Особливості шкіри рук і догляд за нею в умовах несприятливої епідеміологічної ситуації

Найбільший орган людського тіла – це шкіра, її площа складає близько 2 м2. Їй властива велика чутливість, адже функції шкіри – сприймати та передавати сигнали про зовнішні зміни в центральній нервовій системі.

Анатомічні особливості

Шкіра, підшкірна клітковина та м’язовий каркас шкіри рук слабо розвинені, а наявні фасції захищають глибокі судинно-нервові утворення. Шкіра тильної сторони кисті за будовою відрізняється від шкіри долонь. У ній добре виражений епідермальний шар і, по суті, відсутня гиподерма. Завдяки такій будові шкіра більш еластична. В епідермісі міститься багато меланіну, який захищає її від впливу ультрафіолету; з віком фотостаріння шкіри рук проявляється пігментацією. Шкіра долонь, навпаки, дуже щільна та жорстка. Вона міцно з’єднана з підлеглими тканинами й її нелегко взяти в складку. На поверхні долонь розташовано дуже багато нервових закінчень, а також виходи сальних залоз. За станом шкіри рук можна діагностувати дерматологічні, системні аутоімунні захворювання, хворобу Рейно, вегетосудинну дистонію, гіпергідроз та інші.

З віком зниження бар’єрних властивостей шкіри призводить до втрати еластичності та пружності, знижується гідратація епідермісу, зростає шорсткість, з’являються тонкі зморшки й пігментні плями, на тлі стоншання шкіри та зменшення обсягу підшкірно-жирової клітковини стають помітні вени й сухожилля, а також деформація кісткового скелета кистей.

Дія зовнішніх чинників

Руки частіше, порівняно з іншими ділянками, зазнають впливу природних чинників (низька й висока температури, ультрафіолетове випромінювання, вітер і постійні фізичні навантаження, що посилює клінічну картину).

Фізіологічні процеси старіння та вплив факторів зовнішнього середовища негативно впливають на властивості шкірного покриву: істотно знижуються її захисні властивості, змінюється структура, втрачається еластичність, з’являється надмірна сухість. Постійне миття рук викликає руйнування природного ліпідного бар’єру шкіри. Небезпека зростає при використанні агресивних очищувальних і миючих засобів. Порушення поверхневого бар’єру внаслідок змивання ліпідного шару унеможливлює утримання вологи й швидкість втрати води зростає. Крім того, водопровідна вода містить велику кількість солей та є жорсткою, що призводить до мікротравмування шкіри й порушення її балансу.

Часте миття та дезінфекція рук – найефективніші заходи запобігання поширенню інфекційних захворювань, у тому числі й актуальної нині коронавірусної хвороби. На жаль, постійне миття рук і використання антибактеріальних засобів можуть негативно впливати на стан шкіри. Не є таємницею, що до складу будь-якого миючого засобу входить ціла низка хімічних речовин, які мають розчиняти й змивати жир та забруднення з поверхні шкіри. Подібно діють вони також на ліпідну мембрану шкіри (розчиняють жири, наприклад, кераміди). Внаслідок цього шкіра стає сухою (часто її порівнюють з пергаментом). Певні хімічні речовини сприяють і втраті зв’язків між клітинами епідермісу, що призводить до виникнення сухості та лущення. Шкіра, позбавлена захисного ліпідного шару й з’єднань між епітеліоцитами, більше схильна до пошкоджень миючими засобами та дезінфекторами. Антисептичні засоби на основі спирту денатурують білки, тому пошкоджуються вірусні капсиди та бактеріальні оболонки. Це дозволяє знищити мікроорганізми на поверхнях, на які потрапляє санітайзер. Але подібно діють антисептичні речовини й на шкіру. Денатурація білків, що входять до складу клітин шкіри, призводить до ущільнення та жорсткості її поверхні.

Ще таке дерматит рук?

Дерматит рук або екзема – це поширене явище, ними може страждати майже кожна 20 людина. Захворювання може початися в дитинстві як прояв генетично обумовленої тенденції до екземи, але найчастіше трапляється в підлітків і дорослих. Дерматит може бути короткочасною проблемою, проте в деяких людей він триває роками й може мати великий вплив на повсякденне життя.

Люди, які перенесли екзему в дитинстві (атопічна екзема), а також ті, робота яких пов’язана з частими контактами з водою та миттям рук, мають великий ризик виникнення дерматиту.

Що викликає дерматит рук?

У багатьох людей дерматит рук трапляється внаслідок прямого пошкодження шкіри різкими хімічними речовинами, а також подразниками, особливо милом, миючими засобами та багаторазовим контактом з водою. Це називають іритативним контактним дерматитом.

