Чверть століття тому в Тернопільському національному медичному університеті імені Івана Горбачевського заснували видавництво «Укрмедкнига» та газету «Медична академія». Про їхні віхи становлення та розвитку – в розмові з ректором ТНМУ, професором Михайлом КOРДОЮ.
– 30 вересня 1997 року побачив світ перший номер газети «Медична академія». Михайле Михайловичу, як з погляду ректора, оцінюєте шлях, який пройшло наше видання?
– За двадцять п’ять років успішної діяльності газета досягла чимало – змінився її імідж, зросла інформаційна складова. Вона стала візитівкою нашого університету. Але найголовніше – знайшла свого читача, і з колись невеличкого формату А4 перетворилася в повноцінне видання. «Медична академія» – газета обласного рівня, популярна не лише в нашому краї, але й далеко за його межами. Серед шанувальників – широка аудиторія професорсько-викладацького складу, студентської молоді та практикуючих лікарів. Наразі вона виходить двічі на місяць і ми все зробимо для того, аби втримати такий ритм і надалі.
Авторський колектив не лише відображає життя нашого студентства, а й порушує актуальні питання практичної медицини, завжди на вістрі сучасних подій наукового медичного світу. Шпальти «Медичної академії» повсякчас готові для злободенних і цікавих матеріалів, а редакційна політика провадиться з наголосом на інформаційну відкритість. На майбутнє розвиватимемо інформаційний контент, будемо запроваджувати нові актуальні рубрики, висвітлюючи цікаві події студентського та медичного життя нашого краю. Певна річ, розширюватимемо й коло наших віртуальних читачів. Нещодавно створили новий сайт газети, маємо намір його ще більше удосконалити, аби привернути увагу нових поціновувачів. Тобто робитимемо все можливе, щоб «Медична академія» вийшла за обрії студентського життя та стала всеукраїнським виданням не тільки для медиків, а й усіх, хто цікавиться медициною.
– Водночас маємо ще одну гарну дату – 25 років з дня заснування видавництва «Укрмедкнига». Ви ж стояли біля витоків його створення.
– Так, бо саме цієї пори, але 25 років тому наприкінці вересня мене призначили директором видавництва. Доручили займатися організацією нової для нашого навчального закладу справи. Майже рік пропрацював на цій посаді. Для університету це також визначна віха, бо увесь цей час видаємо посібники, підручники, навчальну літературу не лише для власних потреб, але й для всієї України.
Наша видавнича історія розпочалася з невеличкого приміщення, в адміністративному корпусі, де наразі ректорський кабінет. Видавництво тоді займало лише дві кімнати, а згодом приміщення кафедр, які були поруч, вивільнили й розмістили там кабінети коректорів, редакторів, відділ збуту. Впродовж кількох років на «території» нинішнього ректорату провадили видавничу діяльність. Починали, по суті, з нуля, ходили вивчати досвід тернопільських видавничих організацій, так я дізнався, хто такий редактор, коректор, технічний редактор та які їхні посадові обов’язки. До процесу верстки спочатку долучали аспірантів і клінічних ординаторів, які навчалися в нашому виші та добре зналися на комп’ютерах, а вже згодом, коли видавництво набрало обертів, запросили на роботу професіоналів – інженерів-випускників політехнічного університету, які працюють у нашому видавництві й донині.
Узагалі ж ідея створити на базі нашого вишу власне видавництво – ініціатива тодішнього ректора Леоніда Якимовича Ковальчука. Це було, по суті, перше та єдине на теренах України підприємство, яке друкувало медичну літературу українською мовою. Наприкінці 1990-х і в 2000-х роках воно відіграло особливу, чи не стратегічну роль, адже молода незалежна українська держава вкрай потребувала медичної літератури, підручників і посібників. Існував великий дефіцит навчальної літератури саме українською мовою. Тому перед видавництвом постала амбітна мета – забезпечити студентів медичних училищ, коледжів, інститутів країни навчальною літературою рідною мовою. Крім видавництва, створили творчі колективи викладачів, які писали такі підручники. Пригадаю, як активно відбувалася ця робота. Це нині маємо чимало медичних видавництв, ринок, можна мовити, навіть перенасичений медичною літературою, а в ті часи її було обмаль. Отож, якщо оцінювати це завдання з позицій нинішнього часу, нам це вдалося. Видавництво почало отримувати замовлення з інших навчальних закладів України, його розвиток набирав обертів.
– Якими вбачаєте перспективи діяльності «Укрмедкниги»?
– На мій погляд, видавнича діяльність є одним з іміджевих чинників високого рейтингу університету, тому надалі забезпечуватимемо її фінансування та технологічне оновлення. Наразі в «Укрмедкнизі» видають і перевидають десятки найменувань наукової літератури, підручників як наших, університетських, так і авторів з усієї України. Верстають і друкують тут також газету «Медична академія». Гордість видавництва – це 12 спеціалізованих наукових журналів. Не знаю, чи видають в інших університетах стільки фахових часописів, як у ТНМУ, але вчені з усієї України мають можливість розмістити там власні наукові доробки. Виготовляємо чимало іншої друкованої продукції для потреб університету, зокрема, це методичні вказівки, інформаційні листи, бланки, навчальні плани, загалом майже 300 назв щороку. Якщо б замовляти всю цю продукцію в іншого виробника, то доводилося б оплачувати чимало, а так економимо кошти. Отож для забезпечення потреб університету таке друкарське виробництво залишається актуальним, але завжди будемо раді вітати в нас замовників з інших міст країни. Надалі дотримуватимемося нашої концепції: «Виготовляємо видавничу продукцію українською мовою».
– Що хотіли б побажати з нагоди ювілею газеті «Медична академія» та видавництву «Укрмедкнига»?
– Насамперед хочу привітати з цим чудовим ювілеєм усіх, хто нині своєю працею творить сучасне «Укрмедкниги» та «Медичної академії», а також тих, хто стояв біля її витоків, побажати невичерпного творчого натхнення, нових успіхів у праці, добробуту, людського тепла, душевного спокою, тривалих років щасливого життя. Зичу творчому колективові «Медичної академії» та працівникам «Укрмедкниги» насамперед стабільності й розвитку, а ми зробимо все, що від нас залежить, аби працівники мали робочі місця та гідну оплату праці.
Бажаю, аби газета «Медична академія» вийшла на всеукраїнський рівень і стала ще більш популярною. Творчому колективові газети, всім, хто працює над її номерами, хочеться побажати натхнення, свіжих задумів, втілення найсміливіших мрій та планів. Зичу цікавих тем, легкого та гострого пера, нових звершень, вдячних читачів, усіх щедрот і гараздів! Бажаю також усім якнайшвидшої Перемоги та миру в Україні!
Лариса ЛУКАЩУК