Чотири історії медсестри Надії Николин

Надія Николин в університетській лікарні працює впродовж 11 років. Нині вона –медсестра приймального відділення.

Історія перша. Медицина

– Я хотіла лише в медицину – й крапка. Батьки, щоправда, пробували переконати, щоб обрала інший фах. Але я у своєму рішенні була непохитна. Дуже вже мені подобалася медична професія. До слова, медиків у моїй сім’ї не було ще, я першою вийшла на цю професійну стежку. Мати все життя працює кондитером, батько – столярем. Ще він – чудовий музикант. Він прагнув своїм дітям прищепити любов до музики. Я і сестра маємо музичну освіту. Сестра виправдала татові сподівання й пішла його дорогою, а от зі мною не склалося (сміється – авт.). Я дуже хвилювалася перед виступами. Гадала, що все життя не зможу так. Хоча добре опанувала клас скрипки. Музики почала навчатися із семи років. Пригадую, до нас приходив дядько, який працював диригентом, і ми вдома влаштовували домашні концерти. Досі в нас вдома зберігається прадідова скрипка. Сестра навіть її відреставрувала. Музику люблю. Стараюся відвідувати концерти скрипалів, які приїжджають до нашого міста. Інколи можу й сама щось заграти, але це радше для душі.

Історія друга. Лікарня

– Коли перший раз переступила поріг лікарні, збагнула: це моя стихія, я не помилилася з вибором. Переконана, що кожній людині Бог дарує покликання перед народженням. Головне, вчасно його розпізнати. Більшу частину свого життя ми проводимо на роботі, тож вона мусить приносити радість і задоволення від того, чим займаємося. Не розумію тих людей, які зітхають, мовляв, завтра знову на роботу. Якщо такі думки є, отже, працівник не на своєму місці. Улюблена справа, скільки б вона інколи не вимагала зусиль і часу, ніколи не буде тягарем.

Історія третя. Божа рука

– Завжди вірила, що в усьому нам допомагає Всевишній і завжди є його план щодо нашого життя. Пригадую, в юності постійно молилася за доброго чоловіка. Знаєте, де Бог влаштував нам знайомство? На прощі в Зарваниці. Напередодні до нашої церкви приїжджав владика Василій Семенюк. Я якраз тоді співала в церковному хорі. Він під час промови дуже уклінно всіх запросив на прощу до цієї християнської святині. Я, чесно кажучи, не мала такого наміру. Але слова митрополита торкнулися мого серця. Кажу собі: «Всі йдуть і мені теж треба цього року піти». Хоча до того часу була постійним паломником. У Зарваниці я зустріла свого Петра. Вже шість років разом. Згодом він розповів мені, що теж не збирався на прощу. Останньої миті вирішив приєднатися до друзів. Відтепер ми разом їздимо до Зарваниці. Кілька років поспіль брали участь у велопрощі. Якщо молитися та просити Бога, то немає нічого неможливого.

Історія четверта. Нігті

– В 11 класі була зачарована, як однокласниця творила візерунки на нігтях. Це тепер художній розпис дуже популярний, а тоді хто про таке знав. Якось намалювала вона мені нігті, я прийшла додому, довго розглядала й вирішила, що обов’язково сама мушу навчитися. Тепер робити манікюр – моя слабкість. Це заняття хоча й виснажливе, але приносить неймовірне задоволення. В інтернеті можна чимало інформації про техніку ші-лаку почерпнути. Самотужки цьому навчилася. Художній хист маю, тож розпис вдається непогано. Тепер не лише собі роблю нігті, а й усім подругам і знайомим.

До лікарні пацієнти приходять зі своїми скаргами й недугами, ти мусиш їм вселити надію, розрадити. Це забирає багато енергії, тож моє захоплення допомагає позбутися негативного, зняти нервове напруження та заспокоїти.


Гарбузове меню від медсестри

«Загальновідомо, що страви з гарбуза смачні, поживні та надзвичайно корисні для організму. Намагаюся «гарбузовий сезон» використати сповна. Постійно шукаю й вичитую різноманітні рецепти з цього жовтогарячого овоча. Декількома поділюся з читачами «Університетської лікарні», – розповідає медсестра.

