Що варто знати про артеріальну гіпертензію

Артеріальний тиск (АТ) – основний показник функціонування серцево-судинної системи, який визначається як тиск крові, що здійснюється на поверхню стінок артерій. Основними показниками артеріального тиску є систолічний, тобто максимальний тиск крові під час скорочення серця та діастолічний – мінімальний тиск в артеріях у період розслаблення серця, який визначається опором судинного русла. Підвищений рівень АТ визначається терміном «артеріальна гіпертензія».

В Україні спостерігається значний внесок ССЗ у формування показника «тягаря хвороб»: у чоловіків він становить 27%, у жінок – 33%. З початку 2000-х років прослідковується стійка тенденція до зростання захворювань органів системи кровообігу (ЗСК). Нині вона збільшилася вдвічі (до 4972 випадки на 100 тисяч населення 2017 року), а їх поширеність – втричі (до 58429 на 100 тисяч осіб). У структурі захворюваності дорослих на ССЗ домінує есенціальна гіпертензія (або інша її назва – гіпертонічна хвороба) (ЕГ) – 41%, ішемічна хвороба серця (ІХС) – 28%, цереброваскулярні захворювання (ЦВЗ) – 16%. Поширеність ЕГ серед населення за період 2008–2018 рр. зросла в 3,6 рази, ІХС – у 3,3 рази, ЦВЗ – у 2,4 рази. Особливо тривожить той факт, що захворювання системи кровообігу посідають перше місце у структурі первинної інвалідності дорослих українців та їх смертності. Артеріальна гіпертензія (АГ) – провідний фактор ризику кардіальної та цереброваскулярної патології. Наявність АГ сприяє підвищенню серцево-судинного ризику у таких хворих, проявам когнітивного характеру, погіршення зору. За оцінками експертів, неінфекційні захворювання, в тому числі й ССЗ, у країнах з низьким і середнім рівнями доходів можуть знизити валовий внутрішній продукт на 7%, що пов’язано з численними випадками передчасної смерті. Тобто, серцево-судинна патологія має не лише негативні медико-соціальні наслідки, а й призводить до значних економічних втрат (наприклад, для країн ЄС це приблизно 192 млрд євро на рік). Що ж до причин летальності, то провідним чинником ризику ССЗ є підвищений артеріальний тиск (13% від загального числа смертей у світі), за ним – куріння (9%), підвищений рівень глюкози крові (6%), відсутність фізичної активності (6%), надмірна маса тіла/ожиріння (5%). Часто ці фактори поєднуються в одного й того ж хворого та діють синергійно в геометричній прогресії, підвищуючи сукупний ризик виникнення гострої судинної патології – інфаркту міокарда та інсульту.

За сучасною класифікацією, нормальним вважається рівень АТ нижче 140/90 мм рт.ст. З 2018 року Європейський конгрес кардіологів визначив нові нормативні рівні АТ:

1) оптимальний АТ <120/80 мм рт.ст.;

2) нормальний АТ 120-129/80-84 мм рт.ст.;

3) високий нормальний 130-139/85-89 мм рт.ст.

Згідно з цією класифікацією АГ – це підвищення систолічного АТ 140 мм рт.ст. і вище та/або діастолічного АТ 90 мм рт.ст. і вище, якщо таке підвищення є стабільним, тобто підтверджується при повторних вимірюваннях АТ (не менше, ніж двічі-тричі в різні дні протягом чотирьох тижнів).

Підступність АГ полягає в тому, що вона дуже часто розвивається безсимптомно для пацієнта й ніяк не проявляється погіршенням самопочуття. Тому якщо людина дізналася про підвищення артеріального тиску, потрібно негайно діяти для нормалізації його рівня. Низкою численних наукових досліджень встановлено, що зростання АТ на кожні 20/10 мм рт.ст. підвищують рівень серцево-судинних ускладнень удвічі. Хворі на АГ порівняно зі здоровими людьми мають у сім разів вищу частоту виникнення мозкового інсульту, у шість разів вищу частоту виникнення серцевої недостатності, у чотири рази – ішемічної хвороби серця. Проте корекція рівня АТ суттєво впливає на прогноз та якість життя людини. Наукові дослідження довели, що зниження АТ на 10 мм рт.ст. призводить до зниження смертності від ІХС на 30%, а від інсультів – на 40%.

Лікарі-науковці визначили цілу низку чинників, які ускладнюють перебіг АГ і додатково збільшують ймовірність розвитку ускладнень. Серед факторів ризику є модифіковані, тобто, які можна змінити та немодифіковані, такі що змінити неможливо. До немодифікованих чинників ризику відносять спадковість і чоловічу стать. Особи, батьки яких страждали на ранній розвиток АГ та серцево-судинні захворювання, мають вищий ризик ускладнень. Серед модифікованих факторів ризику:

1) паління (наявне та в минулому);

2) вік (для чоловіків, які старші 55 років, а для жінок – які старші 65 років);

3) надмірна маса тіла, яка визначається двома показниками: індекс маси тіла більше 30 кг/м2 та обвід талії: для чоловіків більше 96 см, для жінок – більше 80 см;

4) підвищений рівень холестерину (загальний холестерин вище 5,0 ммоль/л, холестерол ліпопротеїдів низької щільності вище 3,0 ммоль/л, тригліцеридів вище 1,7 ммоль/л, холестерол ліпопротеїдів високої щільності у чоловіків нижче 1,0 ммоль/л, у жінок – нижче 1,2 ммоль/л);

5) підвищений рівень глюкози натщесерце (5,6-6,9 ммоль/л).

Крім вищеперелічених чинників ризику, загальний стан пацієнта на артеріальну гіпертензію погіршують: цукровий діабет, хвороби нирок, перенесені інсульти, транзиторні атаки, хвороби серця (інфаркт, стенокардія), ураження периферичних артерій.

Тому для пацієнтів, які мають один чи кілька факторів ризику або супутнє захворювання, слід ретельно контролювати рівень артеріального тиску. Для вимірювання АТ використовують ручний (механічний) або автоматичний/напівавтоматичний (електронний) тонометр. При самоконтролі АТ зазвичай вимірюють вранці та ввечері. Крім того, АТ слід контролювати в разі зміни самопочуття, при появі симптомів: головного болю, головокружінні, порушеннях зору та інших симптомах.

Методи корекції рівня АТ поділяють на немедикаментозні та медикаментозні. Суть немедикаметозних методів полягає в корекції способу життя. Вибір методу або їх поєднання залежить від рівня АТ та наявності чинників ризику, ознак ураження інших органів та супутніх захворювань. Пріоритетом у виборі корекції способу життя як стартового методу лікування є рівень АТ у межах 130-139 мм рт.ст. та 85-89 мм рт. ст. з 1-2 чинниками ризику та відсутність супутніх захворювань. Якщо рівень АТ 140/90 мм рт.ст. і вище модифікація способу життя поєднується з медикаментозною корекцією. Згідно із сучасними рекомендаціями корекція способу життя є наріжним каменем профілактики артеріальної гіпертензії. Серед важливих компонентів немедикаментозного лікування є зменшення споживання солі до 5 г/добу. Адже таке добове споживання кухонної солі сприяє зниженню рівня АТ на 1-2 мм рт.ст. у здорових людей та до 4-5 мм рт.ст. – у пацієнтів з АГ. Отже, недосолюйте готові страви та уникайте пересолених продуктів! Більшість страв повинна складатися з овочів з великою кількістю клітковини, нежирних сортів м’яса та риби. Рекомендована кількість овочів і фруктів складає 300-400 г/добу. Споживати рибу холодних морів слід двічі-тричі на тиждень. Існує пряма лінійна залежність між споживанням алкоголю та рівнем АТ. Загальна кількість спожитого алкоголю не повинна перевищувати 140 г/тиждень для чоловіків і 80 г/тиждень – для жінок. Дотримуючись вищевказаних рекомендацій, у пацієнтів розв’язується ще одне завдання – контроль і зменшення зайвої маси тіла. Стосовно ще одного чинника ризику – куріння, його слід негайно припинити якнайшвидше. Фізична активність у вигляді регулярних вправ або ходьби повинна реалізовуватися не менше п’яти днів на тиждень, а краще – щодня. Адже доведено, що помірні регулярні щоденні фізичні вправи тривалістю не менше 30 хвилин зменшують рівень АТ у середньому на 3 мм рт.ст. в осіб з нормальним рівнем АТ, а серед пацієнтів з АГ – на 7 мм рт.ст. У пацієнтів з АГ найбільш позитивно впливають такі фізичні вправи: ходьба, біг підтюпцем, плавання, їзда на велосипеді.

Серед медикаментозних методів корекції рівня АТ у сучасній медичній практиці використовують п’ять фармакологічних груп препаратів, що належать до першої лінії лікування. Проте є кілька груп препаратів, які вважають додатковими в контролі АГ. Всі вони знижують АТ за допомогою різних механізмів дії.

Лілія ЗЕЛЕНЕНЬКА,

асистентка кафедри терапії та сімейної медицини

навчально-наукового інституту післядипломної освіти ТНМУ,

Мар’ян ГРЕБЕНИК,

завідувач кафедри, професор