14 лютого відзначатиме свій 95-ий день народження чудова людина, мій викладач з кафедри нормальної фізіології – Катерина Георгіївна Золенкова. Катерина Георгіївна зараз у Мілані зі своїми дітьми. Як і кожен із довгожителів, вона дуже добра, завжди позитивно налаштована до навколишніх людей та подій, співпереживає за долю України в наш нелегкий час, підтримує своїх рідних і друзів, намагається, за можливості, їм допомогти, принести користь.
Після того, як Катерина Георгіївна пішла на заслужений відпочинок, вона зайнялася видавничою діяльністю. З-під її пера у видавництві «Підручники і посібники» вийшли книги: «Італійська мова. Фонетика. Граматика: довідник-самовчитель», «Українсько-італійський розмовник-самовчитель», «Словник італійсько-російсько-український, українсько-російсько-італійський». Вона пам’ятає все те маленьке добро, що хтось зробив для неї. У кожній з книг є подяка тим, хто допомагав їй у виданні книг, зокрема і нашим викладачам проф. С.І. Климнюку, проф. О.В. Денефіль, доц. Б.А. Локаю.
Катерину Георгіївну я пам’ятаю ще з першого курсу навчання у виші, коли вона щоранку проводжала до музучилища свою доньку Олену. Познайомившись з Оленою ближче, я ще й побачила безмежну красу людської душі, любов до своїх учнів, професії. Переїхавши до Мілану, першого ж року її запросили виступити на концерті в Ла Скала, а зараз весь свій вільний час вона віддає учням у школі, навчаючи їх музики, а вони дарують їй свою безмежну любов…
На другому курсі Катерина Георгіївна викладала в нашій групі на заняттях з нормальної фізіології. Добра, чуйна, справедлива, спокійна, енергійна, ентузіаст своєї справи, залюблена у викладацьку роботу. Вона поважала кожного студента, пам’ятала їх тривалі роки. Катерина Георгіївна намагалася якомога цікавіше провести з нами заняття, пояснити незрозуміле так, щоб ми запам’ятали його надовго. Матеріал у підручниках з «Нормальної фізіології» на час мого навчання був уже застарілий, інтернету не було, і тому все, що потрібно, ми повинні були засвоїти на лекціях і практичних заняттях. Запам’яталися заняття з теми «Вища нервова діяльність»: ми проводили тестування психологічних особливостей особи, матеріали до яких К.Г. Золенкова привезла, навчаючись в аспірантурі. Надовго запам’яталися заняття з фізіології серцево-судинної системи (експерименти на жабах), крові (практична робота з визначення показників власного загально аналізу крові), травлення та вищої нервової діяльності (експерименти на собаках), дихання (робота з мішком Дугласа), центральної нервової системи (стереотаксична методика)… Пізніше, коли вона вже працювала на кафедрі патологічної фізіології, ввела практичну роботу «Вплив центральної нервової системи на серцево-судинну діяльність». Підготовка щурів до заняття була дуже цікава. За декілька днів до заняття в різні відділи гіпоталамуса щурів за допомогою стереотаксичного апарата було вживлено мікроканюлі та електроди. Робота студентів на занятті полягала в реєстрації ЕКГ у тварини при подразненні електродів електричним струмом різної сили й частоти, введенні альфа- або бета-адреноміметиків, адренолітиків. Цікаво було аналізувати вплив кожного з препаратів на різні відділи гіпоталамуса. Катерина Георгіївна з ентузіазмом пояснювала нам отримані результати.
Коли ми навчалися, на початку кожного першого заняття протягом 10 хвилин була політінформація. Ми старалися підібрати не лише політичні новини, але й медичні, просили допомогти розібратися в механізмах того чи іншого винаходу й Катерина Георгіївна, радіючи нашій допитливості, їх пояснювала. Уже перебуваючи в Італії, К.Г. Золенкова часто ходила в бібліотеку, де проводила науковий пошук з тієї чи іншої проблеми медицини, маючи багато ідей та часу для їх реалізації. Зокрема, вона розробила колову номограму добової потреби в мікроелементах і джерел їх надходження. Тоді ж досліджувалася проблема дефіциту селену в організмі, проблема артеріальної гіпертензії.
Як і всі студенти, ми ділилися з однокурсниками новинами студентського життя. Кураторська група нашого курсу із захопленням розповідала про зустрічі з Катериною Георгіївною, які вони проводили в неї вдома. Вона пекла пироги, вгощала всіх чаєм і влаштовувала тематичні вечори. Під час зустрічей донька Олена грала на фортепіано або вмикала платівки з різних музичних творів. Влаштовувалися також наукові зібрання, походи до театру. Прийшовши працювати на кафедру патологічної фізіології, Катерина Георгіївна організовувала зустрічі з композиторами Тернопілля, тематичні обіди, присвячені Італії.
Катерина Георгіївна любила гостей. Вона запрошувала друзів своєї молодості, їхніх дітей, онуків, пам’ятала уподобання кожного гостя й намагалася зробити їм приємне. Завжди бажаними були Коморовські – Ярослава Михайлівна та Роман Ростиславович, Климнюки – Олена Іванівна, Сергій Іванович з дружиною Наталею, Нікульнікови – Емма Павлівна з внучками.
При спілкуванні з Катериною Георгіївною телефоном вона завжди передає вітання кожному, хто її знає та пам’ятає.
Вельмишановна й дорога Катерино Георгіївно, вітаємо Вас зі славною датою. Залишайтеся завжди тим теплим світлим промінчиком, який тішить всіх Ваших рідних і друзів! Дай Вам Бог здоров’я на многії літа!
Ольга ДЕНЕФІЛЬ, завідувачка кафедри
патологічної фізіології, професорка