Здавна писанку, розмальоване чи розфарбоване яйце вважають знаком Великодня, весни, радості життя. Нині це ще й символ доброчинності, турботи про оборонців української землі. Працівники бібліотеки Тернопільського національного медичного університету імені Івана Горбачевського вирішили, щоправда, писальця поміняти на голки й вишивати на невеликому клаптику полотна розмаїті геометричні та рослинні орнаменти, курчатка, зайчики й творити дуже гарні великодні атрибути, які можна назвати й пасхальними яйцями, й своєрідними писанками. І найголовніше, що ці рукотвори умілиці через волонтерів продають у різних країнах, а отримані кошти витрачають на потреби наших воїнів.
Вишиті писанки (так, чесно кажучи, мені більше подобається називати витвори рук майстринь університетської книгозбірні) стали продовженням проєкту, який започаткували ще торішнього грудня. За словами директорки бібліотеки Олени Проців, добра ініціатива зародилася з підготовки тоді виставки вишивок у закладі. До експозиції бібліотекарка Світлана Шпунар запропонувала вишиті новорічні кульки. Витвори дуже сподобалися колегам. Із запалом узялися всі разом вишивати, аби виставити в книгозбірні етноялинку та облаштувати фотозону. Новорічних прикрас рукомесниці виготовили чимало, тоді й визріла пропозиція реалізовувати їх і виторг спрямовувати на потреби ЗСУ. Налагодили зв’язок з тернопільською доброчинною організацією «Благодійний фонд «Промінь сонця», яка, власне, через своїх волонтерів продає рукотвори за кордоном. Перших пів сотні вишитих кульок бібліотекарів у різдвяний час розкупили у Великій Британії. За ці кошти вдалося придбати відповідну тканину та пошити маскхалати, а також грілки, термобілизну та деякі речі особистої гігієни.
Перед Великоднем вирішили розвивати власну ініціативу й творити вже вишиті писанки. Виготовили понад 150 таких пасхальних яєць. Доцентка кафедри мікробіології, вірусології та імунології, заступниця керівниці Центру виховної роботи та культурного розвитку Тернопільського медуніверситету Олена Покришко 30 таких рукотворів повезла аж до Малайзії. Вона була серед учасників вечора, яке в цій країні організувало французьке посольство. Першого дня представники 11 амбасад репрезентували свої держави, а наступного – національні вироби та смаколики. Представленням нашої країни займалися Посольство України в Малайзії та Українське культурне товариство в Малайзії. Пані Олена твердить, що вишиті писанки з Тернополя дуже вразили присутніх, рукотвори швидко розкупили.
Понад пів сотні витворів передали для продажу у США волонтерці зі штату Мічиган Тіфані Вейд Емпе. Американка побувала в університетській бібліотеці, вишиті великодні яйця її дуже захопили, навіть рукомесниці провели майстер-клас. Атрибути Великодня вона спакувала в торбу, яку відтак, повертаючись додому, здала в багаж. І сталася пригода – сумка загубилася, але через два тижні її знайшли та доправили до власниці. Пані Тіфані вже продала вироби тернопільських умілиць у рідному місті на передвеликодньому ярмарку, який організували при місцевій церкві. Тут вона, до слова, виставила ще й синьо-жовтий прапор з підписами наших захисників, які зараз лікуються у тернопільських лікарнях. Кількадесят вишитих писанок передали для реалізації також волонтерам Людмилі та Ігорю Марфіянам у Німеччину. Вже вдалося з певної частини заробленого купити тканину для маскхалатів і засоби особистої гігієни для бійців. Директорка бібліотеки Олена Проців зазначає, що кожен рукотвір запаковують разом з вітальною листівкою та декоративною свічкою, аби було гарно, весняно й презентабельно.
Власний проєкт вишитих сувенірів працівниці бібліотеки Тернопільського медуніверситету продовжуватимуть і після Великодня. Але тепер уже це будуть вишиті витвори у формі сердечок. Їх теж мають намір продавати і в нашій країні, і за кордоном. За зароблені ж у такий спосіб кошти купуватимуть необхідне для фронтовиків. Вирішили також вишивати обереги, які український захисник може носити у своїй кишені. На лицьовому боці такого дарунка для воїнів вишиватимуть Державний герб України, на зворотній – буде видрукуваний 90-ий псалом українською мовою. Університетські бібліотекарі, крім вишивання, активно долучаються до виготовлення окопних свічок, плели також маскувальні сітки, не раз купували та передавали на бойові позиції продукти.
Зараз в університетській бібліотеці відкрили невелику виставку, де демонструють вишиті рукотвори, зробили навіть невелике писанкове дерево. Все заради того, як твердить Олена Проців, щоб собі створити атмосферу великого християнського свята та щоб люди могли побачити витвори рук умілиць книгозбірні, а, може, й зацікавитися виготовленням таких чудових речей-атрибутів. Ця експозиція вже стала й своєрідною фотозоною – студенти активно тут фотографуються. Більше того, оглянути виставку приходять й учні тернопільських шкіл.
«У кожному з вишитих рукотворів – частина душі наших бібліотекарів, студентів, викладачів», – зазначає директорка університетської книгозбірні. А й справді! Адже великодні яйця вишивали-виготовляли всі понад двадцять працівників бібліотеки – директорка, бібліотекарки, прибиральниці, гардеробниці, чергові. Бібліотекарка Галина Галат зізнається, що вишивала хіба в дитинстві. Коли ж її колеги стали вишивати речі з доброчинною метою, то «з великим задоволенням узялася до роботи». А от бібліотекарка Євгенія Демків – знана вишивальниця. В її доробку дуже багато вишитих картин, навіть портрет доньки. Мала віртуальну виставку власних вишитих робіт. Пані Євгенія чи не найбільше доклалася до творення вишитих писанок. На передовій нині її невістка. Тож, каже, добре знає, що потребують наші захисники та захисниці.
Примітно, що бібліотекарки вишивали великодні писанки вдома, зранку, приходячи на роботу, хіба запитували одна в одної жартома, чи виконала домашнє завдання. Матеріал купували власним коштом. Вироби вишивали здебільшого хрестиком, з бісеру теж є чимало рукотворів. До такої творчої та доброчинної справи долучалася також декан стоматологічного факультету Світлана Бойцанюк, яка вишивавала традиційні галицькі орнаменти-обереги. Для студентів організовували два майстер-класи.
Микола ШОТ.
Світлини автора