Щоб кринична вода була чиста й корисна

Джерельна вода, оспівана в музиці та віршах, насправді не завжди може бути кришталево чистою. З різних причин у водойму проникає забруднення, відтак вода набуває неприємного запаху, змінюється її колір і смак.

За результатами соціально-гігієнічного моніторингу, який провели фахівці ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України», майже четверта частина досліджених проб води криниць області не відповідає гігієнічним нормативам за санітарно-хімічними та кожна п’ята проба – за мікробіологічними показниками. 17,2 % взірців води мали перевищений вміст нітратів. Відомо, що вживання питної води або приготування їжі на питній воді, що містить понад 50 мг/дм3 нітратів є життєво небезпечним, особливо для вагітних жінок і дітей до 3 років.

Найбільше перевищення нормативних рівнів нітратів у воді, яку використовують для приготування їжі вагітним жінкам і дітям до 3 років, встановлено в Заліщицькому (54%), Борщівському (34,6%), Тернопільському (17,7%) районах.

Чому вода в криниці може зіпсуватися? «Ворогів» у чистої колодязної води безліч. Це і стічні води, що просочилися в ґрунт, і хімікати, вживані в сільському господарстві, і весняна повінь, яка може затопити криницю, і навіть трупи тварин, які випадково потрапили туди. На якості води позначається й плин часу. Поступово всередину потрапляє різне дрібне сміття, комахи, листя пил, бруд і т. п. Дно й стіни споруди замулюються, заростають водоростями, які стають джерелами бактерій та виділяють токсичні речовини. Водночас із основними забруднювачами ґрунту та підземних вод найбільш розповсюдженим і загрозливим є побутове садибне забруднення, недотримання санітарно-технічних вимог щодо відстаней санітарних розривів від потенційних джерел забруднення під час будівництва та облаштування криниць.

Певної уваги заслуговує питання правильного місця розміщення та облаштування криниць. Передусім потрібно звернути увагу на місце розміщення криниці, яке повинно бути на підвищеній місцевості, на відстані не менше 50 м від вигрібних ям, гноярок, ферм, інших джерел забруднення ґрунту. Стінки криниць повинні бути щільними без тріщин, висота криниці над землею – не менше 0,8 м, дно бажано вкрити шаром піску, гравію чи щебеню товщиною 20-30 см. Для підйому води з колодязя використовують коловорот з відром для загального користування. Проте, за можливості, краще застосовувати насоси. Зливна труба насоса повинна мати гачок для підвішування відра. Біля криниці слід влаштовувати підставку для відер. Територію навколо шахтного колодязя треба утримувати в чистоті. Навколо криниці облаштовують глиняний «замок» глибиною 2 м та шириною 1 м, а також відмостку з цегли або каміння, забетоновану чи заасфальтовану, шириною 2 м з нахилом близько 0,1 м від криниці, зверху – кришка та навіс. Кринична вода повинна бути прозора, без запаху, смаку й кольору. Якщо хоча б один критерій не відповідає нормі, терміново потрібно очищати колодязь. Узагалі очищати його потрібно не рідше одного разу на два роки, якщо ж криницю тривалий час не використовували, то щороку. Воду при цьому використовувати не можна, особливо якщо вона призначена для пиття. Профілактична санація шахтних колодязів означає: очищення, ремонт і дезінфекція. Спочатку криницю цілком звільняють від води за допомогою насосу або відер. Перед тим, як спуститися у колодязь, необхідно з’ясувати наявність у ньому вмісту вуглекислого газу. Для цього на дно криниці опускають запалену свічку у відрі. Якщо вона гасне, то спускатися туди небезпечно. Видаляють забруднення, сторонні предмети, намул, інші відкладення на стінах колодязя і з його дна. Стінки очищують від обростання, за потреби – ремонтують. Відтак дезінфікують – розчин наносять на стінки колодязя будь-яким способом: за допомогою розпилювача, пензлем, валиком. З цією метою можна застосовувати дозволені Міністерством охорони здоров’я України препарати, які внесено до відповідного державного реєстру дезінфекційних засобів, попередньо уважно вивчивши інструкцію (регламент) застосування препарату. Дезінфекційні засоби випускають у вигляді піґулок, що добре розчиняються у воді. Серед них добре відомі: «Акватабс-8,68», «Жавель-клейд», та інші. Завершивши дезінфекцію зрубу, необхідно почекати, доки криниця не наповниться водою. Після чого рекомендовано дезінфікувати водну частину колодязя. Після проведених робіт відкачування води з криниці доведеться повторити кілька разів, доки запах деззасобу вивітриться або хоча б не послабшає до прийнятного рівня. Але протягом наступних одного-двох тижнів воду перед вживанням рекомендують все ж переварювати. Варто також дослідити пробу води у лабораторії на визначення фізико-хімічних і мікробіологічних показників. Обов’язково слід переконатися, що очищення колодязя дало бажаний результат і в розпорядженні власників будинку з’явилася чиста кринична вода. Дослідження якості води індивідуальних колодязів здійснюється на договірній основі згідно з тарифами, які затверджені Постановою КМУ № 662 від 11 травня 2006 р.

Не лінуйтеся перевіряти зайвий раз якість води, можливо, це допоможе уникнути великих неприємностей згодом. Дослідження води можна провести у Державній установі «Лабораторний центр МОЗ України», м. Тернопіль, вул. Федьковича, 13, а також у всіх районних структурних підрозділах.

Лариса БЕЗРУКА,

лікар з гігієни харчування Тернопільського обласного лабораторного центру

Поділитись:Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInEmail this to someonePrint this page