Максим Лук’яненко: «Публічні виступи – важлива навичка, яку здобув в університеті»

Максим Лук’яненко – студент 5 курсу медичного факультету, староста потоку. За результатами навчання й участі в науковій, громадській та спортивній діяльності отримує академічну стипендію. Про це та інші складові студентського життя, про лікарську спеціальність, яку хоче обрати в майбутньому, й захоплення, що сприяють гармонійному розвитку, Максим розповів в інтерв’ю «Медичній академії».

– Чому для здобуття вищої медичної освіти обрали ТНМУ?

– Я дуже задоволений своїм вибором, бо знання в цьому виші дають якісні. І умови навчання гарні. Про це мені розповідали знайомі львів’яни, студенти ТНМУ, коли я ще тільки готувався подавати документи. Закономірно, що наш університет лідирує в галузевому рейтингу вищих медичних навчальних закладів нашої країни, а його випускники успішно працюють на ниві охорони здоров’я, освіти та науки не лише України, але й багатьох країн світу.

– Звідки на навчання приїхали?

– Зі Львова. Це моє рідне місто. Народився у сім’ї медиків. Тато Богдан Володимирович – випускник Львівського медуніверситету, лікар-анестезіолог, мама Тетяна Петрівна – медсестра. Але медицина зацікавила мене не одразу. У старших класах гадав, чи не обрати мені професію інженера? А, може, міркував, подати документи на факультет міжнародних відносини Львівського національного університету імені Івана Франка, адже добре знав географію та й іноземні мови мені легко давалися.

– Ви закінчили школу з поглибленим вивченням іноземних мов?

– Ні, школу з поглибленим вивченням інформатики, але добре володів англійською, польською. Німецьку вивчав на курсах при регіональному мовному офісі Ґете-інституту, де заняття проводили викладачі кафедри німецької філології Львівського національного університету імені Івана Франка. Вагаючись, розпитував знайомого інженера про його фах, побував на його підприємстві, де виготовляли деталі до машин. Потім скористався татовим запрошенням прийти в лікарню, де він працює, поспілкуватися з його колегами, побачити роботу медиків, так би мовити, зсередини. Після цього чітко зрозумів, що хочу стати лікарем і допомагати людям.

– Які галузі медицини цікавлять найбільше?

– Хірургія й, зокрема кардіохірургія, анестезіологія, офтальмологія та мікрохірургія ока.

– В яких студентських наукових гуртках берете участь?

– Першим був гурток на базі кафедри анатомії та водночас відвідував гурток з медичної біології. Під керівництвом професорки Л.Я. Федонюк написав наукову роботу на актуальну тему «Етіологія та епідеміологія хвороби Лайма» й посів друге місце у секції біології на щорічній студентській науковій конференції. Наступного року працював у студентському гуртку з біохімії, досліджуючи вплив наноструктурного діоксиду кремнію на гепатотоксичні властивості свинцю. Науковим керівником була кандидат біологічних наук, доцентка М.І. Куліцька. На студентській науково-практичній конференції став призером у секції «біохімія». Згодом обсяг роботи значно розширив і доповнив, досліджуючи показники оксидативного та нітрооксидативного стресу в організмі щурів за дії наночастинок діоксиду кремнію й ацетату свинцю. Не менш цікавою була також тема про вплив препарату простагландину Е1 на стан мікроциркуляції у хворих з облітеруючими захворюваннями судин нижніх кінцівок, яку виконав під керівництвом викладача кафедри фармакології з клінічною фармакологією, кандидата медичних наук А.В. Чорномидза та викладача кафедри загальної хірургії, кандидата медичних наук В.В. Букати. Торік був співавтором наукової роботи з патморфології «Аутофагія та структурно-функціональна перебудова гепатоцитів у динаміці харчової депривації». Дослідження проводили під керівництвом професорки кафедри патологічної анатомії із секційним курсом і судової медицини О.Є. Кузів. У зв’язку з введенням карантинних обмежень конференція та всі виступи були в онлайн-форматі. Все відбулося чудово, хоча наживо, мабуть, було б ще краще. Публічні виступи – це важлива навичка, яку я здобув в університеті. Навчився опановувати емоції, сконцентрувавшись на тому, що хочу повідомити аудиторії. Без хвилювання, звичайно, не обходиться, але коли добре виступив, відповів на додаткові питання, – гарний настрій гарантовано.

