Ми є свідками кліматичних катаклізмів, які з кожним роком дедалі більше наростають. Основним показником, що свідчить про зміну клімату, є середньорічне зростання температури повітря.
Відповідно до висновків міждержавної групи експертів з питань зміни клімату, за період з 1880 до 2012 роки підвищення глобальної осередненої температури приземного повітря на континентах та океанах складає 0,85° С. За даними Всесвітньої метеорологічної організації, 2015, 2016 і 2017 роки стали трьома найтеплішими роками в історії столітніх спостережень, що є яскравою ознакою триваючої довгострокової зміни клімату.
Торішній серпень став одним з найспекотніших місяців у світі. Від спеки найбільш постраждали Південна та Північна Європа, Австралія й Південна Африка. Сильні зливи сталися в Китаї, Індії, де під водою опинилися великі території.
Смертоносні тайфуни в Японії та Кореї. На Гавайські острови «налетів» тропічний шторм.
Український гідрометеорологічний центр зафіксував на кінець 2017 року підвищення середньорічної температури повітря в Україні на 1,1° С. Останніми роками майже вдвічі зросла повторюваність днів з максимальними температурами влітку, що перевищують 30 та навіть 40° С, які належать до екстремальних погодних явищ. Внаслідок цього на переважній частині території України вже спостерігається тенденція посилення засух, збільшення кількості та тривалості спекотних періодів (так званих «хвиль спеки») й посилення пожежної небезпеки. Зросла повторюваність та інтенсивність гроз, сильних злив, граду, шквалів. На півдні України появилися смерчі. Екстремальні явища погоди іноді відмічають у нетипові для них місяці і сезони, а також поширюються на території, де не спостерігались раніше. Взимку зросли загрози, пов‘язані із сильними снігопадами, налипанням мокрого снігу, ожеледдю.
У цих умовах найневигідніше містам. Вони страждають від так званого ефекту теплового острова. При цьому в містах температура повітря може бути на 10° С вищою, ніж у передмісті, навколишніх місцевостях.
Причину змін клімату вбачають у нагромадженні в атмосфері так званих парникових газів, тобто газів, що відбивають до поверхні Землі її теплове випромінювання. Виділяють парникові гази прямої дії: вуглекислий газ, метан, закис азоту. Крім того, є парникові гази непрямої дії. Вони запускають хімічні реакції в атмосфері з утворенням речовин, що посилюють парниковий ефект.
Як відомо, сукупність метеорологічних елементів у певній місцевості в даний момент часу визначає певний тип погоди.
Розрізняють різні медико-метеорологічні типи погоди. У своїх дослідженнях ми користувалися класифікацією за І.І. Григор‘євим.
Різнобарвність метеорологічних факторів і синоптичних умов інтегровані в чотири типи медико-метеорологічних ситуацій:
І тип позначається спокійним ходом основних метеорологічних елементів за відсутності атмосферних фронтів. Атмосферний тиск, температура та вологість мають нормальний добовий хід і змінюються в його межах плавно. Швидкість вітру 0-5 м/с.
ІІ тип має місце при походженні розмитих атмосферних фронтів; швидкість вітру 7-12 м/с. Улітку можливі невеликі дощі.
ІІІ тип зумовлюють активні атмосферні фронти; це викликає зміну атмосферного тиску до 4гПа/3год, швидкість вітру 15-20 м/с. Можливі різкі зміни температури. Із штормових явищ можуть бути грози, шквали, зливи, хуртовини.
IV тип спостерігається при активній циклонічній діяльності. Зміна атмосферного тиску перевищує 5гПа/3год, швидкість вітру-більше 20 м/с; спостерігаються грози, шквали, зливи, хуртовини, пилові бурі.
Понад 20 років тому, а якщо точніше, то з початку 1990-х років ми розпочали вивчення психофізіологічного стану молодих людей за різних типів погоди, їхньої розумової та фізичної працездатності. У той час у 20-25% днів року спостерігався І тип погоди, у 60-70% – ІІ тип погоди, погода ІІІ типу – у 10-15%, погода IV типу зустрічалася поодиноко впродовж календарного року. Останніми роками спів-відношення між типами погоди змінилося: зменшилася частка І та ІІ типів погоди; зріс відсоток погоди ІІІ типу до 20-25%, а кількість днів з погодою IV типу збільшилося до 10-15. Це результати спостереження в умовах міста Тернополя. Отже, в умовах глобального потепління зростає кількість днів з ІІІ і IV типами погоди.
Виходячи зі сказаного, вважаємо, що в напрямку вивчення впливу глобального потепління на здоров’я людей може бути прийнятним вивчення психофізіологічних особливостей, розумової та фізичної працездатності, виникнення й перебіг захворювань, їх лікування та запобігання у взаємозв’язку з типами погоди.
