Що робити за остеоартрозу

Остеоартроз – хронічна хвороба суглобів, яка вражає насамперед суглобовий хрящ, що вкриває поверхні кісток, якими утворений суглоб. Міжнародна назва – остеоартрит. Недужі ж почасти вживають для визначення цієї хвороби прості терміни – «артроз» або «відкладення солей». Останнє твердження не цілком правильне, оскільки при остеоартрозі відбувається не відкладення солей у хрящі, а порушення в ньому обміну речовин. Хрящ стає менш еластичним і розтріскується. У зв’язку з цим погіршується ковзання суглобових поверхонь кісток. Крім цього, змінений хрящ погано захищає кістки від навантаження. Все це призводить до того, що в суглобі виникає біль, який посилюється при рухах. Приєднується відчуття скутості, частіше після нічного сну. Суглоби деформуються, а з часом у них зменшується об’єм рухів.

Існує низка захворювань суглобів, подібних за проявами до остеоартрозу. Їх лікування істотно відрізняється. Тому виставлений діагноз не повинен викликати сумніву. Саме лікар, на підставі комплексного обстеження пацієнта, повинен підтвердити наявність остеоартрозу. На жаль, лікувальні поради почасти дають нефахівці. Велика кількість рекламованих препаратів не має достатніх наукових доказів їх ефективності. Лікар допоможе вам з’ясовувати все.

Виявлення остеоартрозу є сигналом про необхідність змінити життєві стереотипи та здійснити рекомендації лікаря.

Як правильно харчуватися

Ожиріння належить до найважливіших чинників ризику остеоартрозу суглобів ніг, тому що зайві кілограми збільшують навантаження на суглоби. На пошкоджені хворобою суглоби вони впливають украй негативно, погіршуючи перебіг захворювання. Навпаки, нормалізація маси тіла сповільнює його прогресування. Доведено, що зниження маси на 5 кг призводить до зниження ризику остеоартрозу на 50%. У жінок з підвищеною масою її нормалізація зменшує біль у колінних суглобах і збільшує фізичну активність.

Щоб схуднути, слід вживати менше жиру. Для цього існують такі правила:

– Надавайте перевагу пісному м’ясу. Перед тим, як готувати страву, треба позрізати з нього увесь видимий жир. Краще м’ясо не смажити, а готувати на грилі, тоді жир буде стікати, а не просочувати готовий продукт.

– Потребу в білках доцільно поповнювати за рахунок риби, птиці та нежирних сортів сиру.

– Намагайтеся використовувати знежирене молоко та молочні продукти, які багаті на кальцій, що дуже потрібний організму.

– Уникайте «невидимих» жирів, які можуть приховуватися в кондитерських виробах, випічці, тістечках, шоколаді, ковбасних виробах і найрізноманітніших закусках. Щоб визначити вміст «прихованого» жиру в продукті, уважно читайте інформацію на етикетках.

– Вживайте достатню кількість чорного хліба, злакових і круп. Вони містять багато клітковини й від них, по суті, не повнішають.

– У раціоні повинно бути більше овочів, фруктів, ягід.

– Зменшіть вживання цукру. Уникайте продуктів з «прихованим» цукром: його дуже багато в газованих водах, у кетчупі та інших соусах. Щоб знайти такий цукор, уважно читайте етикетки продуктів.

Як зменшити навантаження на суглоби

 Хворі суглоби треба оберігати від надмірного навантаження. При остеоартрозі ніг необхідно виключити такі види рухової активності, як біг, стрибки та присідання. Погіршують стан суглобів і посилюють біль швидка й тривала ходьба, особливо нерівною місцевістю, підйом вгору, ходьба сходами. Слід уникати підняття й переносу важких предметів. При усіх цих видах діяльності на уражені суглоби діє сила, яка значно перевищує масу тіла, що є шкідливим для вже зміненого хряща.

Також слід уникати тривалого сидіння або стояння в одній позі, сидіння навпочіпки або в зігнутому положенні при роботі на городі. Такі пози погіршують притік крові до хворих суглобів, унаслідок чого погіршується й живлення хряща.

При ураженні суглобів рук слід обмежити перенос тягарів, відтискання руками важкої та громіздкої білизни та будь-яке інше важке навантаження на пальці рук.

У будь-якому випадку потрібно виробити ритм рухової активності, щоб періоди навантаження чергувалися з періодами спокою, під час яких суглоб повинен бути розвантажений. Приблизний ритм такий: 15-20 хвилин навантаження, 5-10 хвилин відпочинку. Щоб відпочили суглоби ніг, потрібно лягти або хоча б сісти. В цих же положеннях час від часу доцільно виконувати кілька рухів у суглобах (згинання, розгинання, «велосипед») для відновлення кровообігу після навантаження.

Попри вказані обмеження, треба вести активний спосіб життя, але рухова активність не повинна шкодити хрящу. Щодня виконують спеціальні вправи. Загальною особливістю цих вправ є те, що при їх виконанні суглобовий хрящ несе мінімальне навантаження, а більшою мірою працюють м’язи, які оточують суглоб. Це дозволяє сформувати хороший м’язовий корсет довкола суглоба, зберегти нормальну рухомість і достатній кровообіг у кінцівці.

 Вправи зміцнюють сам хрящ, бо йому для нормального живлення необхідний рух. Регулярне заняття цими вправами повинне перетворитися з неприємного обов’язку в корисну звичку, що є найкращим способом збереження нормальної функції суглобів. Займатися потрібно не менше 30-40 хвилин на добу, краще цей час розподілити на кілька разів на добу по 10-15 хвилин. Помітний ефект настає вже через 2-3 місяці – зменшується біль, підвищується життєвий тонус, вивільняються приховані резерви організму.

Зменшити навантаження на суглоби ніг допомагає палиця. Якщо більше турбує права нога, палицю необхідно носити в лівій руці й навпаки. Якщо страждають обидві ноги, то корисно ходити з двома палицями одночасно. За тривалої ходьби або довгого стояння на ногах палиця зробить перехід чи стояння комфортнішими.

Важливо правильно підібрати висоту палиці. Як задовга, так і надто коротка палиця однаково небажані для скелету. Щоб правильно обрати висоту палиці, потрібно взути ті туфлі, черевики, інше взуття, в якому ви переважно ходите, руки вільно опустити вздовж тулуба. Рукоятка палиці при цьому повинна бути на рівні основи першого пальця руки.

Аби зменшити біль у колінних суглобах, лікар може порекомендувати носити спеціальні надколінники або особливі стілки для взуття (супінатори), які дозволяють підтримувати правильний стан суглобів.

Особливі вимоги при остеоартрозі ніг до взуття. Носіння взуття на низькому широкому підборі з м’якою еластичною підошвою зменшує удар, який поширюється по кінцівці під час торкання п’яти із землею й може травмувати хрящ. Важливо також, щоб взуття було достатньо широким, а його верх – м’яким. Загалом перерахованим вимогам відповідає більшість спортивного взуття.

Як поводитися в побуті

Рис. 1

Пацієнтам з ураженням суглобів кисті часто складно відчинити двері звичайним ключем (рис.1). Це зробити простіше, якщо з допомогою металевого штиря збільшити важіль ключа. Треба носити цей нехитрий пристрій у кишені або в сумочці, щоб мати під рукою.

Якщо складно вставати із сидячого положення, то слід придбати крісло на високих ніжках і висунутими вперед підлікотниками. Під час вставання спираються долонями на підлікотники. За таких умов маса тіла буде рівномірно розподілятися на сильні зап’ястя, а не на слабші суглоби кисті, які часто страждають від остеоартрозу. Небажано спиратися пальцями, бо це супроводжується дуже великим навантаженням на уражені суглоби кисті. Не слід сідати на коліна. При потребі краще стояти на колінах, підклавши м’який валик (рис 2, 3).

