Колір і запах мають значення

З лаборанткою Оксаною Лушней домовилася про інтерв’ю у п’ятницю. Ввечері, у зазначений час, натискаю дзвінок біля дверей лабораторного корпусу. За мить за мною заходить жінка з контейнером у руках. Це – медсестра з «ковідного» відділення принесла кров у пробірках. Щойно до них доправили нового пацієнта, треба зробити аналізи. Оксана просить мене зачекати в коридорі. За деякий час повертається, заходимо до кабінету. Сідаємо за стіл і починаємо розмову.

За зміну – 12 тисяч кроків

Перше, вже традиційне запитання, яке ставлю своїм співрозмовникам, про те, чому вони обрали медичний фах. Оксана усміхається.

Оксана ЛУШНЕЙ

«Я не з родини медиків, але щоб я пов’язала свою долю з медициною, було радше бажанням батьків. Вони порадили вступати до Чортківського медичного коледжу, щойно я закінчила 9 клас. Зрештою, ідея мені сподобалася, медицина була мені близька. Я успішно склала іспити й стала студенткою фельдшерсько-акушерського факультету», – розповідає Оксана.

Після закінчення коледжу дівчина переїхала до Тернополя. Роботу знайшла в університетській лікарні. Саме на той час тут була вакансія лаборантки, тож вирішила спробувати власні сили.

«Це якось трапилося випадково, мені потрібна була робота, а оскільки знайшла лише таку, ризикнула, – розповідає Оксана. – Тепер розумію, що зробила правильно. Спочатку, зізнаюся, було непросто. Але мала велике бажання вчитися. Колеги ділилися досвідом, тонкощами фаху, вчили рахувати формули. Робота фельдшерки-лаборантки в ургентному відділенні передбачає збір аналізів у хворих у відділеннях, мені доводилося дуже багато ходити. За зміну телефон відраховував 12-15 тисяч кроків. З незвички в перші місяці я схудла на вісім кілограмів. Це зараз у зв’язку з пандемією всі аналізи медсестри з відділень приносять до нас, а колись було все навпаки».

Кров «розкаже» про недугу

Зміна в ургентній лабораторії триває 12-16 годин. Треба мати неймовірну посидючість і терпіння, щоб увесь час розглядати в мікроскоп збільшені кров’яні тільця. І не просто вдивлятися, адже від пильності та уважності лаборанта залежить правдивість результату аналізу, а звідси – ефективність лікування.

«Це дуже відповідальна робота. Тут несумлінність чи неуважність може мати високу ціну. За весь час навіть складно сказати, скільки аналізів зробила, безперечно, що багато. Щодня підбиваємо підсумки за добу. В середньому проводимо понад 50 лабораторних досліджень. За кольором крові можу «на око» діагностувати анемію, а за виглядом сечі – запалення в організмі.

Через карантин працюємо лише з венозною кров’ю, її набирають самі медсестри відділень. Раніше ж лікарі частіше призначали загальний аналіз крові.

Колір і запах сечі багато розкажуть про стан організму людини. В здорової сеча має колір від світло-жовтого – до насичено-жовтого. Також їжа може змінювати забарвлення сечі, приміром, буряк. Тоді колір сечі матиме рожевий відтінок. Але варто відрізняти проблему, коли червоний відтінок через кровотечу. Мутна сеча свідчить про запальний процес в організмі або про солі. На запалення може вказувати й специфічний запах з пробірки. Запах гнилі чи ацетону вказує на інфекції або цукровий діабет. А от коли сеча насичено жовтого або коричневого кольору – можна запідозрити жовтяницю».

Стрес найкраще знімати малюнками

Нині Оксана готується захищати дипломну роботу. Вона – випускниця Західноукраїнського національного університету. Завжди хотіла мати вищу освіту, коли почула про новостворений факультет «Менеджмент закладів охорони здоров’я», відразу подала документи. Зараз Оксана працює над темою «Приватна медична практика», досліджує роботу приватних лабораторій.

Захоплення лаборантки – малювання. Оксана переконана, що це найкраще знімає стрес. Показує фото на телефоні. Днями вона нашвидкуруч намалювала олівцем дівчину.

«Звичайно, я не претендую на звання художниці. Це просто, для душі. В школі брала участь у конкурсах. Вдома багато моїх малюнків. Тепер мало часу на улюблене заняття. Найчастіше малюю в нотатнику, під настрій. Для чогось масштабного треба мати велике натхнення та вдосталь часу. А я розриваюся між роботою й навчанням. Ще встановила спеціальну програму в телефоні, щоб бодай кілька хвилин на день попрактикувати англійську. Хочу досконало її вивчити. Захищу диплом і серйозніше за це візьмуся», – додає Оксана.

… Тим часом лунає дверний дзвінок. Це сигнал, що хтось знову приніс біоматеріал для лабораторного дослідження. Прощаюся з Оксаною. В неї попереду нічне чергування та багато роботи. Звісно, вона ніколи не знає, якого нового хворого доправлять до лікарні, а йому обов’язково треба буде зробити аналізи.

Мар’яна СУСІДКО