Марта Струк: «Навчання в медуніверситеті – це системна, безперервна праця»

Марта Струк – студентка 2 курсу медичного факультету. Посідає лідерські позиції у студентському рейтингу з навчання та отримує підвищену стипендію. Про життєві пріоритети, улюблені навчальні дисципліни й цікаві студентські проєкти, в яких бере участь, Марта розповіла в інтерв’ю «Медичній академії».

– Для успішного навчання потрібні і час, і енергія. Ви – успішна студентка. Ось і минулу сесію склали на «відмінно». Якими правилами керуєтеся, готуючись до іспитів?

– Головне правило – наполегливо навчатися впродовж семестру, готуватися до кожного заняття, тоді на екзамені буде все гаразд. Важливо також правильно налаштуватися. Іспити – неодмінна складова навчального процесу й ставитися до них треба спокійно.

– Коли зацікавилися медициною та вирішили здобувати лікарський фах?

– З третього класу знала, що вступатиму до медичного університету. Хоча в родині медиків немає. Мама й тато свого часу закінчили Тернопільський національний економічний університет (нині – Західноукраїнський національний університет), їхня спеціалізація – ІТ-сфера, програмування. Здається, вони очікували, що я оберу схожу професію та вступлю до університету, де вони навчалися, або, можливо, до політехнічного чи педагогічного. І хоч моє рішення здобувати фах лікаря було для них дещо несподіваним, вони його підтримали.

– Чому саме медицина?

– Мені подобається працювати з дітьми, спілкуватися з ними, пояснювати, які звички корисні, а які – ні. Бо дбати про здоров’я треба змалку. Я й сама люблю навчатися, адже розвиток без знань неможливий. Сучасна ж медицина інтенсивно розвивається. Подумала, що можу об’єднати власні уподобання, здобувши фах педіатра. Коли ж вступила до ТНМУ й більше довідалася про інші галузі медицини, вони сподобалися мені не менше. Інфекційні та неінфекційні захворювання, хірургія, мікробіологія, нейрохірургія – все це дуже цікаво вивчати.

– Хотіли здобувати знання з медицини саме в нашому університеті чи подавали ще документи на вступ і до інших вишів?

– Із золотою медаллю я закінчила Тернопільську загальноосвітню школу №16. Спочатку збиралася вступати до Київського національного медуніверситету ім. О. Богомольця, але, відвідавши ТНМУ ім. Івана Горбачеського на День відкритих дверей, передумала. Дуже сподобалася інформаційна презентація, зацікавили розповіді викладачів, завідувачів кафедр про умови навчання, наукові гуртки. Довідалася, що ТНМУ є лідером серед медичних вишів України й, зробивши власний вибір, подала документи до приймальної комісії ТНМУ. Задоволена, що навчаюся саме тут. З 1 курсу відвідувала гурток медичної хімії, згодом – гурток анатомії. Нині беру участь в програмі «Ментор». Мета цього проєкту, який зініціювали студентський парламент та центр виховної роботи і культурного розвитку ТНМУ, – допомогти першокурсникам легше та швидше адаптуватися до студентського життя. Зацікавившись, я заповнила невелику анкету, де написала, чому хочу стати ментором, про комунікаційні та інші навички, якими володію й хочу поділитися з новачками. Бо добре пам’ятаю себе на першому курсі: не завжди знала, як краще чинити в тій чи іншій ситуації, бракувало впевненості… Не раз спадало на думку, що було б непогано, якби хтось старший, компетентніший прийшов і все розтлумачив, поділився власним досвідом. Тепер і знання, і досвід у мене є й я радо поділюся тим, що знаю.

– Кому допомагаєте адаптуватися до студентського життя?

– Допомагаю першокурсникам 14 групи медичного факультету. Майже всі вони приїхали з різних областей. На початку навчального року я познайомила їх з Тернополем, показала, де розташовані навчальні корпуси, бібліотека, гуртожитки ТНМУ. Перед першою зустріччю хвилювалася: чи вдасться налагодити довірливі стосунки? Але все склалося добре. Група дуже хороша, активна. Розпитували про розташування кафедр, аудиторій, правила проживання в гуртожитку, як організовано навчальний процес, як працює студентське самоврядування та університетська бібліотека… Із запровадженням карантину у зв’язку з пандемією COVID-19 спілкування відбувається в онлайн-форматі.

– Про що важливо пам’ятати нещодавнім випускникам шкіл?

– Що університет – не школа. Це зовсім інший рівень. Ніхто за їхнім навчанням не стежитиме та не нагадуватиме, що саме треба вивчити. Зовнішнього контролю немає, лише самоконтроль. І «розжовувати» навчальний матеріал викладачі не будуть, але завжди пояснять, якщо щось незрозуміло. Всі матеріали доступні у системі Moodle, в підручниках і посібниках. До послуг студентів багата університетська бібліотека з затишною читальною залою.

Спілкуючись, нагадую: на першому курсі вас поки що оцінюють, чи відповідальна ви людина, чи працьовита… Бо навчання в медуніверситеті – це системна, безперервна праця. Якщо думка сформується негативна, то й ставлення буде відповідним. І змінити його буде непросто, навіть якщо надалі приділятимете навчанню якнайбільше уваги. Важливо також правильно спланувати власний час та йдеться не лише про навчання, а й про дозвілля. Бо коли сидіти над підручниками зранку до вечора – настає емоційне виснаження, втома, апатія. Тому краще встановити для себе адекватний графік, в якому обов’язково має бути час на відпочинок. Пояснюю також, що головне в навчанні – не оцінки, а отримані знання й навички. Оцінки лише підтверджують навчальний прогрес, а знання залишаться назавжди.

– На дозвіллі якій справі віддаєте перевагу?

– Приділяю увагу спорту. В дитинстві відвідувала секцію плавання в ДЮСШ №2. Коли на першому курсі довідалася, що в ТНМУ теж є спортивна секція з плавання, – записалася. І після занять в університеті зазвичай йшла в бібліотеку, а потім – у басейн. Наразі через карантинні обмеження від басейну довелося відмовитися, але, сподіваюся, не на тривалий час.

Мій улюблений стиль плавання – на спині, інші теж опанувала. Лише «батерфляй» – технічно найбільш складний стиль – дається важче. Люблю грати з друзями у волейбол, кататися на лижах. Вправно їжджу на лижах з третього класу. Тато навчив. Він теж зі спортом дружить.

На першому курсі відвідувала творчий гурток з вокалу. До початку карантину репетиції відбувалися регулярно, ми писали сценарії та були учасниками тематичних концертів, присвячених, скажімо, Дню студента чи Дню українського козацтва.

– Співаєте ви гарно. Вчилися цьому?

– Школяркою відвідувала вокальний гурток-студію «Співаночка» у центрі творчості дітей та юнацтва та опанувала основи вокального мистецтва. Грати ж на гітарі навчилася сама. Це не так вже й складно. Багато моїх друзів грають на гітарі, інших інструментах, тож мені було з кого брати приклад. Тепер прагну опанувати ще синтезатор.

– Ваше улюблене свято?

– Новий рік. Запах ялинкової хвої, смак мандаринок, вибір подарунків для рідних… Все це дарує радість і втіху.

– Любите отримувати подарунки?

– Мені більше подобається шукати, вибирати та самій дарувати гарні речі близьким людям.

– Як навчатися на «відмінно»? Ваша порада першокурсникам…

– Головне – сфокусуватися на навчанні. Успішний студент – це студент наполегливий та відповідальний. Для успішного ж навчання в ТНМУ створені всі умови.

Лідія ХМІЛЯР