Для нейрохірургів операційний мікроскоп – прилад повсякденного використання. З’явився такий мегасучасний апарат у Тернополі. З його допомогою нейрохірурги обласної психоневрологічної лікарні провели вже десять хірургічних втручань.
Коли очільник Міністерства охорони здоров’я України Віктор Ляшко побував в цій лікарні на відкритті рентген-операційної, то його так приємно вразило побачене, що під час зустрічі із журналістами він оголосив своє рішення: тут повинен бути операційний мікроскоп! Міністр дотримав слова й вже на початку червня новенький апарат вартістю 7 535 963 гривень прибув до нейрохірургів.
– Ми очікували мікроскоп у вересні, але отримали раніше, вже й апробували його в роботі. Першим було оперативне втручання на спинному мозку – успішно прооперували пухлину хребетного каналу у військового, – каже завідувач нейрохірургічного відділення, кандидат медичних наук Олексій Леонтьєв. – Маємо достатньо іншого обладнання, ангіограф, а тепер ще й хірургічний мікроскоп, отож ми у всеозброєнні. Готові виконувати нейрохірургічні операції високого рівня складності. Нейрохірургія як медична спеціальність нині перейшла у сферу мікронейрохірургії, тому мікроскопічна техніка в нашій діяльності – річ незамінна. Дає змогу контролювати в збільшеному режимі операційне поле у важкодоступних ділянках головного та спинного мозку, під час операцій у глибині мозку та на основі черепа, периферичних нервах, під час видалення гриж міжхребцевих дисків.
Операційне поле у вічку мікроскопа
Про мікроскоп дізналися, а тепер час на власні очі побачити та сфотографувати його. До операційної зали, звісно, нас не запросили, але медсестри люб’язно погодилися перемістили апарат до передопераційної. Він – на колесах, отож з мобільністю жодних проблем. Перше, що впадає у вічі – великих розмірів монітор, прикріплений до апарата. Олексій Леонтьєв пояснює, що мікроскоп під’єднаний до монітора з тим, аби кожен член операційної бригади міг відстежувати певні етапи операції. Це дуже виручає, коли, скажімо, розпочинається кровотеча й операційна медсестра вже знає, який інструмент чи матеріали потрібно покласти до рук хірурга. Анестезіологи також бачать на моніторі, в якому стані перебуває мозок та які анестезіологічні середники потрібно використовувати. Такий мікроскоп має й систему запису зображення, тобто можна фактично всю операцію записати на відео. Виробник такої техніки – німецька фірма KARL ZEISS, що, власне, й спеціалізується на виготовленні оптичних приладів і, зокрема й мікроскопів, які використовують не лише нейрохірурги, але й отоларингологи, офтальмологи, стоматологи. Найкращі фахівці віддають перевагу саме цьому виробникові, бо це справжня німецька якість, яка забезпечує справну роботу оптичної системи.
– Оптика – це фактично серце такого мікроскопа, – розповідає Олексій Леонтьєв, – бо дає можливість збільшувати операційне поле щонайменше в 14 разів. Завдяки цьому досягається мінімальна травматизація прилеглих тканин під час втручань. Коло його обертання – 360 градусів, що забезпечує повний огляд оперованої ділянки мозку. Рівень збільшення можна регулювати, тобто, якщо мені потрібно, то я просто натискаю на відповідні клавіші та збільшую або ж зменшую певну ділянку операційного поля. Взагалі ж ця оптична система містить дуже багато додаткових переваг для хірурга. Коли працював у Херсоні, в нас також був мікроскоп, але там я вручну «виставляв кути», а тут існує фокусування кнопками, що дозволяє налаштовувати роботу під будь-яким кутом, тобто все відбувається автоматизовано. Ще мали вічну проблему зі світлом. Адже сильне світло могло пошкодити мозок, тому під час операції ми закривали частину операційного поля серветками або ж іншими засобами. Взагалі малі нейрохірургічні рани дуже погано освітлюються, але в цьому мікроскопі є така автоматична зв’язка між світлом та відстанню, яка запрограмована автоматично, тобто сам апарат автоматично регулює подачу та яскравість світла. В мікроскоп вмонтований спеціальний комп’ютер, який виставляє ці показники. Хоча можна це робити й у ручному режимі, тобто зменшувати чи збільшувати світловий потік, бо тут є й така опція.
