Раціональна гігієна порожнини рота як основний захід профілактики стоматологічних захворювань

Здоров’я є найбільш цінним даром людству, що відображає оцінку ступеня благополуччя людини, її здатності до функціонування у суспільстві – трудову та громадську діяльність, особисте життя, яскравість світовідчуття, здатність до самореалізації та ін. Стоматологічне здоров’я – важлива ланка в ланцюговій реакції охорони здоров’я людини. Зуби – важливий атрибут повноцінної мови, активного вербального спілкування, комунікабельності в будь-якому віці, повноцінності психіки та поведінкових реакцій, що безпосередньо відображається на якості життя.

Захворювання порожнини рота все ще займають провідне місце за поширеністю серед хвороб людини, а стоматологічна допомога є однією з масових видів медичного обслуговування. За даними ВООЗ, різні хвороби пародонта уражають половину дитячого та майже все доросле населення земної кулі. Нині захворювання тканин пародонта належать до найпоширеніших стоматологічних захворювань. За даними ВООЗ, у молодих людей вони поступаються лише карієсу зубів, а в зрілому віці виходять на перші позиції. Кожен мешканець нашої країни знайомий зі стоматологічними проблемами, адже поширеність стоматологічної патології вже у 2-3-річних дітей наближається до 30 %, до підліткового віку сягає 95 %, у зрілому віці цілком здорову порожнину рота мають одиниці.

Ці цифри тим більше пригнічують, розуміючи, що значній частині захворювань можна успішно запобігти: сучасна стоматологічна наука та практика знають причини й умови виникнення та розвитку основних стоматологічних захворювань, озброєні ефективними методами первинної й вторинної профілактики. Хоч стоматологічні захворювання не представляють загрози для життя, але лікування їх потребує значних економічних затрат. Захворювання ротової порожнини частіше починаються в дитячому віці, неухильно прогресують і з часом призводять до болю та дискомфорту, до незворотних уражень пародонта, зубів, поступово руйнуючи та призводячи до їх втрати.

Експерти ВООЗ вважають, що одними з провідних чинників ризику виникнення стоматологічних захворювань є зубна бляшка та зубний наліт, які представлені переважно грамнегативними та грампозитивними коками, облігатними і факультативними анаеробами, актиноміцетами, найпростішими, фузобактеріями, дріжджовими грибами, спіріллами, спірохетами, бактероїдами та ін.

Найбільш значущим і керованим індикатором ризику формування захворювань зубів і тканин пародонта залишається ризик надлишкового бактеріального обсіменіння різних локусів порожнини рота, насамперед зубної бляшки (біофільма зубної бляшки – dental plaque biofilm) і зубоясенної або пародонтальної кишені (пародонтального біофільма – periodontal biofilm).

З утворенням зубної бляшки пов’язують карієсогенну дію мікроорганізмів. Утворення зубної бляшки значною мірою пов’язане з утилізацією бактеріями залишків їжі, що затримуються на поверхнях зубів. Зубна бляшка є конгломератом, основу якого становлять мікроорганізми, фіксовані на полісахаридній стромі, що різною мірою насичена мінеральними речовинами. Зубна бляшка в більшості людей містить основні види мікроорганізмів у різному співвідношенні. До того ж на долю стрептококів (Str. mutans, salivarius, mitis, sangvis) припадає майже 40 відсотків від загальної кількості мікроорганізмів бляшки. Найбільш карієсогенним є Str. mutans, який виробляє молочну кислоту лише з глюкози, розщеплює маніт і сорбіт, утворює глікан із сахарози. Гліколіз вуглеводів сприяє локальному зменшенню рН на поверхні емалі зуба до критичного рівня (рН=5,0), що супроводжується підвищенням проникності емалі. При тривалому збереженні критичного рівня рН відбувається кислотне розчинення апатитів в емалі зубів, що призводить у подальшому до її демінералізації.

Розглядаючи зубний камінь і зубний наліт з точки зору етіології захворювань зубів і пародонта, слід відзначити, що утворення бляшки призводить до запалення ясен, а утворення каменя лише незначно посилює їх запалення. Головним подразником тканин пародонта є немінералізована бляшка на поверхні зубів, мікроорганізми якої відіграють роль експозиційного чинника у виникненні та розвитку захворювань пародонта. При порушенні захисту на рівні епітелію бактеріальні компоненти зубного нальоту можуть викликати імунопатологічні реакції в пародонті, включаючи резорбцію кісткової тканини альвеолярного відростка.

Характер впливу мікроорганізмів зубної бляшки та зубного нальоту на пародонт дуже різнобічний, адже основними їх компонентами є ендотоксини, ферменти, хемотоксичні фактори та різні антигенні субстанції. Патогенний вплив мікроорганізмів на тканини пародонта здійснюється здебільшого внаслідок їх активної ферментативної діяльності. Встановлено, що зубний наліт містить протеолітичні ферменти, деякі дезаміновані кислоти, які завдають токсичний вплив на тканини, що їх оточують. Протеолітичні ферменти зубної бляшки каталізують утворення в міжклітинних просторах високоактивних поліпептидів – кінінів, які спричиняють основні клінічні симптоми гінгівіту: підвищення проникності капілярів, розвиток набряку, гіперемію та кровоточивість ясен.

