«Можемо мовити про здобуток та усвідомлювати успішність виконаної справи»

Цьогоріч за підсумками конкурсу наукових робіт на присудження премії імені Івана Горбачевського в напрямку «Досягнення в науково-дослідницькій діяльності з проблем теоретичної медицини та фармації» перемогу здобули авторки дослідження «Мікробіологічна діагностика гонококової інфекції, антибіотикорезистентність та геномна епідеміологія Neisseria gonorrhoeae в Україні» – професорка кафедри функціональної та лабораторної діагностики Інна Яківна Криницька та асистентка цієї кафедри Ірина Борисівна Бойко. Тож вітаємо лауреатів з нагородою! Докладніше про цей вагомий здобуток і подальші плани – в інтерв’ю.

– Як відомо, премія імені Івана Горбачевського присуджується науковцям нашого університету за розвиток наукового потенціалу вишу, підвищення його рейтингу та популяризацію в Україні й за кордоном. Розкажіть, будь ласка, докладніше про напрямок вашої науково-дослідницької діяльності. Якій ключовій темі присвячена наукова робота і що спонукало обрали саме її?

(Зліва направо): асистентка кафедри функціональної та лабораторної діагностики Ірина БОЙКО та професорка цієї кафедри Інна КРИНИЦЬКА

Професорка Інна КРИНИЦЬКА:

– Наша робота висвітлює наукову проблему щодо антибіотикорезистентності та геномної епідеміології гонококів в Україні. Нам вдалося вперше в Україні отримати ізоляти гонококів з біологічного матеріалу інфікованих осіб у Тернопільській та Дніпропетровській областях за період 2013-2018 років. Основні молекулярні та геномні дослідження виконані у співпраці та під керівництвом доктора філософії, професора Магнуса Унемо, директора центру співробітництва ВООЗ з питань гонореї та інших інфекцій, які передаються статевим шляхом, відділення лабораторної медицини та клінічної мікробіології Університетської лікарні м. Оребро (Швеція).

Асистентка кафедри Ірина БОЙКО:

– Напрямок роботи обраний, виходячи з попереднього 17-річного практичного досвіду роботи в клініко-діагностичній лабораторії комунальної установи Тернопільської обласної ради «Тернопільський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер». Якісний результат лабораторного дослідження на інфекції, які передаються статевим шляхом, у тому числі гонококову інфекцію, відіграє вирішальну роль у вчасному призначенні ефективного лікування інфікованим пацієнтам та їх статевим партнерам. З іншого боку, «ціна» помилки надто висока – від ймовірного передавання інфекції новонародженим дітям від інфікованих матерів, до розриву стосунків між партнерами. Тому пильна увага на високу якість лабораторних досліджень була постійною, як моя як завідувачки лабораторії, так і керівництва. Можливість міжнародної співпраці з центром ВООЗ продиктована нагальною потребою підтвердити високу якість практичної лабораторної медицини. Ідея наукового проєкту визріла 2015 року, коли ми отримали перші результати з позитивним схваленням міжнародних колег.

– Які результати завершеного наукового дослідження та чому це важливо?

Інна КРИНИЦЬКА:

– Попри відносно невисокі показники антибіотикорезистентності виділених ізолятів гонококів, ми встановили геномну та молекулярну гетерогенність української популяції гонококів. Підтверджена висока геномна пластичність гонококів спонукає до запровадження постійних моніторингових програм щодо розвитку антибіотикорезистентності та оновлення керівництв щодо лікування гонококової інфекції в Україні.

Результати, які ми отримали, дали змогу вперше ввести дані про антибіотикорезистентність гонококів з України до Глобальної програми ВООЗ щодо спостереження за антибіотикорезистентністю гонококів (WHO Global Gonococcal Antimicrobial Surveillance Programme), а всі зчитування послідовностей повного секвенування геному ізолятів гонококів з України зараз доступні в Європейському нуклеотидному архіві.

Ірина БОЙКО:

– Важливо й те, що за допомогою високочутливих і високоспецифічних референтних молекулярних тестів Аptima Combo 2, затверджених FDA (Управління із санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів, США), ми довели субоптимальну чутливість мікроскопічного методу із забарвленням урогенітального матеріалу метиленовим синім і за Грамом та культурального методу виділення N. gonorrhoeae. Цей факт спонукає до широкого впровадження в Україні молекулярних тестів у скринінгу та діагностиці інфекцій, які передаються статевим шляхом, у тому числі й гонококової інфекції.

