Якщо очі – то дзеркало душі, то шкіра – «душа, що росте», так вважали стародавні філософи, мовлячи про дерму. Вони надавали шкірі глобального значення. Навіть аура, яку випромінює людина, є, на їхню думку, продовженням шкіри. Можливо, це й справді так, бо саме через шкіру ми отримуємо перші тактильні відчуття – щойно народившись, маля вперше через шкіру контактує з матір’ю, через шкірне сприйняття пізнає світ. Шкіра – найбільший орган людського організму. Через неї починаємо своє життя.
Але шкіра як будь-який орган старіє й хворіє. Непоправної шкоди завдає нашій шкірі також стрес. Негативні емоції, нервова напруженість, емоційний неспокій та внутрішні переживання роблять нашу шкіру чутливою та подразливою. На зміни в психоемоційній сфері шкіра може відреагувати і збудженням, і супресією. Особливо страждають ті, хто вже мають набуті дерматологічні недуги.
– Психосоматичні хвороби шкіри трапляються часто та становлять 14-18 відсотків усіх дерматозів, зауважу, що у 21 відсотка хворих психотерапевтичних стаціонарів виявляють шкірні симптоми, – каже лікарка-дерматологиня, професорка Тернопільського національного медичного університету імені Івана Горбачевського, членкиня Американської академії дерматології Світлана Галникіна. – Частота емоційних чинників серед інших причин шкірної патології становить 25-50 відсотків, а ефективне лікування більшості дерматологічних хворих є неможливим, якщо ігнорувати роль емоційних чинників у розвитку дерматозів. Зважаючи на те, що стан шкіри завжди доступний для самоспостереження, психічні реакції хворих постійно стимулюються. У хворих на хронічні дерматози спостерігають часті неврози та невротичні синдроми, які проявляються дратівливістю, частою зміною настрою, плаксивістю, неприємними відчуттями в ділянці різних органів. Навіть незначне погіршення в дерматологічних хворих, особливо, коли уражені відкриті ділянки, відбивається на психіці, а це призводить до несприятливого перебігу дерматозів.
Як у цьому випадку чинити? Сприятливо впливає на емоційну сферу хворих сугестивна терапія. Ненав’язливо в кожному зручному випадку потрібно твердити хворим, що наслідок хвороби буде сприятливим, заспокоювати їх. Це особливо ефективно в дітей, які добре піддаються сугестії. Використовують і так звану замасковану сугестію, яка полягає в призначенні слабких паліативних середників, дієти з відповідним налаштуванням хворого на обов’язковий позитивний ефект.
– Як наша шкіра реагує на стрес?
– Потрібно розуміти, що стрес – це відповідь організму на подразник. Коли потрапляємо у стресову ситуацію, то фактично миттєво на неї реагує нервова система, відтак вмикається й гормональна. У кров викидаються гормони стресу – кортизол, адреналін, норадреналін, які водночас стимулюють вироблення ферменту гіалуронідази, що розщеплює гіалуронову кислоту. Під впливом гормонів стресу акти-візується металопротеїназа – різновид ферментів, які руйнують колаген та еластин, що, як відомо, провокує появу дрібних поверхневих зморшок. До того ж погіршується кровообіг у шкірі, тому що гормони стресу викликають спазм судин. Гормони стресу ще й активізують продукцію шкірного сала, що призводить до появи акне. Взагалі ж знижується загальний та місцевий імунітет, тому частішають запалення та інфекції, що також несприятливо для шкіри. У довготривалій перспективі хронічний стрес може сповільнювати процеси оновлення клітин шкіри, через що тьмянітиме роговий шар епідермісу. А також знижувати здатність захисного бар’єру відбивати атаки патогенних мікроорганізмів, контролювати розмноження умовно-патогенних мікроорганізмів, які є складовою мікробіому, та нейтралізувати вільні радикали. Хронічний стрес робить шкіру гіперчутливою до алергенів, сонця, вітру й навіть звичних компонентів косметики – можуть з’являтися підшкірні висипання, почервоніння, свербіж, зневодненість.
– Як допомогти шкірі в умовах стресу?
– Спочатку потрібно подбати про те, як пом’якшити дію стресових чинників, аби підвищити рівень чотирьох гормонів в організмі – дофаміну, окситоцину, серотоніну та ендорфіну. Приготуйте на сніданок щось смачненьке та корисне з того, що вам до вподоби, як винагороду за похід до фітнес-центру чи басейну. Це збільшить рівень гормону дофаміну. Обійми або час спілкування з близькими людьми, турбота про домашнього улюбленця додасть окситоцину. Медитація, глибокий сон, прогулянка в парку з філіжанкою кави у сонячний день наповнить вашу ендокринну систему серотоніном. Шматочок же чорного гіркого шоколаду, улюблена музика, свіжий трав’яний чай сприятимуть виробленню ендорфіну.
Звісно, в умовах стресу потрібно не забувати доглядати за шкірою. Продовжуйте, як і раніше, повсякденний догляд. Я завжди раджу своїм пацієнтам зосередитися на трьох базових засадах: це очищення, зволоження та захист. Особливу увагу приділіть очищенню шкіри. Під час вмивання легкими та плавними рухами, уникаючи надмірного тертя, проведіть мікромасаж обличчя. Це покращить мікроциркуляцію крові та наситить шкіру киснем.
Щодо кремів, то краще використовувати зволожувальний, можна використовувати базові засоби навіть з невеликим бюджетом. Якісне зволоження забезпечить потрібний рівень вологи в роговому шарі епідермісу – денний/нічний зволожувальний крем. Одночасно крем можна нанести й на руки.
Обов’язково використовуйте сонцезахисні засоби, але якщо це неможливо, то намагайтеся максимально уникнути прямого контакту відкритих ділянок з прямими сонячними променями. Не торкайтеся обличчя брудними руками. Для покращення стану шкіри в умовах стресу приймайте препарати магнію – він знижує чутливість шкіри до нейрогенного стресу. І не забувайте про збалансоване харчування та водний баланс. У вашій тарілці здорового харчування овочі мають становити 50 відсотків добового раціону. Вживайте також достатню кількість води – з розрахунку 30 мг/ кг ваги на добу. І частіше хваліть себе – за гарні вчинки, цікаві ідеї, неймовірну зовнішність і просто за те, що ви є. Науковці довели: самомасаж чи самообійми справляють значний антистресовий ефект. Обійнявши себе руками, ваше тіло посилає у мозок потужний сигнал: «Я люблю тебе. Ти в безпеці!».
Лариса ЛУКАЩУК