Дарина Глова: «Різдво – моє улюблене свято»

Дарина Глова – студентка 3 курсу стоматологічного факультету, староста групи. Про навчання та майбутній фах, пам’ятні події року минулого й плани на майбутнє, про улюблені заняття на дозвіллі, що додають позитивних емоцій та вражень, Дарина розповіла в інтерв’ю «Медичній академії».

– Спекотна пора зимової екзаменаційної сесії позаду. Результатом задоволені?

– Так, іспити з патофізіології, патоморфології та фармакології склала успішно, бо ретельно навчалася впродовж семестру. Тож зі старим 2020 роком попрощалася в гарному настрої. І з радістю зустріла новий, 2021-й, який, сподіваюся, буде не менш цікавим і плідним.

– Дорога до знань починається зі школи. Ви випускниця…

– … Тернопільської спеціалізованої школи №3 з поглибленим вивченням іноземних мов. Закінчила її із золотою медаллю та подала документи для вступу на стоматологічний факультет ТНМУ ім. І.Я. Горбачевського, бо ця галузь медицини мені до душі. І знаю я про неї не з чуток. Моя мама Ірина Іванівна Глова – висококваліфікована стоматологиня-ортодонт. Тато Володимир Богданович – приватний підприємець і з медициною не пов’язаний, а його сестри – так. Старша сестра Любов – педіатриня, молодша Надія – стоматологиня-терапевтка. Тож я продовжила сімейну традицію. В дитинстві мені було цікаво спостерігати, як мама працює, розглядати гіпсові відбитки зубів, слухати мамині пояснення про панорамний знімок щелепи – ортопантомограму, що показує стан всіх зубів, її розповіді про важливість професії стоматолога. Хоча в 11 класі завагалася: чи не здобути мені вищу філологічну освіту, може, варто обрати професію редактора чи перекладача? Я ж бо дуже люблю читати, добре знаю англійську мову. Вагалася одначе недовго й вирішила зосередитися на чомусь одному. Обрала стоматологію. Знання ж англійської допоможе мені стати найкращим фахівцем, відкриє безліч освітніх, наукових і професійних можливостей.

– З англійською подружилися ще в школі?

– Так, і вдячна за це вчителям. У 10-11 класах уроки англійської мови були моїми улюбленими. Вивчала також французьку, але англійську знаю краще та використовую частіше. Якщо є можливість дивитися фільм англійською або російською мовами, то, за відсутності українського перекладу, завжди обираю англійську. Книжки англомовні читаю, бо навіть найкращий переклад у чомусь поступається оригіналу. Велику роль зіграв приклад сестри. В Катерини талант до вивчення іноземних мов. Сестра здобула диплом бакалавра в Клайпедському університеті в Литві, де всі дисципліни викладали англійською, потім вступила на магістратуру до відомого Болонського університету в Італії. Вивчаючи економічні відносини країн Східної Європи, опанувала італійську. Мені ця мова подобається не менше й я теж хочу її вивчити. А також – польську, щоб долучитися до конкурсу студентів ТНМУ для участі в програмі міжнародних студентських академічних обмінів на базі Вроцлавського медичного університету в Польщі. Адже згідно з укладеною угодою про академічну мобільність між Тернопільським національним медичним університетом імені Івана Горбачевського та Вроцлавським медичним університетом імені П’ястув Шльонських наші студенти мають можливість проходити навчальну виробничу практику на клінічних базах польського вишу. Мені це цікаво, бо прагну вдосконалювати свої лікарські навички.

– Яку спеціалізацію хотіли б обрати в майбутньому?

– Раніше була впевнена, що оберу ортодонтію. Мама багато розповідала про цей розділ стоматології, який займається виправленням і запобіганням аномалій розташування зубів і порушень прикусу. Це процес творчий, тому спеціальність ортодонта мені близька. Коли стала студенткою й почала вивчати спеціалізовані навчальні дисципліни, дуже зацікавила хірургічна стоматологія. Який напрямок діяльності оберу в майбутньому ще не вирішила.

