Оксана Семирко: «Добра медсестра має бути старанною, спостережливою, саможертовною, високопрофесійною»

Кожен вибирає свій шлях відповідно до особливостей характеру, звичок, умінь і вподобань. Кажуть, що професію слід обирати серцем, тоді станеш справжнім фахівцем у своїй справі. Нинішня наша співрозмовниця у царині медицини порівняно нещодавно. Але роботу свою любить і справно виконує. Пацієнти її шанують, а лікарі можуть на неї покластися. Сьогодні ми завітали до відділення хірургічної стоматології, аби поспілкуватися з Оксаною Семирко. – Оксано, ваші батьки намагалися якось вплинути на вибір майбутньої професії? Можливо, пропонували якийсь інший фах? – Моя професія – це дитяча мрія, якій судилося здійснитися. Пригадую, будучи малою,…

Читати далі

Чотири історії медсестри Надії Николин

Надія Николин в університетській лікарні працює впродовж 11 років. Нині вона –медсестра приймального відділення. Історія перша. Медицина – Я хотіла лише в медицину – й крапка. Батьки, щоправда, пробували переконати, щоб обрала інший фах. Але я у своєму рішенні була непохитна. Дуже вже мені подобалася медична професія. До слова, медиків у моїй сім’ї не було ще, я першою вийшла на цю професійну стежку. Мати все життя працює кондитером, батько – столярем. Ще він – чудовий музикант. Він прагнув своїм дітям прищепити любов до музики. Я і сестра маємо музичну освіту.…

Читати далі

Іван Попик: «Улюбленим аксесуаром є фонендоскоп»

На другому курсі Іван Попик влаштувався на роботу санітаром, хотілося побачити роботу лікарні зсередини, а не за студентською лавою. Тепер працює медбратом і водночас проходить інтернатуру. – Щоб набратися досвіду, мені порадили піти лише в приймальне відділення, мовляв, такої неординарної кількості випадків не побачиш більше ніде, – розповідає Іван Попик. – Тепер розумію, наскільки порада була слушною. Чого лише за ці роки не траплялося бачити! Та й лікарі більше довіряють, якщо ти з ними чергуєш на зміні, охочіше вчать. Постійно розпитую, яку літературу почитати, завжди радять. За ці роки лікарня…

Читати далі

Оксана Ожга: «На роботу надихає чудовий та самовідданий колектив»

– Щойно привезли чоловіка з рваною раною голови, а до того був пацієнт з переломом, – розповідає медсестра приймального відділення Оксана Ожга. – Минулої ж зміни було троє пацієнтів з отруєннями грибами, на щастя, всіх вдалося врятувати. Щоразу, йдучи на роботу, ніколи не знаєш, з чим доведеться зіштовхнутися. Втім, це дуже цікаво, бо набираєшся чималого досвіду. – Оксано, коли вперше зацікавилися сестринською справою, що стала головним заняттям вашого життя? – Сестринською справою зацікавилася ще в дитячому віці. Батькам моє захоплення медициною припало до душі й вони мене всіляко підтримували. Відтак…

Читати далі

Степан Гриценко: «Хочу бути корисним Україні»

Велика справа – дарувати людям надію на здоров’я та шанс на життя. Сьогодні розмовляємо з аспірантом кафедри №1 з урологією та малоінвазивною хірургією імені професора Л.Ковальчука Cтепаном Гриценком. – Як обрали медицину? – Я став продовжувачем лікарської династії. Батько – хірург, мама – кардіолог, найстарша сестра теж – кардіолог, а молодша – радіолог. Піти батьковою стежиною – був мій вибір. Тато багато розповідав про хірургію, постійно брав із собою до лікарні, показував усе на прикладі. – Які відчуття нахлинули, коли вперше одягли білий халат і зайшли в стіни лікарні? –…

Читати далі

Надія Гаврилюк: «Гастроентерологією захопилася випадково»

Медицина, фотографія, латиноамериканські танці, – аж ніяк не увесь перелік захоплень асистента кафедри імунології, алергології та загального догляду за хворими Надії Гаврилюк. Як їй уміло вдається поєднувати свої захоплення та що спонукало обрати лікарську професію? Про медицину – Лікарем хотіла бути ще змалечку. Хоча батько, який теж лікар, намагався відмовити. Він знав, який це непростий хліб і хотів мене вберегти. Проте це йому не вдалося. Я просто не бачила себе в іншій галузі. Щоправда, марила стоматологією. Але, коли настав час вступати до вишу, подала документи одразу на два факультети: один…

Читати далі

Два амплуа Світлани Даньчак

«Кожному з нас Господь дав талант, головне – вміти вчасно його запримітити», – таке життєве переконання Світлани Даньчак. Вона вміло поєднує кардинально протилежні професії – лікаря й радіоведучої. Кожна з них по-своєму відкриває грані її особистості. – Лікарський хліб – доволі нелегкий та обирають його люди зазвичай з дуже сильним характером, адже добре знають, що він у собі несе: недоспані ночі, постійні хвилювання за пацієнтів, прагнення будь-якою ціною уникнути помилки, бо на кону – людське здоров’я й життя… Світлано Володимирівно, що привело Вас у цю професію? – Як вам сказати?…

Читати далі

Ольга Кушнір: «З радістю приймаю все, що в моєму житті відбувається»

9 серпня у День пам’яті Святого великомученика та цілителя Пантелеймона в столиці відбулася урочиста церемонія нагородження медиків орденом Святого Пантелеймона. І хоча відзнака має власну історію, цьогоріч вона знайшла своїх володарів у вже оновленому статусі. Її ініціатор – громадська організація «Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги». Кандидатів на відзначення цим орденом відбирала спочатку регіональна, потім – національна експертні ради, а завершила добір Поважна рада, до якої ввійшли відомі в країні академіки, релігійні діячі, політики. Серед номінантів з Тернопільщини на громадську відзнаку за професіоналізм і милосердя у номінації «Кращий…

Читати далі

Ганна Рекуник: «Усі свої буденні проблеми й тривоги залишаю за порогом лікарні»

Гемодіаліз або штучна нирка – процедура складна, триває три-п’ять годин, повторювати її потрібно тричі на тиждень. Можете собі уявити: хворій людині, незважаючи на самопочуття, відстань, стан доріг доводиться стільки ж разів на тиждень добиратися до Тернополя. Однак персонал відділення гемодіалізу робить усе можливе, а часто й неможливе, аби хворим було якнайкомфортніше. Коли я завітала до відділення, палатна медсестра Ганна Іванівна Рекуник клопоталася біля хворих. На початку серпня вона святкуватиме свій полудень віку. З цієї нагоди прийшли привітати ювілярку та розпитати про її життєвий шлях. Про рідне село – Народилася я…

Читати далі