Ми провели оцінку психоемоційного стану практично здорових осіб. Вона показала, що за погоди ІІІ типу зростає ступінь субдепресії (зниження настрою): виникає тривога, знижується інтерес до виконання розумової роботи, збільшується психічне напруження, дратівливість, знижується комфортність, погіршується сон. Особливо це різко виражено в людей з високим нейротизмом. У них також встановлено зниження стресостійкості. Все це у комплексі може пояснити відоме з наукової літератури зростання суїцидів при виникненні метеорологічних катаклізм. Таким чином, збільшення кількості днів з ІІІ і ІV типами погоди в умовах глобального потепління дає підстави прогнозувати зростання самогубств.
Вивчення критеріїв, що характеризують розумову працездатність, показало таке.
Як відомо, розумова працездатність значною мірою залежить від стану уваги. Її оцінка виявила, що при ІІІ типі погоди зменшується кількість проглянутих літер, коефіцієнт працездатності, продуктивність уваги, стійкість уваги, об’єм уваги, перемикання уваги.
Погода ІІІ типу негативно впливала на короткочасну зорову пам’ять, особливо в осіб з високим рівнем нейротизму.
При вивченні процесів мислення доведено негативний вплив погоди ІІІ типу на них.
Таким чином, дані, які ми отримали, свідчать, що розумова працездатність за метеоситуацій ІІІ типу, кількість яких в умовах глобального потепління зростає, погіршується.
Дослідження фізичної працездатності у плавців оздоровчої групи, третього та другого розрядів показали загалом її зниження за метеоситуації ІІІ типу. Проте регулярні фізичні навантаження у водному середовищі є ефективним способом підвищення стійкості організму людини до несприятливих впливів метеофакторів.
Отримані 2005-2006 рр. дані щодо зміни фізичної працездатності за різних метеоумов, знайшли підтвердження у працях китайських вчених. Вони заявили, що глобальне потепління може призвести до зниження працездатності населення.
Глобальне потепління сприяє підвищенню концентрації пилу та алергенів у повітрі. Це може спровокувати розвиток різних захворювань дихальної системи. І справді, дослідження, які ми провели, показали, що в молодих здорових осіб при ІІІ типі погоди спостерігається зменшення прохідності бронхів, перебудова патерну дихання за тахіпноїчним типом, зменшення резервних можливостей дихальної системи, погіршення насичення крові киснем.
Таким чином, в умовах глобального потепління є як зовнішні, так і внутрішні умови для зростання захворювань дихальної системи.
Щодо функціонування системи кровообігу в практично здорових молодих осіб за метеоситуації ІІІ типу ми встановили зниження функціональних резервів серцево-судинної системи на тлі дисбалансу автономної регуляції серця.
Це також дає підстави прогнозувати зростання захворювань серцево-судинної системи.
При ІІІ типі погоди зростає кількість осіб з підвищеною вестибулярною чутливістю. У 57% осіб, в яких при І типі погоди показник вестибулярної стійкості дорівнював рівню «достатня стійкість», то при ІІІ типі він знизився до рівня «недостатня вестибулярна стійкість». Наслідком цього може бути ціла низка функціональних розладів: кінетози, запаморочення, затьмарення, порушення ортостатики та інше, а також розвиток гіпертонічної хвороби.
Важливим медико-соціальним питанням є стан харчування. У зв’язку зі змінами клімату прогнозують зниження виробництва харчових продуктів у районах Середземного моря, Південно-Східної Європи та Центральної Азії, де таким чином виникне ризик порушення харчової безпеки. До середини ХХІ століття зниження врожайності в Центральній Азії може досягти 30%, що створить загрозу продовольчої безпеки як в цьому регіоні, так і у світі загалом.
В умовах глобального потепління буде змінюватися не лише кількість рослинних продуктів, але й їх якість. Так, вчені Мерілендського університету виявили, що глобальне потепління та збільшення концентрації вуглекислого газу в атмосфері Землі призведе до значного зменшення здатності рослин поглинати азот і нагромаджувати його сполуки в їстівних плодах, а відповідно погіршуватиметься їхній розвиток. Крім цього, зниження доступу до азоту у рослин негативно відіб’ється на травоїдних тваринах, а це погіршуватиме знову ж харчову безпеку.
Ще одним наслідком глобального потепління стає нестача питної води. Прогнозується, що до 2080 року ця проблема торкнеться додатково 16-44 мільйонів осіб у Центральній та Південній Європі, а також у Центральній Азії. Тому зростає роль належного й економного її використання.
У зв’язку з наведеними ризиками та аналізом міжнародних звітів вже до 2050 року на планеті може бути до 250 мільйонів «кліматичних» біженців.
Наведені дані – це лише частина медико-соціальних проблем, які загострюватимуться із поглибленням глобального потепління. Тому нам треба оперативно й адекватно впливати на основні ланки, що сприяють збільшенню парникових газів.
Слід сказати, що Україна як європейська держава не залишається осторонь від проблем, пов’язаних з глобальним потеплінням. Так, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 року схвалена «Концепція реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року» та розроблений план заходів з її реалізації, виконання яких контролює Верховна Рада України.
На завершення зауважу, що представлені дані були висловлені на парламентських слуханнях 2018 року та на засіданні Національної екологічної ради України цього року.
Степан ВАДЗЮК,
завідувач кафедри фізіології з основами
біоетики та біобезпеки ТДМУ, професор