Добігає завершення вступна кампанія 2023 року. Якою вона видалася для Тернопільського національного медичного університету ім. Івана Горбачевського? У чому полягали її особливості та якими були найбільші труднощі? Про це та інше «Медичній академії» розповідає відповідальний секретар приймальної комісії ТНМУ Ігор Драч.
– Ігорю Дмитровичу, які особливості цьогорічної вступної кампанії можете зазначити? Чим вона найбільше відрізнялися від попередніх років?
– Цьогоріч приймальна комісія почала працювати ще 1 липня. Ми, як завжди, організували консультативний центр, де спочатку допомагали вступникам з формуванням електронних кабінетів, а після 19 липня – з поданням електронних заяв, внесенням пільг. Цьогоріч особливістю було те, що дуже багато вступників мали певні пільги, зокрема, внутрішньо переміщені особи та особи з окупованих територій. До речі, Міністерство освіти та науки нині, враховуючи ситуацію, дозволяло приймати їхні документи дистанційно.
Цього року обсяг державного замовлення відповідав попередньому. Більше того, відбулося значне збільшення обсягів державних замовлень на спеціальність «Терапія та реабілітація». Таке рішення прийняв уряд, адже фахівці-реабілітологи будуть потрібні державі, бо ж повертаються наші бійці з пораненнями, з травмами, тож усі 44 місця, на які ми оголошували конкурс, бюджетні. Умови до зарахування виконали 42 особи.
Аналогічно і зі спеціальністю «Медицина»: ми мали 260 бюджетних місць, серед яких 230 для вступників після школи і 30 – на основі коледжу. Це ще одна особливість: цього року на бюджетні місця претендували не лише випускники шкіл, а й медичних коледжів. Спільно з міністерством ми погодили цифри, які розподілили для випускників шкіл і коледжів на всі спеціальності. На всі місця вступники отримали рекомендації до зарахування.
Щодо виконання вимог до зарахування, то його рівень традиційно більше 90%, тобто 90 відсотків з тих, хто отримав рекомендацію, справді виявив бажання вчитися в нас в університеті. 10% вступників, які не виконали умови до зарахування, – щорічний показник. Він є типовим для різних закладів вищої освіти: коли абітурієнт подає заявку, отримує рекомендацію, але йде вчитися на іншу спеціальність, вже за власні кошти.
Таким чином виконали вимоги до зарахування 215 вступників на перший курс спеціальність «Медицина» з 230 місць, чотири з чотирьох на спеціальність «Стоматологія», 14 з 15 на спеціальність «Фармація, промислова фармація», 9 з 10 – «Парамедик» (спеціалізація Екстрена медицина), 6 з 6 – «Медсестринство», 42 з 44 – «Терапія та реабілітація», як я вже згадував. На спеціальність «Медицина» освітнього ступеня «магістр» на ІІ курс зі скороченим терміном навчання – 29 з 30, причому на це одне місце також буде переведена дитина учасника бойових дій, яка має право на переведення. На спеціальність «Медицина» першого курсу ми переводимо відповідно до Порядку прийому ще п’ятьох осіб, які мають на це право, це діти учасників бойових дій та дитина з інвалідністю.
До 17 серпня 18:00 тривало подання документів виконання вимог до зарахування на контрактну форму навчання. Станом на ранок 16 серпня бажання навчатися за кошти фізичних та юридичних осіб на спеціальності «Медицина» (перший курс) виявило 50 осіб, «Стоматологія» – 82 особи, «Фармація» – 46 осіб, «Парамедик» – 21 особа, «Медсестринство» – 25 осіб, «Медсестринство» (дистанційно) – 30, «Медицина» (другий курс) – 22 особи, «Парамедик» (другий курс) – 9 осіб, «Фармація» (заочно) – 72 особи.
– Це гарні показники?
– Ці показники є непоганими, хоча вони, звичайно, нижчі порівняно з попереднім роком. Така ситуація прогнозована для всіх закладів вищої медичної освіти, оскільки цього року повернулися вимоги до мінімального балу на спеціальності «Медицина», «Стоматологія» і «Фармація, промислова фармація». У зв’язку з підвищенням вимог маємо меншу кількість вступників, які змогли подати заяви на ці спеціальності. Мінімальний бал на спеціальності «Медицина» і «Стоматологія» становив 150, «Фармація» – 140 (бюджет), 120 (контракт). Відповідно до рішення приймальної комісії ми встановили також мінімальний бал 120 на всі інші спеціальності, адже здобуття вищої медичної освіти незалежно від спеціальності вимагає належного рівня знань.