Збираючись займатися домашньою роботою, хворий повинен заздалегідь підібрати всі необхідні речі. Це дасть змогу уникнути повторних підіймань зі стільця, непотрібних переходів у помешканні, а отже, й зменшити навантаження на суглоби. Наприклад, якщо плануєте приготувати їжу, треба заздалегідь викласти всі продукти та кухонні інструменти, щоб поберегти власні ноги. Виконувати будь-яку роботу краще сидячи. Якщо доводиться мити підлогу, то робити це краще шваброю, а не в нахиленому положенні.

Які робити вправи

Рис. 2-3

При остеоартрозі фізичними вправами слід займатися в положенні лежачи або сидячи, коли максимально знижене навантаження вагою на суглоби. Вправи не потрібно робити через біль, до них краще взятися після прийому знеболювальних засобів. Інтенсивність занять і частота повторень визначаються вираженням болю у суглобах. Енергійні рухи протипоказані.

Вікових обмежень для фізичних вправ немає. Крім позитивного емоційного заряду, фізичне навантаження сприяє зміцненню серцево-судинної системи та кісткової тканини.

Заняття доцільно розпочинати під керівництвом спеціаліста з реабілітації (лікаря ЛФК). Після закінчення занять у групі слід продовжувати займатися вдома, використовуючи отримані навички.

Вправи потрібно виконувати повільно, плавно, поступово збільшуючи обсяг рухів. При цьому радимо зосередитися на хворому суглобі, думати про те, як під час рухів кров притікає до суглоба, приносить із собою поживні речовини, які при розслабленні кінцівки живлять хрящ, а при рухах витискаються у суглобову порожнину, забезпечуючи добре «змащування» суглоба.

Індивідуально підібрані лікарем вправи у більшості хворих не викличуть посилення болю в суглобах. Якщо ж значний біль триває більше 20 хвилин після виконання вправ, то потрібно зменшити число повторювань до п’яти вправ, потім поступово збільшувати їх число до 15, коли дозволить самопочуття.

Вправи для колінного суглоба в положенні лежачи на спині

  1. У положенні лежачи на спині зігнути ноги (по черзі) в колінах до максимуму, притиснувши їх до тіла. Стопа при цьому ковзає по підлозі. Після цього нога знову випрямляється. Ця вправа найбільш проста.
  2. Найскладнішою вправою в положенні лежачи є підйом хворої ноги на висоту 20-30 см над підлогою з подальшим її опусканням.
  3. Імітація їзди на велосипеді – ноги протягом всієї вправи припідняті над підлогою. У ці рухи втягується й кульшовий суглоб.

Вправи для кульшового суглобу в положенні лежачи на спині

  1. Вправа, що розслаблює. Обидві ноги зігнуті в колінних суглобах до максимуму. У зігнутому положенні вони розводяться в сторони й знову зводяться. Після цього ноги випрямляються.
  2. Рухи «ножицями» здійснюють так: витягнута нога піднімається над підлогою у витягнутому положенні максимально відводиться до опору в сторону, знову повертається у вихідне положення й кладеться на підлогу.

Вправи в положенні стоячи

Опираючись на край стола, стати однією ногою на підставку. Другою ногою махати вперед і назад. Діапазон маху при цій вправі постійно збільшується, а потім додається й рух ногою у бік.

Які вибрати оздоровчі заходи

Оздоровчі заняття, які проводять регулярно, повинні бути складовою частиною будь-якого лікувального плану. Вони сприяють зменшенню болю, покращенню рухів у суглобі і погідному загальному самопочуттю. Ходьба рівною місцевістю в помірному темпі є добрим способом підтримання м’язового тонусу. Необхідно щоденно здійснювати прогулянки по 20-30 хвилин. Основне – не квапитися, адже при швидкій ходьбі навантаження на суглоби починає перевищувати масу тіла в 1,5-2 рази. Ходьба в крамниці з важкими торбами також не сприяє покращенню фізичної форми.

Заняття плаванням є оптимальним видом спорту при захворюваннях опорно-рухового апарату. У воді можливий максимальний обсяг рухів у суглобах без навантаження вагою, що є оптимальним для суглобового хряща.

