Трансформаційні процеси в освіті й медицині: вітчизняний та закордонний контекст

У Тернопільському державному медичному університеті імені І.Горбачевського відбулася Міжнародна науково-практична інтернет-конференція. Метою заходу було узагальнення нових теоретичних і прикладних результатів наукових досліджень з питань реформування вищої медичної освіти та медицини у порівняльноісторичній ретроспективі. Конференція викликала значний інтерес на міжнародному та загальноукраїнському рівнях, адже організатори отримали загалом 90 тез доповідей українською, англійською, німецькою та польською мовами з різних навчальних закладів, наукових установ та організацій України й з-за кордону.

Пленарне засідання відбулося у формі доповідей провідних вчених у режимі online-конференції через Skype-зв’язок. Виступи доповідачів транслювали всім учасникам наживо.

Співорганізаторами конференції разом з кафедрою іноземних мов нашого університету стали відділ порівняльної педагогіки Інституту педагогіки НАПН України, Яський університет імені А.Кузи (Румунія), Берлінський університет імені Гумбольдта (Німеччина), Ризький державний технікум (Латвія), Державна вища технічно-економічна школа імені Б.Маркевича (Польща), Медичний центр Ліванського американського університету (Ліван).

У конференції взяли участь викладачі та студенти вищих навчальних закладів України, зокрема Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського, Варшавського медичного університету, НАПН, Прикарпатського національного університету імені В.Стефаника, Івано-Франківського національного медичного університету, Одеського національного медичного університету, Тернопільського національного економічного університету, Буковинського державного медичного університету, Тернопільського національного педагогічного університету, Тернопільського національного технічного університету імені І.Пулюя, НПУ імені М.Драгоманова, Рівненської медичної академії, Чортківського державного медичного коледжу, Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Київського медичного коледжу імені П.Гаврося, Кам’янець-Подільського національного університету імені І.Огієнка, Сумського державного педагогічного університету імені А.Макаренка, Львівського національного університету імені І.Франка, Рівненського базового медичного коледжу та інші.

Під час конференції розглянули низку актуальних питань сучасної вищої медичної освіти, а саме: якість вищої медичної освіти у порівняльноісторичній ретроспективі; стратегії розвитку й трансформаційні процеси освіти й медицини; педагогічні, філософські й психолінгвістичні проблеми змісту та організації навчального процесу інтеграції вищої медичної освіти України в європейський освітній простір; міжнародний досвід підтримки інклюзивної освіти; освітні та медичні реформи в умовах глобалізації; перспективність закордонного медичного досвіду в Україні; мовна підготовка іноземних громадян у вітчизняних вищих навчальних закладах; міжкультурна комунікація лікаря в умовах інноваційних процесів у глобалізованому світі; актуальні проблеми дистанційного навчання в системі медичної освіти; проблеми та перспективи розвитку вищої (медичної) освіти.

Завідувач кафедри педагогіки Берлінського університету імені Гумбольдта, професор Мальте Брінкманн розкрив у своїй доповіді основні особливості розвитку німецької школи. Зокрема, він акцентував увагу на тому, що підвалинами успіху німецької освіти ХІХ століття стали: загальнодоступність початкової та середньої школи, належне державне забезпечення, вагома підтримка наукових кадрів, хороша підготовка молодої зміни. Важливою освітньою ланкою в Німеччині була школа: народна (міська), середня, реальна, гімназія.

Доповідь доктора медицини Ліванського американського університету Крістіана Саліби стосувалася особливостей розвитку творчих здібностей студентів медичних шкіл США. В доповіді автор наголосив, що основними здобутками американської системи вищої медичної освіти в контексті розвитку творчих здібностей майбутніх лікарів є надання студентам автономії у виборі навчальних предметів участі в програмах і конкурсах на отримання ґрантів, проведенні науково-дослідницької роботи; застосування методів навчання, що активізують розумові здібності студентів, мотивують до пізнання, творчої діяльності; широкий вибір темпів навчання, цілей, методів, навчального матеріалу, вимог до рівня успішності; застосування технології індивідуалізованого навчання з усіх предметів; використання передових досягнень науки і техніки, заохочення потужних інвестицій в освіту й науку.

Цікавою стала дуальна доповідь професора кафедри педагогіки Берлінського університету імені Гумбольдта Дітріха Беннера та гастпрофесора цього ж університету Надії Федчишин (ТДМУ). Співдоповідачі проаналізували розвиток педагогіки як науки в історичній ретроспективі – від початків її викладання в австрійських, німецьких і швейцарських університетах до рангу науки з академічними правами. Відповідно до практичної мети, на думку доповідачів, педагогіка носила змішаний характер, адже поєднувала нормативні (ідеал особистості на основі етики та вчення про мораль) та емпіричні (вчення про досвід) знання.

Значний інтерес викликала доповідь професора кафедри психології та соціальної роботи ТНЕУ Анатолія Вихруща щодо дидактичної культури сучасного викладача. Вчений порушив низку питань: відсутність методології оцінки потреб щодо підготовки медичних працівників сфери охорони здоров’я, зниження престижності професії лікаря, недофінансування наукових досліджень, вивчення можливості запровадження тесту загальних компетентностей для вступників на медичні спеціальності (за умови його запровадження для інших спеціальностей), проведення соціологічних опитувань студентів лікарських спеціальностей щодо рівня задоволеності освітою, причин для вибору спеціальності тощо.

Декан філософського факультету Яського університету імені А. І. Кузи професор Ніколай Рамбу розкрив особливості філософії школи гербартіанства. Він у своєму аналізі вказав на переваги парадигми Й.-Ф. Гербарта, оскільки у філософській системі вченого педагогіка посідає першочергове місце. Професор Н.Рамбу зазначив, що особистісно спрямована педагогіка Й.-Ф. Гербарта була ефективнішою порівняно з педагогікою Ф. Шляйєрмахера чи Й.-Г. Фіхте. й враховувала науково-соціологічні аспекти.

Проведена конференція дала можливість ознайомитися з напрацюваннями провідних науковців в галузі вищої освіти та поділитися досвідом працівників Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського. За підсумками конференції сформували збірник матеріалів.

Інформацію надала кафедра іноземних мов