. Ю.А. СВЕРЕДЮК, (Другий ряд): доц. Р.С. УСИНСЬКИЙ, доц. С.М. ЧАРНОШ, ас. Є.О. ЛОЗА, доц. О.О. КУЛЯНДА, лаб. М.Є. БУРИК, доц. Т.В. БІГУНЯК, доц. В.Є. ПЕЛЕХ

Дуже велику наставницьку наукову підтримку Юрій Іванович завжди надає молодим науковцям. Він цікавиться та впроваджує в роботу кафедри найновіші досягнення, наукові розробки та винаходи.

У науковій роботі особливу увагу Юрій Іванович приділяє питанням прекондиціонування, дії різноманітних чинників на організм, досліджував патофізіологію стресу, гіпоксії, резистентності організму, запалення, вивчав особливості адаптаційних можливостей організму. Ще будучи молодим науковцем, Юрій Іванович опанував дуже складні методики вивчення вмісту у сироватці крові та в тканинах міокарда ацетилхоліну й налагодив їх якісне виконання в науковій лабораторії, завдяки їм велика кількість науковців отримали можливості досліджувати різноманітні патологічні процеси.

У навчально-методичній роботі Юрій Іванович завжди був і є новатором, любить використовувати сучасні досягнення науки в освітніх технологіях, є великим ентузіастом щодо комп’ютеризації, моделювання, використання відеотехнологій. Його лекції та практичні заняття завжди не лише цікаві, а й супроводжуються подачею глибинних знань і фактичного матеріалу з наукових джерел, з науково-доказової бази наукових журналів і монографій, його наставницькі розмови зі студентами та науковцями наштовхують на пошук і відкриття нового. Добре знаючи англійську мову, Юрій Іванович завжди володіє інформацією про найвагоміші дослідження учених, впроваджує ці знання в освітній процес та в наукову діяльність кафедри.

Кожна розмова з Юрієм Івановичем збагачує новими знаннями, думками, ідеями, дає натхнення. Він уміє підтримати словом і вчинками, є опорою кафедри патофізіології впродовж багатьох років.

Юрій Іванович проявив себе дуже досвідченим й умілим керівником, адже за період його завідування кафедрою патофізіології (2012-2018 рр.) було захищено багато дисертацій, зроблено велику кількість наукових досліджень, написано велику кількість наукових статей, навчальних посібників і навчально-методичних праць.

Юрій Іванович велику частину свого часу приділяє кваліфікаційним роботам дисертантів не лише рідного ТНМУ, але й багатьох медичних вишів України, адже впродовж багатьох років є постійним членом спеціалізованих вчених рад. Юрій Іванович був науковим консультантом багатьох здобувачів ступеня кандидата медичних наук та чотирьох докторантів і мені дуже пощастило бути однією з них. Виконувати докторську дисертацію під керівництвом Юрія Івановича було дуже цікаво та захопливо. Маючи потужний інтелект, допитливий розум і наполегливий характер, Юрій Іванович володіє рідкісним даром згуртовувати навколо себе науковців і надихати їх до нових звершень.

Неможливо не згадати про надзвичайно цінні риси Юрія Івановича як особистості: щирість і простота при надзвичайній глибині знань та інтелектуальних можливостей. Насправді таке поєднання є дуже рідкісним і цінним і, можливо, саме завдяки цьому, Юрій Іванович користується безмежною повагою та шаною серед усіх, хто його знає!

Андрій Євгенович ДЕМКОВИЧ, доктор медичних наук, дисертант і докторант. Я вчергове задумався про роль, яку в житті молодого дослідника грає науковий керівник. Хочу трішки розповісти про мій особистий досвід, щоб показати, наскільки важливий вибір людини, яка в подальшому сформує твій науковий світогляд і покаже вектор правильного напрямку.

Хороший науковий керівник – це, як ракета-носій, яка швидко виводить вас на орбіту серйозного наукового пошуку. Він вчить вас всього того, що знає сам. А якщо ви правильно вибрали наукового керівника, то знає й вміє він дуже багато. Вибір наукового керівника – це критично важливе рішення, яке буде впливати на всю вашу подальшу професійну діяльність.

У мене все сталося навпаки – вибирав не я, а вибирали мене. І після початку роботи в нашому медичному університеті всім «новеньким» викладачам-стоматологам призначили наукових керівників. Мій – професор Юрій Іванович Бондаренко. Ми з ним узгодили тему кандидатської дисертації, обравши напрямок близький до моєї спеціальності. Заглибившись у пошук літератури, я зрозумів, що написати роботу – це нелегке завдання. Саме завдяки його порадам, змістовним коментарям і науковому керівництву я успішно захистив кандидатську дисертацію. Того ж року Юрій Іванович підштовхнув мене до запланування докторської дисертації. І от уже він не мій науковий керівник, а науковий консультант. Робота над докторською дисертацією була важкою та виснажливою, проте професор Ю.І. Бондаренко завжди знаходив влучні слова й настанови. І от через 9 років і 8 місяців я вже доктор наук, а нині – професор кафедри ортопедичної стоматології. За десять років нашої спільної роботи він зробив з мене справжнього науковця.

Сьогодні я хочу подякувати вам, Юрію Івановичу, за те, що допомогли мені в досягненні цих цілей. Величезне спасибі вам за цінні поради, за всі ті настанови й консультації, адже без них не було б такого результату.