– Новорічно-різдвяні свята дарують гарний настрій та особливо затишну атмосферу родинного відпочинку. Де зустріли, зокрема, Новоріччя?

– Новий Рік традиційно зустрічаю в родинному колі в Тернополі. А Різдво Христове – в селі Поділля Заліщицького району, звідки родом батьки та де мешкають мої дідусі й бабусі. Вся родина збирається на Святвечірню гостину за одним великим столом: спочатку в татових батьків, потім – у маминих або ж навпаки. Заносимо до хати Дідух. Скільки себе пам’ятаю, різдвяної ночі він завжди стояв на покуті, під образами – високий, гарний, колосистий… Дуже добре, що збереглася стара мурована піч. Бабуся випікає в ній свої фірмові смаколики: смачний медівник і ніжні тістечка безе. За традицією очільник родини благословляє головну Святвечірню страву – кутю. Опісля, подякувавши Богу за вечерю та помолившись, колядуємо. Так було завжди й дуже приємно щороку повертатися до цих давніх традицій. Різдво – моє улюблене свято. А ще – День Святого Миколая. Як і в дитинстві, очікую його з нетерпінням. На прохання посередників Святого Миколая – моїх батьків – пишу листа з побажаннями, щоб полегшити Великому Дарувальникові роботу. Приємно засинати, знаючи, що, прокинувшись вранці, знайду під подушкою очікуваний подарунок.

– Які заняття на дозвіллі допомагають відпочити від навчання?

– У мене чимало захоплень. Зокрема, випічка. Мій фірмовий десерт – чизкейк з лимонним курдом. Цього року спекла його на своє 20-ліття . Гостям чизкейк засмакував. Люблю готувати горішки зі згущеним молоком, пекти штрудлі та шоколадні фондани. А ще – Київський торт. Кулінарний талант у мене від мами. Мені подобається поратися на кухні й тішити рідних улюбленими стравами. Люблю малювати. В дитинстві відвідувала гурток з малювання в школі народних мистецтв і, можливо, знову повернуся до живопису. Загалом у мене є цілий перелік справ, які запланувала виконати в новому році. Скажімо, навчитися грати у великий теніс, тим більше, що тренуватися є де: до послуг студентів-медиків – гарно облаштований тенісний корт. Ще в планах – записатися на заняття з верхової їзди, щоб відновити отримані раніше навички. Є перелік книг, які збираюся прочитати. Осінньо-зимової пори хочеться читати книги в жанрі «фентезі», а навесні та влітку – класику. Українську, світову…

– Ваші улюблені автори?

– Ліна Костенко, Леся Українка, Василь Стус. Нещодавно придбала книгу Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса», де зібрано архівні документи з ініційованої радянською каральною машиною справи проти поета, його листи з тюрми, спогади про нього рідних, друзів. Люблю творчість Олександра Довженка, Івана Багряного. В школі я її вивчала, але тепер наче відкрила для себе заново. Роман-антиутопія американської письменниці Айн Ренд «Атлант розправив плечі» справив на мене сильне враження. Люблю образні та цікаві романи-фентезі Лі Бардуго, яка нині живе в Голлівуді.

– Особливо влучна цитата, яка вам подобається?

– «Розум без амбіцій, як птах без крил». Вислів належить Сальвадору Далі, одному з найдивовижніших художників сучасності. Для мене це нагадування: не можна сидіти склавши руки, щоб досягти більшого – треба діяти, використовувати, дані тобі Богом, таланти та здібності.

– Зимові канікули короткі, та все ж вільного часу буде вдосталь… Де відпочиватимете?

– У Карпатах. Щороку їжджу туди з батьками кататися на лижах, а цієї зими хочу опанувати техніку катання на сноуборді. В Тернополі снігу не вистачає, то будемо шукати його в Буковелі.

Лідія ХМІЛЯР