Відбувся національний форум з адвокаційної підтримки стратегій вакцинації проти COVID-19

Тема вакцинації від COVID-19 нині особливо актуальна – хворих і смертельних випадків, на жаль, більшає. Втім, значна частина пересічних українців просто панічно бояться щеплення або ж не довіряють медичним працівникам. Як діяти в таких випадках? Поза сумнівом, звернутися до фахівців, експертів, людей обізнаних у цій справі, аби вирішити всі «за» та «проти» й, не вагаючись, прийняти рішення. До розмови з цього приводу запросила доцентку кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією ТНМУ, членкиню громадської організації «Батьки за вакцинацію» Cвітлану НИКИТЮК. Нещодавно вона побувала на форумі з адвокаційної підтримки стратегій вакцинації проти COVID-19 для мешканців України, де вчергове розглядали пріоритетні питання вакцинації.

Доцентка кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією ТНМУ, членкиня ГО «Батьки за вакцинацію» Cвітлана НИКИТЮК

– Світлано Олексіївно, ви, як відаю, не лише прихильниця вакцинальної кампанії, але й активна її учасниця в тому сенсі, що заохочуєте друзів, сусідів, знайомих до свідомого вибору.

– Це й справді так. Хто, як не медики, лікарі повинні нести інформацію у світ, бо, якщо думка про необхідність вакцинації прийде біля ліжка хворого в реанімації, або ж на кладовищі – зрозуміло, що вже пізно. Тому мене тішить, коли наші вакциновані студенти закликають щепитися своїх батьків, родичів. До слова, лікарі Тернопільської обласної дитячої лікарні, на базі якої наша кафедра, викладачі Тернопільського національного медичного університету, громадські діячі області надіслали меседж до своїх співгромадян з щирим наполегливим проханням вакцинуватися. І вважаю це гарним посилом на шляху вакцинації, про що я зазначала навіть з трибуни національного форуму «Адвокація на підтримку стратегій із вакцинації проти COVID-19 згідно з Дорожньою картою та їх виконання в Україні», що відбувся в Києві. Форум став частиною адвокаційної кампанії Всесвітньої організації охорони здоров’я у співпраці з Міністерством охорони здоров’я України, Коаліцією з вакцинації та за підтримки Європейського Союзу.

– З якою метою організували цей захід?

– Найперше, підтримати впровадження вакцинації від COVID-19 в Україні, зосередившись на пріоритетних групах, таких категоріях мешканців, як літні люди, медичні працівники. З огляду на пандемію, аби залучити більшу кількість бажаючих, форум відбувався у кількох форматах – офлайн- та онлайн-режимі, до роботи в залі долучилися 37 учасників з 13 регіонів України. У панельних дискусіях взяли участь 10 експертів в онлайн-режимі. Захід був дуже представницьким – його експертами стали фахівці Міністерства охорони здоров’я України, Національної технічної консультативної групи з імунопрофілактики, Державного експертного центру МОЗ України, технічні фахівці Всесвітньої організації охорони здоров’я, керівники регіонів, залучених до пілотних проєктів вакцинальної кампанії, а також провідні лікарі та досвідчені громадські активісти. Національний форум відбувся у форматі комунікації на різних рівнях з усіма установами та партнерами-виконавцями. Обговорювали пріоритетні завдання й можливі шляхи вирішення викликів, які нам нині оголосила пандемія. Зосередилися й на можливостях упровадження найкращих світових практик і негайних заходів, які мають допомогти вакцинувати пріоритетні групи, що в зоні високого ризику COVID-19.

– Які теми були найбільш топовими для обговорення?

– Модератори винесли на обговорення теми, які набули найбільшого резонансу у суспільстві. Скажімо, безпека та ефективність вакцин проти COVID-19. Системи нагляду за несприятливими подіями після імунізації. Цю проблему доволі часто обговорюють і в засобах масової інформації, її можна почути навіть на просторах інтернету, у соціальних мережах, бо всіх цікавить. Прозвучали на форумі й основні рішення та рекомендації щодо сприяння охопленню вакцинацією медичних працівників та літніх людей, адже це пріоритетні групи щодо щеплення. Йшлося й про залучення до цього процесу також органів місцевого самоврядування – об’єднаних територіальних громад, зокрема у сільській місцевості. Особливо промовисто прозвучали в цьому контексті слова голови представництва ВООЗ в Україні, доктора Ярно Хабіхта, який підкреслив, що допомогти розширити масштаби вакцинації проти COVID-19 у країні – це справа кожного: «В усіх є своя роль у цьому процесі: лідери та члени громад, люди, які ухвалюють рішення, близькі та сім’я, а також медичні працівники. Наша спільна мета – досягти наступного рівня охоплення у 40 відсотків до кінця року».

