Інноваційно, плідно та продуктивно. Саме так 8-10 грудня відбувся в Тернопільській обласній психоневрологічній лікарні VII Всеукраїнський форум з міжнародною участю «На межі компетенції психіатрії та неврології».
Після тривалого локдауну, за умов повномасштабного вторгнення росії в Україну організаторам вдалося зібрати провідних фахівців країни та провести обговорення питань, що належать до спільної компетенції психіатрії та неврології. Незважаючи на перешкоди, зумовлені великою війною, до Тернополя приїхали відомі науковці, провідні фахівці в галузі неврології та психіатрії з центральних і східних регіонів України. Долучилися до заходу в онлайн-режимі й іноземні колеги зі США та Ірландії. Захід відбувся в офлайн-форматі з онлайн-трансляцією за участю понад 500 фахівців.
У церемонії відкриття конференції взяли участь Ігор Марценковський, голова організаційного комітету, керівник секції дитячої психіатрії Асоціації психіатрів України, завідувач відділу психічних розладів дітей та підлітків ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України (Київ), Наталія Пряникова, президент БО «Благодійний фонд розвитку інновацій медицини «Рімон», Ольга Ярмоленко, директорка департаменту охорони здоров’я Тернопільської ОВА, Іван Кліщ, професор, проректор з наукової роботи ТНМУ ім. Івана Горбачевського.
Перший симпозіум конференції був присвячений питанням, які пов’язані з війною, зокрема, психічною травмою. 17 доповідей представили спікери, які вели мову про вплив війни та соціальної кризи на психічне здоров’я й перебіг неврологічних захворювань. Йшлося про наших захисників, співвітчизників і про людей, які стали вимушеними переселенцями. Питання охорони їх психічного, здоров’я, надання професійної неврологічної допомоги зараз є надзвичайно актуальними. Відома лікарка-психіатриня, професорка, заступниця директора з науково-дослідної роботи ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України» (м. Харків) Наталія Марута відкрила симпозіум. Вона привітала аудиторію, зауваживши, що завжди з великим задоволенням приїздить до нашого міста, бо тут завжди цікаво та відбуваються значимі події:
– Тернопіль має чим здивувати, і у вас є що показати та чому повчитися іншим. Вражена організацією конференції та технологічними інноваціями, які не припиняються в Тернопільському національному медичному університеті та Тернопільській обласній психоневрологічній лікарні. Щоразу отримую яскраві враження, спостерігаючи, як стрімко розвивається цей заклад. На жаль, нас розділяють великі відстані, але я на постійному телефонному зв’язку з керівництвом лікарні, мені важливо почути авторитетну думку Володимира Васильовича Шкробота, який відомий своїми інноваційними ідеями та знає, як їх утілити в життя.
Доповідь Наталії Марути «Війна та психічне здоров’я» стривожила експертними оцінками та прогнозами. Професорка, поділилася експертними оцінюваннями щодо того, як вплинула війна на психічне здоров’я українців, спрогнозувала, яких психічних розладів слід очікувати, наскільки зростуть депресивні порушення, тривожні розлади. Наголосила на потребі раннього втручання для ефективного подолання психологічної травми та покращення ефективності лікування.
– Навантаження на психіатрів нині величезне і з часом воно лише зростатиме. Прогнозуємо, що 80 відсотків постраждалих звертатиметься за психотерапевтичною допомогою. Наразі є чимало курсів, тренінгів для лікарів-ординаторів, фахівців сімейної медицини, які вони можуть пройти та професійно надавати первинну психологічну допомогу, – наголосила на важливості навчання лікарів Наталія Марута.
