Аліна Безушко: «Важливо любити свій майбутній фах, бути допитливою та відповідальною, хотіти знати більше, розвиватися»

Аліна Безушко – студентка 5 курсу стоматологічного факультету, староста групи. Про навчання, участь у Міжнародних літніх студентських школах ТНМУ та інших важливих заходах, майбутній лікарський фах і пріоритети на дозвіллі Аліна розповіла в інтерв’ю «Медичній академії».

– ТНМУ для навчання та майбутню спеціальність ви обрали…

– … свідомо. 2016 року після закінчення Тернопільської спеціалізованої школи №3 з поглибленим вивченням іноземних мов подала документи лише до одного вишу – ТНМУ ім. І.Я. Горбачевського. Моя старша сестра Зоряна вже навчалася тут і багато розповідала про альма-матер, викладачів, про те, що студентам створені всі умови, аби здобувати знання та опановувати практичні навички. Зоряна була студенткою медичного факультету, а її найкраща подруга – стоматологічного й уже з третього курсу наполегливо відпрацьовувала практичні навички на фантомах і муляжах та допомагала під час клінічного прийому пацієнтів. Власне, за її порадою я й обрала стоматологічний факультет. Зоряна тепер – дерматологиня, косметологиня, працює в обласному клінічному шкірно-венерологічному диспансері. Сестра старша за мене на вісім років. Ми з нею народилися в один день – 31 грудня. Донька сестри Ліза, моя племінниця, навчається в першому класі школи, яку і я закінчила, й теж хоче бути лікарем. Цікаво, що медичний фах у нашій родині передається по жіночій лінії. Чоловіки ж обирають будівельну галузь. Мій тато, чоловік сестри – інженери-будівельники.

– В якому поколінні ви медик?

– У третьому поколінні. Бабуся працювала у сільському фельдшерсько-акушерському пункті, тітка та мама – медсестри патронажної служби місцевої організації Товариства Червоного Хреста України. А я буду першою в родині лікаркою-стоматологинею.

– Фах складний та відповідальний.

– Так, але мені він до вподоби. Звичайно, треба багато вчитися, працювати, до цього я готова. Дуже задоволена, що вступила на стоматологічний факультет ТНМУ, де викладацький склад – один з найсильніших і знання студенти отримують якісні. І теоретичні, і практичні. В консультативно-лікувальному стоматологічному центрі – сучасне медичне обладнання, фантоми, всі потрібні стоматологічні інструменти та матеріали. Базові медичні маніпуляції я відпрацьовувала спочатку на фантомах зі справжніми щелепами та зубами під контролем викладачів. Зокрема, працювала під керівництвом доцентки кафедри терапевтичної стоматології Марти Степанівни Залізняк. Вдячна їй за отримані знання та вміння. На 4 курсі після занять поспішала у стоматологічне відділення університетської клініки – асистувати доценту кафедри стоматології ННІ ПО Володимирові Мачогану під час прийому пацієнтів. Для мене Володимир Романович є прикладом висококваліфікованого лікаря та досвідченого викладача, дякую йому за фахові поради й підтримку. Щоб закріпити отримані теоретичні знання та практичні навички, записалася на курси в одній з провідних стоматологічних приватних клінік у Тернополі. Потім були інші курси на тему «Реставрація, відбілювання, гігієна зубів», що відбулися у Львові. Викладачі порадили їх відвідати, бо якісні курси – це важливо. А ще важливо любити свій майбутній фах, бути допитливою та відповідальною, хотіти знати більше, розвиватися. Життя любить наполегливих.

– Яку стоматологічну спеціальність хотіли б обрати в майбутньому?

