Справжній науковець, небуденна особистість, педагог високої проби

Професор, завідувач кафедри патологічної анатомії, представник Ленінградської (тепер Санкт-Петербурзької) школи патологів Онисим Тимофійович Хазанов… Він залишився в наших спогадах як справжній науковець, цікава, небуденна особистість, педагог високої проби. Професорові були притаманні багатогранність і глибина наукових інтересів, такі прекрасні людські якості, як шляхетність, поважне ставлення до людей, висока відповідальність та працездатність, завдяки яким досягнув визнання в наукових колах. Як відомий патолог, брав безпосередню участь у роботі всесоюзних і республіканських з’їздів, головував на клініко-патологоанатомічних конференціях.

Він не лише читав курс патологічної анатомії, передбачений програмою, але й уміло вплітав у лекції приклади з практики, власні трактування морфологічних спостережень і теоретичних положень визначних вчених О.І. Абрикосова, І.В. Давидовського, М.В. Скліфосовського, Ю.Ю.Дженалідзе, П.С. Сіповського, Д.С. Саркісова, впливав на свідомість студентів, формував переконання – вони поволі ставали іншими, маючи перед собою приклад високого професіоналізму, інтелігентності, шляхетності, мудрого, стриманого та спокійного викладача. Його голос, з гарними чіткими інтонаційними переливами, спокійною й впевненою манерою викладу, стриманість у жестах створювали атмосферу, яка мала всі ознаки академічної, її доповнювала добра аура самого лектора. Все це було віддзеркаленням його участі в літературному гуртку військово-медичної академії. За розповідями Онисима Тимофійовича, його члени писали прозові та поетичні твори, декламували колегам, дискутували та дослухалися критичних зауважень. Щоденно вранці професор прогулювався понад озером, обдумував зміст лекції або теми нової наукової розробки. Мав честь слухати лекції професора, будучи студентом третього курсу. Лекційний курс професор читав особисто. Всі аспіранти, асистенти та доценти кафедри зобов’язані були не лише прослухати лекцію, а й висловити власну думку щодо нових наукових положень, а також допущених помилок. Якщо не було зауважень, то вважалося, що ви на лекції не були присутні.

Одного разу після лекції, що стосувалася патоморфології компенсаторно-пристосувальних процесів, я звернувся до нього з проханням дозволити працювати в науковому гуртку кафедри. Онисим Тимофійович запитав, що саме мене цікавить. Відповів, що хочу вивчити патоморфологію посмугованих м’язів при поліомієліті. Хазанов О.Т. не підтримав цієї ідеї, зауваживши, що летальність на поліомієліт у наш час не зустрічається. На його думку, бажано вивчити компенсаторно-пристосувальні зміни посмугованих м’язів при хронічній правошлуночковій серцевій недостатності. Свої перші дослідження в цьому напрямку я виконав за керівництва інтелігентної, ерудованої, мудрої та доброзичливої доцента Л.М. Давидової. В результаті цей матеріал, з вказівкою на моє авторство, професор виклав у монографії «Патологическая анатомия и некоторые вопросы патогенеза легочного сердца».

Онисим Тимофійович і понині залишається в пам’яті наукової спільноти своїми чисельними стат- тями, монографіями та посібниками. При написанні наукових праць він був вимогливим не лише до себе, а й співробітників кафедри. Пригадую, як прискіпливо й виважено він корегував статті. Наступного ранку потрібно було її подати віддрукованою на друкарській машинці з врахуванням усіх зауважень. Відтак починалася нова корекція тексту. І так декілька днів поспіль. Одного разу я не витримав і запитав, скільки ж можна ще правити. Відповідь була така:«Лев Толстой переписував «Війну і мир» сім разів, а ти не Лев Толстой». Враховуючи його ідею та корекцію тексту, я позначав його як першого співавтора. Але він викреслював своє прізвище зі списку авторів, обґрунтовуючи тим, що це його обов’язки як завідувача та професора. А ще він запровадив такий звичай: кожного понеділка я повинен був відзвітувати, який художній твір або наукову статтю прочитав і висловити своє ставлення до прочитаного.