Директорка департаменту фармаконагляду Державного експертного центру МОЗ України Тетяна Башкатова наголосила, що лікар зобов’язаний звітувати про несприятливі події після імунізації (НППІ), які зафіксовані в пацієнта протягом 30 днів, проте не повинен сам робити висновки щодо їх причин. Вона також повідомила, що частота НППІ в Україні становить 0,1%. Більшість НППІ – це звичні для медиків прояви, скажімо, почервоніння шкіри, головний біль, нездужання, міалгія, підвищення температури тіла тощо. Зареєстровано 14 випадків анафілаксії на майже 17 мільйонів введених доз, це дуже низька частота. Жоден летальний випадок унаслідок вакцинації не зареєстрований. Представниця ДЕЦ підкреслила, що профіль безпеки вакцин від COVID-19 є сприятливим і користь значно перевищує ризик. Членкиня Національної технічної групи експертів з імунопрофілактики Леся Ющенко додала, що збір НППІ відбувається у всьому світі й навіть пацієнти можуть вносити ці дані.

Цікаво було почути на форумі й думку колег, які ділилися досвідом і власними «прийомами» щодо активізації вакцинальної кампанії. Скажімо, директор КНП «Бориспільський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Євгеній Черенок наголосив, що мовити про важливість і необхідність вакцинації треба постійно. «Я вас не змушую, але настійливо рекомендую», – на його погляд, такий принцип «інформаційного білого шуму» варто використовувати й на державному рівні загалом. Директор Ірпінського ЦПМСД, в якому щеплено 100 відсотків колективу, Андрій Левківський наголосив, що приклад першочергової вакцинації керівника є надважливим: «Є диванні генерали, а є бойові. Керівник закладу має бути бойовим генералом – щепитися першим!»

– Які групи населення є пріоритетними щодо вакцинації? Що про це мовили на зібранні?

– Це – медики та люди поважного віку. На цьому особливо наголошували на форумі. Літні люди складають 25% населення, але Україна поки що не змогла охопити їх пріоритетною вакцинацією. 72% вакцини використали на вікову групу 20-59 років. Технічна спеціалістка Бюро ВООЗ в Україні, доктор Вусала Аллахвердієва зазначила, що, хоча вакцини не запобігають передачі вірусу, але вони ефективні проти важкого захворювання та наслідків. Більшість шпиталізацій та смертей внаслідок COVID-19 припадає на людей поважного віку. Станом на жовтень вакцинацією охопили лише 18,5% українців у віці 60+. Учасники форуму наголосили, що сильний вплив на рішення старшого покоління щепитися мають близькі та рідні, а також лікарі, освітяни, священнослужителі. Взагалі ж медики, лікарі, вчителі та священники здавна є носіями ідей прогресу. Вакциновані Папа Римський, Блаженніший Святослав, глава Української греко-католицької церкви, звернулися до вірян із закликами про вакцинацію.

«Менше 20% людей старшого віку щеплені – це означає, що 8 з 10 ваших батьків не мають захисту, вони в зоні ризику важких наслідків COVID-19». Це меседж, який допомагає переконати людей вакцинувати своїх батьків. Переконати батьків моїх маленьких пацієнтів, які щеплюють своїх дітей, також вакцинувати своїх батьків», – зазначила Надія Жигалова, лікарка клініки «Дитячий лікар» міста Житомир, блогерка.

Вусала Аллахвердієва наголосила на тому, що медичні працівники не можуть самі впоратися з пандемією – вони потребують підтримки на місцях. Вона зазначила, що в кожному селі є староста або інспектор. Експертка ВООЗ закликала керівників громади скоординуватися з ними, провести збори з усіма старостами та інспекторами сіл і залучити їх до координації вакцинації на рівні населених пунктів.

Під час форуму представники Полтавської області – Сергій Соломаха, Миргородський міський голова, та Олександр Фошин, головний лікар Миргородського ЦПМСД, – розповіли про успішний досвід пілотного проєкту, який проводили у вересні в селах Гаркушинці та Петрівці. Згуртована робота місцевої влади, громадськості, медиків допомогла селянам отримати відповідь на питання про вакцинацію, які викликали сумнів, та максимально наблизити цю послугу до людей. Проєкт був реалізований ВООЗ спільно з МОЗ України та ГО «Батьки за вакцинацію» в партнерстві з ЄС та за підтримки департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА й Полтавського обласного центру громадського здоров’я.

– Особливо актуальною є тема щодо протипоказань проти вакцинації від COVID-19. Розкажіть, будь ласка, детальніше про це.

– Створено перелік медичних протипоказань і застережень, за якими визначають протипоказання до вакцинації проти COVID-19 при різних клінічних станах. Абсолютні протипоказання – стан, при якому існує ймовірність виникнення серйозної побічної реакції на вакцину, і ризики від проведення вакцинації переважають користь від проведення щеплення. Абсолютні протипоказання поділяють на постійні та тимчасові. Постійні протипоказання несуть постійний пожиттєвий характер та ймовірно не будуть зняті впродовж життя. Тимчасові протипоказання, безпосередньо наявні в момент вирішення питання щодо проведення щеплення, мають тимчасовий характер та зникають з часом.

