Реконструювали повстанську криївку

Побачити те, як виглядала криївка воїнів Української повстанської армії тепер можна у навчально-оздоровчому комплексі «Червона калина» Тернопільського національного медичного університету імені Івана Горбачевського. Під час офіційного відкриття 13 жовтня біля неї відбулася реконструкція бою повстанців з енкаведистами. В театралізованому дійстві взяли участь студенти ТНМУ, члени громадської організації «Інститут дослідження національної спадщини».

Відразу й не здогадаєшся, де вхід до криївки, бо виглядає, як звичайний колодязь. Організатори проєкту Леонід Кравчук, доктор історичних наук, та Тарас Кадобний, кандидат філософських наук, задумали все так, аби за інтер’єром та екстер’єром усе нагадувало часи підпілля. Схрон робили за згадками довгожителів, а роботи тривали чотири місяці.

«У нас зародилася ідея відродити краплинку нашої історії, краплинку історії боротьби українського народу за свою незалежність, а після прочитання книги Федора Венженовича «Нас не здолали», ми зрозуміли, що потрібно втілити задумане», – розповів доктор історичних наук Леонід Кравчук.

Ректор ТНМУ, професор Михайло КОРДА: «УПА була найяскравішим феноменом історії України ХХ століття»

Леонід Васильович подякував ректорові ТНМУ, професору Михайлові Корді та керівництву університету за підтримку й віру в їхні сили, а також за подаровані експонати для криївки.

Священний обов’язок нащадків – берегти пам’ять про героїчне минуле, Другу світову війну, передавати власні знання молодому поколінню про подвиги українців, про героїзм воїнів Української повстанської армії. Ці люди несли весь тягар боротьби за волю й незалежність України.

Воїнами УПА ставали кращі сини й доньки українського народу. На боротьбу вони йшли в розквіті сил. Йшли добровільно та були готові на все: голод, холод, гоніння, на рани й муки, на кров і смерть.

Учасників зустрічі привітав ректор ТНМУ, професор Михайло Корда: «14 жовтня – великий день, коли є велика кількість дуже важливих для кожного українця свят. Йдеться і про Покрову, і про День українського козацтва, і про День створення УПА, і про найактуальніше для всіх нас свято – День захисників і захисниць України. Зовсім невипадково ці свята поєдналися, адже саме таким чином ми показуємо зв’язок між поколіннями всіх тих, хто боровся за українську землю, хто захищав нашу свободу та нашу незалежність. Я переконаний, що саме тому, що ми пам’ятаємо попередників, зараз є кому захищати Україну».

Михайло Михайлович зауважив, що Українська повстанська армія була одним з найпотужніших партизанських рухів світу та найяскравішим феноменом історії України ХХ століття. За словами ректора, досвід підпілля й боротьби УПА вивчали та вивчають в інших країнах. На героїзмі учасників визвольно-революційного підпілля виховуються нові покоління українців.

Михайло Корда вручив грамоти Тернопільської міської ради членам ГО «Інститут дослідження національної спадщини» за активну участь у громадському житті, високий професіоналізм, співпрацю зі студентською молоддю, підтримку студентських творчих і професійних починань, приурочених національно патріотичному вшануванню історичних подій та з дня нагоди Дня українського козацтва й свята Покрови Пресвятої Богородиці, а саме доценткам Наталії Боцюк, Оксані Багрій-Заяць, Наталі Калинюк, Ларисі Кравчук, кандидату медичних наук Оксані Яворській.

Вокальний квартет «Акорд» Тернопільської обласної філармонії виконав кілька повстанських пісень.

Володимир Росоловський, начальник управління з питань соціальної роботи, сімейної та гендерної політики, протидії торгівлі людьми департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації, продекламував поетичний твір «Скажи, бабусю, чи даремно вмирали повстанці».

Піднесення патріотичного духу та нездоланності українського народу долинули з уст громадського діяча, публіциста й літературознавця Володимира Барни.

Голова Тернопільського козацтва Володимир Мосейко висловив слова подяки за бажання теперішнього покоління вивчати історію свого народу.

Прочитати поезію про боротьбу повстанців доручили доцентові кафедри медичної фізики, діагностичного та лікувального обладнання Валерію Дідуху.

На завершення презентували давно забуті українські страви, згадували про наші звичаї. Музей-криївка стане місцем шани полеглих героїв Української повстанської армії. Тут зможуть зорганізовувати історичні реконструкції члени науково-краєзнавчої студії ТНМУ «Терполяни». В криївці можуть відбуватися виїзні заняття з історії для студентів Тернопільського медичного університету. Вона також слугуватиме чудовим об’єктом для ознайомлення гостей зі Східної України та представників іноземних делегацій з історією боротьби нашого народу за незалежність. Відвідини криївки закарбуються в пам’яті набагато краще й надовше, ніж теоретична лекція.

Соломія ГНАТИШИН.

Світлини авторки