У зв’язку з введенням мінімального бала не усі цьогорічні випускники, які навчалися у складних стресових умовах, змогли його набрати. Водночас це посприяло тому, що порівняно з минулим роком є більше тих, які бажають навчатися на спеціальностях «Медсестринство», «Терапія та реабілітація», «Парамедицина», зокрема, на спеціальність «Терапія та реабілітація» порівняно з минулим роком кількість заяв зросла у два з половиною рази – 200 торік і 550 нині. Тобто інтерес до цієї спеціальності дуже високий. Утім, це пов’язано не лише з бюджетними місцями й нижчим мінімальним балом, а й з перспективами працевлаштування.
– Отож 18 серпня відбулося зарахування на контрактну форму навчання.
– Так, але це ще не завершення роботи приймальної комісії, тому що відповідно до Порядку прийому зарахування на навчання магістрантів (а це спеціальності «Громадське здоров’я», «Медсестринство», «Терапія та реабілітація») буде 31 серпня. Ці вступники подають заяви до 21 серпня. Після цього буде опублікований список рекомендованих до зарахування, до 29 серпня вони виконують вимоги до зарахування і 31 серпня буде оголошено наказ до зарахування. Тож робота приймальної комісії ще триває.
– Щодо магістерських програм цьогоріч також були нововведення?
– Були певні несподіванки. Зокрема, згідно із стратегічним рішенням уряду всі 50 місць для магістерської програми спеціальності «Терапія та реабілітація» також є бюджетними. Наразі зареєструвалися та склали фаховий іспит 56 осіб, ще приймаємо заяви.
Цього року також повернулася вимога до магістрантів стосовно складання іспиту з іноземної мови й фахового іспиту. Минулоріч, у перший рік повномасштабної війни, на небюджетні конкурсні пропозиції цієї вимоги не було, тобто заклади мали право приймати на місця за кошти фізичних та юридичних осіб лише на основі розгляду мотиваційного листа. Звичайно, що для багатьох вступників, зокрема, для тих, які вже давно працюють і давно вчилися, не мали часу та можливості готуватися до іспитів, це був шанс. Вони могли вступити за мотиваційним листом, тож набір тоді був достатньо високим та успішним. Хоча цьогорічні показники також свідчать, що багато осіб усе ж подають заяви, вони склали цей фаховий іспит та іспит з іноземної мови. До того ж, зауважу, іспит з іноземної мови відбувався не в закладах вищої освіти, а його організував і проводив Центр оцінювання якості освіти – організацією, що проводить ЗНО чи НМТ для випускників шкіл і коледжів.
– Цього року мотиваційні листи також було потрібно подавати?
– Так, цьогоріч мотиваційний лист був обов’язковим для кожної поданої заяви, тож ми завчасно, відповідно до Порядку прийому, підготували свої вимоги та опублікували їх у Правилах прийому. Водночас це було найчастіше запитання від вступників, що повторювалося і в соцмережах, і під час особистих контактів: як правильно писати, де брати зразок і т. ін.
Мотиваційний лист відігравав свою роль, але лише в тих випадках, коли двоє й більше вступників мали однаковий конкурсний бал і навіть однаковий бал з найбільшим коефіцієнтом. Це не було аж таке часте явище, але станом на останній день подання заяв ми виявили майже 60 таких ситуацій. У нас була створена спеціальна комісія, до якої входили, зокрема, декан одного з факультетів, представник Студентського парламенту, юрист, фахівці з педагогічною та філологічною освітою, які читали ці мотиваційні листи разом і своїм спільним рішенням рейтингували їх. Критерії мотиваційного листа опубліковані. Враховуємо все: і досягнення вступника, підкріплене копіями грамот та сертифікатів, і зацікавлення певною спеціальністю, є й формальні вимоги, як, скажімо, умова висловлюватися чітко та стисло, що також оцінюється, адже мотиваційний лист – це документ. Повторюся, торік на магістрантські програми можна було вступати лише за мотиваційним листом. Цього року вступ за мотиваційним листом зберігся на контрактні форми лише на спеціальності, яким надається спеціальна підтримка від держави, так звані некон’юнктурні спеціальності. Тому загалом можемо стверджувати, що Міністерство освіти надає цьому листу великого значення.
– З чим виникали найбільші труднощі під час цьогорічної вступної кампанії як для приймальної комісії, так і для вступників?