Контакт шкіри з алергенами, такими, як духи, ароматизатори, метали, гума або шкіра, також може викликати дерматит у людей, які мають алергію на ці речовини. Це називається алергічним контактним дерматитом.

Проте в багатьох випадках причина дерматиту рук у пацієнта невідома й критичний чинник встановити неможливо. Часто причиною дерматиту рук також є, наприклад, поєднання атопічного дерматиту й іритативного або алергічного контактного дерматиту.

Які симптоми дерматиту рук?

Уражені ділянки шкіри на дотик можуть бути гарячими та болючими, характерні лущення та свербіж. Елементи висипу – маленькі пухирі, плями, тріщини. Це водночас може призвести до болю при рухах пальцями або кистю.

При дерматиті шкіра рук запалена, червона й набрякла, з пошкодженою сухою або лускатою поверхнею, що робить її шорсткою. Виникають тріщини, які часто кровоточать, іноді на долонях або бічних поверхнях пальців можна побачити невеликі водяні пухирці. Можуть уражатися різні частини кисті. Дерматит рук можуть викликати бактерії, наприклад, стафілококи або стрептококи. Це призводить до більш вираженого почервоніння, болючості, утворення кірочок, ексудації, появи плям або прищів.

Як діагностують дерматит рук?

Діагностику дерматиту проводять шляхом ретельного огляду шкіри. Дослідження інших ділянок тіла підтверджує або спростовує поширення патологічного стану на інші ділянки шкіри.

Патч-тест проводять для виявлення причини алергічного дерматиту.

Чи можуть інші хвороби шкіри виглядати як дерматит рук?

Псоріаз рук може бути подібним на дерматит, особливо коли на долонях є товсті лускаті плями. Стригучий лишай або грибкова інфекція також викликають сверблячі лускаті висипання. Ці захворювання зазвичай починаються на ногах або в паху, але можуть поширюватися на руки та нігті, а іноді вражають лише одну руку. Для проведення диференційної діагностики необхідне проведення аналізів, які призначає лікар.

Чи можна вилікувати дерматит рук?

У більшості випадків лікування дозволяє контролювати стан, але не виліковує цілком. Раннє виявлення та лікування допоможуть уникнути проблем, пов’язаних з дерматитом рук. У людей з алергічним контактним дерматитом уникнення алергена може допомогти зменшити або ліквідувати прояви дерматиту.

Зволожувальні засоби (пом’якшувальні засоби, емолієнти) є важливою частиною лікування дерматиту рук. Вони допомагають відновити пошкоджену шкіру ззовні та зберегти вологу всередині шкіри, роблячи її знову м’якою та еластичною. Їх слід застосовувати багато разів упродовж дня й щоразу, коли шкіра стає сухою. Вони також зменшують ризик виникнення вторинної бактеріальної інфекції. Використання пом’якшувальних миючих засобів як замінників мила дуже важливе, адже вони не тільки очищають шкіру, а й не пересушують і не пошкоджують її, як рідке або тверде мило.

Стероїдні креми та мазі є найпоширенішим способом лікування дерматиту рук. Вони усувають симптоми та заспокоюють запалену шкіру. Зазвичай потрібні стероїди більш концентровані, адже м’які засоби (1 % гідрокортизон) не працюють на товстій шкірі. Їх застосовують двічі на день. Обов’язкове застосування за рекомендацією лікаря відповідно до показань.

Антигістамінні засоби при дерматиті рук ефективні зрідка. Ці препарати не приносять користі для більшості людей з екземою та їх не рекомендують для рутинного застосування. Іноді прийом виправданий протягом декількох днів, при гострій фазі процесу.

Інгібітори кальциневрину – це креми та мазі, які використовують для лікування дерматиту замість стероїдів. Хоча їх ефективність менша, ніж сильних глюкортикостероїдів, вони не призводять до ризику виникнення атрофії шкіри. Часто можуть викликати відчуття печіння після нанесення.

Ультрафіолетову (УФ) терапію використовують для лікування дуже тяжкого дерматиту.

Системні глюкокортикостероїди можна приймати протягом кількох тижнів при сильному загостренні дерматиту рук. Зазвичай дозу зменшують поступово протягом кількох тижнів. Триваліший прийом не рекомендують через побічні ефекти.

Алітретиноїн створений на основі вітаміну А та його фахівці призначають при тяжкому тривалому дерматиті рук. Курс лікування зазвичай триває до 6 місяців. Цей препарат протипоказаний під час вагітності.

Системні імунодепресанти – азатіоприн, циклоспорин і метотрексат – це потужні препарати, які іноді призначають для лікування тяжкого дерматиту рук. Такі методи лікування зазвичай призначені для більш тяжких випадків або коли інші варіанти лікування не дозволяють контролювати симптоми. Пацієнтам, які приймають імунодепресанти, необхідно регулярно контролювати показники крові.

