Свічка пам’яті й любові, що ніколи не згасне

В актовій залі ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського відбувся вечір-реквієм «Свічка пам’яті й любові», присвячений пам’яті доцента кафедри хірургії №1 з урологією ім. професора Л.Я. Ковальчука, науковця, заслуженого винахідника України, поета-пісняра Івана Чонки. Його зорганізувала вдова Івана Івановича, письменниця та громадська діячка Леся Любарська. Вшанувати світлу пам’ять Івана Чонки прийшли його найближчі друзі й колеги, студенти-медики, колишні пацієнти.

Спогадами про Івана Чонку діляться (зліва направо) Степан ЗАПОРОЖАН, проректор ТДМУ, професор, і Петро ГУДАК, доцент ТДМУ

Вечір спогадів про талановитого лікаря, поета й добру, товариську, життєрадісну людину розпочався зі спільної молитви, до якої присутніх запросив доктор богословських наук, отець Володимир Гринда.

Івана Чонки не стало 30 серпня 2017 року, але він залишився в пам’яті тих, хто його знав. Один за одним на сцену актової зали піднімалися колеги й друзі, щоб поділитися спогадами про нього, згадати пам’ятні роки спільної праці.

Проректор з науково-педагогічної та лікувальної роботи ТДМУ, професор Степан Запорожан розповів, що познайомився з Іваном Чонкою далекого 1977 року.

Леся ЛЮБАРСЬКА

– Це було на концерті. У ТДМУ (на той час – інституті) великою популярністю користувався студентський ансамбль народної музики «Ехо Карпат» , в якому Іван грав на цимбалах. Відтоді я зацікавився його творчістю. Потім ми стали колегами, обоє працювали в лікарні швидкої допомоги й у рідному медуніверситеті. Іван Іванович – на кафедрі факультетської хірургії, я – на кафедрі загальної хірургії. За допомогою до Івана Чонки, гуцула, як він любив себе називати, зверталися люди і з його рідного села Красна, і з інших близьких та далеких сіл. Він був висококласним хірургом і до нього йшли за порадою, консультацією, лікуванням з усієї Західної України. Відданий справі, він працював до останніх днів свого життя. Його ім’я завжди пам’ятатимуть вдячні пацієнти, їхні рідні, студенти, яких він навчав, колеги. Шанувальники ж поезії любитимуть його вірші, чимало з яких покладено на музику. Не стало автора – та пісні звучатимуть.

Юрій ФУТУЙМА, доцент ТДМУ

Доцент кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії ТДМУ Петро Гудак розповів про любов Івана Чонки до рідного краю, до Закарпаття.

– Іван народився в селі Красна, що за 30 км від мого рідного міста Хуст. Він був талановитою людиною, харизматичною особистістю. З ним завжди було цікаво, весело, він вмів пожартувати в найскладніших життєвих ситуаціях і дарував людям позитив, надію.

Петро Степанович подякував пані Лесі за все, що вона робить для вшанування пам’яті Івана Чонки.

– Іван залишиться в наших серцях. Нинішньому поколінню студентів-медиків я скажу: щасливий той, хто щасливий у сім’ї. Тож цінуйте та бережіть свій рід, своїх близьких!

Пам’ять про Івана Чонку живе в створених на його вірші піснях. Багато їх лунало того вечора у виконанні доцента ТДМУ й водночас талановитого співака та композитора, заслуженого артиста естрадного мистецтва України Юрія Футуйми, солістки музичного гурту «Пшеничне перевесло» Людмили Червінської, молодих співачок Юлії Балабан, Зоряни Вовк.

Звучали зі сцени й заряджені енергією доброти вірші Івана Чонки, які прочитав студент медичного факультету Валентин Богомолов. І вірші Лесі Любарської, які вона присвятила «своєму Іванку».

Світлими спогадами про Івана Чонку, його лікарський та літературний талант, людяність, шляхетність, доброту з присутніми поділилися директор санаторію «Барвінок» Володимир Мартинюк, завідувач приймального відділення Тернопільської університетської лікарні Володимир Саміда, обласний ендокринолог Надія Гулько, хірурги Юрій Футуйма та Роман Балабан, інші учасники вечора-реквієму. Леся Любарська подякувала всім, хто сприяв його організації і, зокрема, ректорові ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського, професору Михайлові Корді.

Вечір завершився піснею «Серце хірурга». Автор тексту – Іван Чонка, музики – Юрій Футуйма. Пісню цю, що набула великої популярності, громадське об’єднання «Асоціація хірургів Тернопілля» пропонує зробити офіційним гімном хірургів України.

Лідія ХМІЛЯР