«Плідна робота, обговорення, цікаві та жваві дискусії»
Ігор Марценковський, голова організаційного комітету, керівник секції дитячої психіатрії Асоціації психіатрів України, завідувач відділу психічних розладів дітей та підлітків ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України (Київ), привітавши шановану аудиторію, зокрема зазначив: «Уже сьомий рік поспіль ми збираємо фахівців з неврології та психіатрії, аби в такому широкому професійному колі обговорити питання, які знаходяться на межі цих компетенцій. Організувати та провести цьогорічну, сьому за рахунком конференцію було надзвичайно складно, але, незважаючи на обставини, – завдання ракетних ударів по об’єктах інфраструктури, відсутність світла та інтернет-зв’язку між регіонами через ушкодження енергетичних об’єктів України нам все-таки вдалося зустрітися в Тернополі та забезпечити участь у заході найвідоміших спеціалістів».
На першому пленарному засіданні були заслухані доповіді, відбулася дискусія присутніх спеціалістів щодо психічного та неврологічного здоров’я наших воїнів, дорослих і дітей, які були травмовані під час військових дій, руйнації ворогом українських міст, насильства на окупованих територіях. Люди втратили своє житло, стали вимушеними переселенцями, знайшли притулок і захист від війни в інших регіонах країни, за кордоном.
Інші наукові симпозіуми були присвячені складним питанням діагностики та терапії неврологічних і психічних захворювань, депресій, тривожних розладів, епілепсій, питанням комор бідності – подвійної діагностики психічних і неврологічних розладів.
Значну частину доповідей одного із симпозіумів присвятили питанням спільної компетенції неврологів і психіатрів при подвійній діагностиці епілепсій та інших психічних і неврологічних захворювань, питанням надання допомоги при цій патології. Епілепсія – це неврологічне захворювання з високим ризиком коморбідності та іншими розладами, зокрема поведінковими, психічної сфери. Були обговорені дискусійні питання епілептичних енцефалопатій, протиепілептичної терапії, її впливу на психічні розлади, здатністю поліпшувати психічний стан пацієнтів і викликати побічні ефекти, агравацію психічних і неврологічних порушень.
В особливому фокусі уваги також були питання розладів аутичного спектра. Це один з поширеніших психіатричних діагнозів, з яким пов’язано формування нової галузі педіатрії (педіатрії розвитку). Діагностика розладів аутистичного спектра тривалий час була сферою виключної діагностики дитячих психіатрів, але останнім часом розладами первазивного розвитку займаються також неврологи. Проблема пронизує не лише психіатрію – дитячу, підліткову, дорослу, але й тісно пов’язана з питаннями неврологічного здоров’я.
За словами Ігоря Марценковського конференції із серії «На межі компетенції неврології та психіатрії» завжди давали змогу долучитися до участі в онлайн-режимі фахівцям з інших регіонів України. Цього разу через відсутність засобів зв’язку багато зареєстрованих лікарів не змогли взяти участь у заході, але вони зможуть переглянути всю конференцію в запису. В цьому форматі можна також прослухати лекції та виступи провідних експертів зі США й Євросоюзу. Їх виступи у вільному доступі на каналі Конгресу.
«Комунікація між лікарями та фахівцями спеціальної освіти повинна бути налагоджена якомога раніше»
Війна стала життєвим досвідом не лише для дорослих, але, як засвідчили останні події, й дітей. У російсько-українській війні діти страждають навіть більше, піддаючись не лише фізичним, але й тяжким психологічним, соціальним, екологічним тортурам і навіть зґвалтуванню. Цим питанням та їх вирішенню була присвячена ціла низка доповідей фахівців з різних міст України – дитячого психіатра Дмитра Марценковського з Києва, професорки Емілії Михайлової з Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН і старшої наукової співробітниці відділення психіатрії цього ж закладу Тетяни Матковської, заступниці директора з наукової роботи та освітньої діяльності Інституту психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України Оксани Олійник та інших.
Особливе захоплення й жваву дискусію викликав виступ завідувачки кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Тернопільського національного медуніверситету ім. В. Гнатюка, докторки педагогічних наук Ганни Слозанської, яка оприлюднила результати співпраці ТНПУ та Тернопільської психоневрологічної лікарні й наголосила на важливості раннього втручання в роботі з дітьми: «Комунікація між лікарями й фахівцями спеціальної освіти повинна бути налагоджена якомога раніше, аби надати комплексні послуги діткам з порушеннями розвитку. Важливо звертати увагу саме на ті порушення, які можна діагностувати в ранньому віці – від 0 до 3 років. Адже саме раннє втручання допомагає запобігти інвалідизації дітей уже у старшому віці та соціалізувати їх у суспільство, тобто стати повноцінними його членами».