Ще одна цінна деталь нового устаткування – LED-світло, яке дуже зручне для використання, бо воно «м’якіше» та його вистачає на великий термін, десь 50 тисяч годин. За допомогою оптичної системи мікроскопа можна й ідентифікувати структуру та морфологічну будову тканини, коли виконується операція, скажімо, з видалення злоякісних пухлин. Це дуже важливо, бо новоутворення та тканини мозку почасти за кольором і консистенцією дуже подібні. Мікроскоп також є незамінним приладом для безпечного виключення судин, які живлять злоякісне новоутворення.
Оглядаючи мікроскоп, запримітила, що він обладнаний не однією, а трьома оптичними системами, тобто є три вічка, очевидно, призначені для роботи аж трьох хірургів. Завідувач відділення пояснив, що в більшості мікроскопів передбачена робота з одним або ж з двома асистентами, а тут і справді можуть одночасно працювати три нейрохірурги. Це додає більше можливостей хірургові, який, скажімо, проводять операцію на хребті, що потребує так званого «бокового» асистента.
Ще одна родзинка цього хірургічного мікроскопа – педаль, якою, до слова, облаштовані не всі такі апарати. Саме вона дозволяє хірургові, в якого під час операції зайняті обидві руки, підлаштувати відстань, змінити фокус, щось збільшити чи зменшити. Все можна зробити легким натиском педалі.
Дозволить значно поліпшити якість нейрохірургічної допомоги
«Не передати, наскільки впевненіше почувається хірург під час операції, коли в його руках – сучасна нейровізуалізаційна техніка, – каже Олексій Леонтьєв. – Звісно, найперше ми зорієнтовані на хірургічне лікування інсультів, адже це напрямок нашого медичного закладу. Раніше пацієнтів з аневризмами головного мозку, яких можна прооперувати на місці, змушені були скеровувати до столичних клінік, адже не мали мікроскопа. Тепер оперуємо таких недужих у нейрохірургічному відділенні. Проводимо відкрите кліпування аневризм, резекцію мольформацій, резекцію кавернозних ангіом. Хірургічно лікуємо також і захворювання та травми периферичної нервової системи. З появою такої мікрохірургічної апаратури з’явилася можливість візуалізувати новоутворення, його межі та систему кровопостачання, тому й практикуємо мікрохірургічне видалення глибинних пухлин головного мозку. Ця техніка також дає можливість проводити й спінальні втручання, тобто за стенозів хребтового каналу. Ми вже провели кілька таких операцій та маємо добрі результати».
Всесвітньовідомий турецький вчений та нейрохірург Махмут Газі Яшаргіл першим у 1960-х роках застосував хірургічний мікроскоп у нейрохіругії. Цим він настільки підняв якість видалення пухлин, що ввійшов в історію як батько мікронейро-хірургії, хоча й до нього було багато знаних нейрохірургів. Сучасну ж нейрохірургію вже важко уявити без хірургічного мікроскопа. Деякі відомі нейрохірурги рекомендують навіть травматичні гематоми оперувати під мікроскопом, щоб уникнути кровотечі, що може виникнути під час операції. Вони пояснюють це наявністю ділянок мозку, які хірург під час втручання не може повноцінно контролювати візуально.
– Цілком погоджуюся з цією думкою, – зауважує Олексій Леонтьєв, – бо досвід доводить значні переваги використання мікроскопа навіть у звичних оперативних втручаннях. Сподіваюся, що з допомогою отриманого новітнього обладнання ми зможемо значно розширити спектр нейрохірургічних втручань та освоїти нові прогресивні методики, а відтак врятувати більше наших краян.
Лариса ЛУКАЩУК