Руслан Тарнопільський: «Не вивчити, не знати – для мене неприйнятно та дискомфортно»

Руслан Тарнопільський – студент 2 курсу медичного факультету бюджетної форми навчання. Маючи високі показники в рейтингу успішності, отримує підвищену академічну стипендію.

З розповіді про зимову сесію й розпочалася наша розмова.

– За результатами тестових завдань з гістології я отримав 58 із 60 балів, за усний іспит – 9 із 9. Готуючись до складання іспиту, користувався конспектами, підручниками та посібниками, ресурсами з Інтернету, щоб якнайкраще вивчити кожну тему. Гарні оцінки отримав також з іншої культової для медиків дисципліни – анатомії.

– Що спонукало вас обрати медицину? Приклад батьків?

– Ні, мої батьки з медициною не пов’язані, а от бабуся – так. І за освітою, і за покликанням вона була медиком і багато років пропрацювала медсестрою. А я певний час вагався між юридичним і медичним вишем. Та позаяк у школі дуже любив біологію, то вирішив, що медицина мені ближча.

– Якого загальноосвітнього закладу ви випускник?

– Я закінчив Тернопільську гімназію ім. І. Франка, до того ж – із золотою медаллю. Документи подав в медичні університети Тернополя, Києва, Вінниці, але першим пріоритетом у заяві вказав ТДМУ й сюди подав оригінали документів. До слова, був у списках осіб, рекомендованих до зарахування на місця державного замовлення одразу двох факультетів ТДМУ – медичного та стоматологічного. Обрав медичний, тож нині здобуваю вищу медичну освіту за спеціальністю «лікувальна справа».

– Які ваші улюблені дисципліни?

– Усі дисципліни, які вивчав, важливі й цікаві, але анатомія – особливо. Їй я присвятив найбільше часу. Черпав знання на лекціях, з підручників та фахової літератури, атласів анатомії людини, щоб досконало знати будову людського тіла, розуміти, для чого потрібен кожен орган. Ще одне моє захоплення – гістологія, наука про будову й життєдіяльність клітин. Викладачі кафедри щедро ділилися з нами своїми знаннями: доступно та детально пояснювали теоретичний матеріал, контролювали виконання практичних завдань, наприкінці кожного заняття відбувалося опитування. Вдячний їм за цікаві лекції, що залишаться в пам’яті назавжди, як і роки навчання.

– Кажуть, мало мати гарного вчителя, важливо прагнути стати добрим учнем. Що допомагає вам у навчанні?

– Мабуть, упертий характер. Не вивчити, не знати – для мене неприйнятно та дискомфортно. Тому завжди ретельно готуюся до занять. І в школі так було. Якщо чогось не розумів – не здавався, не опускав рук, а самостійно шукав і знаходив правильний варіант розв’язання задачі. Успіх здобувається працею. Без неї – аж ніяк.

– У ТДМУ часто відбуваються цікаві заходи, зокрема, зустрічі з відомими людьми, фахівцями медичної галузі. Яка з них вам особливо запам’яталася?

– Велике враження на мене справила зустріч з відомим нейрохірургом вищої категорії, доцентом, завідувачем курсу нейрохірургії ТДМУ та головою Асоціації нейрохірургів Тернопільщини Петром Степановичем Гудаком, який розповів про обраний фах, пригадав найбільш складні випадки зі своєї клінічної практики та поділився з нами фаховими порадами. Було дуже цікаво його слухати.

– Чим займалися на зимових канікулах?

– Відпочивав, відновлюючи сили після сесії. Гостював у бабусі, де вся наша родина зібралася на Різдво, зустрічався з друзями.

– Як зазвичай проводите дозвілля?

– Люблю книги, що розповідають про німецьку військову техніку часів Другої світової війни – танки, кораблі, авіацію. Вона значно перевершувала техніку країн антигітлерівської коаліції, не кажучи вже про радянську. Цікавлять пригодницькі романи. Зараз дочитую останню книгу із серії творів польського письменника Анджея Сапковського «Відьмак». Написана в жанрі фентезі, вона захоплює віртуозним сюжетом.

– До спорту небайдужі?

– Ходжу в тренажерну залу. Раніше два роки займався в спортивній секції з плавання в дитячо-юнацькій спортивній школі, три роки – в секції вільної боротьби.

– Поділіться враженнями торішнього літа. Де встигли побувати?

– В одному з найвідоміших курортів Болгарії «Золоті піски». Курортна зона там гарно розвинута, а поза нею все дуже скромно. Рівень життя такий, як і в нас, можливо, й гірший.

– Про що мрієте?

– Стати висококваліфікованим фахівцем, працювати та допомагати хворим. Навчаючись в ТДМУ, я крок за кроком наближаюся до своєї мрії.

Лідія ХМІЛЯР,

Микола ВАСИЛЕЧКО (фото)

Поділитись:Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInEmail this to someonePrint this page