Народився Онисим Тимофійович 28 серпня 1903 року в м. Смоленську в родині дрібного торговця. Після завершення навчання в гімназії вступив у державний інститут медичних знань, який закінчив 1928 року. Займатися патологічною анатомією почав ще в студентські роки під керівництвом професора Ф.Ф.Сисоєва. Після закінчення інституту працював дільничним лікарем в Шугозерскому (тепер Тихвинський) районі Ленінградської області та прозектором Обухівської лікарні. (1930-1934 рр.) В інтернатурі навчався (1930-1932 рр.) у патологоанатомічному відділенні лікарні імені Боткіна – однієї із найбільших лікарень Ленінграда, під керівництвом Ф.Ф.Сисоєва та Б.Ф. Малишива. Одночасно, з 1932 до 1940 року, обіймав посаду асистента кафедри патанатомії III Ленінградського медичного інституту, якою керував проф. С.С.Вайль. З 1940 до демобілізації 1954 року вся його наукова та практична діяльність була пов’язана з військово-морською медичною академією: асистент, доцент (1946); професор (1948); полковник медичної служби (1950), завідувач кафедри патанатомії й водночас начальник 606-ї патологоанатомічної лабораторії Тихоокеанського флоту. 1947 року йому було присуджено науковий ступінь доктора медичних наук за матеріалами монографії «Патологическая анатомия и патогенез хронической неспецифической пневмонии». 1948 року ця монографія була відзначена премією на конкурсі узагальнення медичного досвіду під час війни 1941-1945 рр. Після демобілізації працював головним позаштатним патологоанатом Архангельської області (1954-1956 рр.), головним патологоанатомом п’ятого військово-морського Тихоокеанського флоту (1953-1954 рр.), завідувач кафедри патанатомії Архангельського медичного інституту (1954-1956 рр.).

Багаторічна (1960-1972рр.) науково-педагогічна діяльність професора О.Т.Хазанова пов’язана з ТДМІ на посаді завідувача кафедри патологічної анатомії, яку він прийняв після від’їзду на постійне місце проживання до Одеси першого завідувача, доцента М.Й Вальчука. Уся наукова та організаційна енергія Онисима Тимофійовича була спрямована на поповнення кафедри новими науковими кадрами, організацію патологоанатомічної служби області, створення наукового товариства патологоанатомів Тернопільської й Хмельницької області, удосконалення навчально-наукового процесу.

Наукові інтереси О. Т. Хазанова були спрямовані на опрацювання питань патанатомії хвороб легень (передусім – хронічних обструктивних), легеневого серця, патологоанатомічної діагностики інфекційних хвороб, вегетативної автономної нервової системи, туберкульозу, вогнепальних поранень, питань організації прозекторської справи. Він описав морфогенез легеневого серця при туберкульозі, вадах серця і визначив роль скелетних м’язів і діафрагми в регуляції кровообігу за умов патології.

Онисим Тимофійович Хазанов автор майже 130 наукових праць з різних розділів патанатомії, в тому числі шести монографій та двох посібників. Основними науковими працями є: «Патологическая анатомия и патогенез хронической неспецифической пневмонии» (1947), «Хронічна неспецифічна пневмонія» (1964), «Патологоанатомическая характеристика важнейших заболеваний легких» (1965), «Патологическая анатомия и вопросы патогенеза легочного сердца» (1971), «Руководство по патологоанатомической диагностике важнейших инфекционных заболеваний человека» (1980), «Руководство по секционному курсу» (останнє 3-є його видання 1984 р.).

Після виходу на пенсію О.Т.Хазанов деякий час жив у Ленінграді, брав активну участь у роботі Ленінградського патологоанатомічного наукового товариства. Згодом виїхав на постійне проживання до доньки в Ізраїль. Помер 1993 року в м. Тель-Авів (Ізраїль).

Ярослав БОДНАР,

завідувач кафедри патологічної анатомії

із секційним курсом і судовою медициною, професор ТДМУ

Поділитися...
Share on Facebook
Facebook
Share on Google+
Google+
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin