Інноваційні технології – в повсякденній практиці судинних хірургів

Трагедія розігралася в одній з багатоповерхівок Тернополя. Повернувшись із зони АТО, чоловік прихопив у мирне життя військову зброю. Ручна граната розірвалася в його помешканні, наслідки такого «феєрверку» сумні. Медики констатували в потерпілого пошкоджену загальну сонну артерію, плечову та стегнову артерію, зазнала ураження вена правої нижньої кінцівки. Також граната завдала проникаючого ушкодження органів черевної порожнини та спричинила перелом правого плеча. В такому стані, без жодних ознак життя колишнього військовослужбовця доправили до приймального відділення Тернопільської університетської лікарні.

Далі ж усе відбувалося, як в американських фільмах про лікарню швидкої допомоги. Травмованого на «каталці» привезли до ВАІТу, де на нього чекала ціла бригада судинних, абдомінальних хірургів. Реаніматологи провели необхідні заходи для стабілізації стану пораненого. Коли чоловіка вивели з травматичного шоку, першими до роботи взялися судинні хірурги. Операційна бригада на чолі з професором Ігорем Венгером провела надскладну реконструктивну операцію – протезування загальної сонної артерії. Непростим завданням було відновити прохідність плечової, а також стегнової артерії та вени, але й цей етап було подолано. «Латати» пошматоване тіло продовжили абдомінальні хірурги. Загалом за операційним столом над особливим пацієнтом фахівці університетської лікарні провели понад шість годин.

– Хворі з подібним пошкодженням сонної артерії, основна функція якої транспортувати кров від серцевого м’яза до головного мозку, гинуть від крововтрати чи не в перші хвилини. Їх просто не встигають довезти до лікувального закладу, – каже професор кафедри хірургії №2 факультету іноземних студентів Святослав Костів. – Але волею випадку трапилося так, що осколок, який травмував артерію, одночасно й затампонував рану, тобто став своєрідною заслінкою, яка не дала пацієнтові раптово померти від кровотечі. Спочатку травмованого вивели з шокового стану, а згодом майже одночасно ми проводили операції на артеріальній системі. Наш пацієнт також зазнав чималої крововтрати, судячи навіть з того, що наступного дня його побратими здали 22 літри крові.

Відділення судинної хірургії Тернопільської університетської лікарні створено 1987 року. До того часу подібних відділень навіть в інших лікарнях міста не було.

– Перша кафедра, перші оперативні втручання на судинах, перші науковці в цій галузі – все розпочиналося тут, – розповідає завідувач кафедри хірургії №2 факультету іноземних студентів ТДМУ, професор Ігор Венгер. – З того часу багато змінилося, наші фахівці набували досвіду, зростали як професіонали. Останнім часом у лікарні з’явилася новітня сучасна діагностика – комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, придбали ангіограф, ультразвукові апарати. Це пришвидшило процес обстеження, а також дозволило нам розширити спектр хірургічних втручань. Окрім сучасного обладнання, ми привнесли в роботу відділення нову філософію. Останніми роками при тісній співпраці з австрійськими, німецькими судинними фахівцями удосконалили низку методів реваскуляризуючих операцій та ввели у повсякденну роботу технологічні, ефективні реконструктивні оперативні втручання на артеріальній системі. Нині виконуємо високотехнологічні оперативні втручання на аорті, магістральних артеріях нижніх кінцівок, сонних артеріях, екстракраніальних артеріях. Пацієнтів, які потребують таких операцій, останніми роками значно побільшало. І виною в усьому атеросклероз – системне захворювання, яке виникає внаслідок порушення холестерино-ліпідного обміну. А згодом утворюються атеросклеротичні бляшки, що звужують просвіт судин і порушують кровопостачання органу, до якого, власне, й «веде» уражена судина. До нас потрапляють пацієнти з атеросклеротичним ураженням периферичних артерій, аорти, екстракраніальних артерій. Єдиним порятунком, який дозволяє відновити кровотік у судинах такого хворого, є оперативне втручання. Якщо ж пацієнт зволікає з операцією або ж не розуміє всієї складності ситуації, то це може призвести до сумних наслідків – ґанґрени, яка, як правило, завершується ампутацією кінцівки. Ураження ж екстракраніальних чи сонних артерій спричиняє стеноз. І якщо просвіт артерії сягає понад 60 відсотків, то це може бути причиною інсульту. Уникнути цього важкого захворювання допоможуть операції на сонних артеріях, які успішно практикуємо відповідно до новітніх стандартів.

Значно розширився спектр оперативних втручань з появою у лікарні ангіографа. Цей новітній апарат використовують і для діагностики, і для так званих гібридних операцій, коли поєднуються ендоваскулярні методики та відкриті втручання на судинній системі. Зросли можливості якісного надання медичної допомоги й пацієнтам із супутньою патологією, приміром, цукровим діабетом, який вражає периферичні судини. Ендоваскулярні технології дозволяють щадним способом досягнути й тут добрих результатів.

– Складні малоінвазивні ендоваскулярні втручання наразі проводимо з допомогою ангіографа, – каже Святослав Костів. – З новою апаратурою можемо відновити прохідність периферичних артерій навіть дуже малого діаметра, хоча раніше це було неможливо. Через прокол вводимо в артерію спеціальний катетер, який відновлює провідність шляхом балонодилятації та стентування. Так відновлюється кровотік у артерії – без крововтрати та ускладнень. Хворий спокійно лежить на операційному столі в повній свідомості, а вже через кілька днів може йти додому. Це і є сучасна судинна хірургія, за якою – майбутнє.

Ще одна проблема, яку успішно вдається розв’язувати судинним хірургам – високий артеріальний тиск, що не піддається корекції фармакологічними засобами. Причина такого патологічного стану пацієнтів – стеноз чи оклюзія ниркових артерій, яка призводить до ішемії нирки. Якщо не провести хірургічну корекцію на ниркових судинах, можливі й летальні наслідки. Тут головне, щоб пацієнт вчасно звернувся до медзакладу, а далі – вже справа за лікарями.

Добрих результатів досягають у судинному відділенні також у лікуванні варикозної хвороби за сучасними малоінвазивними методиками. Коли через один прокол під контролем ультразвуку вводять спеціальний зонд у вену – й вона під дією лазера або високочастотної абляції та високої температури «виліковується». Хворий самостійно встає з хірургічного столу, аби дійти до палати, а через кілька днів повертається до звичного режиму життя. Щоправда, прийнятна така технологія лише на початкових стадіях хвороби, які можна діагностувати з допомогою УЗД-апарата. Але якщо вам хтось пообіцяв вилікувати варикоз «лазером» вже у доволі занедбаному стані, добре подумайте перш ніж звернутися до такого спеціаліста.

Утім, переважна більшість пацієнтів, які звертаються за допомогою у судинне відділення університетської лікарні, – це люди з атеросклеротичним ураженням артерій нижніх кінцівок. Задля запобігання розвитку ґанґрени в таких недужих на рік хірурги проводять 80-100 оперативних втручань. Щоб не потрапити до цього сумного списку, професори Ігор Венгер і Святослав Костів радять подбати про профілактику атеросклерозу заздалегідь – здати дослідження крові на ліпідограму й, виходячи з результатів, провести корекцію медичними препаратами. Якщо високі показники холестерину в крові, лікар призначить статини – ліки, які допоможуть його знизити. Але не забувайте про головні помічники вашого здоров’я – помірні фізичні навантаження, здорову їжу, міцний сон, погідний настрій.

Лариса ЛУКАЩУК