Що треба знати про ішемічну хворобу серця? Як запобігти прогресуванню?

Ішемічна хвороба серця (ІХС) – це захворювання, в основі якого лежить порушення кровотоку в судинах серця, що призводить до недостатнього кровопостачання серцевого м’яза.

Згідно із статистичними даними понад половину мешканців України страждають на різні форми ІХС, а щороку від цієї недуги помирає майже 500 тисяч українців. Особливу тривогу викликає те, що частота випадків ІХС у людей молодого віку (зокрема, у чоловіків 37-47 років) зросла у 2,5 рази, в тому числі й за рахунок гострого інфаркту міокарда (ІМ), що перевищує аналогічний показник у більшості розвинених країнах у 4-5 разів. Україні також належить лідерство за смертністю від серцево-судинних захворювань серед 30-и країн Європи (66,3%), у більшості ж розвинених країн спостерігається зниження захворюваності та смертності від ССЗ і становить 40%.

За даними ВООЗ, Всесвітньої федерації серця та Всесвітньої організації боротьби з інсультом, 30% випадків смерті від ССЗ у світі є передчасними. При тому, що 2/3 таких випадків можна уникнути завдяки первинній профілактиці, ще 1/3 – шляхом удосконалення системи охорони здоров’я.

Фактори ризику розвитку ССЗ поділяють на три групи:

  1. Поведінкові (тютюнопаління, низька фізична активність, незбалансоване харчування, вживання алкоголю),
  2. Метаболічні (підвищені показники артеріального тиску, рівня цукру в крові, рівня ліпідів крові, надмірна вага та ожиріння),
  3. Інші фактори (бідність і невисокий освітній статус, похилий вік, спадкова схильність, психологічні чинники – депресія, стрес тощо).

Науково доведено, що ключовими є поведінкові та метаболічні фактори, а вони в Україні дуже поширені, що й призводить до значних медико-соціальних втрат та економічних збитків. До того ж система охорони здоров’я в Україні не має достатньої профілактичної спрямованості й переважно орієнтована на стаціонарне обслуговування замість профілактики.

Провідним чинником ризику ССЗ є підвищений артеріальний тиск (33%), за ним – тютюнопаління (19%), підвищений рівень цукру в крові (6%), відсутність фізичної активності (16%), надмірна маса тіла/ожиріння (15%). Часто ці фактори поєднуються в одного й того ж хворого і діють синергічно, підвищуючи сукупний ризик виникнення гострих судинних патологій – інфаркту міокарда та інсульту.

Гіпертонічна хвороба. У деяких вікових групах ризик ССЗ збільшується удвічі з кожним підвищенням рівня артеріального тиску на 20/10 мм рт. ст. (починаючи з 115/75 мм рт. ст.). Тож життєво важливим для профілактики інсультів і серцевих нападів є раннє виявлення та лікування АГ. За даними ВООЗ, підвищений АТ в Україні має 54% населення (як чоловіки, так і жінки). Більше того, моніторинг епідемічної ситуації в Україні протягом 25 років свідчить про збільшення поширеності цього чинника.

Тютюнопаління. За даними ВООЗ, воно є причиною майже 10% випадків ССЗ. У результаті проспективних когортних досліджень доведено позитивний вплив відмови від куріння на рівень смертності від ішемічної хвороби серця. Дослідження лікарів Великобританії протягом 50 років засвідчили, що вирішальний вплив на тривалість життя колишніх курців має час відмови від куріння: ті, хто кинув курити у віці від 35 до 44 років, мають шанс на таку ж тривалість життя, що й люди без цієї шкідливої звички. Щорічно у світі від тютюнопаління помирає майже 6 млн. осіб, що становить 6% загальної жіночої та 12% чоловічої смертності.

Цукровий діабет. У структурі смертності хворих на ЦД майже 60% смертей відбувається на тлі ССЗ. Ця категорія пацієнтів має вдвічі-тричі вищий ризик розвитку серцево-судинних ускладнень (особливо це стосується жінок), зокрема. До того ж прогноз після розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих на ЦД менш сприятливий. Ризик ССЗ збільшується з підвищенням рівня глюкози в крові.

Гіперхолестеринемія. Третина всіх випадків ішемічної хвороби серця у світі пов’язана з високим рівнем холестерину. Загалом же, за оцінками експертів, наслідком підвищеного рівня холестерину крові є 2,6 млн. випадків смертей (5% від загальної кількості). Серед мешканців України спостерігається висока поширеність гіперхолестеринемії – 67%. З віком частота гіперхолестеринемії в популяції поступово зростає.

Недостатня фізична активність. У кожного своє бачення цього поняття. Втім, існує чіткий критерій: це менше п’яти 30-хвилинних епізодів помірної фізичної активності на тиждень або менше трьох 20-хвилинних епі-зодів активного фізичного навантаження. У світі з цим чинником пов’язують 3 млн. випадків смертей щорічно. У людей з недостатньою фізичною активністю ризик померти на 20-30% більший, ніж у тих, для кого «рух – це здоров’я». За даними спеціальних досліджень, лише 13% українців мають достатній рівень фізичної активності, в Європі ж – 40-66%.

Ожиріння. Воно тісно пов’язане з основними факторами серцево-судинного ризику такими, як артеріальна гіпертензія, зниження толерантності до глюкози, ЦД ІІ типу та дисліпідемія. За даними ВООЗ, стандартизований за віком рівень поширення надмірної маси тіла у дорослих в Україні становить 52%, ожиріння – 20%. За середньою кількістю калорій, спожитих людиною на день, Україна посідає 28-ме місце серед європейських країн, однак їжа одноманітна та незбалансована. Надзвичайно серйозною проблемою в нашій країні є значний рівень споживання солі, який більш ніж удвічі перевищує показник, рекомендований ВООЗ. Треба враховувати, що понад 80% солі надходить з технологічно оброблених продуктів.

Особливості жіночої статі. Щорічно у світі 3 млн. жінок помирають від інфаркту й майже стільки ж – від інсульту. Проте існує безліч хибних уявлень про ССЗ у жінок, зокрема, що ці хвороби їх вражають менше, ніж чоловіків. Насправді це не так – єдиний «привілей» жінок лише в тому, що ССЗ розвиваються у них на 7-10 років пізніше. Фактори ризику у чоловіків і жінок також однакові. Втім, на них впливають ще й гендерні норми і ролі або ж їх «множинність», наприклад, коли працююча жінка зайнята ще й у домогосподарстві.

Обізнаність населення. Люди не завжди мають правильні уявлення про ті чи інші ССЗ. Це можна прослідкувати на прикладі інсульту. Зазвичай «у народі» вважають, що це хвороба літніх людей, хоча, за оцінками ВООЗ, майже 30% інсультів трапляється у віці до 65 років (а у 120 тисяч жінок і 105 тисяч чоловіків – до 45 років). Уже після 35 років з кожним наступним десятиліттям ризик інсульту подвоюється.

Серед головних чинників, на які не можемо вплинути, але вони становлять загрозу появи ІХС, можна назвати такі: несприятлива спадковість, чоловіча стать, вік, старші 40 років.

При поєднанні кількох чинників, ризик появи ішемії серця та мозку стає ще більш високим.

Основні симптоми ІХС

Відомі такі форми ІХС:

Стенокардія. Є найпоширенішою формою ІХС. Проявляється нападами больових відчуттів у грудній клітці, як правило, після фізичного або психоемоційного навантаження, які можуть тривати від кількох секунд до кількох хвилин. При цьому болі виникає раптово й так само швидко зникає після припинення навантаження. В деяких випадках до стенокардії призводить розумова робота, емоційні перенавантаження, переохолодження, що спричиняє спазм коронарних судин, також симптоми можуть з’являтися у стані спокою.

