Така корисна морква

Регулярне споживання овочів і фруктів необхідне нашому організмові, особливо з приходом зими. ВООЗ радить збільшувати кількість овочів і фруктів у раціоні. МОЗ України рекомендує споживати майже 300 г овочів і фруктів щоденно. Чим більше різнобарвним буде їх спектр, тим більша користь – для організму. Суперовочем серед них є морква, споживанню якої останнім часом приділяють увагу різні дослідники. Американські вчені стверджують, що регулярне вживання всіх помаранчево-червоних овочів і, зокрема моркви, може продовжити життя людини на 6-8 років. Морква містить: 7% вуглеводів, 1,3% білків, майже 0,1% жирів, а також необхідні речовини для боротьби з різними захворюваннями: клітковина та крохмаль, моносахариди, зола й органічні кислоти, бета-каротин (провітамін А), у моркві його міститься найбільше серед інших овочів, вітаміни групи PP, A, B1, B2, B5, B6, В9, В12, C, D, E, H (В7) і K; мікроелементи залізо, цинк, йод, мідь, марганець, селен, хром, фтор, молібден, бор, ванадій, кобальт, літій, алюміній, нікель, кальцій, магній, органічний натрій, калій, фосфор, марганець, натрій, хлор та сірка. Її калорійність всього 39 ккал у 100 грамах. Також у моркві містяться біофлавоноїди та антоцианідіни (речовини, які утворюються з антоціанів – рослинних пігментів під дією ферментів або при кип’ятінні з кислотами; використовують у медицині як лікарські засоби, що зменшують проникність капілярів) – вони відповідають за клітинний обмін і надають яскравий колір овочу.

Щоденне вживання тертої моркви, яку слід їсти лише із жирами (найкраще з оліями для повнішого засвоєння), допоможе захистити всіх членів сім’ї від багатьох недуг.

Морква є основним джерелом бета-каротину, з чотирьох частин якого утворюється одна частина вітаміну А. Одна середня морква може забезпечити нашому організмові щоденну норму вітаміну А. Саме завдяки бета-каротину морква має яскраво-помаранчевий колір, отже, чим яскравіший коренеплід, тим більше в ньому є цієї корисної речовини.

Завдяки хімічній сполуці – бета-каротину терта морква є домашнім засобом № 1 проти раку, тобто профілактичним засобом від онкозахворювань. Відварена ж цілком морква містить фалкарінол – речовину, що має протипухлинну дію. Причому на 25 відсотків його більше у вареній, ніж у сирій моркві. Велика кількість харчових волокон дозволяє віднести її до ефективних декорпорантів, тобто тих речовин, що виводять радіонукліди, шкідливі речовини й токсини з організму, очищають кров, нормалізують обмін речовин, покращують роботу всіх внутрішніх органів.

Бета-каротин є прекрасним антиоксидантом. Антиоксиданти пригнічують шкідливу дію вільних радикали, які провокують такі небезпечні захворювання, як гіпертонічна хвороба, атеросклероз, ревматоїдний артрит, паркінсонізм тощо.

Сполуки сірки, які є в ній, стимулюють розмноження корисних бактерій у кишківнику, тому її доцільно їсти при дисбактеріозі.

Цей овоч корисний при недокрів’ї та авітамінозі, має загальнозміцнювальну дію на організм. Його найважливіша дія – захист клітинних мембран, уповільнення старіння.

Це один з найбільш важливих вітамінів для росту й розвитку дитини в лоні матері та після народження. Тому він є чудовим помічником під час вагітності та в період лактації, моркву вводять однією з перших овочів у прикорм малюка.

Вітамін А потрібен дітям, які зростають, їм доцільно їсти моркву двічі на день (зранку та на ніч). Адже діти найбільше ростуть під час нічного сну. На один прийом достатньо до 100 г потертої моркви, можна до неї додати, крім олії (сметани), подрібнених горішків й іншої зелені, за смаком.

Вітамін А бере участь у синтезі статевих гормонів, тому моркву корисно вживати тим жінкам, які хочуть завагітніти. Вважають, що їм краще пити сік по 100 мл двічі на добу й додавати до нього чайну ложку меду. Він стане у пригоді також їхнім чоловікам.

Вітамін А допомагає забезпечити нормальну роботу сітківки очей. Від вмісту цього вітаміну залежить стан шкіри, слизових оболонок, зубів, кісток, волосся, стійкість організму до різних інфекцій, відновлення нервової системи після великих навантажень. Свіжий сік моркви – незамінний засіб для полоскань у разі стоматиту. Морква може бути добрим компонентом масок для всіх типів шкіри.

Моркву широко застосовують у лікувальному харчуванні. Натерту свіжу моркву рекомендують при зниженні зору, пов’язаного з дефіцитом вітаміну А (при гемералопії, народне – куряча сліпота), при авітамінозах, а також гіповітамінозах вітамінів групи В та аскорбінової кислоти. Як джерело вітаміну А призначають свіжий морквяний сік після перенесеного інфаркту міокарда. Для покращення коронарного кровообігу застосовують препарат даукарин – спазмолітичний засіб, що отримують з очищеного насіння моркви.

При виразці шлунка або дванадцятипалої кишки, як дієтичне харчування при інших захворюваннях шлунково-кишкового тракту добре зарекомендувало себе морквяне суфле.

Солі калію, що містяться в моркві, корисні при хворобах серцево-судинної системи, підвищеному тиску та атеросклерозі.

Недостатнє надходження в організм бета-каротину може призвести до утворення катаракти, каменів у сечовому й жовчному міхурах та багатьох інших хвороб. Тому сік моркви споживають при дисфункції нирок і печінки, для виведення піску й невеликих камінців та очищення печінки.

Незалежно від типу діабету, вживання моркви без переїдання не зашкодить здоров’ю хворого. Вона має глікемічний показник: у сирому вигляді – 25-30 одиниць, у вареній моркві – 84 одиниці. За вмістом вуглеводів моркву діабетики можуть споживати щодня. Хоч не варто вибирати лише одну моркву при діабеті як головного дієтичного продукту. Доцільно та корисно поєднувати її з іншими овочами й коренеплодами з низьким вмістом вуглеводів.

Протипоказами до вживання моркви є запалення тонкого кишківника, загострення виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки. Надмірне споживання моркви також може призвести до гіпервітамінозу, ознаками якого стає поява жовтувато-помаранчевого відтінку шкіри на долонях і ступнях. Тоді потрібно негайно знизити її споживання.

Щоденне споживання поживних і багатих вітамінами овочів є однією зі складових, що безпосередньо впливають на якість харчування, від якого водночас залежить якість і тривалість життя людини у будь-які його періоди.

Костянтин ПАШКО,

доцент Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського,

Стефанія КУМАНОВСЬКА,

лікарка вищої категорії