– Наразі прагну стати висококваліфікованою лікаркою-стоматологинею терапевтичного профілю. Бо терапевтичне лікування зубів – це, так би мовити, основа стоматології, без якої неможливе якісне протезування, ортодонтичне та пародонтологічне лікування, імплантація… Від того, наскільки якісним буде цей фундамент, залежить кінцевий результат. Пацієнту, який звернувся, скажімо, з проханням поставити коронку на зуб чи брекети, спочатку треба провести професійну гігієнічну чистку зубів, правильно їх відпрепарувати – поставити пломби, щоб не було ніяких ускладнень. Тобто зуби насамперед треба полікувати. Це робота стоматолога-терапевта, що вимагає високої кваліфікації. Лише опанувавши її, можна рухатися далі, набуваючи кваліфікацію вузькопрофільного спеціаліста, приміром, хірурга, ортодонта чи імплантолога.

– Чи берете участь у наукових заходах університету?

– Так, на 4 курсі написала наукову-дослідну роботу зі стоматології «Ішемія в тканинах пародонту». Тема пов’язана і з хірургією, і зі стоматологією. Науковим керівником був доцент кафедри хірургії №2 Тарас Володимирович Романюк. Тези роботи подала для участі в науково-практичній конференції. Через запровадження карантинних заходів з протидії поширенню коронавірусної інфекції конференція відбулася в онлайн-режимі.

– Які ще події студентського життя вам особливо запам’яталися?

– На 3 курсі я подала заявку на участь у Міжнародних студентських літніх школах. Під час відбору кандидатів перевагу надавали студентам, які успішно навчаються, добре знають англійську, активні та прагнуть долучитися до проєкту, що користується великою популярністю серед студентів вищих медичних навчальних закладів в Україні й за кордоном. Я пройшла відбір. У навчально-оздоровчому комплексі ТНМУ «Червона калина» на нас чекали цікаві тренінгові програми, сплав Дністром, презентації, майстер-класи та багато інших заходів. Я потоваришувала з багатьма студентами з інших країн, зокрема, з Польщі. Разом брали участь у концертах, презентаціях, екскурсіях. Познайомила нових друзів з Тернополем. З багатьма досі спілкуюся, а хлопці з Грузії щороку вітають мене з днем народження. Беру також участь у доброчинних проєктах студентів ТНМУ, є членом волонтерського загону Товариства Червоного Хреста. Допомагаємо, зокрема, самотнім літнім людям, дбаємо про подарунки для них на День Святого Миколая.

– Традиційне запитання: які ваші захоплення?

– У школі моїм захопленням були бальні танці, потім – плавання. На 1 курсі університету полюбила теніс – великий і малий, а улюбленим стилем танцю став хіп-хоп. Дуже подобаються латиноамериканські танці. Загалом уподобань у мене багато, але від більшості відмовилася, бо зосереджена на навчанні. Студентам-медикам вчитися треба багато, поєднуючи теорію та практику. Про улюблені ж заняття згадую, коли треба відпочити. Фізично й морально.

– Що допомагає відновити сили?

– Гімнастика, заняття фітнесом у спортклубі, прогулянки на свіжому повітрі. У вільний час читаю книги, переважно, зі стоматології, психології. Зокрема, про те, як правильно спілкуватися з пацієнтами, знайти підхід до кожного. З нещодавно прочитаних дуже сподобалася книга американського письменника Джорджа Клейсона «Найбагатший чоловік у Вавилоні», яку ще називають посібником з фінансової кмітливості. Вона про те, як стати фінансово незалежним, правильно нагромаджувати, інвестувати та заробляти у будь-якій сфері.

– Вдалося поїхати кудись влітку чи карантин завадив?

– Літо провела в Тернополі. Раніше, до карантину, їздила на відпочинок у Туреччину, Єгипет, на Кіпр, Мальту, в Амстердам, Дубаї. Світ такий цікавий! А ще подорожі – чудова можливість вдосконалити розмовну англійську.

– Ваша улюблена мотивувальна цитата?

– «Найскладніше почати діяти, все інше залежить лише від наполегливості». Це вислів Амелії Ергарт, американської письменниці та найвідомішої жінки-авіатора. Справді, головне – вчитися й діяти, мати мету та бажання її досягати. Тоді й успіх прийде.

Лідія ХМІЛЯР