Поринь у себе

Поринь у себе, як осіннє джерело, Що вистигає дзеркалом студенним, Забудь і змий усе, що відбулось, Торкнися дна душі Не скалічілим, не злиденним, А воскреслим духом. І виринай… За небокрай, Мов наполохані думки, Летять птахи. Ти не дрімай – Полиш страхи… Скорботна пісня журавлів Зависла в мареві. І гнів Обсохне й обпаде, як гріх торішній, На цій землі ти все ж не лишній, Якщо таки живеш… Ігор ГАВРИЩАК, доцент ТНМУ

Читати далі

Лиш свій поріг знімає біль і втому…

У читальній залі бібліотеки ТНМУ відбулася літературно-музична імпреза «Осінні акварелі Лесі Любарської». Бібліотекар Любов Романів представила присутнім гостю й коротко розповіла про її життєвий та творчий шлях. Потім звучали вірші та пісні. «Дороги – кажуть – всі у Рим ведуть. Та ні. Вони ведуть завжди додому. Лиш свій поріг знімає біль і втому, Лиш рідні вишні гарно так цвітуть» Пані Леся ділилася з учасниками зустрічі особистими спостереженнями, спогадами, переживаннями. Вона читала вірші, що оспівують Україну, її чарівну природу, батьківську любов, кохання… Пісні на слова Лесі Любарської виконувала лауреат міжнародних і…

Читати далі

Місце сили Анатолія Вихруща

У затишній залі університетської бібліотеки відбулася зустріч з науковцем, громадським діячем і поетом Анатолієм Вихрущем. Він – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української мови ТНМУ ім. І.Я. Горбачевського, під його керівництвом було захищено шість докторських і 40 кандидатських дисертацій. Створив наукову школу з питань історії педагогіки. Автор поетичних збірок «Розмова з батьком», «Квіти для мами», «Медитація», «Вибране для вибраних». Година спілкування збігла, як одна мить: цікаві замальовки з власного життя Анатолій Володимирович щедро приправляв добірними жартами й, звісно, власною поезією. Присутні не лише збагатилися духовно та отримали естетичне задоволення,…

Читати далі

«Снилось мені, що я на волі…»

Студенти 2 курсу медичного та стоматологічного факультетів спільно з викладачами кафедри фізіології з основами біоетики та біобезпеки ТНМУ взяли участь у тематичній зустрічі. Завідувач кафедри, професор С.Н. Вадзюк представив громадсько-політичного діяча, політв‘язня Ігоря Олещука та розповів про його життєву дорогу, зокрема, про важкі часи, навчання в школі села Чорний Ліс Збаразького району, де він народився 21 травня 1931 року, війну, ув’язнення, сталінські концтабори. Ігор Олещук зворушливо розповів історію свого життя. Членом юнацтва ОУН став 1946 року, а 1948-го НКВС заарештував його за зв’язки зі збройним підпіллям. Далі – допити, шантажі,…

Читати далі

Три захоплення Зоряни Атаманець

Лаборантка клініко-діагностичної лабораторії Зоряна Атаманець має три захоплення, які роблять її життя яскравим. Малювання, фотосправа та вишиття – кардинально різні заняття, але без них вона просто не уявляє власного життя. Кожне з них відкриває певну грань її неординарної особистості. Малює вона скільки себе пам’ятає, вишиванням захопилася ще в школі, а от професійно займатися фотографією почала нещодавно. Але все за порядком, бо з кожним захопленням Зоряни пов’язана захоплююча історія. Малювання, як ліки Фарби, пензель і мольберт – рецепт доброго настрою Зоряни Атаманець. Вона часто жартує, що художні здібності їй перейшли у…

Читати далі

Мовна місія: знищити неможливо здійснити

Він відмовився зросійщувати словник української мови. І відмова ця коштувала йому волі. Могла насправді коштувати й життя. Але на нещадну прю з радянським свавіллям стали, на жаль, нині невідомі філологічні боги. Спочатку же Борисові Дмитровичу Антоненку-Давидовичу ніщо не віщувало таких поневірянь. Народився він 5 серпня 1899 року в передмісті міста Ромни – Засуллі в родині залізничника. У ті часи це означало чимало. Наприклад, шанс на пристойну освіту. Тож він 1917 року закінчив Охтирську гімназію. Потім навчався, але не закінчив фізико-математичний факультет Харківського університету та історико-філологічний факультет Київського університету. Не закінчив,…

Читати далі

Книга про першого ректора навіює спогади

Невелика за розмірами та обсягом книга: «Перший ректор», видана в «Укрмедкнизі» 2017 року до 100-річчя від дня народження Петра Омеляновича Огія, водночас є унікальним подарунком, якому немає ціни, для всіх нас – теперішніх і прийдешніх поколінь. Упорядкували зібраний матеріал Василь Васильович Файфура (випускник 1963 року) та Анатолій Іванович Паламарчук. (випускник 1961 року), обшири знань і глибину інформації яких про наш, тоді державний інститут, а тепер – національний університет, складно переоцінити. Гармонійне поєднання глибинного аналізу та інтелектуальної праці створили унікальний продукт. Прочитати цю книжку та залишитися байдужим неможливо. Ознайомлюєшся з документами,…

Читати далі

Рідному краю

Рідному краю Тебе розривали на клаптя чужинці, Багатство довкілля вабило заброд. Це ж ти породив прапраукраїнців, Це ж тебе для світу відкрив Геродот. Війна розсварила родини й народи, Сокиру війни розкопав московит, Скільки ж приніс він і горя, і шкоди, Їх не злічити й за тисячу літ. Минуле й славетні сліди залишило, Даси, як колись, ворогам одкоша, Пульсує від бомб твоє зболене тіло, Страждає й сльозиться твоя душа. Валерій ДІДУХ, доцент ТНМУ

Читати далі

«Так далеко зайшов у вірш»

Валерій Ілля (1939-2005) – український поет-сюрреаліст, який належав до Київської школи поезії. Він першим на початку шістдесятих років звернувся до поетики вільного вірша. Понад чверть століття тривала заборона на друк його поезії. За життя поет видав лише три збірки: «За туманами ковалі» (1989), «Сварга» (1996), «Розширеними очима» (2004). Про поезію Валерія Іллі захоплено писали знані українські поети. Одним з перших підтримав поета Микола Бажан: «Усі вірші Валерія Іллі позначені своєрідністю, їх не сплутати з творами інших поетів, їх відразу відрізниш і впізнаєш їхнього творця… Основна ознака його поезії – образність,…

Читати далі

Терполяни представили книгу «Увійти в річку»

Учасниками науково-краєзнавчої студії «Терполяни» є студенти та викладачі майже всіх факультетів нашого університету. Нещодавно вони разом з гостями зібралися в затишній залі наукової університетської бібліотеки, щоб поділитися своїми враженнями та думками. Староста студії – студентка медичного факультету Діана Кошовська привітала всіх присутніх. Відтак оголосила українську пісню «Гей, козаче, гей, соколе», що прозвучала не лише в українському виконанні, а й польською мовою, якою вітав присутніх у залі Мікош Хуберт від факультету іноземних студентів. Вітальне слово мала й Марія Сокач, яка є співорганізатором фестивалю лемківської культури в м. Ждиння ( Польща). Музичні…

Читати далі