– Де відбулася презентація ваших наукових розробок?

Ірина БОЙКО:

– Результати нашої наукової роботи оприлюднені на науково-практичній конференції з міжнародною участю «Дерматовенерологія в розробках молодих учених» (Київ, 2015 р.); світовому та європейському конгресі Міжнародної спілки проти інфекцій, які передаються статевим шляхом (Дублін, Ірландія, 2018 р.); 33-му європейському конгресі Міжнародної спілки проти інфекцій, які передаються статевим шляхом (Таллінн, Естонія, 2019 р.).

– В яких у фахових виданнях України та за кордоном, що входять до наукометричних баз Scopus та Web of Science, друкувалися?

Інна КРИНИЦЬКА:

– За матеріалами наукової роботи опубліковано чотири статті оригінальних досліджень у міжнародному виданні першого квартилю (Acta Pathologica, Microbio-logica, et Immunologica Scandinavica), 1 – у міжнародному виданні другого квартилю (International Journal of STD & AIDS) та 2 – у міжнародних виданнях третього квартилю (Iranian journal of Microbilogy та Journal of Medicine and Life) відповідно до класифікації SCImago Journal and Country Rank та проіндексованих у базах даних Web of Science Collection та Scopus. Ще одна стаття – у фаховому державному виданні, рекомендованому МОН України (Український журнал дерматології, венерології, косметології). Крім того, дві тези доповідей є у матеріалах світових та європейських конгресів.

– Які відзнаки отримали на всеукраїнських і міжнародних наукових форумах?

Ірина БОЙКО:

– Це міжнародна нагорода за кращу презентацію на світовому та європейському конгресі Міжнародної спілки проти інфекцій, які передаються статевим шляхом (Дублін, Ірландія, 2018 р.). Нагороду за найкращу доповідь отримали також в Україні на науково-практичній конференції з міжнародною участю «Дерматовенерологія в розробках молодих учених» (Київ, 2015 р.).

– Як розвивається міжнародна співпраця за цим напрямком?

Ірина БОЙКО:

– Безумовно, що співпраця з визнаним у світі науковцем та експертом, професором М. Унемо є цінною та надає можливість проводити передові наукові дослідження на базі сучасної спеціалізованої лабораторії. Подальші плани стосуються діагностики та лікування інфекцій, які передаються статевим шляхом, і вимагатимуть вивчення нових для нас напрямків лабораторних досліджень.

– Що сприяло успіху?

Ірина БОЙКО:

– Лише зараз, коли науковий проєкт є завершеним, можемо мовити про здобуток та усвідомлювати успішність виконаної справи. Ще два місяці тому можна було себе почувати в «робочому науковому одязі», зосередженими на деталях і на меті представити якісний та цінний проєкт для міжнародного наукового товариства й суспільства.

Упродовж 2013-2017 років важливе значення мала підтримка та заохочення з боку головного лікаря комунальної установи Тернопільської обласної ради «Тернопільський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер», кандидата медичних наук О.І. Хари. І без сумніву, зіграла ключову роль відкритість керівництва нашого університету до міжнародної співпраці та представлення обґрунтованих результатів наукових досліджень.

– Премія ім. Івана Горбачевського – неабиякий стимул для подальшої плідної праці. Які наступні пріоритетні завдання ставите перед собою?

Інна КРИНИЦЬКА:

– Нашу наукову роботу не припиняємо. В найближчі місяці побачать світ дві наші наступні публікації у міжнародних виданнях, які вже пройшли процес перевірки та прийняті до друку. Щодо більш значимих планів, то вони на етапі розробки.

– Ваші побажання молодим науковцям.

Інна КРИНИЦЬКА:

– Насамперед – обрати улюблену галузь медицини, окреслити наукову проблему, вагому для суспільства чи певної групи пацієнтів та обрати сучасні, визнані міжнародно, методи досліджень. Налаштуватися на копітку працю. Не зупинятися, допоки не буде досягнуто результат.

Ірина БОЙКО:

– Удосконалюватися професійно, а також працювати над навичками, які можна віднести до «soft skills» науковця: самодисципліна, критичне мислення, наукове та ділове мовлення й письмо, статистичний аналіз даних, іноземні мови, майстерність публічних виступів.

Лідія ХМІЛЯР