Раптова серцева смерть. Це найважча форма ІХС, що призводить до раптової зупинки серця та смерті протягом години після появи перших симптомів.

Інфаркт міокарда. Причиною є гостра недостатність кровопостачання міокарда, через що виникає ділянка некрозу. Інфаркт міокарда виникає внаслідок повного або майже повного закупорювання артерій атеросклеротичною бляшкою або/та тромбом.

Післяінфарктний кардіосклероз. Виникає після перенесеного раніше інфаркту міокарда та являє собою рубцеву тканину, яка заміщує м’язову тканину серця. Найчастішими проявами кардіосклерозу є серцева недостатність та аритмії.

Порушення серцевої провідності та ритму. При цьому змінюється нормальна черговість скорочень серця з розвитком тахі- або брадиаритмій, які можуть закінчитися зупинкою роботи серця.

Серцева недостатність. Це клінічний синдром, який пов’язаний з гострим або хронічним порушенням роботи серця, внаслідок якого органи та тканини недостатньо забезпечуються кров’ю. Ця форма ІХС з’являється при перевтомі та перевантаженні серця (внаслідок підвищеного артеріального тиску, вад серця, кардіосклерозу), в разі порушення його кровопостачання (інфаркт міокарда), токсичних впливів (тиреотоксикоз), міокардитах тощо.

Безбольова ішемія міокарда є дуже небезпечною формою ІХС, для якої характерна відсутність больових відчуттів, внаслідок чого у майже 70% випадків виникає раптова коронарна смерть. Якщо вчасно провести обстеження та правильно встановити діагноз, цю форму ІХС цілком можна вилікувати.

Метаболічний синдром

Метаболічний синдром виступає комплексом клінічних і гормональних порушень, які є факторами ризику виникнення серцево-судинних патологій, у т.ч. ІХС та артеріальної гіпертензії.

В основі цієї недуги лежить несприйнятливість тканин до інсуліну (основному гормону, який відповідає за засвоєння глюкози). Подібний стан відомий як інсулінорезистентність. При цьому в крові збільшується кількість глюкози, а також інсуліну (гіперінсулінемія), але глюкоза все одно не надходить в клітини в необхідній кількості.

Люди, в родині яких зустрічалася подібна патологія, дещо більше схильні до різних метаболічних порушень. Також основними причинами, що призводять до цього стану є знижена фізична активність і споживання надмірної кількості вуглеводів.

Згідно з даними статистики метаболічний синдром зустрічається приблизно у 25 відсотків населення західних держав. Переважно вражає пацієнтів чоловічої статі, у жінок же частота появи збільшується в клімактеричному періоді.

Перші прояви метаболічного синдрому – підвищений тиск і дисліпідемія. Крім цього, відомі такі симптоми цього порушення: абдомінально-вісцеральне ожиріння (при цьому обсяг талії перевищує показник 102 сантиметри у чоловіків і 88 сантиметрів у жінок); інсулінорезистентність (при підвищенні рівня інсуліну); дисліпідемія (є поєднанням низького рівня ліпопротеїдів високої щільності, гіпертригліцеридемії та підвищеного рівня ліпопротеїдів низької щільності); підвищений тиск (показники перевищують 130 на 85 мм. рт. ст.); поява раннього атеросклерозу та ішемічної хвороби серця.

Пацієнт може скаржитися на сильну втомлюваність, задишку, апатію, підвищення апетиту, часте сечовипускання, спрагу, головний біль.

Терапія метаболічного синдрому проводиться, виходячи зі ступеня наявних порушень і тих патологій, які були виявлені у хворого. Лікування полягає в нормалізації обміну вуглеводів, зниженні маси тіла, проявів цукрового діабету та артеріальної гіпертензії.

Микола ШВЕД,

професор, завідувач кафедри невідкладної

та екстреної медичної допомоги ТДМУ,

Олена ПРОКОПОВИЧ,

доцент кафедри

невідкладної та екстреної медичної допомоги

Далі буде