– Найбільша трудність – особливості дистанційного вступу та підтвердження вимог до зарахування, адже вимогою Порядку прийому є те, що для підтвердження наміру навчатися вступник має накласти кваліфікований електронний підпис. Для дистанційного подання документів та укладання договорів він також потрібен. Його можна зробити через додаток Дія, також цю функцію підтримують багато банків. Утім, у багатьох вступників виникають труднощі з формуванням цього підпису: хтось надсилає документи, підписані неправильно, хтось взагалі без підпису. Необхідно з ними контактувати, все узгоджувати, виправляти. Частина вступників також перебуває за кордоном, коли приймальна комісія намагається з ними сконтактувати для уточнення певних нюансів, телефон може бути поза зоною досяжності. Звісно, все це забирає багато часу та зусиль.
– Є загальнодержавна інформація про те, що цього року суттєво збільшилася кількість вступників чоловічої статі, аби таким чином уникнути повістки.
– Якщо мовити про вступ після школи та коледжу, то тут розподіл за статями класичний: у нас завжди трішки більше дівчат на всіх спеціальностях, окрім стоматології, куди традиційно йде більше хлопців. Загалом цей розподіл залишився й цього року.
Стосовно чоловіків, які претендують на магістерські програми. Про медсестринство цього не можемо сказати, адже магістерський рівень медсестри здобувають або особи, які мають певні кар’єрні плани, або які викладають у медичних коледжах, і це знову ж таки переважно жінки. Для спеціальності «Терапія та реабілітація» теж є дуже чіткі обмеження щодо того, хто може претендувати на магістерську програму: це можуть бути лише бакалаври фізичної терапії, сюди будь-хто не зайде. І більшість з тих вступників, які подали заяви та склали фаховий іспит, – це наші студенти. Тож ні, зростання чоловіків-абітурієнтів у нашому виші я не спостерігаю, заховатися в медичному університеті не намагаються.
– У зв’язку з поверненням мінімального порогу можна мовити про те, що рівень знань цьогорічних абітурієнтів кращий?
– Рівень підготовки вступника, який набрав 150 балів минулого року і цього року, – це фактично один і той же рівень. Просто ми мовимо про певний фільтр, якого не було торік. Можемо прогнозувати, що, так, ми повернемося до того загального рівня початкової підготовки вступника, який мали впродовж багатьох років до повномасштабного вторгнення.
– Усе ж вплив пандемії та війни відчувається на підготовці першокурсників?
– Так, звичайно, відчувається. Передусім через те, що це брак живого спілкування між вчителем і дітьми, дітей між собою. Це дуже позначається на комунікативних навичках дітей. Це й брак знань, адже які б не були дистанційні технології, не всі дисципліни можна засвоїти дистанційно та тим більше – перевірити знання, особливо якщо дистанційне навчання триває роками. Тож загалом доводиться констатувати, що рівень підготовки у силу об’єктивних причин знизився. Але ми мовимо про рівень знань студентів на вході до університету. Торік і ще в час пандемії, щойно була можливість, наш університет відновив очне навчання. Викладачі працюють з тим, щоб усі прогалини в знаннях, які є, заповнити. Втім, вступники, які прийшли до нас, вже показали певний рівень підготовки, адже успішно склали НМТ, тож знання вони мають. Не забуваймо, що всі наші спеціальності є регульованими, тобто, крім традиційних опитувань на практичних заняттях та сесій наприкінці семестру, в нас двічі проходять ЄДКІ, «Крок-3», тобто це об’єктивні іспити, які перевіряють і знання студентів, і той рівень знань, які надає університет. На жаль, щороку є студенти, які їх не складають. Вони можуть бути поновлені, можуть пройти повторний курс, заповнити цю прогалину. Але ми впевнені в тому, що на випуску маємо спеціаліста з належним рівнем знань. Тож про фаховий рівень наших випускників не хвилюємося.
– З якими словами ви хотіли б звернутися до майбутніх першокурсників?
– Я завжди попереджаю абітурієнтів, які з щасливими сяючими обличчями приносять документи до приймальної комісії: ще вчитися треба буде! Звичайно, вітаю всіх, хто вступив. Але нагадую, що це лише початок. Треба буде вчитися. Тож до кінця літа відпочиваємо, а після цього – халат, шапочка, тапочки і – засвоювати нові дисципліни та знання.
Мар’яна ЮХНО-ЛУЧКА