Довкілля та здоров’я

Упродовж трьох днів в Тернопільському національному медичному університеті імені І. Горбачевського тривала XXI Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Довкілля і здоров’я», присвячена 35-ій річниці Чорнобильської катастрофи.

Захід спільно зорганізували кафедра фізіології з основами біоетики та біобезпеки, кафедра загальної гігієни та екології, кафедра мікробіології, вірусології та імунології ТНМУ. Через пандемію коронавірусної інфекції у світі та епідеміологічну ситуацію в нашому регіоні зустріч науковців відбувалася в онлайн-режимі.

У науковому зібранні взяли участь провідні фахівці з усіх куточків України, зокрема, з Києва, Харкова, Одеси, Львова, Хмельницького, а також польських міст Торунь і Краків. Під час засідань заслухали та обговорили 50 наукових доповідей.

Учасників конференції привітав проректор з наукової роботи, професор Іван Кліщ. Він передав слова вітання від імені ректора ТНМУ, професора Михайла Корди, побажав успіхів та плідної роботи науковому зібранню.

Іван КЛІЩ, проректор з наукової роботи, професор

«На форумі обговорюють проблеми, які виникли перед людством у ХХ-ХХІ століттях та мають загальноцивілізаційний характер. Глобалізаційні процеси, що інтенсивно розвиваються за відсутності чітко відпрацьованих методик для їх вивчення, досить складно дослідити й осмислити, а тим більше – спрогнозувати. Всі пересвідчилися в тому, що скільки б ми не вкладали коштів у технології, медицину, розробки сучасних методів лікування та профілактики захворювання, не отримаємо бажаного результату, якщо не будемо в гармонії з природою. Якщо не будемо берегти середовище, в якому живемо, будемо й надалі бездумно використовувати ресурси Землі, то нам не уникнути таких трагічних наслідків, як глобальне потепління, вимирання багатьох видів рослин і тварин, техногенних катастроф, як-от аварії на Чорнобильській АЕС та на Першій Фукусімській АЕС. Науковцям потрібно постійно досліджувати ефекти негативного впливу на природу, їх відображення на здоров’ї людини, а також частіше проводити такі заходи, максимально поширювати інформацію про цінність природи, ресурси Землі, починаючи із садочків, шкіл і продовжуючи у вищих навчальних закладах», – зазначив Іван Миколайович.

Степан ВАДЗЮК, завідувач кафедри фізіології з основами біоетики та біобезпеки, професор

Відкриваючи пленарне засідання, завідувач кафедри фізіології з основами біоетики та біобезпеки, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Степан Вадзюк привітав учасників наукового форуму, закцентував увагу на тому, що минуло 35 років з часу аварії на Чорнобильській АЕС, але її наслідки залишаються предметом обговорення світової наукової спільноти й досі. «За визначенням ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. Пам‘ятаймо, що людське життя – безцінне й будь-які експерименти та наукові впровадження передусім мають бути безпечними для людства, для нашого майбутнього, для життя на планеті Земля. Нині прагнемо об’єднати владу, громадськість, науковців, щоб не допустити подібної трагедії в майбутньому», – звернувся до учасників конференції Степан Несторович.

Про медичні наслідки Чорнобильської катастрофи розповіла завідувачка диспансерного відділення радіаційного захисту населення Тернопільської університетської лікарні Олександра Юровська. «Дуже важливо продовжувати довгострокове скринінгове обстеження осіб, які на час аварії проживали на забруднених територіях, особливо тих, які були у дитячому та підлітковому віці, адже за науковим прогнозом післядія «чорнобильського» йоду триватиме ще приблизно 10 років. Основними пріоритетами України в подальшому повинні стати: відновлення, розробка та затвердження загальнодержавної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи; продовження щорічних оглядів осіб, постраждалих внаслідок аварії в медичних закладах охорони здоров’я», – зазначила Олександра Богданівна.

Ірина Шумада, депутат Тернопільської обласної ради, вказала на важливість врегулювання законодавства та відновлення програм щодо соціального захисту учасників лік-відації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Заступник директора ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України» Володимир Паничев представив доповідь «Оцінка епідемічної ситуації з COVID-19 в Тернопільській області за 2020-2021 роки» та ознайомив слухачів наукового форуму з прогнозами розвитку епідемії COVID-19 в Україні на 20 квітня 2021 року: продовження зростання показників епідемічної динаміки; оновлення рекордів нових і летальних випадків; зростання частки давніх випадків у щоденно оприлюднених даних.

Олена ЛОТОЦЬКА, професорка ТНМУ

Олена Лотоцька, професорка ТНМУ, у своєму виступі «Внесок професора В.А.Кондратюка в розвиток гігієни води та водопостачання (85-річчю з дня народження присвячується)» розповіла про знайомство та роки спільної праці з Володимиром Андрійовичем, його здобутки й перемоги в науковій сфері.

Начальник управління екології та природних ресурсів Тернопільської облдержадміністрації Орест Сінгалевич виступив з доповіддю «Біорізноманіття та глобальне потепління».

Доповідь «Канцерогенний вплив УФ-опромінення на шкіру людини» представив професор нашого університету Ігор Галайчук. Він зазначив, що ультрафіолетове випромінення створює низку негативних ефектів для організму людини, які можуть призводити до серйозних структурних і функціональних ушкоджень шкіри.

Учасники конференції з цікавістю заслухали виступ професора ТНМУ Степана Вадзюка на тему «Медико-соціальні аспекти глобального потепління». Степан Несторович зауважив, що ми є свідками кліматичних катаклізмів, які щороку дедалі більше посилюються. Основним показником, що свідчить про зміну клімату, є середньорічне зростання температури повітря. Відповідно до висновків міждержавної групи експертів з питань зміни клімату, за період з 1880 до 2012 року підвищення глобальної середньої температури приземного повітря на континентах та океанах становить 0,85 °С. Високі температури є загрозою для здоров’я людини. Так, понад 70 тисяч додаткових смертей трапилося в Європі в гарячі періоди літа 2003 року, порівняно з періодом 1998-2002 років. Особливо небезпечним є поєднання екстремальних впливів максимальних температур і теплих нічних температур. Люди похилого віку вразливіші до впливу теплових хвиль, частково через погіршення фізичного здоров’я та впливу когнітивних порушень щодо сприйняття ризику для здоров’я, пов’язаного з теплом. Однак смертність від високої температури також значна серед молодих, за літературними даними, особливо в містах Східного та Південного Середземномор’я. Надзвичайно чутливими до загроз, пов’язаних з глобальними змінами клімату, є діти. Так, у зв’язку з цим 88 % захворювань виникають у дітей до п’яти років. Вже до 2050 року на планеті може бути до 250 мільйонів «кліматичних» біженців. Це лише частина проблем, які загострюватимуться з поглибленням глобального потепління. Тому треба оперативно й адекватно впливати на основні ланки, які перешкоджають або сприяють адаптації людей до змін клімату.

Два дні в межах конференції тривали секційні засідання.

Учасники заходу подякували господарям конференції за конструктивний діалог, адже обмін досвідом і живе спілкування – це запорука надійного, успішного партнерства.

Формат відеоконференції надав змогу не лише вербально представити власні наукові здобутки, але й водночас став майданчиком для наукової дискусії, спільного перегляду й плідного обговорення відеофрагментів та наданих презентацій.

Оргкомітет щиро дякує за участь у підготовці і проведенні онлайн-конференції керівництву університету, доповідачам і слухачам. Завершився форум ухвалою важливих рішень, відображених у резолюції.

Соломія ГНАТИШИН.

Світлини авторки