Гарбузова каша з пшоном

Гарбуз – 400 г м’якоті, пшоно – 1 скл., молоко – 0,4 л, вершкове масло – 3 ст. л., сіль, цукор за смаком.

Спосіб приготування. Перебрати та промити крупу. Відварити впродовж 10 хвилин, злити залишки рідини. М’якуш гарбуза нарізати маленькими кубиками. Викласти в ємність, залити водою, варити півгодини до розм’якшення. Додати пшоно, перемішати, посолити, влити молоко. Варити 10 хвилин. Періодично помішувати, щоб не пригоріла. У готову страву додати цукор і вершкове масло. Аби страва мала неповторний смак та аромат можна ще додати родзинки, корицю, сухофрукти або ложку меду – залежно від уподобань. До речі, гарбузово-пшоняна каша на молоці багата на вітаміни, амінокислоти та мікроелементи.

Кілька порад з приготування каші з гарбуза:

  1. Якщо хочете порадувати свою сім’ю гарбузовою кашею, найкраще купувати гарбуз мускатного сорту. Приготувавши кашу саме з цього сорту можна їсти й у гарячому, і в холодному вигляді. І в першому, і в другому випадку, каша дуже смачна й запашна.
  2. Переважно до гарбуза додають пшоняну крупу, рисову, манну й навіть використовують вівсянку або кукурудзяну крупу.
  3. Для заправки каш з гарбуза потрібно використовувати вершкове мало, цукор і молоко. Якщо бажаєте, можете поліпшити смакові якості гарбузової каші, робити це досить просто: додайте в кашу запашного меду, горіхів, чорносливу, родзинок або курагу й досягнете бажаного результату.

Булочки з гарбузового тіста

Пюре гарбузове – 500 г, борошно – 500 г, масло – 50 г, сіль – 15 г, мед – 50 г.

Для опари: дріжджі – 8 г, вода – 120 г, борошно – 150 г.

Приготування: відрізати шкірку з гарбуза, нарізати його на невеличкі шматочки та викласти в каструлю. Тушкувати з мінімальною кількістю води 15-20 хв. У миску викласти дріжджі та розчинити їх у воді кімнатної температури. Додати у воду з дріжджами борошно. Накрити опару плівкою. Залишити в теплі на 1,5-2 год. Викласти шматочки звареного гарбуза в блендер. Збити, щоб утворилося пюре. Вимісити опару, гарбузове пюре, мед, сіль і борошно. Наприкінці вимішування додати м’яке масло. Викласти в миску та залишити відпочивати на 1,5 год. Відрізати шматок тіста й сформувати з нього кульку. Викласти всі кульки з тіста на форму для випікання. Залишити відпочивати, допоки булочки не збільшаться в об’ємі. Змастити булочки збитим яйцем із сіллю. Подрібнити гарбузове насіння. Прикрасити ним булочки. До слова, гарбузове насіння має бути обов’язково сирим. Запікати при температурі 180 градусів.

Гарбузовий пиріг

Для основи: 170 г борошна, 100 г вершкового масла, 2 ч. ложки цукру, 0,5 ч. ложки солі, 5 ст. ложок води.

Для начинки: 700 г гарбуза, 250 г вершків, 100 г цукру, 2 яйця, мелені спеції за смаком: кориця, імбир, мускатний горіх, гвоздика, кардамон, щіпка солі.

