Як позбутися неприємного запаху

Без дезодорантів та антиперспірантів важко уявити нині арсенал сучасної жінки чи чоловіка. Проте деякі дослідники ставлять під сумнів використання цих косметичних продуктів і навіть твердять про їхню шкоду для організму. Чи насправді це так? Чим відрізняється антиперспірант від дезодоранту та який з цих засобів менш шкідливий – розповідає професор курсу дерматології Тернопільського державного медичного університету ім. І. Горбачевського, професор Світлана Галникіна.

– Антиперспірант і дезодорант схожі лише за однією прикметою – метою застосування, – каже Світлана Галникіна. – Щоправда, досягнення поставленої мети відбувається по-різному. Антиперспірант діє за принципом: «Немає поту – немає проблем, неприємного запаху», він блокує пори потових залоз і не дає поту виділятися. Дезодорант не здатний закупорювати пори. Він має дезінфікуючі й дезодоруючі властивості, завдяки яким запобігає розмноженню бактерій у вологому середовищі нашої шкіри. Також цей засіб поглинає природні запахи тіла та «нав’язує» свій аромат.

Щодо свого хімічного складу, то, за словами Світлани Галникіної, небезпечні для здоров’я обидва косметичні продукти. Адже в їхньому складі міститься підвищена концентрація алюмінію, а в дезодорантах є ще й парабензоанти. Ці компоненти, хай навіть опосередковано, є збудниками багатьох захворювань, також і онкологічних. Хоча виробники цієї продукції вперто заперечують наявність небезпечних речовин та їх шкідливий вплив на організм. Тож вибираючи порятунок від неприємного запаху, варто перевірити його не лише на вміст спирту та солі алюмінію, але й з’єднання цинку. Це допоможе уникнути свербежу, почервоніння, подразнень і лущення. Варто знати ще одну хитрість виробника – чим довше термін придатності продукту, тим більша в ньому концентрація консервантів (вищезазначених парабензоантів). Як правило, найвища концентрація консервантів не в спреях, а у сухих стіках.

– Але дезодорант і антиперспірант має не лише мінуси, але й плюси, – зазначає професор. – Приміром, дезодорант не заважає виділенню поту, не блокує потові залози, не забиває пори, дезінфікує за рахунок спирту, скраплений газ дає приємне відчуття легкої прохолоди в проблемних зонах. Водночас ефект дезодоранту нетривалий – у середньому 3-4 години, якщо не менше. Варто знати, що дезодорант знищує не лише збудники неприємного запаху, а й мікрофлору потових залоз і шкіри, через що дуже страждає імунітет. Тому його краще використовувати людям із жирною або нормальною шкірою.

Антиперспірант доволі надійний, його приємний запах тримається довше. Ним сміливо можуть користуватися власники сухої шкіри, бо антиперспірант не містить спирту. Втім, антиперспірант цілком протипоказаний під час фізичних навантажень і при стресах. Його не можна використовувати тим, хто збирається у лазню чи сауну. Увечері антиперспірант обов’язково потрібно змивати зі шкіри, дати їй відпочити, відкрити забиті хімікатами пори та відновити роботу потових залоз. Щоб уникнути порушення теплового балансу, потрібно наносити антиперспірант лише в пахвинні ділянки.

Якщо ж жоден із магазинних косметичних продуктів не годиться шкірі, то Світлана Галникіна радить приготувати засоби проти поту в домашніх умовах. Варто спробувати такий рецепт: узяти в рівній кількості соду та крохмаль, злегка змочити, нанести за допомогою губки або серветки. Ще один засіб: приготувати відвар ромашки. На столову ложку сушеного суцвіття додати 200 г склянку окропу, настоювати 20 хвилин. Відтак додати дві столові ложки лимонного соку. Цим лосьйоном можна протирати будь-які проблемні зони – починаючи від спини, закінчуючи ногами. За можливості лосьйон потрібно освіжати протягом всього дня. Зауважу, що ромашка й лимон – прекрасний засіб не лише для позбавлення від неприємного запаху поту, але й незамінний для догляду за шкірою.

Лілія ЛУКАШ

Поділитись:Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInEmail this to someonePrint this page