Його любов’ю та релігією були педагогіка, латина й медицина

Український поет і філософ Григорій Сковорода, якого світ ловив та не спіймав, вважав, що сенс людського життя полягає в пізнанні себе та відшуканні свого призначення в житті, реалізації свого творчого потенціалу завдяки «сродній» (улюбленій) праці, яка зробить «нужное нетрудным, а трудное – ненужным».

Мирослав ЗАКАЛЮЖНИЙ

Послідовником поглядів Сковороди був і Мирослав Миколайович Закалюжний, який працював у Тернопільському медичному інституті (нині – ТНМУ) викладачем, старшим викладачем, доцентом, завідувачем кафедри іноземних мов (1995-2000), професором (2000-2020) цієї ж кафедри.

Мирослав Закалюжний народився 10 грудня 1940 року у селі Черепин Пустомитівського району Львівської області. Недаремно кажуть, що взимку народжуються найбільш талановиті люди.

Після закінчення факультету іноземних мов Львівського університету (1967, нині – національний), почав працювати в Тернопільському медичному інституті (тепер – ТНМУ) викладачем, старшим викладачем, доцентом, завідувачем кафедри іноземних мов (1995-2000), професором (2000-2020) цієї ж кафедри.

Звивистим і тернистим був його життєвий шлях. І читач може ознайомитися із життєписом Мирослава Миколайовича, прочитавши його інтерв’ю, опубліковане 10 лютого 2018 року в газеті «Медична академія». Зазначимо, що він був серед тих, хто готував перший її випуск (30 вересня 1997 року).

Його любов’ю та релігією були педагогіка, латина й медицина. Виступи Мирослава Миколайовича Закалюжного на педагогічні теми були подіями в навчальному закладі, які притягували слухачів та були усіяні латинськими висловами.

Серед наукових інтересів Мирослава Миколайовича були: історія української педагогічної думки, методика викладання латинської мови у вищих медичних закладах. У різні роки він написав статті «Петро Могила – український просвітитель першої половини XVII ст.», «Античні рецепції в педагогічно-філософській спадщині Г.С. Сковороди», «К.Д. Ушинський – один з найвизначніших українських педагогічних мислителів» та інші. Перефразовуючи К. Ушинського, Мирослав Миколайович говорив: «Студент не посудина, яку потрібно заповнити, а факел, якого треба запалити».

Мирослав Закалюжний – автор і співавтор 24 наукових і навчально-методичних праць, у тому числі «Посібника з анатомічної і клінічної термінології» (1993, співавтор), підручника для студентів медичних навчальних закладів «Латинська мова» (Тернопіль, 1995; Київ, 2003)

Мирослав Миколайович казав: свою першу лекцію я, як правило, починав з привітання, але латиною: «Doctissimi vi ri, clarissimi medici et honestissimi rectores, decani et professores! Високовчені мужі, славні лікарі та гідні високої честі ректори, декани й професори! Щиро вітаю вас у стінах вашої майбутньої альма-матер». На що студенти починали сміятися, а я відповідав, що це нині вони студенти, а в майбутньому, минуть роки, я їх бачу в таких іпостасях. Щоправда, мушу вам зізнатися, цю фразу я запозичив в одного мислителя XVI століття, який, кажуть, так починав свої лекції».

Із студентами у Мирослава Миколайовича були дружні стосунки й вони, любовно, називали його колегою.

Він був бажаним гостем у кожному товаристві і не злічити його поетичних посвят рідним, друзям.

Упродовж десятиліття М.М. Закалюжний спільно з клініцистами (М.А. Андрейчиним і Р.Р. Коморовським) працювали над створенням унікального видання «Клінічна латина з англійськими та українськими відповідниками». І тому, щоб більше часу присвятити цій епохальній праці, він звільнився з роботи. Ця титанічна праця побачила світ 2017 року у видавництві «Укрмедкнига». В ній міститься понад 8000 медичних термінів з їх стислим тлумаченням, понад чотири тисячі діагнозів з розмаїтих медичних напрямків – гінекології, акушерства, психіатрії, онкології та інших.

Професор Михайло Андрейчин зазначив, що кожний англійський варіант терміна супроводжується транскрипцією й у кінці книжки подано термінологічний ключ, за допомогою якого можна швидко знайти потрібне слово. Наклад книжки повністю розійшовся. В медичній пресі були дуже схвальні відгуки. Видання виявилося корисним насамперед для студентів старших курсів, інтернів і молодих лікарів, які прагнуть удосконалити свої знання з професійної англійської мови. Окрилені успіхом автори підготували до друку друге видання, частково виправлене та вдосконалене. На превеликий жаль, М.М. Закалюжний вже його не побачить, бо двадцять четвертий вересневий день 2020 року обірвав його життя політ. Та пам’ять про Мирослава Миколайовича Закалюжного залишиться в наших серцях і на світлинах.

Мирослав Миколайович міг би про себе сказати так: «Feci quod potui, faciant meliora potentes». У перекладі: «Я зробив все, що міг, хто може, нехай зробить краще».

Мирослав Миколайович казав, що хоче видати книжку про історію роду й свого села, яке він дуже любив. Про що засвідчує також його епітафія:

Черепинь, ти мій Черепинь,…

Моє рідне село в Україні,

Красиві Тернопіль, Волинь…

Та мене хороніть в Черепині!

Світлій пам’яті Мирослава Миколайовича

Вдивляємся в його світлину,

В душі вирують почуття.

Він був залюблений в латину,

Їй присвятив своє життя.

І ми не зможемо злічити

На ниві знань його плодів,

Він був прикрасою еліти,

Час не зітре його слідів.

Його світильник життя згас

Та не для нас.

ДРУЗІ