Приготування: гарбуз помити, розрізати, очистити від насіння. Покласти гарбуз зрізом вниз на застелене пекарським папером деко та відправити в розігріту до 180°С духовку приблизно на 1 годину. Готовий гарбуз має стати м’яким. З теплого гарбуза зняти шкірку, а м’якуш залишити вистигати. Вершкове масло порізати невеликими кубиками й поставити на 15 хвилин у морозилку, щоб добре застигло. Змішати борошно, сіль і цукор. У цю суміш додати заморожене масло й перетерти його з борошном у крихту. Поступово додавати до тіста крижану воду та добре вимісити. Готове тісто при стисненні пальцями повинно злипатися в грудочку, а не розсипатися. Скачати з тіста плоский диск, загорнути харчовою плівкою та поставити до холодильника на 30-60 хвилин. Охолоджене тісто розкачати між шарами харчової плівки в пласт завтовшки 5 мм. За допомогою плівки перекласти тісто в присипану борошном форму для випічки. Притиснути тісто до бортиків, зрізати зайве тісто й підрівняти краї. Наколоти основу в кількох місцях виделкою. Поставити форму у розігріту до 180°С духовку на 15 хвилин. Розтерти гарбузовий м’якуш з цукром, сіллю та спеціями. Додати трохи збитих яєць, вершків і перемішати. Перелити начинку в основу. Поставити деко у розігріту до 220°С духовку на 15 хвилин. Потім зменшити температуру до 180°С і випікати гарбузовий пиріг 45-50 хвилин.

Перевірити готовність можна дерев’яною паличкою або ножем, вони мають бути сухими. Остудити гарбузовий пиріг до кімнатної температури, а потім поставити в холодильник до повного охолодження. Подавати гарбузовий пиріг треба зі збитими вершками.

Пиріг з гарбузом, цибулею й сиром

2 листи тіста листкового бездріжджового, 300 г гарбуза, 150 г твердого сиру (Замість твердого сиру можна взяти сулугуні), 1 цибуля ріпчаста, 1 яєчний жовток, оливкова олія, сіль.

Приготування: гарбуз почистити, нарізати тонкими скибочками й скропити 2 ст. ложками оливкової олії. Розігріти пательню-гриль та обсмажити скибочки гарбуза з двох сторін практично до готовності. Цибулю почистити й нарізати тонкими півкільцями. В окремій пательні розігріти оливкову олію й обсмажити цибулю. Сир натерти на грубій тертці. Лист вистелити папером для випічки. Тісто попередньо розморозити, потім один пласт злегка розкачати, так, аби вийшов прямокутник, й покласти його на лист. На тісто, відступаючи від країв на кілька сантиметрів, викласти цибулю й обсмажену гарбуз, зверху посипати натертим сиром. Другий пласт тіста розкачати в прямокутник трохи більшого розміру, ніж перший та накрити ним зверху пласт з начинкою, щільно притиснувши краї. Жовток посолити, злегка збити, змастити пиріг і гострим ножем зробити діагональні неглибокі надрізи. Випікати в розігрітій духовці 30 хвилин.

Куряче філе, смажене з гарбузом у духовці

Куряче філе без шкірки – 1 кг, олія оливкова – 1 ст. л., сіль – 1/2 ч. л., чорний мелений перець – 1/2 ст. л., гарбуз (кубиками 1,5 см) – 5 склянок (приблизно 1 1/4 кг), прованські трави, сушені – 1 ч. л., біле сухе вино – 3 ст. л.

Приготування: увімкнути духову шафу для попереднього розігріву до 220 градусів. Куряче філе змастити 1,5 чайної ложки оливкової олії, посипати 1/4 чайної ложки солі та 1/4 чайної ложки чорного перцю. Викласти філе на велику пательню зі знімною ручкою. Порізаний гарбуз викласти в миску, полити 1 чайною ложкою олії, посипати травами, 1/4 чайної ложки солі і 1/4 чайної ложки перцю. Добре перемішати та викласти гарбуз на пательню з філе. Поставити пательню в розігріту духовку та запікати протягом 40 хвилин, до готовності курячого філе. Готове куряче й гарбуз перекласти на тарілку та накрити фольгою. В ту ж пательню налити вино й поставити на сильний вогонь. Довести до кипіння, лопаткою зішкребти залишки жиру зі стінок пательні, зменшити вогонь й готувати майже 2 хвилин. Кожне філе розрізати навпіл і подавати на порційних тарілках з гарбузом, поливши соусом з пательні.

Мар’яна СУСІДКО

Поділитись:Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInEmail this to someonePrint this page