– Невід’ємна складова процесу підготовки майбутніх лікарів – виробнича практика. Де її проходили торік?

– У клініці Вроцлавського (Польща) медичного університету. Угода про академічну мобільність між ТНМУ та Вроцлавським медуніверситетом надає студентам таку можливість. Лікарня у Вроцлаві величезна, має багато відділень. Дуже сподобалося як працюють хірурги-офтальмологи, оперуючи під мікроскопом. Відеокамера передавала зображення на екран монітора й ми спостерігали за ходом операційного втручання.

– В яких загальноуніверситетських заходах берете участь?

– З 1 курсу долучився до роботи студентського парламенту, зокрема, сектора дозвілля. Був членом організаційного комітету з проведення шахового турніру на Кубок ректора ТНМУ. Залюбки брав участь у проєкті «Твоя спеціальність»: відомих фахівців медичної галузі запрошували на зустріч зі студентами й вони розповідали про особливості тієї чи іншої лікарської спеціальності, згадували цікаві випадки з власної практики.

– Хто з гостей особливо запам’ятався?

– Першокурсником побував на зустрічі із заслуженим лікарем України, відомим українським пластичним і реконструктивним хірургом, засновником і керівником медичного центру «Клініка доктора Валіхновського» в Києві Ростиславом Валіхновським, який є випускником ТНМУ. Сильне враження справила на мене також лекція відомого хірурга, академіка Петра Фоміна, нині, на жаль, вже покійного. Він розробив і впровадив у практику нові методи операцій пластики стравоходу після механічних пошкоджень, запальних процесів і пухлинних уражень з використанням сегментів товстої та тонкої кишок залежно від особливостей розгалуження мезентеріальних судин. Вдячний альма-матер за можливість бути присутнім на лекції засновника та старшого нейрохірурга Міжнародного центру нейрохірургії, члена Лондонського королівського коледжу нейрохірургів та Асоціації нейрохірургів Великобританії, професора Генрі Марша. 2016 року професор приїхав на запрошення студентського активу ТНМУ та виступив з лекцією на тему «Які якості формують доброго лікаря». Актова зала, пригадую, була заповнена вщерть. А цьогоріч відбулася онлайн-лекція «Про смерть та згасання» з трансляцією на офіційному YouTube-каналі Тернопільського національного медичного університету.

Чудові спогади залишилися від Міжнародних студентських літніх шкіл ТНМУ. Був їх учасником після закінчення 2 курсу. Познайомився та потоваришував з багатьма студентами, представниками різних країн й університетів. Моїми друзями, зокрема, стали студенти-медики з Польщі та Узбекистану. Вони талановиті, цілеспрямовані й дуже позитивні. Після закінчення літніх шкіл студенти із Самарканда та Ташкента попросили мене показати їм Львів і я провів їм екскурсію центром міста. Часу мали небагато, але гості поїхали задоволені. Відтоді підтримуємо дружні стосунки.

– Ви також є учасником доброчинного проєкту «Замалюй рану ветерану». Розкажіть про нього докладніше.

– Студенти 5 курсу 525-ї групи придбали та передали в Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни для бійців, які проходять тут реабілітацію, фарби, пензлики, папір різних розмірів для арттерапії. Ідею підказала куратор групи – доцентка кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією Тамара Олександрівна Воронцова, яка й раніше на волонтерських засадах співпрацювала зі згаданим лікувально-реабілітаційним закладом. Проєкт стартував і ми запрошуємо долучатися до нього всіх небайдужих.

– З чим асоціюється у вас поняття «дозвілля»?

– Зі спортом. В дитинстві відвідував секцію плавання в одній з дитячо-юнацьких спортивних шкіл Львова та досягнув гарних результатів. Але після чотирьох років тренувань віддав перевагу водному поло. Це досить жорстка, контактна, динамічна й водночас творча спортивна гра, учасники якої повинні не лише добре плавати, а й бути сильними та витривалими. Закидуючи м’яч у ворота противника, відчуваєш справжній драйв. Уперше побачивши як грають у водне поло, зрозумів: мені це цікаво. З 11 років почав ходити на тренування, брати участь у змаганнях з цього виду спорту. Отримав спортивний розряд кандидата в майстри спорту. У складі університетської команди виступав на змаганнях з водного поло між студентами тернопільських вишів.

– Ваш улюблений афоризм?

– Шукайте та знайдете, стукайте й відчинять вам.

Лідія ХМІЛЯР