Єдиним абсолютним постійним протипоказанням до щеплення конкретною вакциною є анафілактична реакція першої дози цієї вакцини. У цьому випадку пацієнту буде рекомендовано щепитися від COVID-19 іншою вакциною за її наявності. Якщо пацієнт має алергію на один з компонентів вакцини від COVID-19, йому також слід щеплюватися іншою вакциною.

Тимчасовими протипоказаннями є:

  • Гострі захворювання з підвищенням температури вище 38,0 °C. Вакцинація може бути проведена після одужання та за відсутності ознак гострої хвороби. Довідку видають на термін до двох тижнів від початку захворювання.
  • Лікування моноклональними антитілами або реконвалесцентною плазмою. Вакцинація може бути проведена через 90 днів після закінчення курсу терапії. Термін дії довідки – 3 місяці.
  • Запровадження вакцин проти інших інфекційних захворювань. Вакцинацію COVID-19 слід проводити через 14 днів після введення вакцини проти інших інфекційних хвороб (за винятком інактивованої вакцини проти грипу, яку можна вводити одночасно з антиковідною вакциною в різні руки). У проміжку між першою та другою дозою вакцини проти COVID-19 можуть бути введені інші вакцини з дотриманням 14-денного інтервалу. Термін дії довідки – 14 днів.
  • Проба з туберкуліном чи аналіз крові на туберкульоз (IGRA). У разі необхідності провести пробу з туберкуліном або IGRA, її слід провести та інтерпретувати перед проведенням вакцинації або відкласти щонайменше на чотири тижні після проведення вакцинації проти COVID-19. Вакцинація COVID-19 може бути здійснена будь-коли після завершення всіх етапів проби з туберкуліном. Термін дії довідки – до завершення оцінки проби/IGRA.
  • COVID-19 в анамнезі. Вакцинація може бути відстрочена на три місяці від часу перебігу COVID-19 або здійснена раніше, але не швидше, ніж через 28 днів від першого дня появи симптомів або лабораторного підтвердження діагнозу COVID-19 методом ПЛР/визначення антигену вірусу SARS-CoV-2. Якщо людина захворіла на COVID-19 після отримання першої дози антиковідної вакцини, друга доза може бути введена відповідно до затверджених схем вакцинації конкретних вакцин, але не раніше, ніж через 28 днів від першого дня появи симптомів або лабораторного підтвердження діагнозу COVID-19. Термін дії довідки – 3 місяці.

Вакцинація з пересторогою або особливі стани:

  • Онкологічна хвороба. Вакцинація проти COVID-19 осіб з онкопатологією є пріоритетною. При її здійсненні слід дотримуватися відповідних рекомендацій НТГЕІ.
  • Аутоімунне захворювання. Пацієнти, які проходять лікування препаратом «Ритуксимаб», повинні відкласти вакцинацію щонайменше на чотири тижні після останньої дози цього препарату. Більше рекомендацій у підпункті 5.6 пункту 5 Наказу МОЗ України від 11.10.2019 (№ 2070).
  • Особи з імунодефіцитом. Наявних даних недостатньо для оцінки ефективності та ризиків вакцини для осіб з важкими імунодефіцитними станами. З огляду на те, що вакцина не є «живою», а особи з імунодефіцитом мають більш високий ризик тяжкої хвороби та смерті від COVID-19, вони можуть бути вакциновані. Крім того, є протипоказання до введення певних вакцин, наприклад, CoronaVac від Sinovac Biotech протипоказаний вагітним.

– Ще одна тема, яка особливо буде цікавою та помічною для медиків – перша медична допомога за анафілаксії, особливо в дітей?

– Варто зауважити, що міністр охорони здоров’я України видав наказ щодо вакцинації дітей, які старші 12 років, у зв’язку з критичною ситуацією в Україні. Єдиною вакциною для дітей визначено Pfizer/BioNTech. За анафілаксії призначаємо Адреналін (1,8 мг/мл). Дозування для дітей засновано на співвідношенні 0.01 мл/кг на дозу аж до 0.5 мл. Альтернативно можна використовувати Епінефрин, Епіпен або Епіпен Жуніор згідно з інструкцією. Оцініть відповідь на терапію і в разі безперервних респіраторних та/або серцево-судинних ознак і симптомів введіть повторну дозу Епінефрину в/м кожні 5-10 хв., загалом не більше двох додаткових доз, дайте кисень високим потоком. Запишіть показники – частота пульсу, ЧД і АТ пацієнта, а також час і точну дозу введеного препарату та передайте дані при шпиталізації.

Лариса ЛУКАЩУК