Профілактика дерматиту рук. Що можна зробити?

Необхідно завжди (і на роботі, і вдома) використовувати захисні рукавички при контакті з подразнювальними хімічними речовинами та водою.

Вибір матеріалу для рукавичок (гума, ПВХ, нітрит тощо) залежить від того, з якими хімічними речовинами або алергенами ви збираєтеся працювати. Рукавички повинні бути чистими та сухими всередині. Можна одягти під них бавовняні рукавички (або відразу вибрати рукавички з підкладкою), якщо доведеться працювати тривалий час. Якщо саме використання рукавичок призводить до виникнення дерматиту, то перед впливом ймовірних подразників на руки слід нанести захисний крем. Після виконання роботи необхідно обережно вимити руки з м’яким миючим засобом, ретельно висушити, а потім зволожити за допомогою спеціальних засобів.

Коронавірусна хвороба (COVID-19) й надалі поширюється планетою, випереджаючи можливості та ресурси систем охорони здоров’я в усьому світі. Оскільки вірус дуже заразний респіраторним шляхом (краплі від інфікованих людей поширюються при кашлі або чханні) та при контакті із забрудненими поверхнями, передачу й поширення в суспільстві можна знизити шляхом регулярної та ретельної гігієни рук. Часте миття рук означає тривалий вплив води та інших хімічних або фізичних чинників і може викликати кілька патофізіологічних змін, як-от: порушення епідермального бар’єру, кератиноцитів, подальше вивільнення прозапальних цитокінів, активацію імунної системи шкіри та уповільнений тип реакції гіперчутливості. Можуть виникати побічні дерматологічні ефекти, такі, як надмірна сухість шкіри або навіть контактний дерматит, особливо в осіб з атопічним дерматитом в анамнезі. Ці шкірні захворювання ідеально піддаються лікуванню, а нанесення зволожувального крему відразу після миття рук або після використання портативного дезінфікувального засобу для рук є наріжним каменем у запобіганні розвитку екзематозних змін шкіри рук.

У нинішньому глобальному контексті можливе виникнення цих дерматологічних побічних ефектів жодним чином не має змушувати людей відхилятися від суворих правил гігієни рук.

У людей з екземою рук/дерматитом знижений вміст ліпідів (жирів) у шкірі на руках і зазвичай вони повинні уникати мила. Однак у зв’язку з пандемією COVID-19 зараз рекомендують навіть тим, хто страждає на дерматит рук, використовувати мило для миття рук протягом 20 секунд. Потім слід витерти руки насухо одноразовим паперовим рушником. Відразу після миття рекомендують скористатися зволожувальним кремом. Якщо мило та вода відсутні, треба використовувати дезінфікувальні гелі для рук.

ВООЗ рекомендує медичним працівникам дезінфікувати руки, розтираючи їх засобом на спиртовій основі, якщо руки помітно не забруднені. У разі помітного забруднення кров’ю або іншими рідинами організму слід вимити руки водою з милом.

Рясне зволоження найжирнішим зволожувальним кремом для рук може допомогти запобігти проблемі. Зазвичай рекомендують легкий зволожувальний крем для рук кожні 1-2 години протягом дня та жирний зволожувальний крем на ніч (під бавовняними рукавичками, якщо не хочете заплямувати постільну білизну).

Тримати руки завжди треба сухими, обережно використовуючи рукавички. Перед роботами у вологому середовищі треба скористатися зволожувальним кремом та одягти легкі бавовняні рукавички, а потім гумові або ПВХ-рукавички для домашньої роботи чи промислові або садові рукавички для тяжких робіт. Кожні 15 хвилин потрібно робити перерву, знімати рукавички й знову зволожувати шкіру рук. Бавовняні рукавички годяться для «сухих» робіт удома, як-от полірування тощо. Хірургічні латексні рукавички можуть бути придатними для делікатної вологої роботи.

Варто уникати прямого контакту рук з миючими засобами, використовувати пральну й посудомийну машини, якщо це можливо. Гель для душу, шампунь і кондиціонер також слід підбирати з обережністю. Перстені слід носити лише в особливих випадках, ніколи під час роботи, а також уникати дешевих прикрас (18-каратне золото, срібло або нержавіюча сталь безпечні).

Придбайте велику кількість рукавичок і зволожувачів для рук та розкладіть їх у стратегічних місцях удома й на роботі, щоб вам не довелося шукати їх кожен раз, коли вони знадобляться, наприклад, у ванній, кухні, гаражі, машині тощо.

Раптове погіршення стану шкіри рук має стати причиною для візиту до лікаря, адже вам може знадобитися лікування антибіотиками, стероїдними мазями або проведення лабораторних тестів чи спеціальних досліджень.

Світлана ГАЛНИКІНА,

професорка ТНМУ