Особливу увагу Ганна Слозанська привернула до співпраці фахівців мультидисциплінарної команди – дитячого невролога, психіатра, лора та вчителів спеціальної освіти – логопеда, психолога, вчителя-дефектолога, сурдопедагога в ранній комплексній реабілітації дітей з порушеннями розвитку. «Таке партнерство надзвичайно важливе. Саме лікарі – неонатологи, педіатри, неврологи мають можливість щонайраніше діагностувати певні порушення в діток та долучитися до їх лікування та реабілітації, а вчителі спеціальної освіти займатися корекційно-розвитковою діяльністю, але в одній команді», – наголосила доповідачка.
У фокусі уваги – епілепсія
Привернув увагу аудиторії та представив європейські погляди на проблему президент Української протиепілептичної ліги, провідний науковий співробітник відділу дитячої психоневрології та пароксизмальних станів ДУ «Інститут неврології психіатрії та наркології» НАМН України, професор Андрій Дубенко, який у деталях висвітлив питання гострого симптоматичного нападу та гострого органічного психозу в практиці лікаря-невролога. Доповідач розповів, що є такі аспекти і в неврології, і в психіатрії, які межують з іншими напрямами, зокрема, реаніматологією, кардіологією та інше. Це ж стосується й гострого симптоматичного нападу та гострого симптоматичного психозу.
– Зазвичай, коли в людини виникає перший у житті судомний епілептичний напад, усі розуміють, що це епілепсія й хворого потрібно лікувати від цього розладу, але не всім відомо, що такий підхід у багатьох клінічних ситуаціях не завжди виправданий, – зазначив доповідач. – Позаяк гострий симптоматичний напад може бути симптомом різних уражень центральної системи, зокрема, цереброваскулярних захворювань, черепно-мозкової травми, що вкрай актуально під час війни, метаболічних розладів та інших. Усі ці стани можуть спричинити як гострий симптоматичний епілептичний напад, так і бути причиною гострого психозу. Але і перший, і другий не завжди є дебютом епілепсії чи психіатричного розладу й це надважливо враховувати з огляду на відмінність тактики лікування. Якщо маємо гострий симптоматичний напад і ви стовідсотково впевнені в цьому, то це доволі низька ймовірність ризику повторних нападів після усунення причини, яка до нього призвела. Це ж саме стосується й гострого симптоматичного психозу. В такій клінічній ситуації, як і при гострому нападі, основою лікування є усунення чинників, які призвели до розвитку гострого симптоматичного психозу. Різняться й діагностичні алгоритми за підозри на гострий симптоматичний напад і гострий психоз.
За словами Андрія Дубенка, обидві ці патології є ознаками важкого ураження насамперед центральної нервової системи. Причиною їх розвитку також можуть стати ендокринні розлади, порушення обміну речовин, аліментарні та дифіцитарні розлади, застосування медичних препаратів, які теж можуть спровокувати ці стани, але частіше – психози, а рідше – напади.
Отож у підсумку можна зазначити: якщо в пацієнта вперше в житті розвинувся психоз чи епілептичний напад і виникла хоча б найменша, навіть примарна, підозра на гострий симптоматичний напад або ж гострий симптоматичний психоз, така людина потребує дуже ретельного неврологічного та соматичного обстеження, інструментальної діагностики, а в деяких випадках навіть скрупульозного генетичного тестування для з’ясування причини розвитку таких важких станів, наголосив професор.