Вітаю вас з днем народження. Щиро ціную вашу допомогу. Нехай у вас будуть лише вдячні, здібні, розумні учні та студенти, пошани, поваги, величезних сил, терпіння і численних перемог як у житті, так і в подальшій науковій діяльності. Бажаю вам міцних сил, прекрасного здоров’я, чудових ідей, особистих досягнень, безперечних успіхів, взаєморозуміння з тими, хто вас оточує, щирої поваги, бравої діяльності та безсумнівного щастя душі. Як би не ви, мені не вдалося б подолати цей шлях, правильно розставити всі пріоритети та знайти правильні відповіді. Дякую вам, мої досягнення – ваша заслуга.

Мій спільний шлях з вами можна описати такими словами: «Хороший наставник може на роки та десятиліття скоротити наш шлях до успіху».

Петро Адамович САС, асистент, торакальний хірург, дисертант:

– Юрія Івановича завжди шанобливо згадую та вважаю своїм наставником. Він залишається Вчителем з того часу, коли ми були за студентською лавою й жадібно ловили кожне його зважене слово. Завжди спокійний, врівноважений, мудрий. Саме з його легкої руки залучився до наукової роботи з патофізіологічним підґрунтям. Успішну педагогічну працю Юрій Іванович завжди вдало поєднував з науковою, де були закладені підвалини власної школи, яка збагачує патофізіологію все новими й новими здобутками. На цьому шляху поруч з Юрієм Івановичем ми, учні, долали перешкоди, здобували нові вершини та розкривали перспективи.

Відповідальне ставлення до обов’язків і сумлінне їх виконання здобули Юрію Івановичу авторитет успішного науковця та мудрого керівника.

Професора не лякають вимоги часу: швидко оволодіває новими технологіями та активно впроваджує їх у робочий процес. Неймовірна працездатність і бажання бути попереду мотивують молодих науковців працювати під керівництвом Юрія Івановича та запозичувати його неоцінений досвід. За мудрість і виваженість шанують Юрія Івановича колеги, за вимогливість і справедливість поважають учні та студенти. Відданість своїй роботі завжди залишалася поводирем на його життєвому шляху.

Сергій Миронович ПРИДРУГА, лікар-стоматолог, дисертант:

– Щиро вітаю Вас, шановний Юрію Івановичу, з ювілеєм. Бракує слів, щоб висловити свою вдячність за вашу участь у моєму професійному зростанні. Ви – Людина з великої літери. Свого часу ви прищепили мені любов до науки й стали взірцем не лише як науковий керівник, а й еталоном людяності та доброчесності. Щиро бажаю вам міцного здоров’я, сили, натхнення. Хай оточують вас завжди лише добрі, справжні люди. Бажаю натхнення, здійснення задуманого. Божого благословення Вам на многії літа.

Катерина Євгенівна ЮРІЇВ, доцентка, дисертантка:

– Юрій Іванович – найкращий вчитель, найнадійніший, найврівноваженіший керівник. Величезне дякую вам за все, ви вмієте розгледіти вихід там, де інші його не бачать, знайти найсправедливіше рішення будь-якого конфлікту, розвіяти найменші сумніви, ви надихаєте нас на краще, показуючи це власним прикладом з життя. Бажаю вам міцного здоров’я на многії літа та Божої опіки.

Юлія Анатоліївна СВЕРЕДЮК, асистентка, аспірантка:

– Уперше я познайомилася з Юрієм Івановичем, коли була студенткою, ще тоді склалося враження, як про розумного викладача, який знає свій предмет і справді було видно що це заслужений професор, захоплений патологічною фізіологією, що може дати відповідь на будь-яке запитання. Але який насправді Юрій Іванович, дізналася, коли він став моїм науковим керівником. Спілкуючись з ним, побачила, наскільки це багатогранна особистість. Людина-енциклопедія, яка рухається не лише в напрямку удосконалення знань з патологічної фізіології, читаючи всю можливу літературу мовою оригіналу, але й знає добре всю медицину, та й не лише медицину, постійно вчить якусь мову, вдосконалює англійську, вливається у світ нових технологій, пізнає світ, немов маленька дитина. Це людина. яка завжди в погідному настрої, радіє кожній миттєвості життя, з ним можна годинами розмовляти на будь-які теми. Спитайте нашого професора, чи буває йому нудно, звичайно, він скаже – «Ні!». Я щаслива, що маю такого вчителя, на якого хочеться рівнятися! І хочу побажати Вам, Юріє Івановичу, такої ж наснаги та любові до життя ще багато-багато років!

Оксана Юріївна БАЛІЦЬКА, асистентка, аспірантка:

– Рада, що доля звела мене з чудовою людиною, справжнім науковцем. Добре пригадую той час, коли вперше познайомилася з Юрієм Івановичем, серйозним, надійним, за яким можна та потрібно йти вперед. Всі свої знання й енергію донині вкладає в науку.

Удячна Вам за доброту, працьовитість, людяність. Знання та мудрість, які ви передали мені, були великою допомогою та підтримкою протягом мого навчання в аспірантурі. Ви були та є для мене чудовим другом, учителем, наставником і великим натхненням. Ви надихнули мене досягати своїх цілей наполегливою працею та відданістю. Ви показали мені цінність чесності, щирості та довіри не лише в робочих моментах, а й у житті загалом. Від усього серця бажаю Вам міцного здоров’я й наснаги, професійних успіхів та особистих творчих досягнень, сімейного щастя, злагоди й добробуту у вашій оселі. Нехай у ваших задумах завжди буде мудрість, у службових справах – підтримка однодумців, у серці – добре й радісно від людської вдячності.

Вірю, що ви ще багато принесете користі своїй країні та народові, передаючи мудрість, великий досвід керівника прийдешнім поколінням.