На стан тканин пародонта впливають продукти життєдіяльності мікробів – токсини. Багато видів анаеробів – фузобактерії, бактероїди, спірили, актиноміцети – виділяють ендотоксини, що володіють аутолітичною дією, які спричиняють різні вазомоторні розлади, порушення клітинного обміну, призводять до сенсибілізації, аутоалергізації організму. Мікроби зубної бляшки завдають негативний вплив на місцеві імунологічні процеси, що сприяє підвищенню активності гідролітичних ферментів, порушенню структури та функції твердих тканин зубів і пародонта. При недостатності захисних факторів ротової порожнини мікроорганізми здатні проникати через епітеліальний бар’єр і спричиняти запальну реакцію з подальшим розвитком гіперчутливості.

При видаленні зубного нальоту усувається головна причина, яка призводить до виникнення стоматологічної патології. Щоденний індивідуальний гігієнічний догляд порожнини рота за призначенням стоматолога – це один з найпростіших і загальнодоступних методів запобігти стоматологічним захворюванням. У профілактиці захворювань твердих тканин зуба, хвороб пародонта, слизової оболонки порожнини рота особливе місце належить раціональній гігієні порожнини рота, яка має свої особливості при профілактиці карієсу зубів, захворювань пародонта та слизової оболонки порожнини рота.

Кількість методів і засобів гігієни порожнини рота нині доволі значна та збільшується з кожним роком. Наразі засоби гігієни порожнини рота представлені доволі широко: різноманітні види зубних щіток, паст, еліксири, зубні нитки, зубочистки, гелі, пастилки, жувальні гумки, драже, гігієнічні піґулки, ін. Основними предметами гігієни порожнини рота є зубні щітки, зубні пасти, допоміжними – зубочистки, флоси, зубні йоржики та інші.

Нині є величезна різноманітність сучасних зубних щіток, проте недостатньо необхідної інформації для правильної оцінки та чітких показів до їх вибору. Зубну щітку повинні продавати у герметичній упаковці, на якій має бути вказано її назву, ступінь жорсткості щетини та інформація про фірму-виробника.

Зубна щітка – це медичний інструмент, тому повинна відповідати таким вимогам:

1) бути в міру м’якою (soft – м’яка, extra soft – дуже м’яка, medium – середньої жорсткості, hard – жорстка, extra hard – дуже жорстка);

2) з головкою завдовжки 25-30 мм, завширшки 10-12 мм, яка повинна покривати 1,5-2,5 зуба;

3) ручка зубної щітки повинна бути зігнутою під невеликим кутом;

4) ряди щетинок щітки повинні розміщуватися на відстані 2-2,5 мм, а висота щетинок – не більше 10-12 мм.

Зубну щітку треба вибирати індивідуально, залежно від клінічного стану органів і тканин порожнини рота. Так, для цілковито здорових зубів рекомендують зубні щітки з дуже жорсткою щетиною, при захворюваннях пародонта – зубні щітки середньої жорсткості, а в гострому періоді – м’якої. Користуватися рекомендують щіткою із штучною щетиною, адже в натуральній є внутрішні канали, де може нагромаджуватися мікрофлора. Крім того, натуральна щетина швидше розпушується, і зубна щітка стає непридатною для використання. Але щітки з натуральною щетиною мають менш виражені абразивні властивості, тому іноді доцільно використовувати саме їх.

Дитяча зубна щітка повинна бути м’якою, з маленькою, короткою головкою. Такою щіткою можна добре почистити навіть важкодоступні поверхні зубів. Приваблива форма та яскравий колір зубної щітки допоможуть дітям зробити процес чистки зубів веселим і захопливим.

Виробники по-різному виготовляють зубні щітки. Так, фірма «Oral-B» запропонувала кінці штучних щетинок заокруглювати, щоб унеможливити мікротравмування під час чищення зубів. У багатьох сучасних щітках поєднується щетина різної жорсткості: скажімо, центральні, жорсткіші щетини призначені для ефективної очистки жувальних поверхонь зубів (почасти вони коротші), а периферичні м’якші щетини (і часто – довші), менш травматично очищають ясенний жолобок, достатньо глибоко проникаючи в нього (щітки Junior Blend-a-dent, Medic Blend-a-dent, Colgate Plus). Деякі виробники рекомендують користуватися зубною щіткою з дуже прозорою щетиною, адже світло, що проникає крізь неї, призупиняє розвиток патогенних бактерій. Антимікробний ефект гігієнічних засобів посилюється при використанні зубних щіток зі срібним покриттям щетини (компанія «Натусана»).

Високу очищувальну ефективність мають електричні щітки. За заявами фірм-виробників, вони чистять у 25 разів ефективніше, ніж мануальні щітки. Тому їх рекомендують пацієнтам, яким важко налагодити задовільну гігієну. Ще однією інноваційною розробкою є іонні зубні щітки. Їх серцевина є стрижнем з діоксиду титану, розташованим у прозорій оболонці, який на світлі як денному, так і штучному випромінює потік електронів, які згубно діють на бактерії. Очищення зубів за використання іонних зубних щіток відбувається не стільки за рахунок механічної дії щетини, скільки за рахунок фотокаталітичної властивості титанового стрижня.

При підвищеному утворенні нальоту на язику слід чистити також його. Для цього застосовують скребки різної форми: у вигляді пластмасової петлі «Halita» (Dentaid) або рівної зішкрібуючої поверхні «Lanque-net» (Gencibrosse); у вигляді круглих або серпоподібних щіток з короткою та жорсткою щетиною «Entresh». Для очищення поверхні язика можуть застосовувати й звичайні зубні щітки та марлеві тампони.

Отже, від правильного вибору засобів для індивідуальної гігієни порожнини рота значною мірою залежить успіх первинної профілактики карієсу зубів і захворювань тканин пародонта, а також стійкі тривалі результати лікування цих захворювань.

Наталія ГЕВКАЛЮК,

професорка кафедри дитячої стоматології ТНМУ