Яскраві враження залишила в учасників конференції лекція, яку провели в онлайн-режимі представники американської психіатричної школи – експерти з EMDR-терапії Юлія Брокфорд та Юлія Пробус. Варто зауважити, що методи EMDR-терапії та травмофокусованої терапії входять до міжнародних настанов надання допомоги для лікування посттравматичних стресових розладів. Отож для вітчизняних фахівців досвід американських експертів був надзвичайно важливим. Вони мали нагоду перебрати особливості та тонкощі проведення цієї психотерапевтичної техніки, яку нині проводять для військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб і для тих, що отримали ПТСР через війну.
«Форум став популярною платформою щорічних зустрічей та активностей»
Враженнями від конференції попросила поділитися членів організаційного комітету.
Наталія ПРЯНИКОВА, президентка БО «Благодійний фонд розвитку інновацій медицини «Рімон»:
– Мені як співорганізаторці цього заходу дуже втішно, що в непростих умовах, але наша конференція відбулася, до того ж таким великим представництвом. Ми проводили також трансляцію із зали не лише для фахівців з України, а й тих, хто перебуває за її межами, та іноземних колег.
Пригадалося, як сім років тому ми збиралися з оргкомітетом і разом з Ігорем Анатолійовичем Марценковським обговорювали, як краще організувати цей захід. Подібні конференції й раніше збирали неврологів і психіатрів, але порізно. Ми ж вирішили обрати такий формат, який був би прийнятний для обох цих суміжних напрямів медицини – психіатрії та неврології. Знайшлася й ідея стосовно назви – «На межі компетенції психіатрії та неврології». Так наш форум став популярною платформою щорічних зустрічей та активностей психіатрів і неврологів.
Конференція в Тернополі, на мій погляд, була доволі успішною, незважаючи на всі перешкоди, спричинені російським вторгненням. Я сердечно дякую тернополянам і файному місту, що дуже гарно прийняли нас і створили умови для учасників та використали всі можливості, аби захід відбувся. Наші гості отримали нові враження, наповнили свої кейси свіжою інформацією та збагатилися новим досвідом.
Володимир МАРТИНЮК, директор ДЗ «Український державний медичний центр для дітей з органічними ураженнями нервової системи МОЗ України, експерт МОЗ України за напрямом «дитяча неврологія»:
– Мені дуже втішно, що конференція набула таких масштабів і гуртує фахівців, які опікуються проблемами маленьких пацієнтів, розглядаючи їх з точки зору як дитячого психіатра, так і дитячого невролога. Мені приємно спостерігати, як з кожним роком ці форуми розширюють свої обрії – ними цікавляться і педіатри, і освітяни, і навіть соціальні працівники. Щодо конференції в Тернополі, то хотів би наголосити на двох основних позиціях, на мій погляд, найбільш важливих. Передусім це стосується російської агресії в Україні, отож доволі розлого ми розглядали тему постравматичних стресових розладів у дітей. Очікуємо в 20 відсотків маленьких мешканців, переселених з постійного місця проживання (а це понад п’ять мільйонів дітей) розвиток ПТСР. І друге, що мене вразило – це лікарня, на базі якої відбувалася конференція. Я надзвичайно радий, що її керівнику Володимирові Шкроботу, до слова, моєму однокурснику, вдалося створити клініку європейського взірця. Тішить, що у західному регіоні країни це найкращий зразок як засобів діагностики, так і методів лікування, що, поза сумнівом, відповідають європейським стандартам. На мій погляд, тут мають побувати фахівці українських клінік, аби запозичити цінний досвід».
Світлана ШКРОБОТ, завідувачка кафедри неврології ТНМУ, професорка:
– На моє переконання, вже у самій назві – «На межі компетенції психіатрії та неврології» закладено доволі глибокий зміст. Адже спеціалісти-неврологи часто допомагають колегам коригувати неврологічні прояви в пацієнтів з психологічними чи психіатричними проблемами й, відповідно, навпаки. Тому цей погляд доволі суголосний з діяльністю Тернопільської обласної психоневрологічної лікарні, де надають допомогу пацієнтам як психіатричного, так неврологічного профілю.