Корисний вплив на суглоби приносить їзда на велосипеді. Але слід уникати їзди нерівною місцевістю. Підстрибуючі рухи шкодять суглобам, а також небезпечні падіннями з велосипеда. Якщо важко утримувати рівновагу, є проблеми із зором, то краще займатися вдома на велотренажері. Висоту сідла треба встановити так, щоб при повному натиску на педаль у нижньому положенні нога була цілковито випрямлена. Якщо коліно в цьому положенні педалі зігнуте, то виникає біль у суглобах і м’язах. Відстань до керма має забезпечити незначне згинання у ліктьових суглобах. Велосипедист, на відміну від пішохода, дає навантаження на інші м’язи. Тому для початку достатньо 15-20 хвилин їзди, пізніше тривалість поїздок можна продовжити до 30-40 хвилин. Узимку корисною є ходьба на лижах, адже за рахунок ковзання навантаження вагою зменшується.

Масаж поліпшує загальне самопочуття, зменшує болючий спазм м’язів, покращує кровообіг, передачу нервових імпульсів, а отже, забезпечується краще живлення суглобового хряща. Масаж повинен робити досвідчений спеціаліст за відсутності загострення хвороби. Ділянка над суглобом опрацьовується з мінімальною активністю. Більш інтенсивно масують вздовж хребта, звідки виходять нерви, які живлять суглоб, і прилеглі м’язи. Якщо немає протипоказань, масаж повторюють двічі на рік.

Санаторно-курортне лікування можна призначати тільки поза загостренням хвороби. Воно дає змогу проводити комплексну реабілітацію, яка поєднує позитивну дію ванн, сауни, грязей, фізпроцедур, масажу, занять лікувальною фізкультурою. Важливу роль відіграє сама зміна обстановки, зняття стресорних впливів, перебування на свіжому повітрі. Україна і Тернопільщина мають санаторії, де лікують таких хворих: Куяльник (Одеса), Хмільник (Хмельницька область), Конопківка, Більче-Золоте (Тернопільська область). Однак необхідно усвідомити, що курс лікування на курорті є лише короткочасним етапом постійного процесу лікування та реабілітації.

Яке застосовувати медикаментозне лікування

Метою медикаментозної терапії зазвичай є пом’якшення симптомів хвороби – зменшення болю та покращення рухомості суглоба. Можна використовувати місцево (креми або гелі), які володіють знеболювальною та протизапальною дією. Їх наносять на чисту шкіру над суглобом двічі-тричі на день. При сильному болю зазвичай призначають ібупрофен або диклофенак.

Однак слід пам’ятати про небажані побічні реакції, які викликають ліки, що застосовують всередину. Нестероїдні протизапальні препарати мають негативний вплив на шлунково-кишковий тракт, зміни виникають непомітно для хворих (за рахунок знеболювального ефекту) та проявляються важкими ускладненнями. Крім цього, ці препарати збільшують тиск у «гіпертоніків» і зменшують ефективність препаратів, які знижують артеріальний тиск. Для усунення шкідливого впливу на шлунок рекомендовано одночасне прийняття інгібіторів протонової помпи.

Якщо традиційне лікування спрямоване на послаблення симптомів остеоартрозу, то абсолютно інший результат можливий із застосуванням хондропротекторів або базисних засобів.

Хондропротектори – препарати, які мають сприятливу дію на хрящ, а отже, перешкоджають розвитку остеоартрозу й одночасно зменшують запалення в суглобі. Нині світове визнання з цієї групи отримали структум і дона.

У виняткових випадках лікар може призначити внутрішньосуглобове введення ліків для швидшого зняття запалення в суглобі (гормони кортикоїди). Пацієнти відмічають значне покращення вже після першої внутрішньосуглобової ін’єкції й тому в подальшому вимагають проведення цієї маніпуляції. Але така процедура не лікує остеоартроз, а дозволяє зменшити запалення, а при частому необґрунтованому призначенні шкідлива для суглоба. Внутрішньосуглобові ін’єкції мають високий ризик ускладнень.

Сергій АНДРЕЙЧИН,

завідувач кафедри пропедевтики внутрішньої

медицини та фтизіатрії ТНМУ, професор,

Надія ЯРЕМА,

доцентка ТНМУ