Наталя Рекіс: «За малюнками можна прочитати стан і проблеми хворого»

Завжди усміхнена, позитивна, чуйна – так друзі кажуть про Наталію Рекіс. Дівчина працює медсестрою у ревматологічному відділенні університетської лікарні. Таємниця гарного настрою Наталі ­– в її захопленні малюванням. – Свої будні завжди розмальовую фарбами, – жартує дівчина. – Малювати почала ще в дитинстві. Мама з татом дуже часто дарували мені фломастери різних кольорів, кольорові олівці та білосніжний папір для малювання. Мені подобалося зображувати на чистому аркуші рослини, тварин, іноді людей. Тому часто-густо сама робила листівки для батьків. Але перші мої малюнки були не найкращими, проте мене це не засмучувало, я…

Читати далі

Осінь

Настала осінь золотиста Й принесла кожному свій дар. А в небі сонце променисте Не так вже світить із-за хмар. Встелила землю килимами Із розмаїття дивних фарб. Пройшлась вона понад лісами, Знялася ввись до сірих хмар. І там пролилася дощами, І затужило все навкруг: Земля – за сонцем, ліс – за пташками, Й притих увесь довкола рух. Вдягнулась у вінок вогнистий І знов землею пропливла. Майнула халатом барвистим, А в двері стукає зима. Галина КУЗЬМА, буфетниця відділення хірургічної стоматології

Читати далі

Струни душі

В щербатім кльоші вогнебокі яблука пушать, Звосковані руками ніжними наївних німф садів, І медвяна – не штучна благодать Пливе кімнатою – не залиша слідів В масній, ще не зіпсутій звуком тиші, А птаха на папері ранку вірші пише, Вмовкаючи від часу час. Зойк поїзда межи домами згас. І перестук коліс, й натужний хрип вагонів Не прочинять небес повіки сонні, Бо ранок ще. *** І осіннє, пропахле теплими звуками місто, І рогатий тролейбус, в якому нікуди сісти, І асфальт, зацілований листям кленовим, І зупинки, де згасають останні розмови. І реклама, що…

Читати далі

Струни серця

Повстанська криївка Вона була неначе хата, Хоча й без вікон і дверей. Святкували у ній свята, Не чекаючи гостей. На стіні – ікони, зброя, Вів угору вузький лаз. В ній, незнаним нам героям, Заховатись був наказ. Друкувались в ній листівки, На столі стояв приймач І збігались до криївки Дні і успіхів, й невдач. Вберігали від бід ночі, Ліс для неї був, мов брат. Та вбачала в снах пророчих Смерть від вибуху гранат. *** Стоять безіменні хрести У лісі, на самій вершині. Читав від повстанців листи, Які зберігалися в скрині. Часи…

Читати далі

Студенти виконували джазові композиції у супроводі камерного оркестру обласної філармонії

Студенти Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського не лише здобувають медичний фах, а й мають усі можливості для реалізації своїх талантів, ідей, громадської та волонтерської активності. Нещодавно свої вокальні здібності продемонстрували представники Гани під час вечору джазу в Тернопільській обласній філармонії. Іноземним студентам випала нагоди співати у супроводі камерного оркестру філармонії. Ще влітку керівник колективу Христина Павлик звернулася до прес-служби ТДМУ з пропозицією допомогти у втіленні творчого експерименту – залучити африканців до участі в концерті. І вже за кілька місяців добору репертуару та репетицій усі бажаючі побачили результат. Звичайно, що…

Читати далі

Лікар з душею письменника

Таким був лейтмотив творчої зустрічі з кандидатом медичних наук, талановитим лікарем і науковцем, членом Національної спілки письменників України, лауреатом конкурсу «Людина року-2013» (Тернопільщина) Орестом Івановичем Березовським, що відбулася в читальній залі бібліотеки ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського в рамках декади відкритих дверей та з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек. Бібліотекар Галина Галат коротко нагадала біографію шановного гостя та його здобутки як лікаря, науковця й письменника. – Орест Іванович Березовський народився 21 серпня 1941 року в селі Грабовець Тернопільського району. 1957 року закінчив Баворівську середню школу з відзнакою та вступив до ТДМУ (на…

Читати далі

«Король постеджаторе» Олександр Марченко

У читальній залі бібліотеки ТДМУ в рамках декади відкритих дверей та з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек відбулася творча зустріч з відомим музикантом, бардом, літератором і перекладачем, членом Національної спілки письменників України, тернополянином Олександром Марченком. – Багатогранність таланту пана Олександра вражає: піаніст, шансоньє, поет, перекладач, педагог, актор, – розповіла бібліотекар Світлана Шпунар. – Випускник Тернопільського музичного училища ім. С. Крушельницької й Львівської державної консерваторії, Олександр Марченко працював у Тернопільській та Київській філармоніях, керував студією авторської пісні при Київському державному університеті. З 1999 року перебував в Італії, де здобув популярність як виконавець…

Читати далі

Струни душі

Доля Невловима, мов вітер у полі, Незбагненна, як всесвіт і час, Чи ти слуга чиєїсь волі, Що все вирішуєш за нас? Ти випадаєш з поля зору, Тебе не вловлює наш слух, Ти нас удень і в нічну пору Ставиш, мов гончар, на круг. Тебе цуратися негоже, Тобі підвладна навіть мить. Ти ж ощасливити нас можеш, Та і нещасними зробить. *** Не облетіти поглядом, думками Нічного неба дивовижний світ, Який засіяний планетами, зірками, До них людина прокладає слід. Манить його божественна краса, Богів у ньому поселили греки. Єднають землю й небеса…

Читати далі

Медсестра

Доля секунди, біль, пітьма і темні коридори, Втрачаєш все – і розум, і надії, А біля тебе поруч медсестра, Яка тримає пульс й виконує всі дії.   Ось бачу лікар витер піт з чола, «Все буде добре, – каже – не хвилюйсь, сестричко, Постав систему і введи ж туди Ще ампулку кардіаміну.   Зробила все, як лікар призначив, І тихо, нахилившись наді мною: «Все буде добре, Ви лишень поспіть» Я бачу очі її синьо-волошкові.   «Ви не хвилюйтеся – вже усе минулось – І ніч важка, і стомлена душа. Ви…

Читати далі

Оберіг

Оберіг Нехай тебе хоронить Мати Божа І в серці промінь правди оживає, Щоб днина обминала непогожа, І ангел над тобою хай витає. У дні важкі й хвилини скрути, Ти віру не втрачай свою у Бога, Хоч миті промайнувши не вернути, Твоя легкою буде хай дорога. Ти будь митцем, свого життя ти вартий, Неси свій хрест до скону й до знемоги, Бурхливу річку, непідвладну часу, Перепливи через гріха пороги. Хай корабель надії не потоне, Вітрила не підвладні бурі стануть, І в урвище не впаде він бездонне, А лиш причалить до Святого…

Читати далі