Упродовж трьох днів тривав форум, який вразив своїм тематичним розмаїттям. Чимало насиченої інформації ми отримали, зокрема, щодо епілептичних енцефалопатій та їх здатності маскуватися, що прозвучало у виступі професора Андрія Дубенка з Інституту неврології психіатрії та наркології НАМН України. Про диференційну діагностику неепілептичних та епілептичних розладів цікаво розповіла нам відома науковиця, професорка Тетяна Літовченко з Харківської академії післядипломної освіти. Михайло Орос – завідувач кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету розкрив причини тиків у дітей, а Лідія Мар’єнко, професорка кафедри неврології Львівського національного медичного університету, акцентувала увагу на наукові погляди щодо проблеми впливу коморбідних станів на перебіг та лікування епілепсії.
Доповідь, яку я представила на розгляд аудиторії, стосувалася клінічних проявів синдрому Гієна-Баре на тлі коронавірусної інфекції. Обрала цю тему не випадково. Майже два місяці в психоневрологічній лікарні перебувала пацієнтка, в якої ми діагностували енцефаліт Бікерстафа, який є одним з проявів цього синдрому, для якого характерна розмаїта симптоматика та особливо тяжкий перебіг. Зазначу, що цей діагноз у нашій лікарні був поставлений уперше. Тяжкість хвороби з розладами свідомості, дихання та ковтання, потреба в механічній вентиляції легень змусили команду лікарів відділення інтенсивної терапії застосувати найпотужніший арсенал сучасної медикаментозної терапії. В результаті нам вдалося здолати недугу. Пацієнтка залишила медичний заклад у задовільному стані. Те, що вона вижила в такій складній ситуації, вважаю нашою спільною перемогою.
Сподіваюся, що досвід відомих вітчизняних науковців, який вони продемонстрували на форумі, стане у великій нагоді як фахівцям-неврологам, так і лікарям психіатричного профілю.
Олена ВЕНГЕР, завідувачка кафедри психіатрії, наркології та медичної психології ТНМУ, професорка:
– Конференція вразила передусім живим спілкуванням у великому колі науковців, лікарів практичної медицини, інтернів, педагогів і психологів. Це є дуже цінним для нас. Узагалі ж сама ідея провести форум саме в Тернополі належить голові організаційного комітету, професору Ігорю Марценковському. Цього року він протягом місяця працював у Тернопільській психоневрологічній лікарні, надавав консультації маленьким пацієнтам, проводив заняття зі спеціалістами, які надають психіатричну допомогу дітям. Познайомившись з нашою лікарнею зсередини, він був у великому захопленні, як у регіоні відбулися процеси реформування системи надання психіатричної допомоги дітям, її дестигматизації, інтеграції з педіатричною та неврологічною допомогою. Була створена та наповнена змістом нова організаційна форма такої допомоги. Саме тоді виник задум провести чергову конференцію серії «На межі неврології а психіатрії» в Тернопільській психоневрологічній лікарні та за участі нашої кафедри. Ігор Марценковський сказав тоді: «У вас є чому повчитися не лише колегам з України, але й закордонним спеціалістам», а він побував у медичних установах подібного профілю багатьох країн світу. Познайомився Ігор Анатолійович й з керівництвом ТНМУ, фахівцями нашої кафедри та висловив думку, що ті інновації, які є в нашому університеті, – на рівні найкращих університетів світу. Поспілкувався він і з нашим студентством, яке справило на гостя приємне враження. Відтак виникла ще одна цікава ідея, а саме організувати телеміст з американськими фахівцями – професорами, їх помічниками та молодими лікарями для проведення аналізу певних клінічних випадків у сфері дитячої психіатрії. Це може стати ефективною формою навчального процесу для молодих психіатрів України. Є вже попередні домовленості, ми наповнюємо відповідні кейси. Сподіваюся, що така телезустріч буде корисна як для молодих, так і знаних фахівців. Нам потрібно запозичувати викладацький та клінічний досвід найкращої у світі англо-американської психіатричної школи та ділитися нашим клінічним і викладацьким досвідом. Гадаю, це надзвичайно перспективний проєкт.
Лариса ЛУКАЩУК